Рішення

від 19.12.2024 по справі 741/2221/24

НОСІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження номер 2/741/610/24

Єдиний унікальний номер 741/2221/24

РІШЕННЯ

іменем України

19 грудня 2024 року м. Носівка

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Крупини А.О.,

з участю секретаря судового засідання Багмута О.С.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі Носівського районного суду Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мринської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області про визнання права власності на нерухоме майно,

УСТАНОВИВ:

У жовтні 2024 року представник позивача адвокат Гунько Олександр Юрійович в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся до Носівського районного суду Чернігівської області з цією позовною заявою. Позовні вимоги представник позивача мотивував тим, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 має статус колгоспного двору. На момент ліквідації колгоспних дворів у домоволодінні проживали та були зареєстровані: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Після ліквідації колгоспних дворів власники будинку не зареєстрували права власності на житловий будинок у встановленому законом порядку.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 . Спадщину після його смерті прийняла позивач, як спадкоємець першої черги за законом. Позивач подала до Носівської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Однак, вона не може отримати в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину за законом на вищевказаний житловий будинок, оскільки відсутній дійсний правовстановлюючий документ на спадкове майно. Позивачеві було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, що підтверджується постановою нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

А тому представник позивача просив судовим рішенням визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , як за членом колишнього колгоспного двору, та на 1/2 частини цього ж житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами у порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 .

Ухвалою судді від 29 жовтня 2024 року відкрито провадження в цивільній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 19 грудня 2024 року.

У підготовче судове засідання позивач та представник позивача Гунько О.Ю. не з`явилися, але до початку підготовчого судового засідання представник позивача подав до суду заяву, у якій указав, що він підтримує позовні вимоги в повному обсязі, просить їх задовольнити та розглянути справу без участі позивача та представника позивача (а. с. 33).

Представник відповідача Мринської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області в підготовче судове засідання не з`явився, але до початку підготовчого судового засідання надіслав до суду заяву, у якій указав, що Мринська сільська рада визнає позовні вимоги ОСОБА_1 та не заперечує проти розгляду справи без присутності представника відповідача (а. с. 25).

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Суд проводить підготовче судове засідання за відсутності учасників справи та відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України вважає за можливе за його результатами ухвалити рішення, оскільки відповідачем визнано позов.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд розглядає справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши й дослідивши матеріали справи, суд робить нижченаведений висновок.

Судом установлено, що домогосподарство АДРЕСА_1 відносилося до типу колгоспного двору. Станом на 15 квітня 1991 року в ньому були зареєстровані: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , що підтверджується копією довідки Мринської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області № 1/219/03-08 від 22 липня 2024 року (а. с. 8).

У п. 6 Постанови № 20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» Пленум ВСУ роз`яснює, що спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, тобто ЦК УРСР 1963 року.

Відповідно до ст. 120 ЦК УРСР майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ЦК УРСР розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Відповідно до пп. «а» п. 6 вищезазначеної постанови, право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 15 квітня 1991 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не втратили право на вказане домоволодіння, їхні частки в майні, яке належало ліквідованому колгоспному двору, є рівними.

Отже, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 як членам ліквідованого колгоспного двору належало по 1/2 частини житлового будинку по АДРЕСА_1 , але після ліквідації колгоспних дворів вони не отримали свідоцтв та у встановленому законом порядку не зареєстрували своє право власності на цей будинок.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Плоске Носівського району Чернігівської області помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а. с. 5). Після його смерті відкрилася спадщина на 1/2 частини житлового будинку по АДРЕСА_1 , яка належала йому як члену ліквідованого колгоспного двору.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За життя ОСОБА_2 заповіту не складав, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) (а. с. 30). Отже, спадкування після його смерті здійснюється за законом.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

ОСОБА_1 є дружиною померлого ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 (а. с. 6). Отже, вона є спадкоємцем першої черги за законом після його смерті.

Судом встановлено, що Носівською державною нотаріальною конторою Чернігівської області до майна померлого ОСОБА_2 заведено спадкову справу за № 460/2013, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) (а. с. 31-32).

Згідно з копією спадкової справи № 460/2013 на день своєї смерті ОСОБА_2 постійно проживав і був зареєстрований в АДРЕСА_1 , на день смерті з ним проживала ОСОБА_1 . Спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняла дружина ОСОБА_1 , подавши до нотаріальної контори в установлений законодавством шестимісячний строк заяву про прийняття спадщини. Інших спадкоємців, які прийняли спадщину, немає. ОСОБА_1 отримала свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки, надані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, для ведення особистого селянського господарства (а. с. 27-29).

Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Судом установлено, що позивач зверталася до Носівської державної нотаріальної контори з метою оформлення спадкових прав на житловий будинок АДРЕСА_1 . Нотаріус відмовила позивачеві у видачі свідоцтва про право на спадщину на вищевказане майно у зв`язку з тим, що в матеріалах спадкової справи відсутні документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії, що підтверджується постановою державного нотаріуса Носівської державної нотаріальної контори Киреєвої Л.М. № 186/02-31 від 12 липня 2024 року (а. с. 9).

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини, відповідно до ст. 1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Матеріали справи підтверджують, що на будинок АДРЕСА_1 з господарськими будівлями та спорудами виготовлена технічна документація, відповідно до якої загальна площа будинку становить 58,4 кв. м, житлова площа 20,7 кв. м (а. с. 10-12).

Згідно з ч. 2 ст. 318 ЦК України усі суб`єкти права власності є рівними перед законом.

Відповідно до статті 41 Конституції України та п. 2 ч. 1 ст. 3, ст. 321 ЦК України ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом.

Згідно з ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Законодавець у ч. 1 ст. 16 ЦК України встановив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом, зокрема, шляхом визнання права.

Отже, за ОСОБА_1 у судовому порядку підлягає визнанню право власності на 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 .

Крім того, з прийняттям Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно здійснює державний реєстратор, але відповідно до вищевказаного Закону та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державний реєстратор не наділений правом визначення часток у праві спільної власності на нерухоме майно, яким, у тому числі, є і майно колгоспного двору і, відповідно, державний реєстратор не може зареєструвати за позивачем ОСОБА_1 право власності на 1/2 частини вищевказаного будинку як за членом колишнього колгоспного двору. Отже, право власності позивача на 1/2 частини вищевказаного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами на у зв`язку з ліквідацією колгоспних дворів підлягає визнанню в судовому порядку.

Ураховуючи встановлені обставини та вищенаведені правові норми, суд робить висновок, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачами до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачам з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ними при поданні позову.

При зверненні до суду позивач сплатила судовий збір у сумі 1211,20 грн, що підтверджується відповідною квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки АТ «Ощадбанк» № 102 від 24 жовтня 2024 року (а. с. 3).

Ураховуючи, що заява представника відповідача про визнання позову подана до початку розгляду справи по суті, суд уважає за необхідне повернути позивачеві з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при поданні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 328, 392, 1216, 1218, 1269, 1273, 1274 ЦК України, ст. ст. 200, 211, ч. 2 ст. 247, ст. ст. 259, 263, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Мринської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області про визнання права власності на нерухоме майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , право власності на 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 загальною площею 58,4 кв. м, житловою площею 20,7 кв. м з відповідною частиною господарських будівель та споруд у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , право власності на 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 загальною площею 58,4 кв. м, житловою площею 20,7 кв. м з відповідною частиною господарських будівель та споруд, як за членом колишнього колгоспного двору.

Повернути з державного бюджету ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , сплачений в АТ «Ощадбанк» за реквізитами: рахунок отримувача UA798999980313191206000025645, отримувач коштів ГУК у Черніг.обл/тг м. Носівка/22030101, код класифікації доходів бюджету 22030101, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37972475, судовий збір в сумі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп. відповідно до квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки АТ «Ощадбанк» № 102 від 24 жовтня 2024 року.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач: Мринська сільська рада Ніжинського району Чернігівської області, код ЄДРПОУ 04412337, місцезнаходження: вул. Броварця, буд. 1, с. Мрин Ніжинського району Чернігівської області.

Повний текст судового рішення складено 19 грудня 2024 року.

Суддя Анатолій КРУПИНА