Рішення

від 09.12.2024 по справі 334/8434/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 09.12.2024

Справа № 334/8434/24

Провадження № 2-о/334/362/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2024 року м. Запоріжжя

Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі

судді Бредіхіна Ю.Ю.,

за участю секретаря Жураківської В.А.,

представника заявника - адвоката Щасливої М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 за участю заінтересованих осіб: Запорізької міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення,

установив:

Заявник звернувся до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

Після смерті ОСОБА_4 заявник звернувся до державного нотаріуса Першої Запорізької державної нотаріальної контори за оформлення спадщини, однак їй було відмовлено в оформлені спадщини через пропуск шестимісячного строку.

Від заінтересованих осіб надійшли заяви про розгляд справи без їхньої участі та вирішення заяви на розсуд суду.

Ухвалою суду від 24.10.2024 року відкрито провадження у справі.

Суд, дослідивши матеріали справи та допитавши у судових засіданнях свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , встановив наступне.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до положень 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

За змістом постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суди розглядають справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений або знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.

ОСОБА_1 та ОСОБА_4 11 листопада 1988 року уклали шлюб, який зареєстрований відділом ДРАЦС виконкому м. Запоріжжя, актовий запис 2606.

У шлюбі ОСОБА_1 та ОСОБА_4 народилось двоє дітей - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У період шлюбу заявниця разом з чоловіком придбали наступне нерухоме майно, право власності на яке було зареєстровано по 1/2 на кожного із подружжя:

1.Квартира за адресою: АДРЕСА_2 ;

2. Земельна ділянко за адресою: АДРЕСА_1 ;

3. Житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Починаючи з 2014 року заявниця разом з чоловіком та дітьми постійно проживали у власному будинку за адресою: АДРЕСА_1 . В подальшому, донька заявниці придбала власне житло і почала мешкати окремо, а в будинку залишились проживати заявниця, її чоловік та спільний син.

ІНФОРМАЦІЯ_4 від тяжкої хвороби помер чоловік заявниці ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилась спадщина на наступне майно:

- частка квартири за адресою,- АДРЕСА_2 ;

- частка житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ;

- частка земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 ;

- автомобіль.

ОСОБА_1 звернулась до Першої запорізької державної нотаріальної контори з заявою про відкриття спадщини після свого померлого чоловіка.

Першою запорізькою державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа №164/2024 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 гр. ОСОБА_4 .

Крім ОСОБА_1 є інші спадкоємці, передбачені ст. 1261 ЦК України, а саме:

Син - ОСОБА_2 , який не прийняв спадщину.

Донька - ОСОБА_3 , яка не прийняла спадщину.

Спадкоємців, передбачених ст. 1266 ЦК України, немає. Заповіт не складався, тому спадкоємців за заповітом теж немає.

Заявниця разом з чоловіком та сином з 2014 року постійно мешкали у спільному будинку за адресою: АДРЕСА_1 , але чоловік заявниці мав зареєстроване місце проживання не в спільному будинку, а в спільній квартирі за адресою: АДРЕСА_2 в той час як ОСОБА_1 мала зареєстроване місце проживання у спільному будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Тобто на момент смерті чоловіка заявниці подружжя мали різне місце реєстрації хоча фактично проживали постійно разом й на момент смерті чоловіка також проживали у будинку.

ОСОБА_1 звернулась до Першої запорізької державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом на підставі ст. 1261 ЦК України та про видачу свідоцтв про право на спадщину за законом після померлого чоловіка.

Постановою державного нотаріуса Першої запорізької державної нотаріальної контори Нестеренко О.М. від 24.08.2024 гр. ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на підставі ст. 1261 ЦК України у зв`язку з тим, що вона не прийняла спадщину у встановлений законом строк.

Відповідно до актів про підтвердження факту проживання від 17.09.2024, підписаних сусідами заявниці та її померлого чоловіка вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 разом проживали за адресою: АДРЕСА_1 з 20.04.2014 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 (день смерті чоловіка). Підписи на вказаних актах засвідчено головою квартального комітету.

Згідно з довідкою №77 від 19.09.2024 виданою головою квартального комітету №67 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживав за адресою: АДРЕСА_1 разом з дружиною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 в період з 20.04.2014 по день своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 та вели спільне господарство.

Факт спільного проживання та ведення спільного господарства під час розгляду справи також підтверджено показами свідків.

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають.

Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01 січня 2004 року тощо.

Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Отже, для підтвердження прийняття спадщини має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Згідно з частиною першою статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

З урахуванням наведеного, оцінивши зібрані докази в сукупності, суд приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення.

Керуючись статтями 263-265, 319 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 за участю заінтересованих осіб: Запорізької міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 РНОКПП НОМЕР_1 , зі спадкодавцем ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю.Ю. Бредіхін