Рішення

від 16.12.2024 по справі 700/541/24

ЗВЕНИГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 700/541/24 провадження № 2/694/546/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

16.12.2024 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області

у складі: головуючого судді Смовж О.Ю.,

з участю секретаря Блискавки А.С.,

представника позивача Томіленко А.А. ,

третьої особи - ОСОБА_2 ,

розглянувши в приміщенні суду, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом органу опіки та піклування Лисянської селищної ради в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Служба у справах дітей виконавчого комітету Лисянської селищної ради, ОСОБА_2 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

встановив:

До Звенигородського районного суду надійшла дана позовна заява, в якій позивач - орган опіки та піклування Лисянської селищної ради ставить питання про позбавлення батьківських прав громадянки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо ї малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , аліменти на користь дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/2 частини заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дітьми повноліття.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що ОСОБА_7 не виконує батьківських обов`язків, передбачених ст. 150 Сімейного кодексу України з 2019 року, не навідує їх, не піклується про життя та здоров`я, не цікавиться дітьми, їх фізичним духовним моральним розвитком не забезпечує матеріально та не бере участі в утриманні дітей, фактично покинула чотирьох малолітніх дітей на призволяще.

Ухвалою судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 14.08.2024 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду 04.11.2024 закрито підготовче судове засідання, призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача - органу опіки та піклування Лисянської селищної ради в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити, зазначила, що з 2019 року мати дітей їх не виховує та не утримує, не цікавиться їх життям, здоров`ям, умовами проживання. Підтвердила обставини, викладені у позовній заяві.

ОСОБА_2 , який залучений до розгляду справи в якості третьої особи, з`явився в судове засідання, не заперечував проти задоволення позову, повідомив, що займається вихованням та утримує четверо дітей разом із матір`ю відповідача, посильну допомогу надає й його мати. Працює ветеринарним лікарем у фермерському господарстві, проте не офіційно, без укладення трудового договору. Підтвердив ті обставини, що відповідач з 2019 року покинула сім`ю та дітей, фактично не приймає участі у вихованні та їх утриманні, не навідує їх, веде аморальний спосіб життя. Залишила наймолодшу дитину у двохтижневому віці одразу після народження, без материнської опіки, без вигодовування, переклавши все на нього та бабусь.

Представники третьої особи служби у справах дітей - виконавчого комітету Лисянської селищної ради в судове засідання не з`явилися. Подали заяви про проведення судового засідання без їхньої участі, повністю підтримують позов, просять позбавити ОСОБА_5 батьківських прав відносно дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

В судове засідання відповідачка ОСОБА_5 не з`явилася, про час та дату неодноразово повідомлена належним чином за усіма відомими суду адресами. Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

В силу ч.3 ст.211 ЦПК України, суд вважає за можливе розгляд справи провести за відсутності осіб, які беруть участь у справі на підставі письмових документів.

Суд, вивчивши матеріали справи та подані сторонами докази, встановив наступне.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає в Овідіопольському районі Одеської області за невідомою адресою, при цьому є матір`ю чотирьох малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Згідно Витягу з реєстру тергромади від 16.06.2023 №2023/004517519 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно довідки про склад сім`ї, виданої Лисянською селищною радою від 07.06.2024 № 1052, діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 .

З вересня 2014 року по червень 2018 року відповідач знаходилася в цивільному шлюбі з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , спільно вони проживали за адресою: АДРЕСА_3 , в орендованому будинку.

За час спільного проживання народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Влітку 2018 року почалися конфлікти у стосунках через різні погляди на життя, на обов`язки кожного подружжя, через ухиляння відповідачки від догляду за дітьми та аморальну поведінку. У грудні 2019 року відповідач покинула дітей з батьком та змінила місце проживання, фактично відмовившись від участі у вихованні власних дітей. Відтоді, з грудня 2019 року, відповідач не проживає з дітьми, не піклується про них, не надсилає коштів на утримання дітей. У квітні 2023 року відповідачка приїхала до дітей, перебуваючи на останньому терміні вагітності за четвертою дитиною, проте у травні 2023 року після пологів та народження доньки ОСОБА_8 зникла, залишивши найменшу доньку, якій було два тижні та старших дітей, вибула в невідомому напрямку, не проявляючи материнських почуттів та ухиляючись від виконання своїх безпосередніх материнських обов`язків. Реєстрацію найменшої дитини проводив ОСОБА_2 , вказавши у свідоцтві про народження дитини дані про батька - згідно ч.1 статті 135 Сімейного кодексу України, що зафіксовано у Витязі з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 СКУ від 14.06.2023 № 00040096737.

Дану сім`ю виявлено та взято під контроль та супровід соціальними службами Лисянської громади у вересні 2023 року. На даний час сім`я проживає за адресою: АДРЕСА_4 , з серпня 2023 року у будинку родичів, які виїхали за кордон на початку війни. Згідно з довідкою про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому будинку осіб, виданою Почапинським старостинським округом від 07.06.2024 №30: «власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_4 є ОСОБА_9 . Діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживають у даному будинку без реєстрації». Вихованням та матеріальним забезпеченням дітей займаються виключно ОСОБА_2 та ОСОБА_10 - мати відповідачки, яка добровільно взяла на себе обов`язки по догляду за дітьми. Регулярно перевіряються умови проживання дітей, про що складаються відповідні акти.

Згідно Акту обстеження умов проживання № 57 від 22.09.2023 року: умови проживання дітей незадовільні, у будинку брудно, незавершений ремонт, відсутнє водопостачання. Для виховання та розвитку дітей умови не створені, у дітей відсутні окремі спальні місця, діти сплять на одному ліжку, нема простору для занять, відсутній письмовий стіл, недостатньо продуктів харчування. Мати покинула дітей з бабусею та поїхала на заробітки у м. Одеса.

Згідно Акту обстеження умов проживання № 04 від 16.01.2024 року: умови проживання дітей задовільні, у будинку тепло, достатньо продуктів харчування. Для виховання та розвитку дітей облаштовано стіл для занять, у дітей є окремі спальні місця. Мати до дітей телефонує рідко, коштів на утримання дітей не надсилає. Діти часто не відвідують школу через педикульоз. Батько часто ночує з дітьми, привозить продукти харчування, купує речі.

Згідно характеристики, наданої Почапинським старостинським округом від 25.04.2024 № 250 на гр. ОСОБА_2 , уроженця с. Ласточкино Ясиноватського району Донецької області: ОСОБА_2 проживає у с. Почапинці без реєстрації, на його утриманні перебуває четверо малолітніх дітей. Разом з дітьми проживає їхня бабуся, ОСОБА_10 , яка здійснює за ними догляд. ОСОБА_5 , мати дітей, у даному населеному пункті разом з дітьми не проживала, про дітей не піклується і коштів на їх утримання не надсилала.

У довідці Почапинської гімназії від 26.04.2024 № 33 щодо учениці 1 класу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зазначено: учениця навчається у закладі з 05.10.2023 року. Проживає з бабусею та батьком. Місце знаходження матері (зі слів бабусі) - невідоме». У довідці того ж навчального закладу від 26.04.2024 № 34 щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вказано: учениця навчається у закладі з 05.10.2023 року. Проживає з бабусею та батьком. Місце знаходження матері (зі слів бабусі) - невідоме. Навчається в міру своїх сил. Навчальний матеріал засвоює на початковому рівні. Має систематичні пропуски навчальних занять. З 05.10.2023 року по квітень 2024 року пропустила 76 навчальних днів без поважних причин (385 уроків). Батько та бабуся не реагують на зауваження від класного керівника та адміністрації закладу освіти щодо пропусків занять.

У довідці КНП «Лисянська територіальна лікарня» № 260 від 26.04.2024 щодо декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, вказано, що діти задекларовані у лікаря ОСОБА_11 . Щодо стану здоров`я дітей зазначено: дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , пройшла медичний огляд 31.10.2023 року з діагнозом: здорова; дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , пройшла медичний огляд медичний огляд 31.10.2023 року з діагнозом: Деформація стопи, видане направлення на консультацію ЧОДЛ (не з`явилися); дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - медичний огляд 29.09.2023 року, діагноз: Вроджена аномалія серцево-судинної системи; видане направлення на консультацію ЧОДЛ (не з`явилися). Дитина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на медичному огляді були 3 рази. На медичний огляд супроводжує бабуся та сусідка. Медичні рекомендації лікаря виконуються вибірково.

Сім`я проживає у тяжкому матеріальному становищі. Дітям вчасно не надається медична допомога, оскільки у дітей немає офіційного представника, бракує коштів на лікування. Зі слів ОСОБА_10 кошти, які держава виплачує на утримання найменшої дитини, відповідач використовує не за призначенням, а на власні потреби, зловживає алкоголем, веде безглуздий спосіб життя, не маючи постійного місця проживання та працевлаштування. На День народження найменшої дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 відповідач пообіцяла дітям що приїде, діти чекали на матір протягом дня та до 1-ї години ночі, проте відповідач так і не з`явилася. На зв`язок після цього інциденту також не виходила.

У письмовому свідченні сусідки - ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , жительки АДРЕСА_5 підтверджено факт проживання дітей з бабусею та батьком за адресою: АДРЕСА_4 та відсутність матері у житті дітей.

В інформації, наданій Лисянською філією ДУ «Центр пробації» Звенигородського районного сектору № 3 від 07.06.2024 р. № 34/10/614-24 зазначено, що «на обліку Звенигородського районного сектору № 3 філії ДУ «Центр пробації» в Черкаській області з 07.06.2021 року перебуває гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Арциз, Одеської області, засуджена 29.04.2021 вироком Лисянського районного суду Черкаської області за ст. 185 ч.2, ст. 185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнена від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік. ОСОБА_5 ухиляється від відбування покарання, жодного разу до Звенигородського районного сектору № 3 не з`явилася. З телефонних розмов та відібраних письмових пояснень відомо, що 4 малолітніх дітей ОСОБА_13 проживають з бабусею - ОСОБА_10 та цивільним чоловіком засудженої - ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_4 . Зі слів матері та цивільного чоловіка, з липня 2023 року ОСОБА_14 перебуває в Одеській області, на телефонні дзвінки не відповідає. Про причини неявки не повідомляє.

Звенигородським РВП ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_5 04.04.2022 оголошено в розшук. В травні 2023 року ОСОБА_5 була розшукана, місце перебування засудженої встановлено: с. Роксолани, Овідіопольський район, Одеська область».

Виходячи із встановлених у справі обставин, підтверджених перерахованими вище документальними доказами та поясненнями учасників справи, наданими в судовому засіданні, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», ч. 2, 3 ст. 150 та ст. 180 Сімейного кодексу України кожна дитина має право на піклування батьків, а батьки мають право та зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, створювати належні умови для розвитку її здібностей та несуть відповідальність за невиконання батьківських обов`язків.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України правовою підставою позбавлення батьківських прав матері, батька є ухилення їх від виконання своїх обов`язків з виховання дитини.

Статтею 165 СК України передбачено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Згідно п.п.15, 16 роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 №3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини «Савіни проти України» від 18.12.2008 ( заява №39948/06) право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 (див., зокрема, рішення у справі "МакМайкл проти Сполученого Королівства" від 24 лютого 1995 року, п. 86, серія A, N 307-B). Таке втручання є порушенням зазначеного положення, якщо воно здійснюється не "згідно із законом", не відповідає законним цілям, переліченим у пункті 2 статті 8, і не може вважатися "необхідним у демократичному суспільстві" (див. згадане вище рішення у справі МакМайкла, п. 87).

Визначаючи, чи було конкретне втручання "необхідним у демократичному суспільстві", суд повинен оцінити - у контексті всієї справи загалом - чи були мотиви, наведені на виправдання втручання, доречними і достатніми для цілей пункту 2 статті 8 Конвенції і чи був відповідний процес прийняття рішень справедливим і здатним забезпечити належний захист інтересів, як цього вимагає стаття 8 (див., наприклад, справи "Кутцнер проти Німеччини", N 46544/99, п. 65, ЄСПЛ 2002-I, та "Зоммерфельд проти Німеччини", [GC], N 31871/96, п. 66, ЄС/7/72003-VIII).

Хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати, що розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин ("Ньяоре проти Франції", N 40031/98, п. 59, ECHR 2000-IX). Отже, відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини, і саме держава-відповідач повинна переконатися в тому, що було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини (див., наприклад, справу "Скоццарі та Дж`юнта проти Італії" [GC], NN 39221/98 і 41963/98, п. 148, ЄСПЛ 2000-VIII).

Враховуючи наявні у справі достатні та переконливі докази суд переконаний, що відповідачка дійсно ухиляється від виконання своїх обов`язків з виховання дітей, свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками, не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, не опікується ними в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до внутрішнього світу дітей, не піклується про стан їх здоров`я, хоча зобов`язана це робити, тобто зухвало ухиляється від виконання своїх обов`язків з виховання та утримання дітей.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

Батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (ч. 1 ст. 180 СК України).

Згідно із ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Як передбачено ч. 1, ч. 2 ст. 27 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789X11 (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Розмір аліментів, які позивач просить стягнути з відповідачів, відповідає вимогам п. 2 ч. 1 ст. 182 СК України.

Відповідно до ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Згідно ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

При дослідженні обставин справи судом враховується той факт, що відповідач відзиву або будь яких заперечень до суду не надала, є людиною працездатного віку, не надала доказів, щодо свого місця роботи чи перебування на обліку в Державній службі зайнятості. Крім цього не надала доказів про свій стан здоров`я, зокрема який впливає на працездатність, наявності чи відсутності на праві власності, володінні та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, а також не надала будь - яких інших доказів, які б давали підстави вважати, про неможливість надання ним допомоги на утримання дітей. Зазначені обставини не можуть свідчити про наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють надання матір`ю матеріальної допомоги дітям щомісячно.

Таким чином, з метою захисту прав і інтересів дітей, суд вважає, що позбавлення відповідачки батьківських прав та стягнення аліментів буде вчинене в інтересах неповнолітніх дітей.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини, при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Визначаючи розмір аліментів на утримання неповнолітніх дітей суд виходить із сукупності наявних в матеріалах справи доказів та враховує загальновідомі обставини про щоденну потребу дитини у їжі, одязі, засобах особистої гігієни, забезпеченні належних побутових умов та умов для належного гармонійного розвитку.

Відповідно до положень частини другої статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частиною 3 статті 181 Сімейного кодексу України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі.

За змістом частини першої статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

У зв`язку з цим суд вважає, що з відповідачки необхідно стягнути на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 аліменти у розмірі 1/2 частини з усіх видів заробітку відповідача (що фактично відповідає заявленому позивачем у позовних вимогах розміру у виді 50% від усіх видів заробітку (доходу), але не менше встановленого законодавством мінімального гарантованого розміруаліментів для дитини відповідного віку.

На переконання суду, такий розмір аліментів забезпечить потреби неповнолітніх дітей, відповідатиме об`єктивним можливостям відповідача та буде достатнім для забезпечення їх належного утримання.

Відповідно до частини першої статті 191 СК України аліменти на дітей присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а відтак, аліменти підлягають до стягнення з 30.07.2024.

За пунктом 1 частини першої статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Отже з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028 грн.

Керуючись ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст.ст.12,13,60,76-81,89,141,211,263-265,280-285, ч.1ст.354,430ЦПК України, ст.ст.150,152,155,164,165,166,180,181,183,184, 191 Сімейного кодексу України,-

вирішив:

Позов Органу опіки та піклування Лисянської селищної ради до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в інтересах малолітніх дітей:

ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтво про народження: НОМЕР_1 , видане Звенигородським відділом ДРАЦС від 16.06.2023);

ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , свідоцтво про народження: НОМЕР_2 , видане Звенигородським відділом ДРАЦС від 16.06.2023);

ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , свідоцтво про народження: НОМЕР_3 , видане Звенигородським відділом ДРАЦС від16.06.2023;

ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 свідоцтво про народження: НОМЕР_4 , видане Звенигородським відділом ДРАЦС від 14.06.2023),

місце реєстрації дітей: АДРЕСА_2 , місце проживання дітей: АДРЕСА_4 ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Служба у справах дітей виконавчого комітету Лисянської селищної ради, ОСОБА_15 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав по відношенню до дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь особи або установи, яка буде здійснювати піклування та опіку над дітьми, аліменти на утримання: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/2 частини заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, але не менше, ніж 50% від прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 05.07.2024 і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір в сумі 1 211 грн 20 коп.

В частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць рішення підлягає до негайного виконання.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: Орган опіки та піклування Лисянської селищної ради (адреса: Пл. Миру, 30, смт. Лисянка, Звенигородського району, Черкаської області, 19301, телефон (04749) 6-21-45, електронна адреса: lysselrada@ukr.net, ЄДРПОУ: 04410982);

Відповідач: ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, паспорт НОМЕР_5 виданий 29.05.2023, дійсний до29.05.2033, орган видачі: Звенигородський відділ Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області ІПН НОМЕР_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_6 , телефон - невідомий, електронна адреса - невідома

Повний текст рішення складено та проголошено 18.12.2024 о 15 год.00 хв.

Суддя О.Ю.Смовж