Рішення

від 19.12.2024 по справі 343/2418/24

ДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 343/2418/24

Провадження №: 2/343/787/24

Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2024 року м. Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

судді Монташевич С. М.,

з участю: секретаря судового засідання- Шикор Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Долинського районного суду Івано-Франківської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 343/2418/24 за позовом ОСОБА_1 до Вигодської селищної ради про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та факту родинних відносин, а також визнання права власності на житловий будинок та земельну ділянку в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позицій сторін:

позивач просить встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зі спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 ; встановити факт родинних відносин, що померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є бабусею ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати за нею, ОСОБА_1 , право власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок, загальною площею 57.2 кв.м, житловою - 21.8 кв.м, допоміжною - 35.4 кв.м. (літ. А за технічним паспортом), та на земельну ділянку, площею 0.2312 га, кадастровий номер 2622084201:01:003:0675, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , і належали її бабі ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла її баба ОСОБА_2 . Згідно із заповітом, остання належне їй майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і все те, що буде належати їй на дань смерті і на що вона за законом матиме право, заповіла ОСОБА_1 .

Тобто вона є єдиним спадкоємцем за заповітом. Однак, свої родинні відносини із бабцею вона не може довести, оскільки існує невідповідність прізвища її матері та прізвища бабці у свідоцтві про її смерть. Вказане впливає на розмір податку при декларуванні об`єкта спадщини, необхідність у сплаті військового збору та свідчить про те, що встановлення факту родинних відносин має для неї юридичне значення. Крім того, зазначила, що вони з бабцею були зареєстровані за різними адресами, проте фактично проживали разом, у зв`язку з чим з метою встановлення факту прийняття спадищини, їй необхідно встановити і факт проживання зі спадкодавцем на час смерті.

На час смерті ОСОБА_2 належали житловий будинок та земельна ділянка по АДРЕСА_1 . Вона як єдиний спадкоємець хоче оформити свої спадкові права на вказане нерухоме майно, у зв`язку з чим звернулася до приватного нотаріуса. Інші спадкоємці за прийняттям спадщини не зверталися, спадкова справа не заводилась. Проте, як їй стало відомо, що правовстановлюючі документи на домоволодіння у спадкодавця відсутні, що позбавляє її можливості оформити спадкове майно в позасудовому порядку.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилася, її представниця - адвокат Оленин О.Ф. подала клопотання про розгляд справи без їх участі, в якій позовні вимоги, викладені в позовній заяві, підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити.

Представник відповідача Вигодської селищної ради в судове засідання не з`явився, у системі "Електронний суд" сформував клопотання про розгляд справи за його відсутності, в якому вказав, що селищна рада заперечень до позову не має.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:

суд на підставі ухвали від 08.11.2024 відкрив провадження у даній справі та призначив провести підготовче судове засідання за участю сторін.

02 грудня 2024 року представник відповідача сформував клопотання про розгляд справи за його відсутності, в якому вказав, що селищна рада заперечень до позову не має.

02 грудня 2024 року представниця позивачки подала заяву про розгляд справи за її відсутності та відсутності її довірительки, в якій позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

03 грудня 2024 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду, про що постановив відповідну ухвалу.

Згідно із ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на те, що завершення розгляду справи відбулося за відсутності учасників справи, датою ухвалення рішення у справі є дата складання повного судового рішення, що відповідає вимогам ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України та не є порушенням прав сторін щодо участі у розгляді справи, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 05.09.2022 у справі № 1519/2-5034/11.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 17.02.2020, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 11).

На випадок своєї смерті ОСОБА_2 18.07.2014 зробила таке заповітне розпорядження: належне їй майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і все те, що буде належати їй на дань смерті і на що вона за законом матиме право, заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 14).

Як указала позивачка ОСОБА_1 , заповідач ОСОБА_2 є її бабусею, однак свої родинні відносини із бабцею вона не може довести, оскільки існує невідповідність у написанні прізвища її матері у свідоцтві про її народження ( ОСОБА_3 ) та прізвища бабці у свідоцтві про її смерть ( ОСОБА_4 ).

Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 08.12.1948, ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 . Її батьками записані ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с. 13).

ОСОБА_5 31.01.1963 уклала шлюб з ОСОБА_8 , у зв`язку з чим змінила прізвище на ОСОБА_9 , на що вказує свідоцтво про одруження серії НОМЕР_3 від 31.01.1963 (а.с. 13).

У батьків ОСОБА_8 та ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася ОСОБА_11 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 від 21.08.1969 (а.с. 12).

ОСОБА_11 29.09.1990 уклала шлюб із ОСОБА_12 , у зв`язку з чим змінила прізвище на ОСОБА_13 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 від 29.09.1990 (а.с. 12).

Із описаних вище доказів установлено, що ОСОБА_10 є мамою ОСОБА_1 , а відтак ОСОБА_7 є бабусею останньої.

Згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов від 16.10.2024, ОСОБА_1 проживала без реєстрації з бабусею ОСОБА_2 до дня її смерті і в тому числі на день її смерті, у приватному користуванні якої був будинок за адресою: АДРЕСА_1 та земельні ділянки для обслуговування житлового будинку - 0,24 га, для ведення підсобного господарства - 0,44 га (а.с. 29).

Довідка № 221 від 16.10.2024, яка видана ОСОБА_1 , 1969 р.н., вказує на те, що її бабуся ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 була зареєстрована і проживала за адресою: АДРЕСА_1 . На день смерті ОСОБА_2 була зареєстрована одна (а.с. 26).

В довідці № 226 від 24.10.2024, яка видана ОСОБА_1 , 1969 р.н., зазначено, що за її бабусею ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 , згідно із записами погосподарської книги № 1 за 2016-2023 Новошинського старостинського округу Вигодської селищної ради № об`єкта погосподарського обліку 01-0039-1, рахується будинковолодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на належній їй земельній ділянці для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,2312 га (а.с. 27).

Земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), площею 0,2312 га, кадастровий номер 2622084201:01:003:0675, яка знаходиться по АДРЕСА_1 , належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право власності від 30.09.2014 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 30.09.2014 (а.с. 24, 25).

Згідно із висновком експерта про оцінну вартість земельної ділянки, вартість земельної ділянки, площею 0,2312 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 2622084201:01:003:0675, становить 200930 грн (а.с. 28).

З наданих позивачем довідок № 2877 від 18.10.2024 устанолено, що за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться будинковолодіння, до складу якого входить житловий будинок, загальною площею 57,2 кв.м, житловою площею 21,8 кв.м. Станом на момент обстеження 18.10.2024 реєстрація будинковолодіння не проводилась. Його інвентаризаційна вартість становить 50386,00 грн (а.с. 16, 17).

На замовлення ОСОБА_1 18.10.2024 виготовлено технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з яким загальна площа будинку 57.2 кв.м, житлова - 21.8 кв.м, допоміжна - 35.4 кв.м. (позначений літ. А) (а.с. 18-20, 21-23).

10 жовтня 2024 року ОСОБА_1 з метою оформлення спадкових прав після смерті бабусі звернулася до нотаріальної контори, однак у зв`язку з відсутністю правовстановлювальних документів позбавлена можливості оформити свої спадкові права в позасудовому порядку.

При цьому в повідомленні № 266/01-16 від 10.10.2024 приватний нотаріус вказала, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 та залишила на ім`я ОСОБА_1 заповіт № 58, за даними Спадкового реєстру не відкривалася (а.с. 15 звор.), що також підтверджено Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру № 78683942 від 10.10.2024 (а.с. 15).

Встановлення факту родинних відносин та проживання зі спадкодавцем на час смерті має для позивача юридичне значення, оскільки вони підтвердять факт прийняття спадщини та наявність права на спадкування після смерті бабусі за нульовою ставкою. Необхідність визнання ж права власності на спадкове майно у судовому порядку зумовлена відсутністю у спадкодавця правовстановлювальних документів на нерухоме майно.

Оцінка суду:

беручи до уваги позицію сторони позивача, відсутність заперечень щодо позову зі сторони відповідача, дослідивши докази, які надані на обґрунтування позовних вимог, з`ясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд приходить до такого висновку.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку зі втратою годувальника. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

Статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" встановлено, що актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків. Державній реєстрації, відповідно до вказаного Закону підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.

В ході судового розгляду на основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених дослідженими доказами, суд дійшов висновку про підтвердження факту, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 як ОСОБА_2 , була бабусею ОСОБА_1 . Вказане встановлено з описаних вище свідоцтв про народження та одруження в їх сукупності, а також довідок Вигодської селищної ради й актів обстеження матеріально-побутових питань за місцем проживання останніх, де ОСОБА_2 вказала як бабуся ОСОБА_1 .

Факт родинних відносин позивачці необхідно встановити для можливості оформлення спадщини за пільногою податковою ставкою та звільнення від сплати військового збору. Встановлення даного факту не пов`язується з наступним вирішенням підвідомчого суду спору про право та чинним законодавством не передбачено порядок іншого (позасудового) його встановлення, а відтак позовна вимога про встановлення факту родинних відносин підлягає до задоволення.

Щодо факту постійного проживання, про встановлення якого також просить позивачка, то суд зазначає таке.

Статтею 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статей 1217, 1258 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст. 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Відповідно до статей 1220, 1222, 1270 ЦК України, за загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Частиною 3 статті 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Тобто щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори.

Суд установив, що позивачка ОСОБА_1 на день смерті ОСОБА_2 постійно проживала з останньою в АДРЕСА_1 . Протягом шести місяців із часу відкриття спадщини ОСОБА_1 не заявила про свою відмову від спадщини, тому вона вважається такою, що прийняла спадщину. При цьому до її звернення до нотаріальної контори спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не була заведена, що підтверджує відсутність інших спадкоємців.

Враховуючи те, що встановлення факту постійного проживання має для позивачки суттєве юридичне значення, так як необхідне для подальшого оформлення спадкових прав після смерті бабусі, і в інший спосіб захистити свої спадкові права, як через встановлення даного факту в судовому порядку, вона не може, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є підставними у цій частині, а тому їх слід задоволити.

Розглядаючи позовні вимоги щодо визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом, суд виходить з такого.

Як встановлено вище, ОСОБА_1 у встановленому законом порядку прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 . До складу спадкового майна ввійшов житловий будинок, який знаходиться у АДРЕСА_1 та належав покійній ОСОБА_2 . Право власності на вказане нерухоме майно не було зареєстроване за останньою у встановленому законом порядку, що позбавляє позивачку можливості отримати свідоцтво про право на спадщину.

Згідно із ч. 1 ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Як визначено ч. 1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Відповідно до п. 4.18 Глави 10 Розділу ІІ "Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" від 22.02.2012 № 296/5, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Як роз`яснено у п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 , яка є спадкоємцем за заповітом, спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняла, однак, у зв`язку з відсутністю документів про право власності за померлою на будинковолодіння не має змоги оформити свої спадкові права на нього, інших спадкоємців, в тому числі, які мають право на обов`язкову частку у спадковому майні, немає, тому суд приходить до висновку, що є достатні підстави, щоб визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок, який знаходиться у АДРЕСА_1 , що належав ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Як визначено ч. 1 ст. 377 ЦК України, до особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об`єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України.

Згідно із ч. 1 ст. 120 ЗК України, у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта до набувача такого об`єкта без зміни її цільового призначення.

Вказані норми свідчать про те, що як земельне, так і цивільне законодавство закріплює принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди.

Аналогічна позиція закріплена у постанові Верховного Суду України від 12 жовтня 2016 року у справі 6-2225цс16, в якій зазначено, що при переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди.

Виходячи з принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі, зважаючи на те, що ОСОБА_1 прийняла у спадщину житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , який належав покійній ОСОБА_2 , суд приходить до висновку, що є достатні підстави, щоб визнати за позивачкою і право власності на земельну ділянку, площею 0,2312 га, кадастровий номер 2622084201:01:003:0675, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться в АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 до Вигодської селищної ради про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та факту родинних відносин, а також визнання права власності на житловий будинок та земельну ділянку в порядку спадкування слід задовольнити.

На підставі викладеного, ст. 377, 1216, 1217, 1218, 1220, 1222, 1233, 1258, 1268, 1270, 1296, 1297 ЦК України, ст. 120 ЗК України, керуючись ст. 258, 259, 264, 265, 268, 273, 315 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

задовольнити позов ОСОБА_1 до Вигодської селищної ради про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та факту родинних відносин, а також визнання права власності на житловий будинок та земельну ділянку в порядку спадкування.

Встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , є бабусею ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зі спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок, загальною площею 57.2 кв.м, житловою - 21.8 кв.м, допоміжною - 35.4 кв.м. (літ. А за технічним паспортом), а також на земельну ділянку, площею 0.2312 га, кадастровий номер 2622084201:01:003:0675, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та належали її бабусі ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрована в АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .

Відповідач: Вигодська селищна рада, місцезнаходження: смт Вигода, вул. Д.Галицького, 75 Калуського району Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 04355875.

Суддя Долинського районного суду С. М. Монташевич