Рішення

від 19.12.2024 по справі 636/3948/24

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 636/3948/24 Провадження 2/636/1754/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2024 місто Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Золотоверхої О.О.,

за участю секретаря судового засідання Караулової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Чугуєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області, Служба у справах дітей Чугуївської міської ради Харківської області, про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача - адвокат Гофельд Г.С. звернулася до суду із позовом до відповідача, в якому просила позбавити останню батьківських прав стосовно неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що позивач та відповідач є батьками спільної дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шлюб між батьками не укладався. З 2019 року Відповідачка не піклується про фізичний та духовний розвиток дитини, не спілкується дитиною взагалі, не дбає про її нормальне самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей, будь-якої матеріальної допомоги на утримання дитини не надавала і не надає по цей час, протягом останніх п`яти років, дитина не знає біологічну матір навіть в обличчя. Крім відсутності виховання дитини, приділення їй уваги, підтримки у скрутні моменти, які спричинені стресом від війни в Україні, Відповідачка не була присутня на жодній радісній події доньки (ні дні народження, ні святкування новорічних та різдвяних свят, ні виступи на шкільних виставах). Відповідачка ніяким чином не піклується про дитину, не проявляє заінтересованості в її подальшій долі, не цікавиться успіхами доньки, станом здоров`я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчанням, підготовкою до самостійного життя, зокрема - не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не створює умов для отримання нею освіти. Відповідачка, покладених законом на батьків обов`язків, не виконує, не бере педагогічної, матеріальної, грошової, посильної трудової, або будь-якої іншої участі у вихованні доньки. Усі питання щодо виховання вирішуються Позивачем самостійно без участі та підтримки з боку Відповідачки. Дитина знаходиться на повному утриманні батька. З 24.01.2019 року по теперішній час позивач проходить службу в Державній службі України з надзвичайних ситуацій та перебуває на посаді водія 47 ДПРЧ 10 ДПРЗ, виконує конституційний обов`язок з захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України. 05.11.2019 між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було укладено шлюб. Батько дитини та мачуха займаються освітою та розвитком дитини, формуванням критичного мислення у дитини, відвідують батьківські збори, виховують в дусі поваги до батьківщини, розвивають патріотизм, підтримують зв`язок з класним керівником та адміністрацією, приймають активну участь у житті школи. Дитина є учнем КЗ "Харківської гімназії № 30 Харківської міської ради". За інформацією наданою Комунальним закладом "Харківської гімназії № 30 Харківської міської ради" оформленням та підписанням документів для початку навчання у комунальному закладі "Харківської гімназії № 30 Харківської міської ради" займалися батько ОСОБА_1 та мачуха ОСОБА_5 , займаються вихованням доньки, цікавляться навчанням та забезпечують її всім необхідним для навчання, спілкуються з класним керівником, підтримують зв`язок з вчителями, відвідують батьківські збори. Діана відвідує усі онлайн-уроки, пропускає лише за поважною причиною, батько повідомляє про це класного керівника. ОСОБА_6 , мати дівчинки, жодного разу не з`явилась у школі. Зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини матір`ю, свідомого нехтування нею своїми обов`язками, що підтверджує відсутність серйозного ставлення Відповідачки до своїх батьківських обов`язків. У зв`язку з чим просила позбавити останню батьківських прав стосовно доньки.

Позивач надав заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Від відповідача надійшла нотаріально посвідчена заява з проханням розглянути справу без її участі, в якій визнала позовні вимоги.

Від третіх осіб надійшли заяви з проханням про розгляд справи без участі представників.

Суд, розглянувши позов, повно та всебічно дослідивши надані докази, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_3 , батьками якої записані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , на підтвердження чого надано копію свідоцтва про народження від 19.09.2018 (а.с.19) та копію повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо аковго запису про народження №00044792662 від 30.04.2024 (а.с.24-25).

05.11.2019 між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , укладено шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб від 05.11.2019 (а.с.23), після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище - « ОСОБА_8 ».

Згідно копій довідок від 10.05.2024 про взяття на облік внутрішньо-переміщеної особи щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (а.с.17), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.22), ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.31), зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 ; взяті на облік за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно копії довідки від 15.05.2024 за підписом голови вуличного комітету №31 (а.с.28) ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , разом з дружиною ОСОБА_5 , донькою ОСОБА_3 , донькою дружини ОСОБА_9 .

Згідно копії довідки №77 від 15.10.2024 (а.с.84) ОСОБА_10 навчається у КЗ «Харківська гімназія №30 ХМР». Згідно копії листа з КЗ «Харківська гімназія №30 ХМР» №02-10/102 від 19.04.2024 (а.с.16) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається у закладі з 17.10.2022; оформленням та підписанням документів для початку навчання в закладі займалися батько ОСОБА_1 та мачуха ОСОБА_5 ; батько займається вихованням доньки, цікавиться навчанням та забезпечує її всім необхідним для навчання, спілкується з класним керівником, підтримує зв`язок з вчителями, відвідує батьківські збори; мати дівчинки жодного разу у школі не з`явилася.

Згідно довідки від 11.10.2024 (а.с.85) ОСОБА_3 перебуває на обліку у сімейного лікаря КП «ЦПМСД Вовчанської міської ради» з 2018 по теперішній час. На профілактичні щеплення та медичні огляди з`являється у супроводі батька ОСОБА_1 та/або його дружини ОСОБА_5 .

Згідно довідки від 15.10.2024 з Вовчанського ЗДО (дитячий садок) №2 (а.с.87) ОСОБА_10 дійсно була зарахована до закладу у вересні 2018 та відвідувала заклад до 31.08.2020. Батько ОСОБА_11 та дружина ОСОБА_12 брали активну участь у житті дитячого садочка, цікавилися життям дитини; мати ОСОБА_13 з дитиною не спілкувалась, у вихованні дитини участі не брала, на батьківські збори не з`являлась.

Відповідно копії нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_14 (а.с.89) ОСОБА_3 001.09.2020 по 31.05.2022 була зарахована до КЗ «Вовчанський ліцей №2»; батько ОСОБА_1 та мачуха ОСОБА_5 брали участь у вихованні дитини, регулярно відвідували батьківські збори та спілкувалися з вчителями; мати ОСОБА_2 не цікавилась навчальним процесом, на зв`язок з вчителями не виходила.

Згідно копій нотаріально посвідчених заяв ОСОБА_15 (а.с.90) та ОСОБА_16 (а.с.92) вони знайомі з родиною ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , підтвердила, що вони виховують двох доньок - ОСОБА_3 та ОСОБА_9 , забезпечують їх всім необхідним; ОСОБА_2 доньку жодного разу не провідувала, не цікавилася її існуванням.

Як вбачається з довідки №43 від 28.10.2024 (а.с.88) ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зарахована до Чугуївського МЦСПРД 13.09.2018 у зв`язку з перебуванням матері дитини ОСОБА_18 в складних життєвих обставинах, зловживання матір`ю алкогольними напоями. Після звернення батька дитини дитина відрахована із закладу і передана батькові ОСОБА_1 .

Позивач офіційно працевлаштований: майстер-сержант служби цивільного захисту ГУ ДСУзНС у Харківській області та отримує доходи, на підтвердження чого надано копію відповідної довідки №299 від 22.04.2024 (а.с.18) та копію довідки №745/640 від 30.04.2024 (а.с.27). За місцем служби на посаді водія 47 ДПРЧ 10 ДПРЗ ГУ ДСНС України в Харківській області характеризується позитивно, що вбачається з копії службової характеристики від 26.04.2024 (а.с.21).

Згідно копії повідомлення №80аз/119-20/01-2024 від 30.10.2024 (а.с.83) згідно обліків відділу документального забезпечення та ІКС «ІП НП України» в Харківській області стосовно ОСОБА_1 заяви та скарги щодо обмеження ОСОБА_2 у спілкуванні з їх неповнолітньою донькою в період з 01.11.2019 по 30.10.2024 до ГУ НП в Харківській області не надходило.

З копії листа з Чугуївського міського суду Харківської області від 30.10.2024 №03-06/2024/39 (а.с.82) вбачається, що ОСОБА_2 не зверталася до суду із позовом про усунення перепон у спілкуванні матері з дитиною, щодо визначення порядку участі матері у вихованні дитини тощо.

Позивач на обліку лікаря-нарколога та лікаря психіатра не перебуває, на підтвердження чого надано копію сертифікату про проходження профілактичного наркологічного огляду від 09.04.2024 (а.с.20) та копію медичної довідки про проходження обов`язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів від 09.04.2024 (а.с.30) відповідно.

Згідно з ч.5 ст.19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

До суду надано копію наказу №1693 від 02.12.2024 за підписом начальника Чугуївської МВА (а.с.71) та рішення №16/1 від 28.11.2024за підписом голови комісії з питань захисту прав дитини Виконавчого комі тету Чугуївської міської ради (а.с.72) про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , стосовно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року № 2402-III сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Частиною 1 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно з частиною 1 статті 14 Закону України «Про охорону дитинства» діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.

Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків, виходячи з інтересів дитини. Рішення органів опіки та піклування з цих питань можуть бути оскаржені до суду у порядку, встановленому законом.

Дитина має право на отримання інформації про відсутніх батьків, якщо це не завдає шкоди її психічному і фізичному здоров`ю.

Відповідно до частини 1 статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини і водночас, санкція (відповідальність) за протиправну винну поведінку матері або батька.

Згідно пунктів 15, 16, 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема, ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків та саме ухилення від здійснення своїх батьківських обов`язків.

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).

У рішенні від 16 липня 2015 року справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Досліджені судом докази свідчать про те, що мати неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її розвитком та навчанням, підготовкою до самостійного життя, не цікавиться її здоров`ям, не приїздить до неї, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, матеріально не підтримує.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як свідоме та умисне ухилення від виховання дитини та як свідоме нехтування своїми батьківськими обов`язками, тому, в даному випадку, суд, з урахуванням всіх фактичних обставин справи, вважає доцільним та необхідним застосування такого крайнього заходу впливу до відповідача як позбавлення його батьківських прав, та вважає, що у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, де буде забезпечено належні умови для зростання та розвитку дитини.

Згідно з ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», ч. 2, 3 ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно ч.3 ст.166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Згідно із частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Статтею 51 Конституції України та статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу батьків або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Частиною 1 ст. 183 Сімейного кодексу України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Згідно ч.5 ст. 183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Відповідно до ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду може бути згодом зменшено за рішенням суду за позовом платника аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я та в інших випадках, передбачених цим Кодексом, що не позбавляє відповідача права в разі настання зазначених обставин за наявності належних та допустимих доказів звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.

Відповідно до ст. 191 Сімейного Кодексу України аліменти на утримання дитини присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.2, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354, 355, 430, п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих положень, п.п.15.5 п.15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області, Служба у справах дітей Чугуївської міської ради Харківської області, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянку України, батьківських прав стосовно неповнолітньої дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у розмірі частини всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 31 травня 2024 року, і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , судові витрати у розмірі 968.96 грн. (дев`ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок), судовий збір.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави, судовий збір у в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду через Чугуївський міський суд Харківської області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя О.О. Золотоверха