Рішення

від 16.12.2024 по справі 722/2448/24

СОКИРЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 722/2448/24

Номер провадження 2/722/594/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2024 року Сокирянський районний суд Чернівецької області в складі:

судді: Ратушенка О.М.

з участю секретаря: Кушнір І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Служба у справах дітей Сокирянської міської ради Дністровського району Чернівецької області про стягнення аліментів та визначення місця проживання дитини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд із вказаним вище позовом.

Посилався на те, що 26.09.2009 року між ним та ОСОБА_2 , укладено шлюб, який зареєстрований Виконавчим комітетом Сербичанської сільської ради Сокирянського району Чернівецької області.

Під час шлюбу у них народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Садгірського районного суду м. Чернівці від 09.10.2024 року шлюб

між ним та ОСОБА_2 розірвано.

Відповідно до довідки №69 від 29.10.2024 року він проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом із малолітнім сином - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина навчається у Чернівецькому ліцеї №7. Вихованням та утриманням дитини займається виключно він, забезпечує йому високий рівень навчання, підтримує постійний зв`язок з ліцеєм та класним керівником. Натомість мати дитини - ОСОБА_2 протягом 2023-2024 років не приймала участі у вихованні дитини та не відвідувала ліцей. Із дитиною не проживає, у вихованні дитини участі не бере. З класним керівником на зв`язок не виходить, на батьківські збори не з`являється.

24.10.2024 року між ним та відповідачкою укладено договір між батьками щодо здійснення виховання та визначення місця проживання дитини, який посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Душинською Н.В.

За умовами даного договору дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з ним, а також перебуває на його вихованні та утриманні.

Таким чином, він опікується та матеріально утримує сина, зокрема придбаває продукти харчування, засоби особистої гігієни та одяг, дає гроші на кишенькові витрати, несе витрати пов`язані із навчанням, оплачує лікування та медикаменти, супутні потреби, створює умови для фізичного, морального та духовного розвитку дитини.

Вказував, що згідно ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Стягнення аліментів на дитину є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч.2 ст.182 СК).

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 є здоровою та працездатною особою, а також її матеріальне становище, з якого вбачається її реальна можливість сплачувати щомісячно аліменти, вік дитини, яка потребує належного забезпечення, вважає, що розумним та достатнім буде стягнення з відповідачки на утримання ОСОБА_3 аліменти в розмірі 1/4 частини її заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісяця, до досягнення нею повноліття, починаючи з дня звернення до суду з позовом.

Окрім цього позивач зазначав, що відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Як батько, він відповідально ставиться до виконання своїх батьківських обов`язків, створює всі необхідні умови для проживання сина та забезпечує його усім необхідним, приділяє велику кількість часу для розвитку дитини, сприяючи його інтелектуальному та духовному зростанню: слідкує за навчанням, додатково займається з сином, що безперечно сприяє покращенню його подальшого розвитку.

Окрім того, він турбується про здоров`я дитини: забезпечує проходження ним медичних оглядів, купує необхідні ліки та медикаменти, піклується про здорове харчування сина, використовуючи натуральні та корисні продукти.

З огляду на те, що дитина - ОСОБА_3 , знаходиться на його одноособовому вихованні та утриманні, примусити матір, ОСОБА_2 , брати участь у вихованні дитини він не може, адже такий спосіб захисту чинним законодавством не передбачений.

Враховуючи викладене просив стягнути з ОСОБА_2 , на його користь аліменти на утримання малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини її заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісяця, до досягнення нею повноліття, починаючи з дня звернення до суду з позовом та залишити малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживати із ним, адже він самостійно його виховує та утримує.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату і час розгляду справи до суду не з`явились, натомість 10.12.2024 року звернулись до суду з письмовими заявами, в якій позивач заявлені вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити, а відповідачка позовні вимоги визнала та просила провести розгляд справи без її участі.

Представник третьої особи Служби у справах дітей Сокирянської міської ради Дністровського району Чернівецької області Гладкий О.М. в судове засідання також не з`явився, 16.12.2024 року звернувся до суду з письмовою заявою, в якій проти задоволення позовних вимог не заперечував, просив розглянути справу без його участі.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, у відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Судом встановлено, що 26.09.2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , укладено шлюб, який зареєстрований Виконавчим комітетом Сербичанської сільської ради Сокирянського району Чернівецької області за актовим записом 07.

Під час шлюбу у сторін народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .

Рішенням Садгірського районного суду м. Чернівці від 09.10.2024 року шлюб

між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. Згідно вказаного рішення суду, ОСОБА_2 з ОСОБА_1 , починаючи з 2023 року і по день винесення рішення, спільно не проживали, шлюбних відносин не підтримували.

Відповідно до довідки №69 від 29.10.2024 року, виданої головою правління ОСББ «Чернівці-2014» Гудюр І.О., ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом із малолітнім сином - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно витягу з реєстру Сокирянської територіальної громади відповідачка ОСОБА_2 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Як вбачається з договору між батьками, щодо здійснення виховання та визначення місця проживання дитини від 24.10.2024 року, посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Душинською Н.В., малолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з позивачем і перебуває на його вихованні та утриманні.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що відповідач ОСОБА_2 є здоровою та працездатною особою, участі у вихованні та утриманні сина не приймає.

Згідно ст.180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частина 3 ст.181 СК України передбачає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

При визначенні розміру аліментів суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

При визначенні стягуваного розміру аліментів, суд виходить з розумності та достатності заявленого позивачем розміру стягуваних аліментів, необхідних для задоволення його потреб на утримання сина, а також з реальної можливості відповідачки такий розмір аліментів сплачувати щомісяця, не порушуючи прав останньої.

Таким чином, беручи до уваги стан здоров`я відповідачки, відсутність у неї на утриманні інших неповнолітніх дітей, непрацездатних батьків чи інших утриманців суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідачки аліментів на утримання сина підлягають задоволенню.

Судом також встановлено, що згідно характеристики, наданої директором Чернівецького ліцею №7 Л. Редько та класним керівником ОСОБА_5 , малолітній ОСОБА_3 навчається у ліцеї в 6-В класі. Дитина систематично відвідує ліцей. Має середній та достатній рівень знань. Навчається не в повну міру своїх сил. Має хорошу довільну та змішану пам`ять. Гарно запам`ятовує учбовий матеріал. Виявляє логічне та творче мислення. Має здібності до вивчення математики та іноземних мов. На уроках завжди активний. Має добрий загальний розвиток. Багато читає.

Сергія виховує батько ОСОБА_1 , який відповідально ставиться до виховання та навчання дитини, забезпечує високий рівень навчання, підтримує постійний зв`язок з ліцеєм та класним керівником.

Мати дитини ОСОБА_2 протягом 2023-2024 років не приймала участі у вихованні дитини та не відвідувала ліцей, із дитиною не проживає. У вихованні сина участі не бере. З класним керівником на зв`язок не виходить, на батьківські збори не з`являлася.

Як зазначалося судом, 24.10.2024 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір щодо здійснення виховання та визначення місця проживання дитини, який посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Душинською Н.В.

За умовами даного договору дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з ОСОБА_1 і перебуває на його вихованні та утриманні.

Тобто, саме позивач опікується та матеріально утримує сина, зокрема придбаває продукти харчування, засоби особистої гігієни та одяг, дає гроші на кишенькові витрати, несе витрати пов`язані із навчанням, оплачує лікування та медикаменти, супутні потреби, створює умови для фізичного, морального та духовного розвитку дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

У постанові від 15 січня 2020 року у справі № 200/952/18 (провадження № 61- 14859св19) Верховний Суд зазначив, що за загальним правилом за відсутності спору щодо того, з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти, суд може вирішити питання про залишення проживання дитини разом із матір`ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу. У разі наявності такого спору між батьками суд повинен роз`яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22 грудня 2021 року у справі № 339/143/20 (провадження № 61-6809св21).

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У спірних правовідносинах суд виступає у ролі арбітра, який уповноважений всебічно сприяти розгляду справи та, за результатом такого розгляду, постановити рішення.

При цьому, одним з головних аспектів здійснення цивільного судочинства є принцип диспозитивності, за яким суд зобов`язаний розглянути справу в межах заявлених позивачем вимог та не уповноважений виходити за їх межі.

Тобто, цивільний процесуальний закон не передбачає право суду, під час розгляду справи по суті, ініціювати на власний розсуд розгляд позовних вимог, відмінних від заявлених позивачем, та не вправі змінювати їх формулювання, викладене в прохальній частині позову.

Таким чином, із врахуванням наведених вище вимог закону та встановлених обставин суд вважає, що заявлені вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити в повному об`ємі.

Враховуючи викладене та керуючись ч.2 ст.104, ч.3 ст.105, ст.110, ч.2 ст.112, ст.ст. 115, 180, ч.3 ст.181, ст.182, ч.1 ст.184, ст.ст. 191, 199-200 СК України, ст.13, ст.ст. 133-137, ст.141, ст.ст.258-259, 263-265, 268, 272-273, 352, 354-355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Служба у справах дітей Сокирянської міської ради Дністровського району Чернівецької області про стягнення аліментів та визначення проживання місця дитини задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини її заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи з 21.11.2024 року і до досягнення ним повноліття.

Малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити проживати разом із батьком, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , який самостійно виховує та утримує сина.

Допустити негайне виконання рішення суду, в межах платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь держави: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106 судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Сокирянський районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: