Ухвала

від 17.12.2024 по справі 202/11953/24

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/11953/24

Провадження № 1-кс/202/8546/2024

УХВАЛА

Іменем України

17 грудня 2024 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши клопотання прокурора Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42024042140000065 від 17.07.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 366 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до слідчого судді із вказаним клопотанням, яке мотивував тим, що СУ ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 42024042140000065 від 17.07.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 366 КК України.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснюється Центральною окружною прокуратурою м. Дніпра.

Згідно з матеріалами клопотання досудовим розслідуванням встановлено, що на території Дніпропетровської області діє група осіб, до якої входять зокрема службові особи ряду підприємств, які з метою власного збагачення налагодили злочинну схему з придбання документів на м`ясну продукцію завезену в Україну шляхом «сірого» імпорту (внесення недостовірних відомостей до митної документації, щодо найменування фактично ввезеної продукції). Вказана група користується послугами «конвертаційного» центру, працівники якого за допомогою реквізитів фіктивних підприємств укладають договори на безтоварні операції, видають готівкові кошти та відповідні документи на товари. Імпортована м`ясна продукція транспортується і обробляється на підконтрольному підприємстві у м. Новомосковськ, звідки здійснюється подальше відвантаження на склад фасування. Згодом м`ясну продукцію реалізують у роздрібних магазинах, а залишки тваринного походження (побічні продукти, не призначені для споживання) вивозять для несанкціонованого складування у с. Циганівка, Синельниківського району. Ці дії спричиняють забруднення навколишнього середовища.

11.12.2024 проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем мешкання ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході чого вилучено:

- оригінали бухгалтерських документів щодо господарських взаємовідносин ТОВ «БАТЧЕРС» код ЄДРПОУ 44454335 на 1084 арк., які поміщено до спец. пакету PSP4216082;

- оригінали бухгалтерських документів щодо господарських взаємовідносин ТОВ «БАТЧЕРС» код ЄДРПОУ 44454335 на 935 арк., які поміщено до спец. пакету PSP4216081;

- оригінали бухгалтерських документів щодо господарських взаємовідносин ТОВ «УКРМЯССНАБ» код ЄДРПОУ 41702384 на 90 арк., які поміщено до спец. пакету PSP3038622.

Постановою старшого слідчого від 11.12.2024 року вищевказане майно визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.

Під час досудового розслідування встановлено, що ТОВ «УКРМЯССНАБ» код 41702384, яке 04.03.2020 змінило назву на ТОВ «СТІЛ ГЛОБАЛ СТАРТ», юридична адреса: Київська обл., м. Обухів(Пн), вул. Київська, буд. 119, керівником якого є ОСОБА_5 , кінцевий беніфіціарний власник є ОСОБА_6 та водночас встановлено, що ОСОБА_4 жодного відношення до вказаного Товариства не має.

Враховуючи, що на даний час у органу досудового розслідування є підстави вважати що зазначені документи та інформація що на них міститься є необхідною умовою для аналізу та проведення подальшого експертного дослідження для доведення фактів вчинення кримінального правопорушення, крім цього, також з метою збереження речових доказів, запобіганню можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення або відчуження, вважаю за необхідне накласти арешт шляхом заборони розпоряджатися, використовувати, відчужувати тощо, виникла необхідність звернутися до слідчого судді з відповідним клопотанням.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити.

Власник майна у судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.

Заслухавши прокурора, повно та всебічно дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до наступного.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів, що і потрібно під час даного досудового розслідування.

Арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 КПК України. Згідно статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, що були знаряддям скоєння кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або утримують інші відомості, що можуть бути використані як доказ факту або обставин, що встановлюються під час проведення досудового розслідування.

Згідно зі ст. 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 170-174 КПК України.

Виходячи з норм ч.1 ст. 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК України суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, у тому числі у реалізації права на збирання речових доказів.

Положеннями ч. 1 ст. 170 КПК України, серед іншого встановлено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Положеннями ч. 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Нормами ч. 1 ст. 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

В свою чергу вказані предмети. відповідають критеріям ст. 98 КПК України, оскільки є об`єктами кримінально протиправних дій. Слідчим винесено постанову про визнання їх речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки на теперішній час у слідства є достатньо підстав вважати, що вилучене під час вказаного вище огляду майно може бути використане у якості доказів у кримінальному провадженні.

Таким чином, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна, а саме зазначеного вище речового доказу, для виконання завдання арешту майна, встановленого ч. 1ст. 170 КПК України, щодо запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження, а також для забезпечення проведення експертиз, наявні підстави у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження арешту.

У разі зволікання із наданням дозволу на арешт майна (речового доказу) виникає ризик його знищення або переховування, тощо.

З метою подальшого використання вилученого майна у кримінальному провадженні, виникла необхідність у накладенні на нього арешту.

Наведене зумовило прокурора звернутися із клопотанням до слідчого судді.

Проаналізувавши вищенаведені обставини, вивчивши матеріали клопотання, приходжу до висновку, що на час розгляду клопотання є достатньо підстав вважати, що вилучене майно, на яке прокурор просить накласти арешт, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до ст. 170 КПК України арешт майна здійснюється на підставі ухвали слідчого судді.

Згідно ч.1 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

На підставі ч. 2 ст. 170 КПК України слідчий суддя або суд під час досудового провадження накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу, зокрема, зберегло на собі сліди кримінального правопорушення, є засобом чи знаряддям вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арешт майна передбачає собою тимчасове позбавлення можливості відчужувати певне майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Згідно ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

З матеріалів провадження вбачається, що прокурор, в обгрунтування клопотання про арешт майна, додав до клопотання постанову про визнання речовими доказами від 11.12.2024 року, відповідно до якої вищевказане майно визнано речовими доказами у цьому кримінальному проваджені.

Враховуючи вищевикладене, з метою проведення подальшогоекспертного дослідженнядля доведенняфактів вчиненнякримінального правопорушення,а такожз метоюзбереження речовихдоказів,запобіганню можливостіприховування,пошкодження,псування,знищення,перетворення абовідчуження майна, виникає необхідність у застосуванні саме такого засобу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту на майно, а тому слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим, відповідає вимогам ст.171 КПК України і підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання прокурора - задовольнити.

Накласти арешт на документи, які вилучено під час обшуку за адресою АДРЕСА_1 , за місцем мешкання ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

- оригінали бухгалтерських документів щодо господарських взаємовідносин ТОВ «УКРМЯССНАБ» код ЄДРПОУ 41702384 на 90 арк., які поміщено до спец. пакету PSP3038622.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі протягом 5-ти днів з дня проголошення ухвали, апеляційної скарги.

Особи які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом 5-ти днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

Повний текст ухвали проголошено 19.12.2024 року о 15.10 год.

Слідчий суддя ОСОБА_1