Ухвала

від 17.12.2024 по справі 752/16310/24

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/16310/24

Провадження №2-о/752/614/24

У Х В А Л А

іменем України

17.12.2024 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Данілова Т.М.

при секретарі Солодовник Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - ОСОБА_2 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бурлак Олександра Володимрівна та Київський відділ державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту, що має юридичне значення, -

в с т а н о в и в:

заявник ОСОБА_1 звернувся у суд з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

В обгрунтування заяви зазначає, що приблизно ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його двоюрідний дядько ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку та земельної ділянки, площею 0,78 га, за адресою: АДРЕСА_1 . Заявник є спадкоємцем третьої черги за законом за правом представлення після смерті свого батька ОСОБА_4 , померлого у 1997 році, який є двоюрідним братом ОСОБА_3 . В передбачений законодавством строк заявник звернувся до приватного нотаріуса КМНО Бурлак О.В. з заявою про прийняття спадщини за законом. Постановою від 21 травня 2024 року приватного нотаріуса заявнику було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки не в повній мірі надані документи про встановлення родинних відносин між спадкоємцем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та спадкодавцем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зокрема відсутній документ, що встановлює факт народження діда спадкоємця ОСОБА_5 та має інформацію про його батьків. Також у наданих документах прізвища та імена родичів, через яких встановлюється родинний зв"язок між спадкоємцем та спадкодавцем, написані не однаково (є різниця в написанні прізвища ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , імені матері спадкоємця ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та інші.

Крім того, приватний нотаріус в своїй відмові звертає увагу на те, що «представником спадкоємця ОСОБА_1 ОСОБА_12 було написано заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину на майно спадкодавця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Але у повному витягу з Державного реєстру записів актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть №00043742540, отриманому 23 лютого 2024 року приватним нотаріусом Київської міського нотаріального округу Бурлак О.В., шляхом безпосереднього доступу до цього реєстру є запис про смерть ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , в якому дата народження померлого зазнчена як: ІНФОРМАЦІЯ_4 .

За таких підстав, заявник просить встановити, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є двоюрідним племінником ОСОБА_3 , який помер приблизно ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Також встановити неправильність запису про дату народження ОСОБА_3 при складенні актового запису про смерть № №00145182587 від 07.12.2023 р., складеного реєстратором Київського відділу державної реєстрацiї смертi Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстицiї (м. Київ) головним спеціалістом О.О. Розумовською, який помер приблизно ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо дати народження померлого, а саме: вказано помилково « ІНФОРМАЦІЯ_4 » замість вірного « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та внести зміни до актового запису про смерть № 00145182587 від07.12.2023 року., складеного Київського відділу державної реєстрацiї смертi Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстицiї (м. Київ) на гр. ОСОБА_3 , який помер приблизно ІНФОРМАЦІЯ_1 , в частині зазначення дати народження померлого, а саме: змінити дату народження померлого з « ІНФОРМАЦІЯ_4 » на « ІНФОРМАЦІЯ_4 ».

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 07 серпня 2024 року відкрито провадження у даній справі. (а.с. 63)

Ухвалою суддіГолосіївського районногосуду м.Києва від07серпня 2024року зобов"язано приватногонотаріуса Київськогоміського нотаріальногоокругу БурлакО.В.надати судузасвідчену належнимчином копію спадкової справи щодо майна ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .(а.с. 65)

Протокольною ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва Тітар О.В. залучена до участі у справі як заінтересована особа.

Представник заінтересованої особи ОСОБА_2 - адвокат Логойда Я.В. 16 грудня 2024 року надіслала клопотання про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, посилаючись на наявність спору про право.

В судовому засіданні представник заінтересованої особи ОСОБА_2 - адвокат Логойда Я.В. підтримала клопотання про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, посилаючись на наявність спору про право.

Представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Коноваленко Є.О. в судовому засіданні заперечувала проти залишення заяви без розгляду.

Вислухавши пояснення учасників судового розгляду та дослідивши матеріали справи, встановлено наступне.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з частинами першою, другою статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право (постанова Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 520/19532/19 (провадження № 61-13709св20).

У постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів за наявності певних умов. Зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян.

Тож справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Подібні висновки зробив Верховний Суд у постановах від 19 червня 2019 року у справі № 752/20365/16-ц (провадження № 61-24660св18), від 05 грудня 2019 року у справі № 750/9847/18 (провадження № 61-18230св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 644/9753/19 (провадження № 61-14667св20), від 16 червня 2021 року у справі № 643/6447/19/19 (провадження № 61-14968св20), від 08 вересня 2021 року у справі № 641/5187/20 (провадження № 61-5204св21).

В даному випадку встановлення факту родинних відносин між заявником та ОСОБА_3 , як двоюрідним племінником та дядьком має юридичне значення, оскільки від його встановлення залежить виникнення (підтвердження) спадкових прав у заявника і такий факт не може бути встановлений у позасудовому порядку.

Разом з тим, така заява не підлягає розгляду в порядку окремого провадження з огляду на наступне.

Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, якщо немає спору, розглядається за правилами окремого провадження. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з`ясується, що існує спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз`яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах (постанова Верховного Суду від 22 квітня 2020 року у справі № 200/14136/17 (провадження № 61-15965св19).

Суди мають встановлювати, між ким існує спір, хто є спадкоємцем у порядку, передбаченому спадковим правом (норми ЦК України), який би оспорював право заявника на прийняття спадщини, оскільки існування спору про право повинно бути реальним, а не гіпотетичним (постанови Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 336/709/18-ц (провадження № 61-39374св18), від 14 квітня 2021 року у справі № 205/2102/19-ц (провадження № 61-872св21), від 28 квітня 2021 року у справі № 520/19532/19 (провадження № 61-13709св20), від 15 листопада 2021 року у справі № 554/10125/20 (провадження № 61-12758св21), від 03 серпня 2022 року у справі № 759/12740/21 (провадження № 61-126св22).

Доводи представника заявника про те, що в даному випадку немає спору про право, оскільки всі особи, які подали заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 є спадкоємцями і скаржником не спростовано наявність родинних відносин ОСОБА_1 та спадкодавця, є необґрунтованими.

Зі змісту поданого клопотання та матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 01 травня 2024 року було подано заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , як спадкоємцем за законом четвертої черги, як особи, яка проживала зі спадкодавцем однією сім"єю не менш як п"ять років до часу відкриття спадщини. При цьому, встановлення факту родинних відносин заявника із спадкодавцем безпосередньо впливає на права ОСОБА_1 , оскільки від встановлення відповідних фактів залежить обсяг його спадкових прав.

Доводи представника заявника про те, що ОСОБА_2 не спростовано факту родинних відносин, суд вважає неспроможними, оскільки в порядку окремого провадження процесуальним законом не передбачено проведення підготовчого провадження, подання відзиву та доказів на спростування обставин викладених заявником. Чинним процесуальним законом не передбачено розгляд спорів щодо спадкування в порядку спрощеного та окремого провадження.

Наведені обставини свідчать про існування реального, а не гіпотетичного спору між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які вважають себе спадкоємцями однієї особи.

При цьому, суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 не позбавлений права звернутись з відповідними вимогами в порядку позовного провадження.

Частиною 4 ст. 315 ЦПК України визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Враховуючи викладене, заяву ОСОБА_1 слід залишити без розгляду.

Керуючись ч. 4 ст. 315 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи - ОСОБА_2 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бурлак Олександра Володимрівна та Київський відділ державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту, що має юридичне значення залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: