Рішення

від 19.12.2024 по справі 703/5184/24

СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 703/5184/24

2-о/703/188/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2024 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Ігнатенко Т.В.

секретар судових засідань Яковенко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла Черкаського району Черкаської області в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Вільшанська селищна рада, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,

встановив:

24 вересня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з вищевказаною заявою, в якій просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт постійного її проживання із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи із 2017 року до дня смерті останньої ІНФОРМАЦІЯ_2 в будинку АДРЕСА_1 .

Заяву обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. В`язівок Звенигородського (раніше Городищенського) району Черкаської області померла мати заявника ОСОБА_2 . Починаючи з 25 липня 1986 року офіційним місцем проживання заявника є: АДРЕСА_2 . У свою чергу, мати заявника ОСОБА_2 починаючи з 1989 року постійно проживала в будинку АДРЕСА_1 , який належав останній на праві власності. На початку 2017 року стан здоров`я ОСОБА_2 різко погіршився, тому заявник, з метою догляду за своєю матір`ю, переїхала на невизначений строк проживати до житлового будинку за місцем проживання ОСОБА_2 . З 2017 року і до дня смерті ОСОБА_2 заявник здійснювала догляд за матір`ю та постійно проживала з нею. Після смерті матері залишилася спадщина, яка складається із вищевказаного житлового будинку та земельної ділянки площею 0,60 га, призначеної для ведення особистого підсобного господарства, яка знаходиться в с. В`язівок. Оскільки термін на отримання свідоцтва про право на спадщину спадкоємцями, які її прийняли, не обмежений у часі, тому заявник лише у липні 2024 року звернулася до нотаріуса Шполянської державної нотаріальної контори із заявою на оформлення спадщини після смерті ОСОБА_2 . Однак, нотаріус, перевіривши подані заявником документи, відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно померлої та виніс відповідну постанову, яку мотивував тим, що не вправі зарахувати довідку про остання місце проживання ОСОБА_2 виданою Вільшанською селищною радою 03 липня 2024 року №16-18/3/92, як факт прийняття заявником спадщини матері, оскільки зареєстроване місце проживання заявника не збігається із зареєстрованим останнім місцем проживання ОСОБА_2 .

За вказаних обставин заявник ОСОБА_1 звернулася до суду з даною заявою.

Ухвалою судді від 25 вересня 2024 року відкрито провадження у цивільній справі за вказаним позовом, вирішено розгляд справи проводити за правилами окремого провадження та призначено судове засідання.

Заявник ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, звернулася до суду з заявою, в якій просила розгляд справи провести без її участі, заявлені вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи Вільшанської селищної ради у судове засідання не з`явився, звернувся до суду з заявою, в якій просив розгляд справи провести без його участі, не заперечує проти позову та погоджується щодо прийняття рішення на розсуд суду.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалося.

Суд, врахувавши позиції заявника та представника заінтересованої особи, які викладені в заявах останніх про розгляд справи без їх участі, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Згідно ч.1 ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно ч.2 ст.315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Городищенським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 26 січня 2021 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 92 роки в с. В`язівок Городищенського району Черкаської області, про що 26 січня 2021 року складено відповідний актовий запис №40 (а.с.10).

Як вбачається з копії свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок, виданого Городищенським житлово-експлуатаційним відділом 30 жовтня 1989 року, будинок АДРЕСА_1 , на підставі рішення Городищенської районної ради №265 від 27 жовтня 1989 року, належить на праві особистої власності ОСОБА_2 , про що здійснено запис в реєстрову книгу 4 реєстр під №1164 (а.с.12).

Крім того, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ЧР-1-8-94, виданого В`язівською сільською радою 09 жовтня 1997 року, ОСОБА_2 , яка проживає в АДРЕСА_1 , на підставі рішення №15/21 від 15 грудня 1993 року В`язівської сільської ради, передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,60 гектарів в межах згідно з планом. Земельна ділянка розташована на території с. В`язівок В`язівської сільської ради. Землю передано для ведення особистого підсобного господарства. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №94 (а.с.14).

Таким чином, ОСОБА_2 за життя була власником вищевказаних будинку та земельної ділянки, та після її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 відкрилася спадщина, до складу якої входить вказане нерухоме майно, яке належало їй за життя.

Як вбачається з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 04 червня 1952 року, ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.11).

Згідно копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 11 січня 1975 року, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уклали шлюб 11 січня 1975 року, про що у цей же день в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу складений запис за №7. Після укладення шлюбу ОСОБА_3 змінила своє прізвище на « ОСОБА_5 » (а.с.11).

Таким чином, заявник ОСОБА_1 є донькою спадкодавця ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особа, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ст.1261 ЦК України, в першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За вищевказаних обставини, заявник ОСОБА_1 є спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_2 .

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Таким чином, ст. 1268 ЦК України, для спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори.

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як вбачається з постанови державного нотаріуса Шполянської державної нотаріальної контори Курінного В.В. від 30 липня 2024 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії, яка винесена за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 щодо видачі на її ім`я свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, що належало ОСОБА_2 , ОСОБА_2 дійсно померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №77808530 від 30 липня 2024 року спадкова справа після її смерті не відкривалася. На протязі шести місяців з дня смерті ОСОБА_2 ні в державну нотаріальну контору, ні до інших нотаріусів ніхто, в тому числі ОСОБА_1 , не подавали заяву про прийняття спадщини та ніхто не надав доказу про прийняття спадщини.

Таким чином, у визначений ст.1270 ЦК України строк, заявник ОСОБА_1 , а також інші спадкоємці, з заявами про прийняття спадщини або відмову від її прийняття після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 до нотаріальної контори не зверталися.

Як вбачається з заяви ОСОБА_1 , остання стверджує, що вона проживала разом з спадкодавцем ОСОБА_2 на час її смерті за адресою: АДРЕСА_1 , хоча і зареєстрована за іншою адресою. У вказаному будинку вона проживала з 2017 року та по день смерті ОСОБА_2 . Розбіжності у її зареєстрованому місці проживанні та зареєстрованому місці проживання спадкодавця ОСОБА_2 унеможливлюють успадкування її прав у відповідності до положень ч.1 ст.1268 ЦК України.

Згідно роз`яснень, викладених у п.2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30 травня 2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Метою встановлення факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки, при цьому чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.

Відповідно до ч.1 ст.1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Так, як вбачається з довідки №16-18/3/92, виданої Вільшанської селищної ради Городищенського району Черкаської області 03 липня 2024 року, спадкодавець майна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на день смерті була зареєстрована та постійно проживала у АДРЕСА_1 (а.с.15).

Натомість, згідно копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_4 , виданого Смілянським МРВ УМВС України в Черкаській області 22 липня 1998 року на ім`я ОСОБА_1 , остання з 25 липня 1986 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.9).

Разом з тим, відповідно до довідки №16-18/3/92, виданої Вільшанської селищної ради Городищенського району Черкаської області 03 липня 2024 року, разом із спадкодавцем ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , постійно проживала без реєстрації дочка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Крім них в даному будинковолодінні ніхто не був зареєстрований і не проживав. Неповнолітні та малолітні діти за даною адресою не зареєстровані і не проживають (а.с.14).

Крім того, як вбачається з письмових пояснень ОСОБА_6 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , останній засвідчив факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 з її матір`ю більше п`яти років до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 . Останні під час поширення COVID-19 вже проживали разом та піклувалися одна про одну (а.с.46).

У письмових поясненнях ОСОБА_7 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , остання підтвердила факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 з її матір`ю ОСОБА_2 більше п`яти років, до дня смерті останньої. Вказані особи в період проживання вели спільне господарства, мали сумісний бюджет та взаємопов`язані права та обов`язки. Так, під час святкування 85-річчя ОСОБА_2 , її дочка ОСОБА_1 вже проживала постійно з нею, дбала про неї, доглядала за матір`ю (а.с.48).

Відповідно до ч.1-3 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі вищевикладеного та приймаючи до уваги, що заявник ОСОБА_1 позбавлена об`єктивної можливості у позасудовому порядку встановити факт постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини, який надає їй право на отримання свідоцтва про право на спадщину, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.1216, 1218, 1221, 1261, 1268 ЦК України, ст.1, 2, 76, 81, 82, 89, 247, 259, 263-265, 273, 293, 315, 354 ЦПК України,

вирішив:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Вільшанська селищна рада, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. В`язівок Городищенського району Черкаської області, у період з 2017 року до дня смерті останньої та на час відкриття спадщини, за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники у справі:

Заявник ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Заінтересована особа Вільшанська селищна рада, адреса: 19523, Черкаська область, Звенигородський район, смт. Вільшана, вул. Шевченка, буд.190, код ЄДРПОУ 26423991.

Головуючий Т.В. Ігнатенко