Рішення

від 18.12.2024 по справі 636/7559/24

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 636/7559/24 Провадження 2/636/2510/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2024 місто Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючогосудді Золотоверхої О.О.,

за участю секретаря судового засідання Караулової О.М.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області про визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просила визнати за нею в порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову вказано, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому на праві власності майно, а саме: житловий будинок АДРЕСА_1 . Як дружина померлого позивач є спадкоємцем першої черги. Позивач у встановлений законом термін звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, проте приватним нотаріусом Алексик Т.В. їй було відмовлено у видачі відповідного свідоцтва, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на вказаний будинок, який померлий збудував у 1988 році, оскільки за життя померлий право власності не оформив належним чином. У зв`язку викладеним просила суд визнати за нею право власності на вказане майно в порядку спадкування за законом.

Позивач надала заяву, в якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити та розглянути справу без її участі.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити.

Від відповідача надійшла заява, в якій представник просив провести розгляд без участі представника та винести рішення за наявними документами.

Суд, розглянувши позовну заяву, повно та всебічно дослідивши надані докази встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Гракове Чугуївського району Харківської області помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтва про смерть від 22.09.2022 (а.с.7).

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 14.03.2023 (копія а.с.8-10) встановлено факт того, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є чоловіком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (позивача).

До суду також надано:

- копію технічного паспорту від 02.07.2024 (а.с.11-13) на домоволодіння АДРЕСА_1 , оформлений на ім`я позивача;

- копію листа з КП «Чугуївське МБТІ» №852 від 02.07.2024 (а.с.15) право власності на вказане домоволодіння станом на 31.12.2012 не зареєстроване;

- копію виписки з погосподарської книги №Ф-118/01-02-08 від 19.06.2024 (а.с.16), згідно якої спірне домоволодіння відповідно до облікової картки об`єктів погосподарського обліку книги №3 на 2021-2028 рр. зареєстрований за номером ОПО 01064 відкритий на гр. ОСОБА_3 .

Судом витребувано копію спадкової справи №61/2022, заведеної до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 (а.с.28-58), згідно якої вбачається, що 16.11.2022 позивач звернулася до приватного нотаріуса Алексик Т.В. із заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_3 (а.с.30), який проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.37); позивач отримала свідоцтво про право на спадщину на грошові кошти, які знаходились на рахунках померлого (а.с.46), на житлову квартиру у м. Харків (а.с.57), у видачі свідоцтва на спірний житловий будинок відмовлено у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів (а.с.49).

Постановою приватного нотаріуса Чугуївського РНО Алексик Т.В. від 16.08.2024 №256/02-31 (копія а.с.14) позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на спірне домоволодіння у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на вказане майно.

Згідно копії довідки про внесення відомостей до ЄДДР №1160924-2022 від 06.09.2022 (а.с.6) позивач з 28.02.1988 зареєстрована у спірному домоволодінні.

Частинами 1, 2статті 1220ЦК України установлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Згідно з ч. 1 ст.1216, ч. 1 ст. 1217ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1223ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст.1222, ч.ч. 1, 2 ст.1258, ч. 1 ст.1261 ЦК Україниспадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Статтею 41Конституції Українита ст. 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм правом та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно дост.1218ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно, у зв`язку з відсутністю правовстанволюючих документів на спірний будинок. Така обставина не дає позивачу можливості оформити право власності на Спадкове майно.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.328ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає з закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до абзацу 3 частини другої статті 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно з частиною третьою статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до частини четвертої статті 3 зазначеного Закону України права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їхвиникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української PCP 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Міністерстві Юстиції України від 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК України та Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Отже, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав шляхом звернення до нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину.

Таким чином, при вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно слід керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців на момент закінчення будівництва будинків.

Зазначене відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду України від 18 грудня 2013 року у справі № 6-137цс13.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української PCP 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13грудня 1995 року №56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (пункт 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (пункт 20 Інструкції).

Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право власності.

Згідно зіст. 80 ЦПК Українидостатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно дост. 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі викладеного, враховуючи, що позивач є спадкоємцем за законом першої черги, фактично спадщину прийняла, суд вважає, що позивач довела наявність у неї права на спадкування за законом на житловий будинок після смерті чоловіка.

Керуючись ст.ст.12, 76-81, 82, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, пп.15.5 п.15 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області, про визнання права власності - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , право власності на спадкове майно, а саме житловий будинок АДРЕСА_1 з господарськими будівлями та спорудами.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення до Харківського апеляційного суду через Чугуївський міський суд Харківської області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя О. О. Золотоверха