Провадження №2/748/1273/24
Єдиний унікальний № 748/4812/24
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 грудня 2024 рокум. Чернігів
Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді Костюкової Т.В.,
за участю секретаря судового засідання Проненко К.С.
розглянувши у відкритомупідготовчому засіданнів залісуду вмісті Черніговів порядкузагального позовногопровадження цивільнусправуза позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Черниське» про розірвання договору оренди землі та припинення права оренди земельних ділянок,
В С Т А Н О В И В:
18.11.2024 року представник позивача адвокат Симан Микола Миколайович, діючи на підставі ордеру про надання правничої допомоги серії СВ №1104891 від 15.11.2024 та в інтересах ОСОБА_1 , в системі «Електронний Суд» звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- розірвати Договір оренди землі №339 щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7425589500:03:000:0433, площею 2,2232 га, укладений 25.07.2018 року між ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 та Фермерським господарством «Черниське», код ЄДРПОУ 34258209 та припинити право оренди земельної ділянки, що зареєстроване в Державному реєстрі речових прав 25.09.2018 року за номером запису 28162943;
- розірвати Договір оренди землі №340 щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7425589500:03:000:1433, площею 1,8091 га, укладений 25.07.2018 року між ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 та Фермерським господарством «Черниське», код ЄДРПОУ 34258209 та припинити право оренди земельної ділянки, що зареєстроване в Державному реєстрі речових прав 25.09.2018 року за номером запису 28163266;
- розірвати Договір оренди землі №338 щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7425589500:03:000:0432, площею 2,2359 га, укладений 10.07.2018 року між ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 та Фермерським господарством «Черниське», код ЄДРПОУ 34258209 та припинити право оренди земельної ділянки, що зареєстроване в Державному реєстрі речових прав 26.07.2018 року за номером запису 27293561;
- розірвати Договір оренди землі №337 щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7425589500:03:000:1432, площею 1,8087 га, укладений 10.07.2018 року між ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 та Фермерським господарством «Черниське», код ЄДРПОУ 34258209 та припинити право оренди земельної ділянки, що зареєстроване в Державному реєстрі речових прав 26.07.2018 року за номером запису 27294205.
Ухвалою судді від 20 листопада 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.
У підготовче засідання позивач та представник позивача адвокат Симан М.М. не з`явились, у позовній заяві представник позивача заявив клопотання про розгляд справи за їх відсутності.
Відповідача ФГ «Черниське» будучи повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду підготовчого засідання, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа, явку представника у засідання не забезпечило. (а.с.34).
Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За результатами підготовчого засідання, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.
Згідно з ч.1 ст.18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
При вирішенні питання щодо можливості розгляду справи у порядку цивільного судочинства необхідно керуватися передбаченими у ст.2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства, а саме: справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (ст.19 ЦПК України).
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Критеріями розмежування між справами цивільного та господарського судочинства є одночасно суб`єктний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин.
Юрисдикція господарського суду поширюється на спір, що виник між сторонами, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, якщо склад учасників спору відповідає приписам ст.20 ГПК України, а правовідносини, з яких виник цей спір, мають господарський характер.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
Згідно з ч.2 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства (КузПБ) господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи (ч.3 ст.7 Кодексу України з процедури банкрутства).
Зі змісту положень Кодексу України з процедур банкрутства вбачається, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону про банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.
Таким чином, норми Кодексу України з процедур банкрутства передбачають концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.
У ході підготовчого провадження, з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Фермерського господарства «Черниське», яке є відповідачем у справі, встановлено, що 07.08.2024 до реєстру внесено запис №1000601150012000568 на підставі судового рішення господарського суду Запорізької області від 25.07.2024 у справі №908/1785/24 про порушення провадження у справі про банкрутство даної юридичної особи, розпорядником майна призначено Кучака Ю.Ф.
У той же час представник позивача по справі просить розірвати договори оренди землі №339 від 25.07.2018 року, №340 від 25.07.2018 року, №338 від 10.07.2018 року та №337 від 10.07.2018 року укладені між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Черниське», та припинити право оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 7425589500:03:000:0433, 7425589500:03:000:1433, 7425589500:03:000:0432, 7425589500:03:000:1432, що зареєстроване в Державному реєстрі речових прав за ФГ «Черниське».
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі №607/6254/15-ц, від 18 лютого 2020 року у справі №918/335/17, від 15 червня 2021 року у справі №916/585/18 (916/1051/20) зроблено висновок про те, що розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і лише господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.
Крім того, відбулись зміни в законодавстві і відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28 квітня 2021 року №1423-IX частину 5 статті 93 ЗК України викладено у такій редакції: «5. Право користування (оренда, емфітевзис) земельною ділянкою сільськогосподарського призначення може відчужуватися, передавати у заставу її користувачем без погодження із власником такої земельної ділянки, крім випадків, визначених законом. Відчуження, застава права користування земельною ділянкою здійснюється за письмовим договором між її користувачем та особою, на користь якої здійснюються відчуження або на користь якої передається у заставу право користування. Такий договір є підставою для державної реєстрації переходу права користування у порядку, передбаченому законодавством».
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання вчинення нотаріальних та реєстраційних дій при набутті прав на земельні ділянки» від 02 травня 2023 року №3065-IX частину п`яту статті 93 ЗК України викладено у такій редакції: «5. Право оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення може відчужуватися, передаватися у заставу (іпотеку) її користувачем без погодження з власником такої земельної ділянки, крім земельних ділянок державної, комунальної власності у випадках, визначених законом. Відчуження, передання у заставу (іпотеку) права оренди земельної ділянки здійснюється за письмовим договором між її користувачем та особою, на користь якої здійснюється відчуження або на користь якої передається у заставу (іпотеку) право оренди землі. Такий договір є підставою для державної реєстрації переходу права оренди землі у порядку, передбаченому законодавством».
Наведеними змінами, внесеними Законами України від 28 квітня 2021 року №1423-IX, від 02 травня 2023 року №3065-IX до частини п`ятої статті 93 ЗК України, були розширені повноваження орендаря щодо розпорядження правом оренди земельної ділянки, зокрема, орендар набув право відчужувати, передавати в заставу право оренди земельною ділянкою сільськогосподарського призначення без погодження із власником такої земельної ділянки, крім земельних ділянок державної, комунальної власності у випадках, визначених законом.
Тобто, законодавець зняв обмеження оборотоздатності майнових прав (оренди) для користувача земельної ділянки, надавши йому право відчужувати їх без погодження з власником.
Оскільки права й обов`язки в орендних правовідносинах зберігаються і після набрання чинності новим нормативно-правовим актом, тобто є триваючими, тому до правовідносин щодо відчуження права оренди земельної ділянки застосовуються положення нових актів цивільного законодавства.
Така правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду від 11 липня 2024 року у справі №904/9875/21.
Відповідно до статті 131 КУзПБ майно боржника, що підлягає реалізації у процедурі погашення боргів боржника, складає ліквідаційну масу.
Ліквідаційна маса це сукупність майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на правах власності або повного господарського віддання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури.
До складу ліквідаційної маси включається все майно боржника, що перебуває у його власності, а також те, що буде отримано боржником у власність після визнання його банкрутом і до завершення процедури.
Відповідно до частини першої статті 62 КУзПБ усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, включаються до складу ліквідаційної маси.
З огляду на положення частини п`ятої статті 93 ЗК України, із змінами, внесеними Законами України від 28 квітня 2021 року №1423-IX, від 02 травня 2023 року №3065-IX, а саме надання законодавцем права користувачу земельної ділянки відчужувати право оренди без погодження з власником земельної ділянки, до ліквідаційної маси боржника можуть бути включені і майнові права, що належать боржнику та які міг відчужити сам боржник, оскільки кошти, виручені від їх продажу, можуть спрямовуватися на задоволення вимог кредиторів, які пред`явлені до боржника.
Враховуючи викладене, заявлені у цій справі позовні вимоги позивача про розірвання договорів оренди землі та припинення права оренди зазначених земельних ділянок у разі їх задоволення вплине та змінить розмір ліквідаційної маси боржника в тому числі і обсяг грошових зобов`язань божника ФГ «Черниське».
Таким чином,з врахуваннямзаконодавчих змінпов`язаних знаданням законодавцемправа користувачуземельної ділянкивідчужуватиправо оренди без погодження з власником земельної ділянки та можливості включення до ліквідаційної маси боржника майнових прав заявлені в інтересах ОСОБА_1 позовні вимоги підлягають розгляду у порядку, визначеному ГПК України, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та Кодексом України з процедури банкрутства.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи наведеніположення законодавствата обставини,встановлені судому ходіпідготовчого провадження,суд приходитьдо висновку,що провадженняу справіза позовом ОСОБА_1 доФермерського господарства«Черниське» пророзірвання договоруоренди земліта припиненняправа орендиземельних ділянок підлягає закриттю.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.196-198, 255-256, 259-260, 353-354 ЦПК України, суд,
П О С Т А Н О В И В :
Провадження усправі запозовом ОСОБА_1 до Фермерськогогосподарства «Черниське»про розірваннядоговору орендиземлі таприпинення праваоренди земельнихділянок - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України.
Роз`яснити позивачу, що вона може звернутись із таким позовом до Господарського суду Запорізької області (69001, м. Запоріжжя, вул. Гетьманська, буд.4), у якому розглядається справа про банкрутство Фермерського господарства «Черниське».
Роз`яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Крім того роз`яснити позивачу можливість звернення до суду з клопотанням про повернення судового збору відповідно до положень п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір».
Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Т.В.Костюкова
Суд | Чернігівський районний суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 19.12.2024 |
Оприлюднено | 23.12.2024 |
Номер документу | 123892940 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: що виникають з договорів оренди |
Цивільне
Чернігівський районний суд Чернігівської області
Костюкова Т. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні