Рішення

від 19.12.2024 по справі 740/6221/24

НІЖИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 740/6221/24

Провадження № 2/740/1768/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2024 року м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого - судді Карпуся І.М.,

із секретарем судового засідання Кубрак Н.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Ніжинської міської ради Чернігівської області про визнання права власності на житловий будинок,

встановив:

Позивач 18.10.2024 звернувся до суду із позовом, в якому просить визнати за ним право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташований по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Позов аргументує тим, що вказаний житловий будинок мав статус колгоспного двору і станом на 15.04.1991 у будинку був зареєстрований та проживав голова двору ОСОБА_2 , а отже йому, як єдиному члену колгоспного двору, належало право власності на домоволодіння в цілому.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач є єдиним спадкоємцем за заповітом після померлого, спадкоємці за законом відсутні. Проте, нотаріусом йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів та реєстрації права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді 22.10.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання по справі.

Позивач у підготовче судове засідання не з`явився, у позові просив про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача Ніжинської міської ради Чернігівської області в судове засідання не з`явився, надавши до суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності та визнання позову.

У відповідності до ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Згідно ч. 3, 4 ст.200ЦПКУкраїни за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Дослідивши матеріали справи та з`ясувавши фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до довідки, виданої Кунашівсько-Переяслівським старостинським округом Ніжинської міської територіальної громади Чернігівської області від 01.07.2024 за № 154, станом на 15.04.1991 у домоволодінні, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , що відносилось до категорії «колгоспний двір» мешкала одна особа: ОСОБА_2 голова колгоспного двору (а.с. 8).

Згідно довідки № 01369 від 15.07.2024, виданої КП «Ніжинське МБТІ», житловий будинок АДРЕСА_1 станом на 31.12.2012 на праві особистої власності не зареєстрований (а.с. 7).

Згідно ст. 120 ЦК УРСР колгоспний двір - це сімейно-трудове об`єднання осіб, які використовують майно двору для ведення підсобного господарства і для сімейних потреб. Майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Відповідно до ч.2 ст.123 ЦК УРСР розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Колгоспний двір був припинений 15.04.1991, коли відповідно до постанови Верховної Ради Української РСР № 885-ХІІ був введений в дію Закон України «Про власність».

Таким чином, ОСОБА_2 мав право на майно колгоспного двору, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , в цілому.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 5).

За життя ОСОБА_2 склав заповіт, посвідчений 27.03.2001 секретарем виконкому Кунашівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, зареєстрований у реєстрі за №9, яким все своє майно заповів ОСОБА_1 . На час розгляду справи заповіт є чинним.

Як вбачається з матеріалів спадкової справи № 718/2016 до майна померлого ОСОБА_3 , спадщину після нього за заповітом прийняв позивач ОСОБА_1 .

Відповідно до копії постанови Другої чернігівської державної нотаріальної контори від 10.09.2024, позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок АДРЕСА_1 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на спадкове майно (а.с. 6).

У роз`ясненнях, наданих у п. 23 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» визначено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

Відповідно до ст.1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

Згідно із ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини ( ч.1 ст.1220, ч.1 ст.1270 ЦК України).

За змістом ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною (ч. 1, 5 ст. 1273 ЦК України).

Статтею 41 Конституції України гарантовано право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частиною першою статті 316 ЦК України поняття права власності визначено як право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. При цьому право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 ЦК України).

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно п.4.15 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом МЮУ № 296/5 від 22.02.2012 видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів про належність цього майна.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відсутній правовстановлюючий документ на спадкове майно, у зв`язку з належністю будинку до категорії «колгоспний двір», позивач позбавлений можливості відновити свої права у позасудовому порядку шляхом звернення до нотаріуса, а тому його права підлягають судовому захисту шляхом визнання за ним права власності на спірне домоволодіння у порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_2 .

Керуючись ст.ст. 200, 263 - 265 ЦПК України,суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Ніжинської міської ради Чернігівської області про визнання права власності на житловий будинок задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.М.Карпусь