Справа №443/1645/24
Провадження №2/443/715/24
РІШЕННЯ
іменем України
18 грудня 2024 року місто Жидачів
Жидачівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Равлінка Р.Г.,
секретар судового засідання Рибакова І.І.,
провів у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Жидачеві розгляд справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: територіальна громада села Молодинче в особі Ходорівської міської ради Львівської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визнання права на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом,-
встановив:
Представник позивачки ОСОБА_1 , адвокат Яременко І.О., звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа: територіальна громада села Молодинче в особі Ходорівської міської ради Львівської області, в якій просить встановити факт належності ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Новий Розділ Львівської області, Сертифікату на право на земельну частку (пай) серія ЛВ №016970 від 04.04.1997, зареєстрованого на ім`я « ОСОБА_4 »; визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , право на земельну частку (пай) на території Молодинчецької сільської ради, площею 1,51 умовних кадастрових гектари, згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) Серія ЛВ №016970 від 04.04.1997, виданого на підставі розпорядження голови Жидачівської РДА №660 від 15.10.1996 року та зареєстрованого в Книзі реєстрації Сертифікатів на право на середню частку (пай), що видаються Жидачівською РДА по Молодинчецькій сільській раді за №547.
Обґрунтування позовних вимог
В обґрунтування позовної заяви позивач покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивачки по материній лінії ОСОБА_3 . Після смерті бабусі відкрилася спадщина до складу якої, окрім іншого, входило право на земельну частку (пай) на території Молодинчецької сільської ради, загальною площею 1,51 га, що належало померлій на підставі Сертифікату на право на земельну часту (пай) серії ЛВ № 016970 від 04.04.1997. Заповіт від ОСОБА_3 посвідчено у виконкомі Молодинчецької сільської ради від 25.03.2010 в користь ОСОБА_1 .. Окрім позивачки, спадкоємців за заповітом чи осіб, які б претендували на обов`язкову частку у спадщині не було. Спадкоємцем першої черги спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 була її дочка та відповідно матір позивачки ОСОБА_2 , однак вона спадщину не прийняла та на неї не претендує. Чоловік покійної ОСОБА_6 помер значно швидше, а саме у 1975 році. Згодом позивачка звернулася в Жидачівську державну нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті своєї бабусі ОСОБА_3 , внаслідок чого нотаріусом заведено спадкову справу №1/2022, а 17.01.2023 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом відносно житлового будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1 , що входив у склад спадщини. Згодом позивачка вирішила юридично оформити спадщину після смерті бабусі відносно земельної частки (паю), але оскільки Сертифікат на право на земельну частку (пай) втрачено, то представник позивачки звернувся із адвокатським запитом у Відділ №5 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Львівській області та просив надати довідку про наявність у ОСОБА_3 земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Молодинчецької сільської ради. Довідкою від 29.05.2024 повідомлено про те, що згідно книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) по Молодинчецькій сільській раді зареєстрований сертифікат серії ЛВ №016970 від 04.04.1997 на ОСОБА_4 .. Реєстраційний номер 547. Площа земельної ділянки 1,51 умовних кадастрових гектари. Підстава видачі сертифіката: розпорядження голови Жидачівської районної державної адміністрації від 15.10.1996 року №660. Державні акти на право приватної власності на землю взамін вищевказаного сертифіката не видавались. 10.09.2024 позивачка звернулася до нотаріуса з метою отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті бабусі ОСОБА_3 , однак нотаріус відмовив через відсутність оригіналу правовстановлюючого документу на земельну частку (пай) на території Молодинчецької сільської ради, що належала померлій і є спадковим майном. Також, із наявної довідки Відділу №5 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 29.05.2024, вбачаються розбіжності у написанні імені власника земельної частки (паю), а саме « ОСОБА_4 » - « ОСОБА_3 ». Саме тому для юридичного оформлення спадщини позивачці необхідно встановити факт належності спадкодавцю правовстановлюючого документу,
Процесуальні рішення, постановлені по справі
Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області Равлінка Р.Г. від 07.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та справу призначено до відкритого підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження на 06.11.2024 /а.с.20-21/.
Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 06.11.2024 у зв`язку з клопотанням представника позивачки підготовче засідання відкладено на 15.11.2024 /а.с.39-40/.
Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 15.11.2024 підготовче провадження у справі закрито. Справу призначено до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 12.12.2024 /а.с.49-50/.
Розгляд справи по суті відбувся 12.12.2024 за відсутності сторін.
Заяви та клопотання сторін, узагальнення їх доводів та інші процесуальні дії у справі.
Позивачка ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явилася, її представник адвокат Яременко І.О. подав заяву про розгляд справи без їхньої участі. Позовні вимоги підтримують з підстав наведених у позові.
Відповідачка ОСОБА_2 подала заяву, згідно якої просить розглядати справу без її участі, позовні вимоги визнає та не заперечує проти ухвалення рішення на користь позивачки.
Представник третьої особи територіальної громади села Молодинче в особі Ходорівської міської ради Львівської області подала заяву згідно якої просить розглядати справу без її участі та винести рішення за наявними в ній матеріалів.
Відповідно до ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Згідно ч. 5 статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 12.12.2024, є дата складення повного тексту судового рішення 18.12.2024.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого виконавчим комітетом Новороздільської міської ради Львівської області 23.04.2010, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 80 років, про що зроблено актовий запис №92 /а.с.9/.
Відповідно до заповіту від 25.03.2010, ОСОБА_3 все своє майно, де б воно не було, і з чого б не складалось, і взагалі все те, що буде належати їй на день її смерті, і на шо вона за законом матиме право, заповіла ОСОБА_1 /а.с.10/.
Згідно з свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 17.01.2023, виданого ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_3 , спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з: житлового будинку з прилеглими до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 та розташований на земельній ділянці площею Молодинчецької сільської ради, належного померлій згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно, серія НОМЕР_2 , виданого Молодинчецькою сільською радою, Жидачівського району, Львівської області 15.03.2010 року, на підставі рішення виконкому від 19.02.2010 року за №12, зареєстрованого в комунальному підприємстві Львівської обласної ради «Стрийському міжрайонному бюро технічної інвентаризації» в реєстрову книгу №1 за реєстровим №20 від 15.03.2010 року. Право власності на вищевказаний будинок зареєстровано за спадкодавцем в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 15.03.2010 року за реєстраційним номером: 29922814 /а.с.11/.
Згідно з довідкою відділу №5 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 29.05.2024 повідомлено, що згідно Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), виданих Жидачівською районною державною адміністрацією по Молодинчецькій сільській раді відсутні записи про реєстрацію сертифіката, що належать ОСОБА_3 . Проте, на підставі розпорядження голови Жидачівської районної державної адміністрації від 15.10.1996 р. № 660 за ОСОБА_4 зареєстровано право на земельну частку (пай) розміром 1,51 умовних кадастрових гектарів на території Молодинчецької сільської ради. Сертифікат серії ЛВ № 016970 зареєстрований 04.04.1997 р. за № 547. Інші правовстановлюючі документи, які б посвідчували право власності або право користування вищезазначеною земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Молодинчецької сільської ради Жидачівського району за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у відділі не зареєстровані /а.с.12/.
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 10.09.2024 №358/02-31 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 , у зв`язку з тим, відсутні правовстановлюючі документи на земельну частку (пай), що знаходиться на території Молодинчецької сільської ради, Стрийського району (Жидачівського району), Львівської області, що належала померлій і є спадковим майном /а.с.14/.
Відповідно до довідки від 10.12.2024 № 49, виданої виконкомом Ходорівської міської ради Стрийського району Львівської області про те, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Молодинче Жидачівського району Львівської області та ОСОБА_4 на яку зареєстровано та видано Сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЛВ № 016970 від 04.04.1997 одна і та ж особа /а.с.57/.
Також в судовому засіданні була досліджена спадкова справа №01/2022, яка була заведена після смерті ОСОБА_3 ..
Відповідно до заяви про прийняття спадщини та про видачу свідоцтва про право нас спадщину ОСОБА_1 в Жидачівську ДНК, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), яка була зареєстрована та проживала в селі Молодинче, Жидачівського району, Львівської області. На день її смерті залишилося таке спадкове майно: житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 спадщину приймає. Крім неї відповідно до ст. 1241 ЦКУ, спадкоємців немає.
Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/ спадкові договори) від 04.01.2022 №68008602 після смерті ОСОБА_3 є заповіт, номер у Спадковому реєстрі 51248897, стан чинний.
Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 04.01.2022 №68008613, за параметрами пошуку ОСОБА_3 інформація відсутня.
Згідно з рішенням Жидачівського районного суду Львівської області у справі №443/1027/21 від 11.12.2021, яке набрало законної сили 15.12.2021, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визначено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ,на два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
Відповідно до довідки від 15.07.2021 №212, виданою Ходорівською міською радою Стрийського району Львівської області, про те, що ОСОБА_3 дійсно проживала в АДРЕСА_1 до дня смерті, яка наступила ІНФОРМАЦІЯ_1 .
При вирішенні позовних вимог судом підлягають застосуванню наступні норми чинного законодавства.
Відповідно дост. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід`ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд. У пункті 35 рішення від 12 березня 2009 року у справі «Плахтєєва та Плахтєєв проти України» (заява № 20347/03; рішення від 12 березня 2009 року) Європейський суд з прав людини вкотре наголосив на гарантованому кожній особі праві на звернення до суду з позовом щодо її прав та обов`язків цивільного характеру.
Відповідно до ст.2ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1ст. 12 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (ч. 1ст. 81 ЦПК України), крім випадків, встановленихстаттею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.
Відповідно дост. 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року № 11 роз`яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.
Стаття 41 Конституції Українизазначає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Пунктом 1 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни «Просудову практикув справахпро встановленняфактів,що маютьюридичне значення»№ 5від 31.03.1995 передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
Як роз`яснено в п. 12Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у Свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.
У статті 1216ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219ЦК України (статті1218,1231 ЦК України).
Статтею 1217 ЦК України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно з частиною другою статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Згідност. 1223 ЦК Україниправо на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Згідно ч.1 ст.1235 ЦК України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Відповідно до ст. ст. 1269 та 1270ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її; спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 3Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва», встановлено, що право на земельну частку (пай) може бути об`єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави. Документи, що підтверджують право особи спадкоємця є сертифікат на право на земельну частку (пай) спадкодавця, який є правовстановлюючим документом, виданий районною (міською) адміністрацією, що засвідчує наявність у її власника лише однієї правомочності - права розпорядження земельною часткою (паєм), а не право власності, яке виражається у володінні, користуванні та розпорядженні. Тому, коли спадкодавець був наділений лише правом на земельну частку (пай), а не правом власності, то і до спадкоємця переходить лише право на земельну частку (пай), а не право власності.
Згідно зіст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05.06.2003 року № 899-IVправо на земельну частку (пай) мають громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом. Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.
Відповідно дост. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) є сертифікат на право на земельну частку (пай), рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
Вищим Спеціалізованим Судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму листі № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз`яснено, що у разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) порядку видачі нового сертифікату на ім`я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено. Отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування. Оскільки спір про визнання права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення є спором про спадкування, належним відповідачем у зазначених спорах є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку їх відсутності - відповідна територіальна громада в особі сільської, селищної ради.
З роз`яснень п. 23 Постанови № 7 Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» вбачається, що при наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Оцінка доказів судом та висновки суду за результатами розгляду справи.
Факт належності ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , Сертифікату на право на земельну частку (пай) серія ЛВ № 016970 виданого 04.04.1997 на ім`я ОСОБА_4 підтверджується зібраними і дослідженими письмовими доказами, які сумнівів у своїй належності та допустимості не викликають.
З врахуванням вищенаведеного суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 належала спірна земельна ділянка (пай).
Встановлення вищевказаного юридичного факту має для позивачки юридичне значення, оскільки дає їй можливість для реалізації свого права щодо оформлення спадщини за заповітом після смерті баби ОСОБА_3 ..
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачка ОСОБА_7 , є особою в чию користь ОСОБА_3 складено заповіт.
Також судом встановлено, що позивачка єдиною спадкоємицею, яка прийняла спадщину після смерті спадкодавиці ОСОБА_3 своєчасно та належним чином (у встановленому законом порядку).
Враховуючи те, що обставин, які б вказували, що спадкодавиця ОСОБА_3 за життя набула або володіла спірним майном неправомірно, в суді не встановлено; позивачка оформити право на спадкове майно не має можливості, відповідачка та третя особа проти задоволення позову не заперечують, що не суперечить закону; будь-яких інших спадкоємців, які б претендували на спірне майно, судом не встановлено, а тому, враховуючи наведене, зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, суд вважає позовну заяву обґрунтованою, підставною і такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись статтями4,5,12,13,81,206, 259,263-265,268,315ЦПК України, суд,
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: територіальна громада села Молодинче в особі Ходорівської міської ради Львівської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визнання права на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Новий Розділ Львівської області, Сертифікату на право на земельну частку (пай) серія ЛВ №016970 від 04.04.1997, зареєстрованого на ім`я « ОСОБА_4 ».
Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай) на території Молодинчецької сільської ради, площею 1,51 умовних кадастрових гектари, згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) Серія ЛВ №016970 від 04.04.1997 року, виданого на підставі розпорядження голови Жидачівської РДА №660 від 15.10.1996 та зареєстрованого в Книзі реєстрації Сертифікатів на право на середню частку (пай), що видаються Жидачівською РДА по Молодинчецькій сільській раді за №547.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Р.Г. Равлінко
Суд | Жидачівський районний суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 18.12.2024 |
Оприлюднено | 23.12.2024 |
Номер документу | 123886939 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за заповітом |
Цивільне
Жидачівський районний суд Львівської області
РАВЛІНКО Р. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні