Ухвала

від 28.11.2024 по справі 757/43568/24-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

757/43568/24-к

1-кс-37651/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2024 року

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Печерського районного суду м. Києва скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Медуша» на постанову прокурора другого відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 від 16.08.2024 про відмову у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні № 42023140000000089 від 24.03.2023 та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

У провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Медуша» на постанову прокурора другого відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 від 16.08.2024 про відмову у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні № 42023140000000089 від 24.03.2023 та зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування доводів скарги особа, яка подала скаргу, посилається на те, що директор ТОВ «Медуша» звернувся до прокурора із клопотанням від 03.06.2024 за вих. № 03/06/2024 про проведення слідчих дій у кримінальному провадженні № 42023140000000089 від 24.03.2023, а саме допиту ОСОБА_5 . Проте, постановою від 16.08.2024 прокурор відмовив у задоволенні вказаного клопотання, яку особа, яка подала скаргу, вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню як наслідок її незаконності та необґрунтованості, просить зобов`язати прокурора вчинити дії вказані у клопотанні.

У судове засідання особа, яка подала скаргу, не з`явилася, про місце і час розгляду провадження повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомлено.

У судове засідання прокурор, процесуальне рішення якого являється предметом оскарження, не з`явився, про місце і час розгляду скарги повідомлений належним чином. Разом з тим, прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 подав до суду заяву про розгляд скарги у його відсутності, просив відмовити у задоволенні, з огляду на те, що 17.10.2024 слідчим ГСУ ДБР надано доручення управлінню Служби безпеки України в Дніпропетровській області про проведення слідчих (розшукових) дій, серед яких допит свідка ОСОБА_5 .

Згідно з частиною четвертою статті 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду скарги слідчим суддею не здійснювалась.

Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Частиною третьою статті 306 КПК України передбачено, що відсутність дізнавача, слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Відповідно до положень статті 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутності осіб, які не з`явилися, на підставі наданих доказів.

Вивчивши скаргу, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов такого висновку.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи громадянина України захищаються судом. Суть такого захисту полягає в тому, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади.

Згідно з положеннями статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.

Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.

Частиною другою статті 22 КПК України встановлено, що сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 93 КПК України, збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Частиною третьою статті 93 КПК України визначено, що сторона захисту, потерпілий здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.

Ініціювання стороною захисту, потерпілим проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу. Частиною першою статті 220 КПК України встановлено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, дізнавач чи прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.

На стадії досудового розслідування особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником можуть бути оскарженні рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, що встановлено пунктом 7 частини першої статті 303 КПК України.

Частиною першою статті 223 КПК України визначено, що слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Відповідно до частини другої статті 223 КПК України підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.

Слідчим суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023140000000089 від 24.03.2023 за фактами незаконного використання з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги та благодійної допомоги, вчиненого за попередньою змовою групою осіб під час воєнного стану, а також заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого в умовах воєнного стану, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. З ст. 2012 КК України.

Директор ТОВ «Медуша» звернувся до прокурора із клопотанням від 03.06.2024 за вих. № 03/06/2024 про проведення слідчих дій у кримінальному провадженні № 42023140000000089 від 24.03.2023, а саме допиту ОСОБА_5 .

Постановою прокурора другого відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 від 16.08.2024 у задоволенні вищезазначеного клопотання відмовлено, про що в порядку статей 110, 220 КПК України винесено відповідну постанову.

При дослідженні матеріалів провадження та клопотання представника ТОВ «Медуша», за результатами якого прокурором прийнято рішення про відмову у його задоволенні, встановлено, що викладені в клопотанні вимоги відносяться до слідчих дій в розумінні статті 220 КПК України.

Відповідно до статті 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Відтак вказана скарга подана повноважною особою, у визначений законом спосіб.

Відповідно до вимог статті 110 КПК України постанова слідчого, дізнавача, прокурора повинна містити зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу. Тобто, таке процесуальне рішення повинно відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які обумовлюють її відмови, що є однією із гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.

Зі змісту постанови вбачається, що в обґрунтування відмови в задоволенні клопотання, прокурор вказав, що порядок здійснення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, а також інших процесуальних дій є виключною дискрецією сторони обвинувачення у кримінальному провадженні.

Відповідно до статті 2 КПК України завданням кримінального провадження є, у тому числі, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення повного розслідування, з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 110, частини другої статті 220 КПК України постанова, крім змісту обставин, які є підставами для її прийняття, має містити мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України.

Всупереч вказаній нормі, оскаржувана постанова прокурора від 16.08.2024 не відповідає вимогам, встановленим частиною п`ятою статті 110 КПК України, є невмотивованою, оскільки в ній відсутній зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття такого процесуального рішення, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України, а відтак підлягає скасуванню.

Водночас слідчий суддя відмовляє у задоволенні вимог скарги у частині зобов`язання прокурора у кримінальному провадженні вчинити дії вказані в клопотанні, оскільки дана вимога є передчасною, а слідчий органу досудового розслідування, прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється згідно з частиною першою статті 36, частиною п`ятою статті 40 КПК України.

Частиною четвертою статті 535 КПК визначено, що органи, особи, які виконують судове рішення, повідомляють суд, який постановив судове рішення, про його виконання.

Керуючись статтями 2, 22, 26, 40, 93, 94, 110, 220, 223, 303, 304, 306, 309 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Скаргу задовольнити частково.

Скасувати постанову прокурора другого відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 від 16.08.2024 про відмову у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні № 42023140000000089 від 24.03.2023.

У задоволенні іншої частини вимог клопотання відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1