Ухвала

від 21.11.2024 по справі 695/4386/24

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 695/4386/24

номер провадження 2-з/695/30/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2024 рокум. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Степченка М.Ю.

за участю секретаря с/з Шевченка В.С.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів до подання позовної заяви, -

ВСТАНОВИВ:

18.11.2024 р. через систему «Електронний суд» до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області представником заявника ОСОБА_1 - адвокатом Фединою О.В. була сформована заява про забезпечення доказів до подання позовної заяви, в якій він просив:

1. Витребувати від Другої золотоніської державної нотаріальної контори (19700, Черкаська обл., м. Золотоноша, вул. Благовіщенська, 2, ЄДРПОУ35057019, (04737) 5-34-49, info@zl.ck.notary.gov.ua, ІНФОРМАЦІЯ_5) копію спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

2. Витребувати від Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, адреса: 01001, Україна, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок, 1д, Вебсайт www.privatbank.ua, Телефон НОМЕР_2 ) інформацію про наявність у спадкодавця ОСОБА_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , рахунків у банку, їх реквізити та наявність коштів на рахунках, які є спадковим майном.

3. Витребувати від Акціонерного товариства «Універсал банк» (код ЄДРПОУ 21133352, адреса: 04082, Україна, місто Київ, вулиця Автозаводська, будинок, 54/19, Вебсайт www.universalbank.com.ua) інформацію про наявність у спадкодавця ОСОБА_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 рахунків у банку, їх реквізити та наявність коштів на рахунках, які є спадковим майном.

Заява обгрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Кринки Херсонського району Херсонської області загинув, захищаючи територіальну цілісність та незалежність України онук та член сім`ї позивача (онук) - ОСОБА_2 .

У подальшому заявнику стало відомо, що військова частина за місцем проходження військової служби онука передала деякі речі загиблого невідомій особі. Ще в подальшому ОСОБА_1 випадково стало відомо, що на розгляді Деснянського районного суду міста Києва перебуває справа 754/8306/24 за заявою про встановлення юридичного факту спільного проживання чоловіка та жінки без шлюбу саме з його онуком, причому заявниця намагалася отримати судове рішення про такий факт потайки, без відома ОСОБА_1 , залучивши як заінтересовану особу лише орган державної влади. Як з`ясувалося, з заявою в окремому провадженні звернулася відповідач по цій справі ОСОБА_3 , обґрунтовуючи свою заяву тим, що нібито проживала з загиблим ОСОБА_2 як чоловік та дружина з 2022 року та на цій підставі має спадкові (і не лише) права, хоча насправді заявниця з загиблим ОСОБА_2 ніколи не проживала спільно, оскільки познайомилася з ним лише восени 2023 року, а вже ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 загинув.

Зважаючи на таке, ОСОБА_1 наполіг на своїй участі в такій справі та 14.11.24 Деснянський районний суд за клопотанням ОСОБА_1 залишив заяву ОСОБА_3 без розгляду через очевидну наявність спору про цивільне право.

Разом з тим, ОСОБА_3 звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, не будучи ані дружиною, ані будь-яким родичем загиблого ОСОБА_2 та не маючи ознак спадкоємця жодної черги за законом.

Внаслідок подання заяви про прийняття спадщини нотаріус зупинила процес оформлення спадщини до вирішення справи №754/8306/24 Деснянським районним судом м. Києва, хоча ОСОБА_3 і навіть у випадку задоволення заяви про встановлення факту проживання її з загиблим як чоловіка та дружини все одно навіть теоретично могла б стати спадкоємцем за законом лише четвертої черги (як особа, яка проживала зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини - чого взагалі не мало місця), тоді як ОСОБА_1 - спадкоємець другої черги, і за правилом ч.2 ст.1258 ЦК України кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Незважаючи на очевидну відсутність підстав для спадкування ОСОБА_3 за законом, у намаганні стати спадкоємцем лише четвертої черги, нотаріус винесла постанову про відмову в видачі ОСОБА_1 свідоцтв про право на спадщину на спадкове майно після спливу 6-місячного терміну після відкриття спадщини, мотивуючи вимогами ОСОБА_3 .

Спадкове майно, виходячи з постанови нотаріуса, складається з частки в праві власності на квартиру (1/2, тоді як інша 1/2 належить ОСОБА_1 ), а також грошові вклади в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та АТ «УНІВЕРСАЛБАНК» (Монобанк).

Поряд із цим, будь-якої достовірної інформації про реквізити таких рахунків, наявність на них грошей тощо, ОСОБА_1 невідомо.

Зважаючи, що ОСОБА_1 є літньою людиною, інвалідом І групи, потребує постійного стороннього догляду та допомоги, частково залежний від сторонніх осіб (підтверджується довідкою МСЕК), він не має змоги особисто прибути до нотаріуса та ознайомитись зі спадковою справою, отримати інформацію про рахунки в банках, наявність коштів на рахунках, їх реквізити тощо.

Через це ОСОБА_1 через направлення адвокатом адвокатського запиту намагався дізнатись відповідну інформацію, однак листом від 18.10.24 №747/01-16 нотаріус відмовила в наданні інформації про реквізити рахунків спадкодавця в банках, посилаючись на ст.8 Закону України «Про нотаріат».

Дану інформацію заявник не може самостійно отримати і в банках, оскільки вона має статус банківської таємниці та не може бути розголошено відповідно до ст.ст.60-62 Закону «Про банки і банківську діяльність».

Таким чином, на даний час ОСОБА_1 позбавлений можливості захистити свої права та інтереси в судовому порядку, оскільки не володіє інформацією про реквізити рахунків у банківських установах, належні спадкодавцеві, про наявність на них коштів, їх суми, аби належно сформулювати позовні вимоги, визначити підсудність майбутнього позову та виконати вимоги процесуального закону в частині зазначення в позові інформації про рахунки в банках та наявність грошей на них, тому змушений просити витребувати на підставі ст.84,116 ЦПК України вказану інформацію до пред`явлення позову до суду.

У судовому засіданні представник заявника - адвокат Федина О.В. підтримав заяву про забезпечення доказів, наполягав на її задоволенні.

Відповідачка ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася з невідомих суду причин.

У судове засідання третя особа - нотаріус Другої золотоніської державної нотаріальної контори Гавриленко Н.П. не з`явилася, але скерувала заяву про розгляд справи в її відсутність.

Вислухавши доводи представника заявника, дослідивши заяву про забезпечення доказів та додатки до неї, судом встановлені наступні обставини.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.118 ЦПК України заява про забезпечення доказів розглядається в судовому засіданні в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з особливостями, встановленими цією статтею. Заява розглядається не пізніше п`яти днів з дня її надходження до суду. Заявник та інші особи, які можуть отримати статус учасників справи, повідомляються про дату, час і місце судового засідання, проте їх неявка не перешкоджає розгляду поданої заяви.

Згідно ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Суд може витребувати докази також до подання позову як захід забезпечення доказів у порядку, встановленому статтями 116-118 цього Кодексу (ч. 4 ст. 84 ЦПК України).

Згідно ч. 1 ст. 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом (ч. 2 ст. 116 ЦПК України).

Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви (ч. 3 ст. 116 ЦПК України).

Забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія. Забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу (ч.4 ст. 116 ЦПК України).

За результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви (ч. 5 ст. 118 ЦПК України).

У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01.04.2020 у справі N 367/6751/18-ц (провадження N 61-23322св19) викладено наступну правову позицію: "Суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим (частина перша статті 116 ЦПК України). Процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено. Забезпечення доказів - це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів. Разом з цим, згідно зі статтею 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом".

Таку ж правову позицію щодо вирішення судами питання про забезпечення доказів висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові 11.03.2020 року у справі N 9901/608/19, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі N 9901/845/18.

У даному випадку підстав для забезпечення доказів немає.

Заявником не доведено суду та не надано належних та допустимих доказів того, що є підстави припускати, що вказані в клопотанні документи (засіб доказування) можуть бути втрачені або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Таким чином, дослідивши встановленні обставини, проаналізувавши вищенаведені правові норми та всі доводи сторони заявника, суд вважає, що в задоволенні вимог заявника про забезпечення доказів слід відмовити.

На підставі зазначеного та керуючись ст.ст. 116-118, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів до подання позовної заяви - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів.

Суддя М.Ю. Степченко

Повний текст ухвали виготовлений 25.11.2024 року.