Рішення

від 03.12.2024 по справі 756/4255/24

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03.12.2024 Справа № 756/4255/24

Ун.№756/4255/24

№2-о/756/273/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2024 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Майбоженко А.М.

присяжних Чумаченко М.В., Ширкунової Л.О.,

секретаря Пиходько К.А.,

за участю:

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника ОСОБА_2 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання особи безвісно відсутньою,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про визнання її колишнього чоловіка ОСОБА_3 , безвісно відсутнім.

В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що з 04.11.2006 року по серпень 2013 року вони перебували у зареєстрованому шлюбі та проживали в м. Маріуполі Донецької області. У цьому шлюбі в них народилося двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З початком ведення активних бойових дій на території м. Маріуполя Донецької області на початку 2022 року заявниця разом з дітьми вимушена була виїхати до м. Києва.

Заявниця працевлаштувалася у м. Києві, однак батько дітей аліменти на їх утримання не сплачує. Наявних коштів для повноцінного утримання дітей не вистачає.

Спілкуючись з батьками колишнього чоловіка, ще до початку 24.02.2022 року, тобто до введення воєнного стану в Україні, які на той час проживали у м. Маріуполі, стало відомо, що їм також невідоме місце перебування їх сина ОСОБА_3 , в зв`язку з чим вони зверталися до Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області,про визнання його особою, яка втратила право на користування житловим приміщенням у їх квартирі.

З часу зникнення ОСОБА_3 заявницею вчинялися заходи по розшуку останнього, проте, жодних відомостей про колишнього чоловіка з 2013 року немає.

ОСОБА_1 звернулася до Оболонського УП ГУНП в м. Києві з метою розшуку ОСОБА_3 , проте отримала формальну відповідь, що він у розшуку не перебуває, і кримінальної відповідальності не притягувався.

Заявниця зазначає, що визнання ОСОБА_3 безвісно відсутнім, потрібне для призначення дітям пенсії у зв`язку з визнанням годувальника безвісно відсутнім у відповідності до ст. 46 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Таким чином, враховуючи, що відсутні відомості щодо місця перебування ОСОБА_3 , просить визнати його безвісно відсутнім з 01.01.2022 року.

У судовому засіданні заявниця та її представник заявлені вимоги підтримали повністю з викладених у заяві підстав.

Представник Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) у судове засідання не з`явився, про день час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі.

Суд ухвали проводити розгляд справи за відсутності її часників, які не з`явилися.

Суд, заслухавши заявницю та її представника, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 з 04.11.2006 року по серпень 2013 року вони перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 та проживали в м. Маріуполі Донецької області.

У цьому шлюбі в них народилося двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9,10).

Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 28.08.2013 року шлюб між сторонами розірвано (а.с. 11).

Відповідно до розрахунку заборгованості аліментів наданого Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), вбачається, що заборгованість ОСОБА_3 на підставі виконавчого листа №2/263/2775, виданого 12.07.2013 про стягнення з нього аліментів на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімума починаючи з 04.07.2013 року і до повноліття дітей, згідно розрахунків заборгованість за аліментами станом на 15.03.2019 складає 69 756,00 грн.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 в Україні було введено воєнний стан, який діє на день ухвалення рішення.

Згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22 грудня 2022 року, з подальшими змінами, вся територія Маріупольського району Донецької області визнана тимчасово окупованою РФ територією України. Датою початку тимчасової окупації є 05 березня 2022 року.

Відповідно до Довідок про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, від 20.09.2022 року заявниця та її діти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , проживають за адресою: АДРЕСА_2 .

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 09.11.2021 року, яке набрало законної сили 10.12.2021 позов ОСОБА_6 до ОСОБА_3 , треті особи ОСОБА_7 , Маріупольська міська рада про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задоволено, визнано ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 особою, що втратила право користування житловою площею за адресою: АДРЕСА_3 .

Також, цим рішенням встановлено, що ОСОБА_3 є сином позивача та з 20.08.2018 року в квартирі не проживає.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З відповіді Оболонського УП ГУНП в м. Києві від березня 2024 року вбачається, що в ході проведеної перевірки було встановлено, що за наявними обліками Оболонського УП ГУНП у місті Києві, громадянин ОСОБА_3 , не значиться, не затримувався та до адміністративної, кримінальної відповідальності не притягувався, в розшуку не перебуває. Заяви щодо розшуку останнього до Оболонського УПГУНП у місті Києві не надходили. Для отримання інформації щодо не надходження коштів по сплаті аліментів колишнім чоловіком рекомендовано звернутися із відповідним зверненням до відповідних органів.

Відповідно до інформації наданої на виконання ухвали Оболонського районного суду м. Києва від 12.08.2024 про витребування доказів, Департаментом з питань громадянства, паспортизації та реєстрації ДМС України № 6.1-10838/6-24 від 27.209.2024, за даними відомчої інформаційної системи ДМС, у період з 24.02.2022 по теперішній час, з питань оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон у встановленому законодавством порядку до територіальних органів ДМС та територіальних підрозділів ДМС ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не звертався (а.с. 67).

Департамент цифрового розвитку та інформаційних технологій Міністерства соціальної політики України на виконання ухвали Оболонського районного суду міста Києва щодо надання відомостей з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб за №25402/0/2 від 31.10.2024 повідомив, що станом на 30 вересня 2024 року в ЄІБД ВПО інформація про запитувану особу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відсутня (а.с. 69).

Згідно з відповіддю Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України № 19-66207/18/24-вих. від 26.09.2024 відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територію ОСОБА_8 в період з 24.02.2024 по 26.09.2024 в базі даних не виявлено (а.с. 51).

Як вбачається з відповіді наданої на виконання ухвали суду Головним управлінням Національної поліції в місті Києві, що згідно відомостей наявних в базі даних «Розшук» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» станом на 25.09.2024 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в державному розшуку не перебуває.

Відповідно до інформації наданої Пенсійним фондом України від 10.10.2024 До бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відомості стосовно особи, зазначеної в ухвалі, за період з 24.02.2022 не надходили. За даними інформаційних систем Пенсійного фонду України станом на жовтень 2024 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як одержувач пенсії перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, остання дата нарахування 01.04.2023. Як одержувач інших соціальних виплат на обліку не перебуває.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою.

Згідно ч. 1 ст. 43 ЦК України фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.

Відповідно до ч. 3 ст. 43 ЦК України порядок визнання фізичної особи безвісно відсутньою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України, суд розглядає справу за участю заявника, свідків, зазначених у заяві, та осіб, яких сам суд визнає за потрібне допитати, і ухвалює рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або про оголошення її померлою.

У відповідності до ст. 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

22 листопада 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи №225/882/17, провадження №61-34068св18 (ЄДРСРУ № 78044509) підтвердив правові позиції стосовно підстав для визнання особи безвісно відсутньою. Зокрема, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 травня 2018 року у справі № 225/1297/17 зроблено висновок, що «безвісна відсутність - це посвідчення в судовому порядку тривалої відсутності фізичної особи в місці її постійного проживання за умов, що не вдалося встановити місця її знаходження (перебування). Підставами для визнання фізичної особи безвісно відсутньою є сукупність юридичних фактів, тобто юридичний склад, до якого включаються: а) відсутність відомостей про перебування фізичної особи у місці її постійного проживання; б) відсутність відомостей про дійсне перебування особи і неможливість отримати такі відомості; в) сплив річного строку з дня одержання останніх відомостей про місце перебування фізичної або з дня, визначеного відповідно до частини другої статті 43 ЦК України; г) наявність у заявника правової зацікавленості у вирішенні питання про визнання особи безвісно відсутньою. При визнанні особи безвісно відсутньою застосовується презумпція, що особа є живою, однак встановити її місце знаходження у цей час неможливо, причому вказана презумпція має спростовний характер.

Також належить враховувати, що визнання судом у встановленому законом порядку фізичної особи безвісно відсутньою (стаття 43 ЦК України) жодним чином не свідчить про смерть такої особи, так і не виключає самої можливості смерті. Зазначене зумовлює одночасну наявність двох припущень щодо двох взаємовиключних життєвих станів безвісно відсутньої фізичної особи (особа жива, особа померла) (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 лютого 2018 року у справі № 317/3139/15-ц, провадження №61-4241св18 (ЄДРСРУ № 72641734).

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦК України у разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць - перше січня наступного року.

З аналізу вказаних норм, фізична особа може бути визнана безвісно відсутньою за сукупності таких умов: якщо вона відсутня у місці свого постійного проживання протягом року; якщо протягом одного року в місці, де особа постійно або переважно проживає, немає відомостей про її місцеперебування; вжитими заходами щодо розшуку відсутньої особи встановити місце її перебування неможливо; визнання причин, через які заявник просить визнати фізичну особу безвісно відсутньою, юридично поважними.

Визнання ОСОБА_3 безвісно відсутнім необхідне заявниці для призначення дітям пенсії у зв`язку з визнанням годувальника безвісно відсутнім у відповідності до ст. 46 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а також для встановлення опіки над майном безвісно відсутнього у відповідності до ст.. 44 ЦК України..

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для визнання ОСОБА_3 безвісно відсутнім саме з 01.01.2022 року, у відповідності до ч.2 ст. 43 ЦК України.

Крім того, суд роз`яснює, що у разі одержання заяви про появу фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або відомостей про місцеперебування цієї особи суд за місцеперебуванням особи або суд, який ухвалив рішення про визнання особи безвісно відсутньою або оголосив її померлою, призначає справу до слухання за участю цієї особи, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовує своє рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Заяву може бути подано особою, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або іншою заінтересованою особою в порядку ст. 309 ЦПК України.

Згідно ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 263, 265, 293, 294, 305-308, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання особи безвісно відсутньою - задовольнити.

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 безвісно відсутнім.

Початком перебування ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 , безвісно відсутнім вважати з 01 січня 2022 року.

Роз`яснити, що у разі одержання заяви про появу фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або відомостей про місцеперебування цієї особи суд за місцеперебуванням особи або суд, який ухвалив рішення про визнання особи безвісно відсутньою або оголосив її померлою, призначає справу до слухання за участю цієї особи, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовує своє рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Заяву може бути подано особою, яку було визнано безвісно відсутньою або померлою, або іншою заінтересованою особою, в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 309 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.М. Майбоженко

Присяжні М. В. Чумаченко

Л.О. Ширкунова