Рішення

від 19.12.2024 по справі 306/1303/24

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №306/1303/24

Провадження № 2/306/615/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2024 року м. Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Жиганської Н.М.

за участю секретаря судового засідання Мігалко Е.А.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Свалява взалі судуцивільну справуза позовом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (мешк. АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 ) до Керецьківської сільської ради Закарпатської області (адреса вул.Головна, буд.52, с.Керецьки, Мукачівського району, Закарпатської області, код ЄДРПОУ 04351512) про визнання права власності на житловий будинок.

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до Керецьківської сільськоїради Закарпатської області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . В обгрунтування доводів зазначає, що позивач є забудовником індивідуального житлового будинку на відведеній їй земельній ділянці. Згідно записів по господарської книги позивач є власником житлового будинку з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначає, що за дворогосподарством знаходиться земельна ділянка площею 0,17.5 га, яка передана позивачу згідно рішення сесії для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Вказує, що по проведенню технічної інвентаризації вказаного об?єкта нерухомого майна, видано технічний паспорт від 19.06.2024 року про проведення технічного обстеження, відповідно до якого встановлена можливість його надійної та безпечної експлуатації. Під час проведення будівельних робіт ОСОБА_1 дотримані будівельні, архітектурні, санітарні та екологічні норми. З початку будівництва ніяких заяв, претензій та скарг щодо будови не надходило. Вимоги позивач мотивує тим, що позивач не може оформити право власності вже на завершений будівництвом житловий будинок з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . Просить суд визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими спорудами за адресою АДРЕСА_1 .

Суд своєю ухвалою від 26.06.2024 року прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального провадження та призначив підготовче засідання. Сторонам направлено копії ухвали про відкриття провадження у справі та відповідачу копія позовної заяви з доданими до позову документами з використанням послуг поштового зв`язку, які надаються АТ "Укрпошта". Інформація щодо справи розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет - e-mail inbox@sv.zk.court.gov.ua.

Судовий розгляд справи призначений відповідно до ухвали Свалявського районного суду Закарпатської області від 29 липня 2024 року.

Розгляд справи призначено на 08:00 годину 19.12.2024 року.

Позивач подала до суду заяву (вх.№9463) про розгляд справи у її відсутності. Позовні вимоги про визнання права власності на житловий будинок підтримує, просить задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві (вх.№4837).

Представник відповідачаМушка М.,який дієв інтересах Керецьківської сільської ради Хустського району Закарпатської області подав до суду заяву (вх.№909) про розгляд справи у відсутності представника Керецьківської сільської ради Хустського району Закарпатської області. Відзив щодо позову не подано, заперечень, що спростовують заявлені позовні вимоги не надано.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу «EASYCON» не здійснювалося (ч.2 ст. 247 ЦПК України).

Суд проводить розгляд без участі сторін за наявними доказами та матеріалами у справі та доходить такого висновку.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України- суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи; ч.3 ст. 12, ч.1 ст.81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; ч.1ст.76ЦПК України-доказами єбудь-якідані,на підставіяких судвстановлює наявністьабо відсутністьобставин (фактів),що обґрунтовуютьвимоги ізаперечення учасниківсправи,та іншихобставин,які маютьзначення длявирішення справи;ч.2ст. 83 ЦПК України - позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНІ СУДОМ та ОБГРУНТУВАННЯ ВИСНОВКІВ СУДУ:

Відповідно до ст. 55, 124 Конституції України та ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 20 ЦК України - право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Відповідно до ч.1 ст. 317 ЦК України - власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном; ст. 319 ЦК України - власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 391 ЦК України - власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь яких усунень свого порушеного права від будь яких осіб будь яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення ким саме спричинено порушене право та з яких підстав (правова позиція Верховного Суду України викладена у постанові від 16.11.2016 року, справа № 6-709цс16).

З доданих позивачем доказів суд встановив, що згідно письмової заяви-згоди ОСОБА_2 (батька позивача) від 02.04.1999 року - ОСОБА_2 надав свою згоду щодо передачі своєї земельної ділянки в урочищі "Руні" - доньці ОСОБА_1 (позивачу) для будівництва житлового будинку (а.с 17).

Згідно виписки виданої виконавчим комітетом Керецьківської сільської ради Хустського району Закарпатської області від 06.03.2024 року за №45 судом встановлено, що згідно записів погосподарської книги №3, особовий рахунок № НОМЕР_2 власником житлового будинку з надвірними спорудами за адресою АДРЕСА_1 являється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . За дворогосподарством АДРЕСА_1 в особовому рахунку знаходиться земельна ділянка пощею 0,17.5 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, на якій розміщений житловий будинок. Рік будівництва будинку - 2000 рік (а.с. 16).

Відповідно до ч.2 ст.375 ЦК України - власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно, тому на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб (ч.5 ст. 376 ЦК Україна).

Відповідно до ст. 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 цього Кодексу.

Позовні вимоги обгрунтовані позивачем з посиланням на те, що ОСОБА_1 (позивачем) завершено будівництво житлового будинку, однак зареєструвати право власності на завершений будинок за адресою: АДРЕСА_1 неможливо.

Судом досліджено: копія технічного паспорту від 19.06.2024 року, інвентаризаційна справа №2538/2024 із схемою розташування будівель та споруд, планом будинку, експлкацією приміщень будинку, журналом зовнішніх обмірів, характеристикою будинку з господарськими будівлями та спорудами; копія довідки №2055 від 19.06.2024 року, виготовленої ФОП ОСОБА_3 (інвентаризаційна вартість будинку за адресою: АДРЕСА_1 становить 105014 грн.).

Суд зазначає таке.

Положеннями ст.41 Конституції України, ст.321 ЦК України, ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, крім випадків та у порядку, встановленому законом. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Виникнення права власності на будинки, споруди та нерухоме майно не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності Цивільним кодексом України в редакції від 2003 року та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції від 2004 року. Видача свідоцтва про право власності передбачена Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, який визначає процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (формування свідоцтва про право власності на нерухоме майно. Державна реєстрація права офіційне визнання й підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, які вже мали місце на підставі рішень відповідних органів, договорів чи інших правовстановлюючих документів, шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру прав, а не безпосереднє створення таких фактів зазначеними записами). Відповідно до ч.1 ст. 182 ЦК України - право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації; п. 9 ч.1 ст. 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно - державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч.2. ст.331 ЦК України передбачено особливості набуття права власності на новостворене нерухоме майно, а виняток з загального правила набуття права власності на новостворене майно особою, яка його створила, передбачений ст. 376 ЦК України.

Згідно ст. 376 ЦК України - житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно (роз`яснення ВССУ "Про практику застосування судами ст. 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва)" - при вирішенні позову про визнання права власності на самочинне збудоване нерухоме майно на підставі ч. 3 ст. 376 ЦК України суд не повинен враховувати час передачі земельної ділянки у власність або надання її у користування, або укладення договору суперфіцию, у тому числі в період розгляду справи, оскільки такі дії свідчать про визнання за позивачем права на забудову з боку власника (користувача) земельної ділянки; судам слід мати на увазі, що відповідно до ст. 26 Закону України «Про основи містобудування» спори з питань містобудування вирішуються радами, інспекціями державного будівельного архітектурного контролю у межах їх повноважень, а також судом відповідно до законодавства".

Відповідно ст. 316 ЦК У країни - правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб; ст. 328 ЦК України - право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом; ч. 1 ст. 181 ЦК України - до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належить земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення; п.1 ч.2 ст. 16 ЦК України - способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права.

Суд встановив, що відповідно до довідки за №166 від 29.10.2024 року, наданої адміністратором відділу центру надання адміністративних послуг виконкому Керецьківської сільської ради Хустського району ВРМ с.Березники - земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,175 га, на якій знаходиться житловий будинок за адресо. АДРЕСА_1 перебуває у користуванні громадянки ОСОБА_1 , що посвідчується відомостями погосподарської книги.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України - під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; докази на їх підтвердження; ч.1 ст. 89 ЦПК України - суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; ч.1 ст. 95 ЦПК України - письмовими доказами є документи, які містять дані про обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України - завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

На підставідосліджених усудовому засіданнідоказів наданих позивачем на обґрунтування позовних вимог, враховуючи, що позивачемдоведені обставинина яківона посилаєтьсяв позовнійзаяві належнимита допустимимидоказами,що позивачпозбавлена можливостівчиняти правочинищодо належногоїй майна,що самочиннебудівництво позивачздійснила наземельній ділянці,яка єу користуванніпозивача, що відповідачем Керецьківською сільською радою заперечень на позовну заяву, що спростовують заявлені вимоги не подано, що визнання права власності не порушує прав чи інтересів будь-яких інших осіб, а Законом непередбачено іншогопорядку підтвердитипозивачу наявністьправа власностіна збудованийоб`єкт -житловий будинок на земельній ділянці, суд вважає, що позовні вимоги позивача необхідно задовольнити.

Суд не вирішує питання про розподіл судових витрат згідно ст. 141 ЦПК України.

Статтею 129 1 Конституції України визначено: Суд ухвалює рішення іменем України. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010 року).

У контексті вказаної практики суд уважає наведене обґрунтування цього рішення достатнім.

Відповідно до ч.1 ст. 18 ЦПК України - судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Керуючись ст. 13, 81, 89, 95, 206, 258, 259, 263, 264, 265, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, ст.20, 181, 316, 317, 319, 321, 331, 375, 376, 391 ЦК України, на підставі Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (мешк. АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 ) до Керецьківської сільської ради Закарпатської області (адреса вул.Головна, буд.52, с.Керецьки, Мукачівського району, Закарпатської області, код ЄДРПОУ 04351512) про визнання права власності на житловий будинок задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканкою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 право власності на житловий будинок з господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Датою ухваленнярішення,ухваленого завідсутності учасників справи, є дата складення повногосудового рішення. Повний текст судового рішення складено 19.12.2024 року. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів до Закарпатського апеляційного суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ-СУДДЯ Н.М.ЖИГАНСЬКА