Ухвала

від 05.12.2024 по справі 463/7192/24

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №463/7192/24

Провадження №2-о/463/260/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2024 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі головуючого судді Нора Н.В.

за участю секретаря Заверуха О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Личаківська районна адміністрація Львівської міської ради про визнання особи недієздатною та призначення опікуна,-

встановив:

Заявник звернувся до суду із заявою про визнання особи недієздатною та призначення опікуна.

Представник заявника - адвокат Шлянта Н.Р., подала клопотання про витребування доказів у КНП ЛОР «Львівський обласний клінічний психоневрологічний диспанцер» (79017, м. Львів, вул. Коциловського, буд. 30) історію хвороби та амбулаторну карту ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Вивчивши клопотання про витребування доказів по справі, оглянувши матеріали справи, суд вважає, що такі підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 84 ЦПК України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).

Судом встановлено, що існують об`єктивні обставини щодо неможливості отримання заявником доказів по справі, які мають важливе значення для правильного і всебічного розгляду справи.

Враховуючи вищенаведене,те,що судсприяє всебічномуі повномуз`ясуваннюобставин справи,зокрема,сприяє здійсненнюправ сторінпроцесу увипадках,встановлених ЦПКУкраїни,клопотання заявникапро витребуваннядоказів підлягаєдо задоволенняшляхом витребування запитуваних матеріалів.

Керуючись ст.ст 84, 189 ЦПК України, -

постановив:

клопотання представник позивача адвоката Шлянти Н.Р., про витребування доказів задовольнити.

Витребувати в КНП ЛОР «Львівський обласний клінічний психоневрологічний диспансер» (м.Львів, вул. Коциловського, 30) історію хвороби та амбулаторну карту ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Розгляд справи відкласти на 24.02.2025 року на 10:30 год.

Відповідно до ст. 84 ЦПК України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені ст.ст. 143-148 ЦПК України.

Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Нор Н.В.