Рішення

від 12.12.2024 по справі 344/12298/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/12298/24

Провадження № 2/344/3113/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Атаманюка Б.М.

секретаря судового засідання Солонинко С.А.,

за участі

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача-адвоката Устінського А.В., Олюхно Д.М.,

представника третьої особи Попович В.І.

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги Івано-Франківської міської ради», третя особи - Івано-Франківської міської ради, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 02.07.2024 звернувся до суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги Івано-Франківської міської ради», третя особи - Івано-Франківської міської ради, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 08.07.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14.11.2023 закрито підготовче провадження по справі, справу призначено до судового розгляду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є особою з інвалідністю II групи з 27.10.2022 року та перебуває на обліку в структурному підрозділі з питань охорони здоров`я за місцем свого проживання і на обліку у відповідача, та має право на безоплатне, щомісячне та безперервне забезпечення необхідними йому медичними виробами відповідно до законодавства України та індивідуальної програми реабілітації інваліда.

Відповідно до ЗУ «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» держава гарантує розробку, виробництво технічних та інших засобів реабілітації та закупівлю спеціального транспорту, виробів медичного призначення та забезпечення ними осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю для соціальної адаптації, полегшення умов праці і побуту, спілкування інвалідів, дітей-інвалідів, поширює інформацію про таку продукцію. Технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю є: засоби для пересування; спеціальні засоби для самообслуговування та догляду, спеціальні засоби для орієнтування, спілкування та обміну інформацією; спеціальні засоби для освіти і занять головою діяльністю; протезні вироби; спеціальне фізкультурно-спортивне обладнання, спорядження, спортивний інвентар.

Облік осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, які забезпечуються допоміжними засобами реабілітації, медичними виробами, автомобілем, у межах повноважень здійснюють місцева державна адміністрація і органи охорони здоров`я. Особи з інвалідністю забезпечуються безоплатно медичними виробами з урахуванням їх індивідуальних потреб.

На підставі довідки до Акта огляду МСЕК Серія 12ААГ № 212386 від 03.11.2022 року для позивача розроблена Індивідуальна програма реабілітації інваліда № 2111 відповідно до якої, та, з технічної компенсації обмеження життєдіяльності, йому необхідні наступні вироби медичного призначення: сечоприймачі в кількості 30 штук щомісяця на весь період інвалідності; мішки уростомні в кількості 30 штук щомісяця на весь період інвалідності; паста герметизуюча в кількості 60 г на два місяці; абсорбуючий порошок в кількості 1 флакон на два місяці; ремінці сечоприймача 2 штуки на три місяці.

На неодноразові звернення позивача до відповідача з проханням забезпечувати його належними медичними виробами в достатній кількості, в порушення чинного нормативно-правових актів України відповідач відмовляє позивачу у забезпеченні відповідними медичними виробами у достатній кількості, мотивуючи свою відмову їх відсутністю та відсутністю фінансування на їх придбання. Також, відповідач у своїх відповідях зазначає, що у 2022 та 2023 позивач двічі отримав грошову допомогу на закупівлю необхідних йому медичних виробів, що явно є недостатнім. Відсутність фінансування не може звільняти відповідача від обов`язку встановленого ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю».

Відповідач з 2022 року продовжує не видавати належні позивачу вироби і надалі не вчиняє жодних дій, пов`язаних з пошуком шляху вирішення ситуації по належному забезпеченню необхідними медичними виробами в необхідній та достатній кількості, в чому позивач вбачає протиправну бездіяльність відповідача.

На підставі зазначеного, позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Комунального некомерційного підприємства Центр первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги Івано-Франківської міської ради» по забезпеченню виконання вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 р. № 1301 «Про затвердження Порядку забезпечення осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, інших окремих категорій населення медичними виробами та іншими засобами» щодо забезпечення позивача виробами медичного призначення, а саме: сечоприймачами в кількості 30 штук щомісяця на весь період інвалідності; мішками уростомними в кількості 30 штук щомісяця на весь період інвалідності; пастою герметизуючою в кількості 60 г на два місяці на весь період інвалідності; абсорбуючим порошком в кількості 1 флакон на два місяці на весь період інвалідності; ремінцями сечоприймача 2 штуки на три місяці на весь період інвалідності;

- зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги Івано-Франківської міської ради» забезпечувати позивача необхідними виробами медичного призначення (відповідно до Індивідуальної програми реабілітації інваліда № 2111), а саме: сечоприймачами в кількості 30 штук щомісяця на весь період інвалідності; мішками уростомними в кількості 30 штук щомісяця на весь період інвалідності; пастою герметизуючою в кількості 60 г на два місяці на весь період інвалідності; абсорбуючим порошком в кількості 1 флакон на два місяці на весь період інвалідності; ремінцями сечоприймача 2 штуки на три місяці на весь період інвалідності.

Представник відповідача Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги Івано-Франківської міської ради» скористався правом подання відзиву на позов в якому позовні вимоги не визнав, щодо задоволення позову заперечив. На обґрунтування зазначено, що пацієнт - ОСОБА_1 уклав декларацію про вибір лікаря який надає первинну медичну допомогу з лікарем-терапевтом СП «Міська поліклініка 2» від 10.02.2019, а з 27.10.2022 перебуває на обліку, як особа з інвалідністю II групи. Від 03.11.2022 була розроблена для нього індивідуальна програма реабілітації.

Згідно абз. 1 ст.10 ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» фінансове забезпечення заходів щодо соціальної захищеності осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, в тому числі Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, місцевих бюджетів, а також органами місцевого самоврядування місцевими програмами соціального захисту окремих категорій населення за рахунок коштів місцевих бюджетів. Відповідно до абз. 1 п.3 «Порядку забезпечення осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, інших окремих категорій населення медичними виробами та іншими засобами» затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 р. № 1301 «Забезпечення осіб з інвалідністю медичними виробами здійснюється на підставі індивідуальної програми реабілітації, оформленої медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК) або висновком лікарсько-консультативної комісії (далі - ЛКК) щодо забезпечення медичними виробами осіб з інвалідністю, група інвалідності яких встановлена до 1 січня 2007 року - безстроково або строк дії якої не закінчився), визначених категорій осіб - на підставі висновку ЛКК або військово-лікарської комісії (далі - ВЛК) за рахунок та в межах коштів державного (у тому числі в рамках державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення) та місцевих бюджетів, передбачених на зазначену мету, та інших не заборонених джерел фінансування.»

Тобто, фактичною підставою відсутності забезпечення позивача у справі необхідними йому засобами медичного призначення стала відсутність фінансування. Окрім того, на території України введений режим воєнного стану, внаслідок чого пріоритетним напрямком в розподіленні бюджетних коштів (в т.ч. ліків місцевого бюджету), є Збройні Сили України, тому інші видатки здійснюється з затримками або взагалі не здійснюються Державною казначейською службою. Зазначають, що зі своєї сторони ними не було проігноровано обов`язок, встановлений законодавством забезпечити позивача необхідними медичними засобами, оскільки потреба про індивідуальні засоби реабілітації була подана в органи управління у встановленому законодавством порядку.

Додатково зазначають, що з метою вирішення питань забезпечення в Івано-Франківській міській громаді окремих категорій населення медичними виробами та іншими засобами відповідно вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1301, діє тривала практика цільового фінансового забезпечення жителів для вирішення їх нагальних потреб медичного спрямування, які реалізовуються шляхом роботи Експертної ради при виконавчому комітеті Івано-Франківської міської ради. Позивачу було рекомендовано звернутись з Експертними висновками для отримання одноразової допомоги на придбання виробів медичного призначення, чим позивач скористався протягом 2022-2023 років, тобто виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради виділяв двічі одноразову матеріальну допомогу позивачу для придбання виробів медичного призначення у 2022 році та 2023 році. У листах-відповідях позивачу було вкотре рекомендовано отримати Експертний висновок для отримання одноразової допомоги на придбання виробів медичного призначення у 2024 році, проте, станом на сьогодні, позивач з невідомих причин не реалізував таке своє право. Право отримати одноразову матеріальну допомогу на придбання виробів медичного призначення за рішенням експертної ради при виконавчому комітеті Івано-Франківської міської ради залишається за позивачем актуальним до завершення поточного року, про що позивач інформований.

Таким чином, представник відповідача вважає, що відповідачем було вжито всіх заходів для реалізації прав позивача, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.

Представник третьої особи - Івано-Франківської міської ради подав до суду пояснення по даній справі яких вважає доводи наведені позивачем в позовній заяві необґрунтованими та безпідставними виходячи з того, що відповідно до ст. 32 Закону України «Про місцеве самоврядування» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження управління закладами освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту, оздоровчими закладами, молодіжними центрами, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними підлітковими закладами за місцем проживання, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення. Відповідно до Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» держава гарантує розробку, виробництво технічних та інших засобів реабілітації та закупівлю спеціального автотранспорту, виробів медичного призначення та забезпечення ними осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю для соціальної адаптації, полегшення умов праці і побуту, спілкування інвалідів, дітей-інвалідів, поширює інформацію про таку продукцію.

Згідно статті 11 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених нормативно-правовими актами створюють умови для забезпечення осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, виходячи з їх потреб та відповідно до рекомендацій медико-соціальних експертних комісій (лікарсько-консультативних комісій лікувально-профілактичних закладів), технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення, спеціальним автотранспортом та реабілітаційними послугами. Облік осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, які забезпечуються допоміжними засобами реабілітації, медичними виробами, автомобілем, у межах повноважень здійснюй місцева державна адміністрація і органи охорони здоров`я.

Кореспондуючись із названими нормами Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», та, з метою виконання його вимог, постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1301 затверджено Порядок забезпечення інвалідів та дітей інвалідів технічними та іншими засобами, який визначає механізм безоплатного забезпечення інвалідів технічними засобами. Згідно пункту 3 цього Порядку забезпечення інвалідів і дітей-інвалідів технічними засобами здійснюється на підставі медичного висновку за рахунок та в межах коштів державного та місцевих бюджетів, передбачених на зазначену мету. Виконання всіх соціальних гарантій держави залежить від наповненості бюджету та в подальшому виділення коштів для виконання програм.

Позивач двічі звертався до КНП «Центр первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги» за отриманням безплатного забезпечення засобами реабілітації. Для забезпечення виконання гарантованих законом прав, позивачу було запропоновано звернутися за отриманням одноразової матеріальної допомоги на придбання медикаментів та виробів медичного призначення. КНП «ЦПМКДД» було роз`яснено порядок отримання одноразової допомоги на придбання виробів медичного призначення, і 31.10.2022 та 26.06.2023 для позивача було заповнено Експертні висновки для отримання одноразової допомоги на придбання виробів медичного призначення. Отже, в 2022 році та в 2023 році позивачу виплачувалася одноразова допомога на придбання виробів медичного призначення. Окрім того, у відповідь на звернення ОСОБА_1 , управлінням охорони здоров`я надано рекомендації для отримання матеріальної допомоги. Управлінням зазначено, що у міському бюджеті на 2024 рік передбачені кошти для надання одноразової матеріальної допомоги мешканцям Івано-Франківської міської територіальної громади на лікування та придбання ліків. Позивач був повідомлений про можливість отримання такої матеріальної допомоги для покриття всіх затрат на купівлю необхідного медичного обладнання. Розгляд звернень та надання одноразової матеріальної допомоги здійснюється відповідно до Положення про Експертну раду при виконавчому комітеті Івано-Франківської міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету від 21.01.2021 №76 «Про Експертну раду при виконавчому комітеті Івано-Франківської міської ради». Управлінням запропоновано позивачу звернутися із заявою про надання матеріальної допомоги до міського голови у відповідності до п.3.1 «Положення», однак жодних подальших дій для отримання допомоги позивач не вчинив.

З наведених підстав, представник третьої особи вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, додатково пояснив, що затверджена йому індивідуальна програма реабілітації інваліда № 2111 не виконана. Програма мала діяти 24 місяці, проте вона виконувалася тільки останні 3 (три) місяці відколи він звернувся до суду, тобто за 21 попередній місяць програма не виконана. Зараз йому затверджена нова програма, проте необхідність у тих технічних засобах, які були визначені попередньою програмою, - не змінилась. Підтверджує, що програма зараз виконується, проте бажає отримати рішення суду, яке буде зобов`язувати відповідача виконувати програму в майбутньому. Просив позов задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечили щодо задоволення позову, з підстав зазначених у відзиві. Не вбачають в діях відповідача бездіяльності, про яку йдеться у позові, оскільки фінансування за програмами здійснює Івано-Франківська міська рада, до якої відповідач постійно надсилав листи з проханням здійснити фінансування. Також виникали проблеми з пошуком окремих технічних виробів, і відповідач звертався до виробників з листами, в яких просив повідомити де їх можливо придбати. Звертають увагу, що Індивідуальна програма реабілітації інваліда № 2111 на даний час завершена, а позивачу розроблена та затверджена нова програма, в якій технічні засоби відрізняються. Вважають, що оскільки стара програма виконана після подання позову і така програма припинена, то предмет спору між сторонами перестав існувати. Є нова програма, виконання якої не оскаржується. Просили у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи в судовому засіданні надала пояснення, які за змістом відповідають письмовим. Додатково суду пояснила, що проблеми з фінансуванням програми об`єктивно існували, проте Індивідуальна програма реабілітації інваліда № 2111 для позивача профінансована та виконана. Також позивачу було виплачено одноразову матеріальну допомогу на придбання медикаментів та виробів медичного призначення. Вважає, що підстав для задоволення позову немає.

Вислухавши сторони та їх представників, дослідивши матеріали справи, дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до абз.2 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» - державна політика України у сфері реабілітації осіб з інвалідністю: забезпечує координованість системи реабілітації, що реалізується через своєчасність, безперервність та комплексність відновлювальних заходів і методик, а також доступність технічних та інших засобів реабілітації і виробів медичного призначення, реабілітаційних послуг, відповідність їх змісту, рівня та обсягу фізичним, розумовим, психічним можливостям і стану здоров`я особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю.

Відповідно до ЗУ «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» держава гарантує розробку, виробництво технічних та інших засобів реабілітації та закупівлю спеціального автотранспорту, виробів медичного призначення та забезпечення ними осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю для соціальної адаптації, полегшення умов праці і побуту, спілкування інвалідів, дітей-інвалідів, поширює інформацію про таку продукцію.

Технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю є: засоби для пересування; спеціальні засоби для самообслуговування та догляду; спеціальні засоби орієнтування, спілкування та обміну інформацією; спеціальні засоби для освіти і занять трудовою діяльністю; протезні вироби; спеціальне фізкультурно-спортивне обладнання спорядження, спортивний інвентар.

Рішення про забезпечення осіб з інвалідністю допоміжними засобами реабілітації медичними виробами приймається медико-соціальними експертними комісіями (лікарські консультативними комісіями лікувально-профілактичних закладів - щодо дітей інвалідів) підставі медичних показань і протипоказань, а також соціальних критеріїв. За медичними показаннями встановлюється необхідність надання особі з інвалідністю допоміжних засобів реабілітації, медичних виробів, що забезпечують компенсацію або усунення стійких обмежень життєдіяльності особи з інвалідністю. За соціальними критеріями встановлюється необхідна надання особі з інвалідністю допоміжних засобів реабілітації, медичних виробів для відновлення втрачених або придбання нових професійних знань, навичок та умінь, соціальної адаптації занять фізичною культурою і спортом, задоволення духовних потреб, дозвілля.

Облік осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, які забезпечуються допоміжними засобами реабілітації, медичними виробами, автомобілем, у межах повноважень здійснюй місцева державна адміністрація і органи охорони здоров`я.

Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень створюють умови для забезпечення осіб з інвалідністю виходячи з їх потреб відповідно до рекомендацій медико-соціальних експертних комісій, допоміжними засобами реабілітації, медичними виробами та реабілітаційними послугами.

Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» передбачено, що діяльність держави щодо осіб з інвалідністю виявляється у створенні правових, економічних, політичних, соціальних, психологічних та інших умов для забезпечення їхніх прав і можливостей нарівні з іншими громадянами для участі в суспільному житті та полягає зокрема у забезпеченні виконання індивідуальної програми реабілітації осіб з інвалідністю. Індивідуальна програма реабілітації є обов`язковою для виконання державними органами, підприємствами (об`єднаннями), установами і організаціями.

Відповідно до ст. 10 ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» фінансове забезпечення заходів щодо соціальної захищеності осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, в тому числі Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, місцевих бюджетів, а також органами місцевого самоврядування за місцевими програмами соціального захисту окремих категорій населення за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Відповідно до ст. 38 ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» особам з інвалідністю і дітям з інвалідністю надаються безоплатно або на пільгових умовах на підставі індивідуальної програми реабілітації послуги із соціально-побутового і медичного обслуговування, допоміжні засоби реабілітації (засоби для пересування, протезні вироби, сурдотехнічні засоби, мобільні телефони тощо), вироби медичного призначення (індивідуальні пристрої, протези очей, зубів, щелеп, окуляри, слухові та голосоутворювальні апарати, ендопротези, сечо- та калоприймачі тощо), а також автомобілі, крісла колісні з електроприводом - за наявності відповідного медичного висновку.

Згідно положень пункту 6 Постанови КМ України від 03.12.2009 р. № 1301, облік осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та визначених категорій осіб, які мають право на безоплатне забезпечення медичними виробами, здійснюють структурні підрозділи з питань охорони здоров`я за місцем надання медичних послуг.

Для взяття на облік до структурних підрозділів з питань охорони здоров`я особи з інвалідністю подають заяву про взяття на облік за формою, затвердженою МОЗ.

Відповідно до пункту 9 Постанови КМ України від 03.12.2009 р. № 1301 у разі відсутності в структурному підрозділі з питань охорони здоров`я необхідного типу (виду) медичного виробу на дату подання заяви особа забезпечується необхідним медичним виробом у порядку черговості, що формується за датою надходження від неї заяви.

Згідно пункту 14 вищевказаної постанови КМУ структурні підрозділи з питань охорони здоров`я подають щороку до 15 березня до Міністерства охорони здоров`я звіт про кількість осіб, які перебувають на обліку, та тих, що зняті з обліку, а також інформацію про кількість одержаних структурними підрозділами з питань охорони здоров`я медичних виробів, їх вартість, кількість виданих медичних виробів, а також про їх залишок на початок та кінець звітного періоду.

Відсутність в індивідуальній програмі реабілітації типу (виду) медичного виробу не може бути підставою для відмови в забезпеченні медичним виробом.

Структурні підрозділи з питань охорони здоров`я забезпечують медичним виробом осіб з інвалідністю через заклади охорони здоров`я, які визначають структурні підрозділи з питань охорони здоров`я, установи попереднього ув`язнення або відбування покарання.

Заклади охорони здоров`я забезпечують осіб з інвалідністю медичними виробами на підставі відомості для забезпечення особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю та визначених категорій осіб медичними виробами за формою, затвердженою МОЗ, наданої структурним підрозділом з питань охорони здоров`я, в якій зазначають, зокрема, прізвище, ім`я та по батькові особи, для якої призначений медичний виріб, тип (вид) медичного виробу. Відомість складається структурним підрозділом з питань охорони здоров`я з урахуванням черговості звернень відповідно до пункту 9 цього Порядку.

Структурні підрозділи з питань охорони здоров`я мають право видавати медичний виріб у необхідній кількості на період не менший, ніж один місяць.

Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року №228 «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог де виконання кошторисів бюджетних установ» установа незалежно від того, чи веде бухгалтерський облік самостійно, чи обслуговується централізованою бухгалтерією, для забезпечення своєї діяльності складає індивідуальні кошториси, плани асигнувань загального фонду бюджету, плани надання кредитів із загального фонду бюджету, плани спеціального фонду, зведення показників спеціального фонду кошторису за кожною виконуваною нею бюджетною програмою (функцією), а вищі навчальні заклади та наукові установи, закладі охорони здоров`я також - індивідуальні плани використання бюджетних коштів та індивідуальні помісячні плани використання бюджетних коштів.

Повноваження виконавчих органів місцевого самоврядування у сфері охорони здоров`я визначені статтею 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно де якої до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, а саме управління закладами освіти, охорони здоров`я, культури фізкультури і спорту, оздоровчими закладами, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними підлітковими закладами за місцем проживання, організація п матеріально-технічного та фінансового забезпечення; організація медичного обслуговування та харчування у закладах освіти, культури, фізкультури і спорту, оздоровчих закладах, які належать територіальним громадам або передані їм; та делеговані повноваження: забезпечення в межах наданих повноважень доступності і безоплатності освіти і медичного обслуговування на відповідній території, можливості отримання освіти державною мовою, а в межах території, на якій поширена регіональна мова, - цією регіональною мовою або мовою меншини згідно: нормами статті 20 Закону України "Про засади державної мовної політики"; забезпеченні відповідно до Закону розвитку всіх видів освіти і медичного обслуговування, розвитку вдосконалення мережі освітніх і лікувальних закладів усіх форм власності, фізичної культури спорту, визначення потреби та формування замовлень на кадри для цих закладів, укладенні договорів на підготовку спеціалістів, організація роботи щодо удосконалення кваліфікації кадрів залучення роботодавців до надання місць для проходження виробничої практики учнями професійно-технічних навчальних закладів; забезпечення відповідно до законодавства пільгових категорій населення лікарськими засобами та виробами медичного призначення; внесення пропозицій до відповідних органів про ліцензування індивідуальної підприємницької діяльності у сфері охорони здоров`я.

Таким чином, на підставі лімітних довідок розпорядники нижчого рівня, тобто підпорядковані комунальні заклади охорони здоров`я складають кошториси та надають їх на затвердження до відповідного Департаменту охорони здоров`я.

Розпорядники нижчого рівня самостійно здійснюють витрати в межах затверджених планів асигнувань у кошторисах, виходячи з потреби у забезпеченні пріоритетних заходів та з урахуванням необхідних платежів.

Таким чином, питання забезпечення виробами медичного призначення осіб з інвалідністю в межах затвердженого бюджету вирішується безпосередньо відповідними закладами охорони здоров`я.

Судом встановлено, що згідно довідки до акта огляду МСЕК Серія 12ААГ №212386 від 03.11.2022 року - позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є особою з інвалідністю II групи з 27.10.2022 року та перебуває на обліку за місцем свого проживання у Комунальному некомерційному підприємстві «Центр первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги Івано-Франківської міської ради» (а.с.8).

Згідно розробленої Індивідуальної програма реабілітації інваліда № 2111 від 03.11.22, термін дії якої 2 роки, тобто до 03.11.2024, ОСОБА_1 необхідні наступні вироби медичного призначення: пластини 1776/13181 10 шт.; мішок 5161(750 мл) 30 шт.; 5062 (1,5) 30 шт.; сечоприймачі №05167 - 30 штук; ремінці 05050- 2 штуки; сечоприймачі №05062 - 30 штук; паста №2655 1 шт.; абсорбуючий порошок №1907 в кількості шт. (а.с.20).

Позивачу розроблено нову програму Індивідуальну програму реабілітації інваліда № 2656 від 13.11.2024, за якою ОСОБА_1 необхідні наступні вироби медичного призначення: пластини до кало приймача Альтерна Конвекс Лайт 14282, або 46759; уростомний мішок 1758, діаметр фланцю 50 мм. З вбудованим антирефлюксним клапаном-30 шт. на місяць; сечоприймач при ліжковий 2000 мл. З дренажною трубкою 100 см., Конвін 21804, в кількості 30 шт. на місяць; паста герметизуюча 12050, Брава, що не містить спирту (60 г) в кількості 1 шт. на 2 місяці; абсорбуючий порошок 1907 (25г) в кількості 1 шт. на 2 місяці; засіб для обробки шкіри, захисний спрей Барва 12020 50 мл.- 1 шт. на місяць; спрей для видалення адгезиву Барва 12010, 50 мл. - 1 шт. на місяць (а.с.118-119).

На момент звернення позивача до суду, Індивідуальна програма реабілітації інваліда № 2111 діяла та не виконувалася, що не заперечувалося представниками відповідача та третьої особи.

З приводу виконання програми між сторонами велося листування (а.с.9-19). Управлінням охорони здоров`я Івано-Франківської міської ради повідомлялося позивача листами від 16.12.2022 та 24.08.2024 про виділення позивачу коштів з міського бюджету на суму 5000 грн. та 7000 грн. на лікування та медикаменти. Відповідач звертався за роз`ясненнями до Івано-Франківського бюро медико соціальної експертизи стосовно забезпечення позивача виробами медичного призначення (а.с.79, 80), а також до виробника «Колопласт А/С» з проханням надати інформацію про те, де саме можна придбати продукцію їхньої компанії (а.с.81, 82). Вказанні звернення були пов`язані з тим, що вироби медичного призначення у індивідуальній програмі реабілітації інваліда були вказані із зазначенням кодів виробника та артикулів, що унеможливлює проведення публічної закупівлі згідно чинного законодавства. Про вказане позивачу надсилався лист від 16.09.2024 з пропозицією забезпечення його аналогами даних виробів за його вибором (а.с.93).

Після звернення позивача до суду, Індивідуальна програма реабілітації інваліда № 2111 була виконана за останні три місяці її дії, що підтверджено сторонами. Також про виконання програми за останні три місяці свідчать надані видаткові накладні від 30.08.2024 на суми 8324,44 грн. та 33141,12 грн. (а.с.88, 89), та накладна на видачу медичних виробів для пацієнта ОСОБА_1 від 02.09.2024 на загальну суму 10366,14 грн. (а.с.90).

Водночас, на момент прийняття рішення судом, Індивідуальна програма реабілітації інваліда № 2111, не виконання якої є предметом оскарження в цій справі, припинила свою дію (припинена з 03.11.2024).

Таким чином, склалася ситуація при якій вказана програма виконана тільки за останні 3 місяці до її припинення (діяла всього 24 місяці), і залишається невиконаною за 21 попередній місяці, проте строк дії програми завершився і на даний час діє нова програма.

Вище зазначене створює умови за яких право позивача щодо невиконання Індивідуальної програма реабілітації інваліда № 2111 - порушене за 21 попередній місяць її не виконання, тому підлягає захисту судом. Проте, задоволення позовних вимог щодо виконання програми № 2111, яка вже не діє, може призвести до забезпечення позивача конкретними виробами медичного призначення без подальшої необхідності в таких. Також, слід брати до уваги те, що обраний спосіб захисту не передбачає компенсації за невиконані періоди (стягнення виробів чи грошей за них).

Окрім того, звертається увага, що позивач просить забезпечити його конкретними виробами медичного призначення (відповідно до Індивідуальної програми реабілітації інваліда № 2111) на весь період інвалідності, однак слід враховувати, що здоров`я позивача з часом змінюється, йому затверджуються нові програми реабілітації, які можуть містити інші виробами медичного призначення.

Тому, зважаючи на межі позовних вимог та ефективність обраного способу судового захисту, констатуючи факт неповного невиконання програма реабілітації інваліда № 2111, яка закінчилася, та наявність нової програми (№ 2656 від 13.11.2024), суд, вирішуючи спір по суті, вважає, що для ефективного способу захисту слід зобов`язавши відповідача забезпечувати позивача конкретними необхідними виробами медичного призначення (по переліку який вказаний у позові) (відповідно до індивідуальної програми реабілітації інваліда №2111), з формулюванням кінцевого періоду: «до закінчення потреби у даних виробах медичного призначення». Тобто, якщо у позивача є потреба в конкретному медичному виробі відповідно до індивідуальної програми реабілітації інваліда №2111, про який вказано у рішенні, то відповідач зобов`язаний його забезпечувати. Проте, якщо відповідно до нових індивідуальної програми реабілітації інваліда потреба у виробі відпала, то забезпечення припиняється.

Вказане, ефективно відновить порушені права позивача, зокрема забезпечить недовиконання за програмою №2111, та не призведе до забезпечення позивача в майбутньому непотрібними йому виробами медичного призначення.

Водночас, суд роз`яснює позивачу, що нова Індивідуальна програма реабілітації інваліда № 2656 від 13.11.2024 не є предметом даного спору, і суд не досліджує її, а захист цивільного права превентивно (на перед до ймовірного порушення) суперечить завданням цивільного судочинства та праву на звернення до суду за захистом. Статті 2, 4 ЦПК України визначають можливість захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно, до порушення права, судовий захист не здійснюється.

Щодо вимоги про визнання дій протиправними, суд зазначає наступне.

Невиконання програми було пов`язане з відсутністю фінансування, яке в даному випадку повинно було здійснюватися за рахунок коштів Івано-Франківської міської ради за місцевими програмами соціального захисту окремих категорій населення за рахунок коштів місцевих бюджетів. Тобто відповідач по суті є розпорядником коштів та безпосередньо не відповідає за відсутність фінансування. Також, як зазначалося відповідачем вживалися заходи щодо пошуку конкретних медичних виробів.

З цього слідує, що відповідач вчиняв дій, які залежні від нього, з приводу забезпечення медичними виробами позивача, тому не виконання Індивідуальної програми реабілітації інваліда № 2111 не було пов`язане з невиконанням відповідачем функціональних обов`язків, що виключає наявність бездіяльності. Проте, вказане не звільняє відповідача від обов`язку виконання програми, а право позивача, в незалежності від причин невиконання програми, вважається порушеним та підлягає судовому захисту.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в частині позовних вимог про визнання бездіяльності протиправною - слід відмовити.

Враховуючи, що у відповідності до п.9 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, то у такому разі судовий збір в розмірі 1211.20 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

На підставі наведеного, відповідно до ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги Івано-Франківської міської ради» забезпечувати ОСОБА_1 необхідними виробами медичного призначення (відповідно до індивідуальних програм реабілітації інваліда), а саме: сечоприймачами в кількості 30 штук щомісяця; мішками уростомними в кількості 30 штук щомісяця; пастою герметизуючою в кількості 60 г на два місяці; абсорбуючим порошком в кількості 1 флакон на два місяці; ремінцями сечоприймача 2 штуки на три місяці, до закінчення у ОСОБА_1 потреби у даних виробах медичного призначення.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги Івано-Франківської міської ради» (код ЄДРПОУ-42352786) судовий збір у дохід державного бюджету (стягувач - Державна судова адміністрація України) в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 19.12.2024.

Суддя Богдан АТАМАНЮК