Рішення

від 13.11.2024 по справі 944/3998/22

ЯВОРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 944/3998/22

Провадження №2/944/212/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.2024 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Поворозника Д.Б.,

за участю секретаря судового засідання Климейко Л.Г.,

представника позивача Варениці В.С.,

представника відповідача Бережнова Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яворові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Яворівської міської ради Львівської області «Яворівська районна центральна лікарня», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору т.в.о. директора Комунального некомерційного підприємства Яворівської міської ради Львівської області «Яворівська районна центральна лікарня» Бродик Олег Володимирович, про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

26 серпня 2022 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Комунального некомерційного підприємства Яворівської міської ради Львівської області «Яворівська центральна районна лікарня» (далі - КНП ЯМР ЛО «Яворівська центральна районна лікарня», в якому просить: визнати протиправним та скасувати наказ КНП ЯМР ЛО «Яворівська центральна районна лікарня» № 257-к від 26 липня 2022 року «Про звільнення»; зобов`язати КНП КНП ЯМР ЛО «Яворівська центральна районна лікарня» поновити її на посаді молодшої медсестри хірургічного відділення КНП КНП ЯМР ЛО «Яворівська центральна районна лікарня»; стягнути з КНП КНП ЯМР ЛО «Яворівська центральна районна лікарня» на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня звільнення до дня винесення рішення суду; стягнути з відповідача судові витрати.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що 27 жовтня 1993 року вона була прийнята на посаду санітарки хірургічного відділу Яворівської центральної районної лікарні, яка реорганізована шляхом перетворення у КНП КНП ЯМР ЛО «Яворівська центральна районна лікарня». 12 березня 1998 року посада санітарки хірургічного відділу перейменована на посаду молодшої медичної сестри. Наказом КНП КНП ЯМР ЛО № 257-к від 26 липня 2022 року її було звільнено із займаної посади у зв`язку із скороченням штатів та чисельності працівників, на підставі п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України, з 31 липня 2022 року. Однак, всупереч вимогам ст. 49-2 КЗпП України відповідач не запропонував їй вакантні посади в КНП ЯМР ЛО «Яворівська центральна районна лікарня», хоча повинен був це зробити, оскільки однією із гарантій для працівника при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства працевлаштувати працівника. Їй відомо про те, що в КНП ЯМР ЛО «Яворівська центральна районна лікарня» недостатньо фінансування, тому було прийнято рішення про скорочення штату та чисельності працівників. Про наступне вивільнення її було повідомлено письмово. Разом з тим адміністрацією не було запропоновано іншої вакантної посади, хоча на день видачі оспорюваного наказу в новому штатному розписі були наявні вільні вакансії, які відповідали її спеціалізації та кваліфікації, зокрема, посади молодшої медичної сестри. Також відповідачем було порушено її переважне право на залишення на роботі. За попереднім штатним розписом в хірургічному відділенні було 5 посад молодшої медичної сестри (на яких працювала вона, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ). Після введення нового штатного розпису залишилася працювати на посаді молодшої медичної сестри хірургічного відділення ОСОБА_6 , а також ОСОБА_7 , яка працювала швачкою пральні, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які до того працювали на посадах молодшої медичної сестри гінекологічного відділення лікарні. Посада молодшої медичної сестри не передбачає існування відповідного розряду, категорії, продуктивність праці і кваліфікація молодшої медичної сестри є однаковою. Однак, залишення/переведення на посаду молодшої медичної сестри хірургічного відділення вказаних вище працівників є порушенням права переважного залишення на роботі, оскільки її безперервний стаж 28 років і 10 місяців є значно більшим, ніж безперервний стаж вказаних працівників. Отже, її звільнення є незаконним, тому просить скасувати оскаржуваний наказ, поновити її на роботі та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 серпня 2022 року головуючим суддею визначено Білецьку М.О.

Ухвалою судді Яворівського районного суду Львівської області Білецької М.О. від 30 серпня 2022 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

15 вересня 2022 року відповідач КНП ЯМР ЛО «Яворівська центральна районна лікарня» подало відзив на позовну заяву, у якому просило відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 , зважаючи на таке. В позовній заяві ОСОБА_1 не наводить доказів того, що в неї є переважне право на залишення на роботі внаслідок наявної в неї більш високої кваліфікації і продуктивності праці, ніж в інших працівників. У позовній заяві позивач зазначає, що посада молодшої медичної сестри не передбачає існування відповідного розряду, категорії тощо, тобто продуктивність праці і кваліфікація молодшої медичної сестри є однаковою. Зазначене твердження є безпідставним, оскільки посада молодшої сестри медичної нормується спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики та Міністерства охорони здоров`я України № 308/519 від 05 жовтня 2005 року, зареєстрованим Мінюстом за № 1209/11489 від 17 жовтня 2005 року, а саме п. 2.2.11, та визначає, що посада віднесена до 3-го розряду тарифної сітки. Кінцеве нарахування заробітної платні за такою посадою складається із посадового окладу та донарахувань, відповідно до умов праці. Не є спроможними доводи позивача стосовно наявності на підприємстві вільних вакансій, які б відповідали спеціальності та кваліфікації позивача, зокрема посади молодшої медичної сестри. Про відсутність вакансій позивач попереджалася повідомленнями про можливе звільнення № 97 від 12 травня 2022 року та № 238 від 31 травня 2022 року. Також не є спроможними доводи позивача про те, що після введення нового штатного розпису, на посаді молодшої медичної сестри хірургічного відділення працює ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , які до того працювали швачкою пральні, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які до того працювали на посаді молодшої медичної сестри гінекологічного відділення. 3 01 серпня 2022 року відбулося об`єднання хірургічного та акушерсько-гінекологічного відділень із кінцевим створенням хірургічно-гінекологічного відділення. Відповідно до наказу № 256-к від 26 липня 2018 року молодшу медичну сестру хірургічного відділення ОСОБА_10 було звільнено від займаної посади за згодою сторін (п. 1 ст. 36 К3пП) з 28 липня 2022 року. На вивільнену посаду наказом №269-к від 29 липня 2022 року було переведено ОСОБА_11 з 29 липня 2022 року. Зазначене підтверджено відповідним витягом з наказу. Посада експедитора, з якої було переведено ОСОБА_11 , була скорочена. ОСОБА_11 має стаж роботи 30 років, тобто більший ніж у ОСОБА_1 , на лікарняному не була. Наказом № 274-к від 01 серпня 2022 року ОСОБА_12 переведена з посади молодшої медичної сестри хірургічного відділення переведена на посаду молодшої медичної сестри хірургічно-гінекологічного відділення з 01 серпня 2022 року, має загальний стаж 11 років, на лікарняному не була, зауважень не має. Наказом № 274-к від 01 серпня 2022 року ОСОБА_13 переведена з посади молодшої медичної сестри акушерсько-гінекологічного відділення переведена на посаду молодшої медичної сестри хірургічно-гінекологічного відділення з 01 серпня 2022 року, має загальний стаж 2 роки, на лікарняному була протягом 4 днів (один лікарняний), перебувала у 2-х відпустках без збереження заробітної платні протягом 16 днів. Наказом № 274-к від 01 серпня 2022 року ОСОБА_14 переведена з посади молодшої медичної сестри акушерсько-гінекологічного відділення переведена на посаду молодшої медичної сестри хірургічно-гінекологічного відділення з 01 серпня 2022 року. Має загальний стаж 11 років, на лікарняному не була, перебувала у 2-х відпустках без збереження заробітної платні протягом 16 днів. ОСОБА_1 перебувала на оплачуваних лікарняних (листах непрацездатності) 3 рази протягом 24 днів, а продуктивність праці робітників залежить від кількості відпрацьованого часу. Враховуючи те, що ОСОБА_1 довше інших робітників перебувала поза роботою, у тому числі 3 рази на лікарняних протягом 24 днів, продуктивність її праці не є однаковою з ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , а є нижчою, що не надає право ОСОБА_1 використовувати свій тривалий безперервний стаж роботи на даному підприємстві, як визначальний фактор наявності в неї переважного права для залишення на роботі. ОСОБА_11 має безперервний стаж роботи 30 років, тобто більший ніж у ОСОБА_1 (28 років 10 місяців), на лікарняному не була, а тому у ОСОБА_1 не могло виникнути переважне право на залишення на роботі порівняно з ОСОБА_11 . Таким чином, відповідач звільнив ОСОБА_1 , користуючись правом згідно п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП та з додержанням вимог ст. 42 К3пП. Звертає увагу, що процедура звільнення позивачем не оскаржується, тому відповідач не викладає свої доводи щодо додержання процедури звільнення позивача з посади. На підставі викладеного вважає позовну заяву ОСОБА_1 необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 грудня 2022 року головуючим суддею визначено Поворозника Д.Б.

Ухвалою судді Поворозника Д.Б. від 23 грудня 2022 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 14 березня 2023 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.

В судовому засіданні 06 листопада 2023 року позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позові, просила позов задовольнити. Додатково зазначила, що до звільнення вона працювала на посаді молодшої медичної сестри хірургічного відділення КНП ЯМР ЛО «Яворівська центральна районна лікарня». Стаж роботи майже 30 років. На посаді молодшої медичної сестри цього відділення залишили лише ОСОБА_12 , всіх інших скоротили. ОСОБА_12 на момент звільнення мала менший стаж роботи, ніж вона. Зазначила, що не лише вона перебувала на лікарняних під час роботи. Причиною лікарняного з 24 січня 2022 року до 24 квітня 2022 року був перелом руки. Травму руки вона отримала під час виконання обов`язків на роботі, коли виносила сміття на подвір`я, біля виходу з лікарні та біля входу в хірургічне відділення. Це бачила ОСОБА_15 з вікна та один відвідувач лікарні, прізвища його не пам`ятає. Керівництво просило її не повідомляти, що це сталося на роботі. Лікарняні листи видавала Яворівська центральна районна лікарня, але у них не вказували, що це виробнича травма. Вона не наполягала, щоб це оформили як виробничу травму, оскільки це не впливало на розмір виплати. Вважає, що порушено порядок звільнення, оскільки її скоротили, а перед тим на її місце прийняли іншу особу. Дисциплінарних стягнень в неї не було. Кількість посад визначалася по окремих підрозділах, враховуючи виконання конкретних функцій, специфіку виконуваної роботи.

В судовихзасіданнях представникпозивача ОСОБА_1 адвокат ВареницяВ.С.позовні вимогипідтримав зпідстав,викладених упозовній заяві.Додатково зазначив,що ОСОБА_1 працювала напосаді молодшоїмедичної сестрихірургічного відділенняКНП ЯМРЛО «Яворівськацентральна районналікарня». ОСОБА_1 звільнили узв`язку ізскороченням штатунезаконно.Відповідачем небуло дотримановимог ст.43КЗпП України,оскільки ОСОБА_1 мала переважнеправо назалишення нароботі,так якв неїбуло 28років 10місяців безперервногостажу роботи,що значнобільше,ніж вінших працівників,яких нескоротили.Посилання відповідачана те,що позивачперебувала налікарняному,є безпідставними,оскільки ОСОБА_1 отримала виробничутравму підчас виконанняслужбових обов`язків.Класифікація отриманоїтравми немає значенняпри вирішенніпитання прозаконність звільненняпозивача ОСОБА_1 ,а фактїї отриманняпідтверджується документами.Щодо наказупро притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарноївідповідальності,про такийпозивачу булоневідомо.Також цимнаказом булопритягнено додисциплінарної відповідальності ОСОБА_12 ,однак післяскорочення штатуїї залишилина посаді.Відповідач протиправновирішив питаннящодо неможливостізалишення позивачана роботілише вмежах одноговідділення,де вонапрацювала,а повиненбув розглянутиможливість їїпрацевлаштування навідповідній посадів іншихвідділеннях.Попередили позивачапро звільненнязавчасно,іншої посадине пропонували.Позивача порівнянолише зпрацівниками аналогічнихпосад хірургічногоі гінекологічноговідділень,але невраховано всіхвідповідних посадпо лікарнізагалом.

В судових засіданнях представник відповідача КНП ЯМР ЛО «Яворівська центральна районна лікарня» Бережнов Є.В. позовні вимоги заперечив з підстав, викладених у відзиві. Додатково зазначив, що процедура звільнення позивача дотримана. Переважне право залишення ОСОБА_1 на роботі є необґрунтованим стороною позивача, а порівняння з іншими особами є недоречним. Відповідачем надано документи, що було здійснено переведення інших працівників. Питання щодо переважного права залишення на роботі вирішується комісією. Також комісією було визначено критерії продуктивності праці. При визначені відсутності підстав для надання переваги позивачу на залишення на роботі було її лікарняне 24 днів протягом року (аналіз даних таблиці). Так, тривале перебування позивача на лікарняному було однією з підстав для її скорочення. Штат хірургічно-гінекологічного відділення набрали шляхом переведення з хірургічного та акушерсько-гінекологічного відділень. На час звільнення позивача були відсутні вакансії для неї. Скорочення відбувалося по відділеннях, кожен із працівників має конкретні обов`язки, кваліфікацію тощо. Також не підтверджено зв`язку травми позивача із виконанням службових обов`язків. Без складеного акту про нещасний випадок не визнано факту виробничої травми позивача.

В судове засідання 13 листопада 2024 року позивач ОСОБА_1 не прибула, про розгляд справи повідомлена належним чином.

В судовому засіданні 13 листопада 2024 року представник позивача адвокат Варениця В.С. позовні вимоги підтримав, з підстав викладених у позовній заяві та в додаткових поясненнях, просив позов задовольнити.

В судовому засіданні 13 листопада 2024 року представник КНП ЯМРЛО «Яворівська центральна районна лікарня» Бережнов Є.В. позовні вимоги заперечив, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях, просив відмовити у задоволенні позов, зважаючи на безпідставність позовних вимог.

В судове засідання третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору т.в.о директора КНП ЯМР ЛО «Яворівська центральна районна лікарня» Бродик О.В. не прибув, про розгляд справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив, клопотань не подавав.

Зважаючи на викладене, суд вважає за можливе завершити розгляд справи за відсутності учасників, які не прибули в судове засідання.

Оцінивши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, зважаючи на таке.

Як встановив суд, ОСОБА_16 27жовтня 1993року булаприйнята напосаду санітаркихірургічного відділу Яворівської центральної районної лікарні, яка 12 березня 1998 року перейменована на посаду молодша медична сестра хірургічного відділу, що підтверджується відомостями трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 .

Відповідно до рішення Яворівської районної ради Львівської області № 369 від 24 травня 2018 року Яворівська центральна районна лікарня реорганізована шляхом перетворення у Комунальне некомерційне підприємство Яворівської районної ради Львівської області «Яворівська центральна районна лікарня», а в подальшому у Комунальне некомерційне підприємство Яворівської міської ради Львівської області «Яворівська центральна районна лікарня».

12 травня 2022 року ОСОБА_1 повідомлено про можливе вивільнення у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників КНП ЯМР ЛО «Яворівська центральна районна лікарня», яке відбудеться з 15 липня 2022 року, на підставі п. 1 ст. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України, (наказ № 64 від 11 травня 2022 року). Також у повідомленні було вказано, що станом на даний момент вільних вакантних посад, які відповідають кваліфікації немає, що підтверджується повідомленням КНП ЯМР ЛО «Яворівська центральна районна лікарня» № 97 від 12 травня 2022 року. Повідомлення про можливе вивільнення ОСОБА_1 отримала, що підтверджується її підписом.

Також 31 травня 2022 року ОСОБА_1 повідомлено про можливе вивільнення у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників КНП ЯМР ЛО «Яворівська центральна районна лікарня», яке відбудеться з 31 липня 2022 року, на підставі п. 1 ст. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України, (наказ № 64 від 11 травня 2022 року, в редакції наказу № 72 від 27 травня 2022 року). Також у повідомленні було вказано, що станом на даний момент вільних вакантних посад, які відповідають її кваліфікації немає, що підтверджується повідомленням КНП ЯМР ЛО «Яворівська центральна районна лікарня» № 238 від 31 травня 2022 року. Підпис ОСОБА_1 в графі повідомлення отримала відсутній.

Актом КНП ЯМР ЛО «Яворівська центральна районна лікарня» про відмову від отримання повідомлення про можливе звільнення від 31 травня 2022 року зафіксовано відмову ОСОБА_1 отримати повідомлення про можливе звільнення у зв`язку із скороченням штату і чисельності працюючих.

Наказом КНП ЯМР ЛО «Яворівська центральна районна лікарня» № 257-к від 26 липня 2022 року «Про звільнення» молодшу медичну сестру хірургічного відділення звільнено від займаної посади у зв`язку із скороченням штатів та чисельності працівників, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України, з 31 липня 2022 року. Підставою для винесення цього наказу зазначено наказ «Про затвердження штатного розпису та скорочення штату і чисельності працюючих» № 64 від 11 травня 2022 року.

ОСОБА_1 з даним наказом була ознайомлена та його копію отримала, що підтверджується її підписом та не заперечується позивачем.

Наказом КНП ЯМР ЛО «Яворівська центральна районна лікарня» № 64 від 11 травня 2022 року «Про затвердження штатного розпису та скорочення штату і чисельності працюючих» у зв`язку із необхідністю скорочення витрат на утримання підприємства та необхідністю проведення змін в організації виробництва та праці, затверджено і внесено в дію з 15 липня 2022 року штатний розпис у кількості 329 штатних одиниць.

Наказом КНП ЯМР ЛО «Яворівська центральна районна лікарня» № 72 від 27 травня 2022 року «Про внесення змін до наказу № 64 від 11 травня 2022 року» у зв`язку із необхідністю продовження термінів повідомлення працівників про скорочення штату і чисельності працюючих, внесено зміни до наказу № 64 від 11 травня 2022 року, а саме вирішено затвердити штатний розпис КНП ЯМР ЛО «Яворівська центральна районна лікарня» у кількості 355, 75 штатних одиниць, ввести в дію даний штатний розпис з 31 липня 2022 року.

Наказом КНП ЯМР ЛО «Яворівська центральна районна лікарня» № 90 від 22 червня 2022 року «Про внесення змін до штатного розпису на 2022 рік» внесено зміни до штатного розпису, який вступає в дію з 31 липня 2022 року, і затверджено його новій редакції, в кількості 390,15 штатних одиниць.

Також відповідачем було надано: штатний розпис КНП ЯМР ЛО «Яворівська районна центральна лікарня» від 11 травня 2022 року № 64 «Про затвердження штатного розпису та скорочення штату та чисельності працюючих»; штатний розпис, затверджений наказом директора від 27 травня 2022 року «Про внесення змін до наказу № 64 від 11 травня 2022 року; штатний розпис, затверджений наказом директора КНП ЯМР ЛО «Яворівська районна центральна лікарня» від 28 червня 2022 року № 90 «Про внесення змін до штатного розпису на 2022 рік»; штатний розпис, затверджений наказом директора КНП ЯМР ЛО «Яворівська районна центральна лікарня», що діяв до 31 липня 2022 року та наказ, яким затверджено цей штатний розпис.

З штатного розпису КНП ЯМР ЛО «Яворівська центральна районна лікарня», який діяв з 01 грудня 2021 року, встановлено, що: в структурі лікарні функціонували, зокрема, хірургічне та акушерсько-гінекологічне відділення; в хірургічному відділенні за посадою молодша медична сестра було передбачено 5 штатних одиниць, молодша сестра медична денна 1,0 штатна одиниця, молодша медична сестра операційна 2,0 штатні одиниці; в акушерсько-гінекологічному відділенні за посадою молодша медична сестра денна було передбачено 1,0 штатна одиниця, молодша медична сестра пологового відділу 4,75 штатних одиниць, молодша медична сестра гінекологічного відділу 5,0 штатних одиниць, молодша медична сестра операційна 1,0 штатна одиниця.

Зазначеним вище наказом КНП ЯМР ЛО «Яворівська центральна районна лікарня» № 64 від 11 травня 2022 року «Про затвердження штатного розпису та скорочення штату і чисельності працюючих» затверджено штатний розпис, який водиться в дію з 15 липня 2022 року.

Також наказом КНП ЯМР ЛО «Яворівська центральна районна лікарня» № 72 від 27 травня 2022 року «Про внесення змін до наказу № 64 від 11 травня 2022 року» затверджено штатний розпис, який водиться в дію з 31 липня 2022 року.

А наказом КНП ЯМР ЛО «Яворівська центральна районна лікарня» № 90 від 28 червня 2022 року «Про внесення змін до штатного розпису на 2022 рік», затверджено зміни до штатного розпису, який вступає в дію з 31 липня 2022 року.

Так, згідно з новим штатним розписом, який вступив в дію з 31 липня 2022 року, було створено, зокрема: хірургічно-гінекологічне відділення, в якому за посадою молодша медична сестра з догляду за хворими було передбачено 4,5 штатних одиниць, молодша медична сестра з догляду за хворими 2,0 штатні одиниці, молодша медична сестра з догляду за хворими (операційна) 2,0 штатні одиниці; пологове відділення, в якому за посадою молодша медична сестра з догляду за хворими було передбачено 4,5 штатних одиниці.

Таким чином, фактично відбулася реорганізація акушерсько-гінекологічного відділення і хірургічного відділення в пологове відділення та хірургічно-гінекологічне відділення.

До введення в дію нового штатного розпису в хірургічному відділенні та акушерсько-гінекологічному відділенні сукупно було передбачено 19,75 штатних посади молодшої сестри медичної, тоді як в хірургічно-гінекологічному відділенні та в пологовому відділенні, які створено відповідно до нового штатного розпису, передбачено 13,00 штатних одиниць посади молодшої медичної сестри, отже, відбулися зміни в організації виробництві і праці, зокрема, скорочення чисельності та штату працівників за вказаними посадами.

Також представник відповідача надав: наказ КНП ЯМР ЛО «Яворівська центральна районна лікарня» № 256-к від 26 липня 2022 року «Про звільнення» ОСОБА_10 з посади молодшої сестри хірургічного відділення за згодою сторін; наказ КНП ЯМР ЛО «Яворівська центральна районна лікарня» № 258-к від 26 липня 2022 року «Про звільнення» ОСОБА_17 з посади молодшої сестри хірургічного відділення у зв`язку із скороченням штатів та чисельності працівників; наказ КНП ЯМР ЛО «Яворівська центральна районна лікарня» № 243-к від 26 липня 2022 року «Про звільнення» ОСОБА_18 з посади молодшої сестри хірургічного відділення у зв`язку із скороченням штатів та чисельності працівників; наказ КНП ЯМР ЛО «Яворівська центральна районна лікарня» № 269-к від 29 липня 2022 року «Про перевід» експедитора ОСОБА_11 на посаду молодшої медичної сестри хірургічного відділення з 29 липня 2022 року; наказ КНП ЯМР ЛО «Яворівська центральна районна лікарня» № 274-к від 01 серпня 2022 року «Про перевід» молодшої медичної сестри акушерсько-гінекологічного відділення ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , на посаду молодшої медичної сестри хірургічно-гінекологічного відділення, молодшої медичної сестри хірургічного відділення ОСОБА_12 на посаду молодшої медичної сестри хірургічно-гінекологічного відділення.

Відповідно до Критеріїв оцінки праці та переважного залишення на роботі працівників КНП ЯМР ЛО «Яворівська центральна районна лікарня» встановлено, що ОСОБА_1 займає посаду молодшої медичної сестри, стаж роботи 29 років, сімейний стан одружена, листки непрацездатності 24 календарних дні, присвоєно ІІ групу інвалідності.

Згідно із наказом КНП ЯМР ЛО «Яворівська центральна районна лікарня» № 30 від 14 березня 2019 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності молодших медичних сестер хірургічного відділення ОСОБА_1 , ОСОБА_12 та сестри медичної ОСОБА_19 » ОСОБА_12 , ОСОБА_1 , ОСОБА_19 притягнено до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану.

Також згідно з протоколом засідання комісії для визначення осіб, які мають переважне право на залишення на роботі КНП ЯМР ЛО «Яворівська центральна районна лікарня» № 3 від 08 липня 2022 року молодшу медичну сестру ОСОБА_1 рекомендовано до скорочення.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Між сторонами виник спір щодо законності звільнення позивача на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку зі скорочення чисельності та штату працівників.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Статтею 21 КЗпП України передбачено, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до частини четвертої ст. 36 КЗпП України у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40 КЗпП України).

Пунктом 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України визначено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно з частиною другою ст. 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Частинами першою, третьою ст. 49-2 КЗпП України визначено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення, у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Таким чином, однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги ч. 2 ст. 40, ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

При цьому, роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював. Оскільки обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.

Процедура звільнення працівника у разі скорочення має відбуватися на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, відповідно до якого скорочення чисельності або штату працівниківодна з підстав для розірвання трудового договору.

Розірвання трудового договору за зазначеною підставою відбувається в разі реорганізації підприємства (через злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення), зміни його власника, ухвалення власником або уповноваженим ним органом рішення про скорочення чисельності або штату у зв`язку з перепрофілюванням, а також з інших причин, які супроводжуються змінами у складі працівників за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професією.

Як роз`яснено у пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», при розгляді спорів про звільнення за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Таким чином, виходячи з нормативного тлумачення частини першої статті 40, частин першої та третьої статті 49-2 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці зобов`язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо. Відповідно до частини першої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Отже, при виникненні спору між працівником і роботодавцем суд не вирішує питання про доцільність скорочення чисельності або штату працівників, а перевіряє наявність підстав для звільнення (чи відбувалося скорочення штату або чисельності працівників) та дотримання відповідної процедури, що спростовує протилежні доводи апеляційної скарги.

За вимогами ч. 3 ст. 64 Господарського кодексу України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис. Відтак, нормами трудового законодавства не передбачено здійснення судом перевірки доцільності скорочення працівників, ці питання стосуються суто внутрішньої господарської діяльності окремого суб`єкта господарювання та не є предметом доказування у судових спорах.

За загальним правилом, суд не може вдаватися до обговорення та оцінки питання про доцільність скорочення штату та чисельності працівників, оскільки право визначати чисельність і штат працівників належить власнику або уповноваженому ним органу (висновки Верховного Суду у постановах від 16 січня 2018 року у справі № 519/160/16-ц, від 06 лютого 2018 року у справі № 696/985/15-ц, від 12 червня 2019 року у справі № 297/868/18, від 28 квітня 2021 року у справі № 373/2133/17, від 27 травня 2021 року в справі № 201/6689/19).

Із матеріалів справи встановлено, що в КНП ЯМР ЛО «Яворівська центральна районна лікарня» відбувалися зміна в організації виробництва і праці, зокрема, скорочення чисельності та штату працівників і як наслідок у відповідача були наявні правові підстави для звільнення працівників згідно з п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Згідно з ч. 2 ст. 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Частинами 1, 3 ст. 49-2 КЗпП України визначено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги ч. 2 ст. 40, ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо, які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.

Судом встановлено, що письмовим повідомленням № 97 від 12 травня 2022 року, молодшу медичну сестру хірургічного відділення ОСОБА_1 , повідомлено відповідачем про заплановане вивільнення, яке відбудеться 31 липня 2022 року та про відсутність вакантних посад, на які вона може бути переведена відповідно до кваліфікації, а також повторно повідомлено про можливе вивільнення 31 травня 2022 року, від отримання якого позивач відмовилася, що підтверджується відповідним актом.

Доводи відповідача про відсутність на день звільнення ОСОБА_1 вакантних посад молодшої медичної сестри хірургічно-гінекологічного відділення та інших вакансій, які б відповідали кваліфікації позивача на підприємстві, підтверджується наданими представником відповідача та дослідженими судом письмовими доказами, а саме описаними вище копіями штатних розписів КНП ЯМР ЛО «Яворівська центральна районна лікарня», протоколом № 1 засідання комісії для визначення осіб, які мають переважне право на залишення на роботі або щодо яких встановлено обмеження на звільнення від 15 червня 2022 року, протоколом № 3 засідання комісії для визначення осіб, які мають переважне право на залишення на роботі або щодо яких встановлено обмеження на звільнення від 08 липня 2022 року, повідомленнями про заплановане вивільнення № 97 від 12 травня 2022 року, № 238 від 31 травня 2022 року.

Зважаючи на зазначене вище, суд вважає обґрунтованими і погоджується з доводами відповідача про дотримання КНП ЯМР ЛО «Яворівська центральна районна лікарня» як роботодавцем визначеної частиною 2 статті 40 та частиною 4 статті 49-2 КЗпП України процедури звільнення працівника.

При цьому, сторона позивача посилається на порушення відповідачем вимог статті 42 КЗпП України щодо неврахування переважного права позивача залишення на роботі, як працівника з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві.

Представник позивача, обґрунтовуючи перевагу ОСОБА_1 перед іншими працівниками, які мають рівні з нею умови праці та кваліфікацію, посилається на таку обставину як тривалість і безперервність трудового стажу позивача на одній посаді та в одній і тій самій установі та не дотримання роботодавцем вимог щодо ретельного проведення порівняльного аналізу продуктивності праці і кваліфікації тих працівників, які залишилися на роботі і тих, які підлягали звільненню в зв`язку із скороченням чисельності і штату.

Суд, вирішуючи питання щодо дотримання відповідачем вимог статті 42 КЗпП України, зазначає таке.

Положеннями частини 1 ст. 42 КЗпП України регламентовано, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Рішення про скорочення чисельності або штату оформлюється, як правило, наказом по підприємству, до штатного розпису вносяться відповідні зміни.

При проведенні скорочення працівників для визначення переважного права на залишення на роботі і коректного, відповідно до норм законодавства, їх звільнення на підприємстві може бути створена спеціальна комісія або ці функції можуть бути покладені на постійно діючу комісію з укладення колективного договору.

Рівень кваліфікації вимірюється рівнем освіти працівника та здобутими навичками під час виконання робіт за певною спеціальністю. До уваги беруться дані останньої атестації працівника, обґрунтована і об`єктивна характеристика-відгук безпосереднього керівника про його роботу. Враховується також наявність (відсутність) документально підтверджених фактів притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності (догани) за останній робочий рік.

Продуктивність праці вимірюється певними виробничими показниками. Для працівників з погодинною оплатою праці показником продуктивності праці буде рівень невиробничих витрат робочого часу за останній робочий рік. Це, зокрема, кількість відпусток без збереження заробітної плати, наданих на прохання такого працівника. Враховується також обсяг втрат робочого часу у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю (крім випадків виробничого травматизму чи професійних захворювань).

При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації працівників перевага в залишенні на роботі надається тим, хто має більше (за своєю посадою чи професією) переваг, визначених частиною другою статті 42 КЗпП України та іншими законодавчими актами (наприклад, особам, в сім`ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком; працівникам з тривалим безперервним стажем роботи, особам з інвалідністю, ветеранам праці, молоді з першим робочим місцем; працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку тощо).

При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається: 1) сімейним при наявності двох і більше утриманців; 2) особам, в сім`ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком; 3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації; 4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва; 5) учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а також особам, реабілітованим відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув`язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу; 6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій; 7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання; 8) особам з числа депортованих з України, протягом п`яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України; 9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби; 10) працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат.

Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.

Продуктивність праці і кваліфікація працівника повинні оцінюватися окремо, але в кінцевому підсумку роботодавець повинен визначити працівників, які мають більш високу кваліфікацію і продуктивність праці за сукупністю цих двох показників (постанова Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 161/7196/19.

Як вбачається з досліджених в судовому засіданні письмових доказів, наданих відповідачем, відповідно до наведеного вище переліку, якій регламентує переважне право робітників на залишення на роботі, обставина, що надає позивачу переважне право, визначена абз. 3 ч. 2 ст. 42 КЗпП України (працівникам які мають тривалий безперервний стаж роботи на даному підприємстві, в установі, організації).

Досліджений в судовому засіданні зміст Протоколу № 1 від 15 червня 2022 року свідчить про те, що при проведенні роботодавцем порівняльного аналізу продуктивності праці і кваліфікації тих працівників, які залишилися на роботі і тих, які підлягають звільненню, така обставина як безперервність та тривалість стажу роботи ОСОБА_1 в одній установі, була зазначена як підстава, що надає їй переважне право при звільненні в разі скорочення чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці.

Разом з цим, із врахуванням того факту, що показники продуктивності праці позивача та якість виконання покладених на неї обов`язків в порівняні із показниками інших працівників, які мають рівні з нею умови праці, кваліфікацію та стаж роботи, є більш нижчою, зважаючи на наявність догани (наказ від № 30 від 14 березня 2019 року), листки непрацездатності на 24 календарних дні, роботодавцем було зроблено висновок про доцільність звільнення з іншими працівниками, також і позивача ОСОБА_1 .

Також суд враховує, що як встановлено під час розгляду справи, роботодавець КНП ЯМР ЛО «Яворівська центральна районна лікарня» при скороченні чисельності чи штату працівників, у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, провів скорочення не лише за кількісною чисельністю працівників, а здійснив оцінку кваліфікації та продуктивності праці своїх працівників, за результатами такої оцінки надав переважне право на залишення на роботі на посадах працівникам з більш високою продуктивністю праці та кваліфікацією, зважаючи на конкретні посадові обов`язки, які виконували медичні сестри до введення в дію нового штатного розпису в хірургічному відділенні та акушерсько-гінекологічному відділенні, зважаючи на те, що саме роботодавець володіє повною інформацією про результативність праці, що характеризує ефективність роботи на підприємстві.

Аналізуючи норми чинного законодавства, що регламентують порядок розгляду трудових спорів та практику Верховного Суду з аналогічних справ, відображену у постанові від 29 березня 2019 року у справі № 755/3495/16-ц, від 22 січня 2020 року у справі № 451/706/18, від 01 жовтня 2018 року у справі № 569/1607/17-ц, можливо зробити висновок, що визначення працівника з більш високою кваліфікацією та продуктивністю праці є виключною прерогативою роботодавця як особи, яка володіє повною інформацією про результативність праці робітників, тоді як суд перевіряє лише правильність проведення та дотримання роботодавцем процедури звільнення, у тому числі за скороченням, конкретного працівника.

Щодо доводів сторін про те, була чи не була пов`язана дана травма ОСОБА_1 і якнаслідок її непрацездатність з виконанням функціональних обов`язків молодшої медсестрихірургічного відділенняКНП КНПЯМР ЛО«Яворівська центральнарайонна лікарня»,суд вважає,що,з врахуваннямнаведеного вище,віднесення чиневіднесення цієїтравми довиробничої саме по собі не впливає на вирішення питання правомірності звільнення позивача з роботи.

При цьому, суд зазначає, що незгода сторони позивача із зробленим відповідачем висновком про те, що показники праці позивача в порівнянні із показниками інших працівників, які мають рівні з нею умови праці, кваліфікацію та однаковий/менший стаж роботи, є більш нижчою, відноситься до виключної прерогативи роботодавця, оскільки визначення продуктивності праці робітника не відноситься до повноважень суду.

З огляду на наведене вище, суд дійшов висновку, що КНП ЯМР ЛО «Яворівська центральна районна лікарня», як роботодавцем при звільненні на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України позивача ОСОБА_1 із займаної посади, було дотримано визначену Законом процедуру звільнення, в тому числі і виконання відповідачем приписів ст. 42 КЗпП України, що регламентує врахування переважного права на залишення на роботі працівників з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов до висновку, що у КНП ЯМР ЛО «Яворівська центральна районна лікарня» дійсно маломісце скороченняштату тачисельності працівників.Оспорюваний наказприйнятий відповідачемв межахнаданих повноваженьз дотриманнямпорядку звільненняпозивача зроботи.Відповідачем виконановимоги ст.49-2КЗпП Українищодо попередженняпозивача пронаступне вивільненняі провідсутність вакантнихпосад завідповідною професієючи спеціальністю,та вимоги статті42КЗпП України, а тому підстав для скасування оспорюваного нею наказу та, відповідно, підстав для визнання її звільнення незаконним і поновлення її на роботі, немає.

Статтею 235 КЗпП України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Враховуючи те, що в ході розгляду справи неправомірність звільнення позивача не знайшла свого підтвердження, не встановлено підстав для її поновлення на роботі, а розрахунок з позивачем роботодавцем було проведено та доказів її затримки позивачем надано не було, суд вважає, що вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є також безпідставними та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а в разі відмови в позові покладається на позивача.

Позивач звільнена від сплати судового збору за позовною вимогою про поновлення на роботі на підставі Закону України «Про судовий збір» та таку при поданні позову не оплачувала, а тому вказані витрат слід віднести на рахунок держави.

На підставі наведеного та керуючись ст. 12, 13, 19, 76-81, 82, 89, 129, 131, 133, 141, 223, 247, 249, 255, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повний текстсудового рішенняскладено 25листопада 2024року.

Повне найменування учасників справи:

позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач Комунальне некомерційне підприємство Яворівської міської ради Львівської області «Яворівська центральна районна лікарня», код ЄДРПОУ 22398210, адреса місцезнаходження: Львівська область, м. Яворів, вул. Лозинського, 4;

третя особа - т.в.о. директора Комунального некомерційного підприємства Яворівської міської ради Львівської області «Яворівська районна центральна лікарня» Бродик Олег Володимирович, службова адреса: Львівська область, м. Яворів, вул. Лозинського, 4.

Суддя Д.Б. Поворозник