Рішення

від 09.12.2024 по справі 136/1567/24

ЛИПОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 136/1567/24

провадження № 2/136/380/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

09 грудня 2024 року м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Присяжного О.І.,

за участю секретаря судових засідань Мельник В.Р., представника позивача - адвоката Гурби М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, в залі суду міста Липовець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних позовних вимог: Виконавчий комітет Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області, про внесення змін до свідоцтв про право на спадщину,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій учасників справи.

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) через свого законного представника - ОСОБА_3 звернувся до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних позовних вимог: Виконавчий комітет Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області (далі - третя особа), обґрунтовуючи підставність вимог тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_4 , який за життя залишив заповіт, яким заповідав все належне йому майно відповідачу. 06.04.2023 приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Мельник М.В. були видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом на ім`я відповідача на все майно, що належало ОСОБА_4 на момент його смерті, в тому числі на:

- житловий будинок з відповідними прибудовами, надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку кадастровий номер 0522286800:01:001:1216, площею 0,25 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку кадастровий номер 0522286800:01:001:1215, площею 0,6 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку кадастровий номер 0522286800:02:000:0053, площею 3,8781 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за адресою: Вінницька область, Липовецький район, Струтинська сільська рада.

Позивач є особою з інвалідністю ІА групи безстроково, згідно з рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 17.02.2010 у справі № 2-о-3/10, яке набрало законної сили 01.03.2010 ОСОБА_1 був визнаний недієздатним, а отже відповідно до положень ч. 1 ст. 1241 ЦК України має право успадкувати, незалежно від заповіту, половину частки, яка б належала йому у разі спадкування за законом (обов`язкова частка). Зважаючи на те, що на момент смерті ОСОБА_4 його спадкоємцями за законом першої черги були позивач - ОСОБА_1 , як син спадкодавця, відповідач - ОСОБА_2 , як син спадкодавця, дружина спадкодавця - ОСОБА_5 , син спадкодавця - ОСОБА_6 та донька спадкодавця - ОСОБА_7 , то розмір обов`язкової частки позивача складає 1/10 частки - половина від належної йому 1/5 частки, як спадкоємцю першої черги за законом. Утім реалізувати свої спадкові права в нотаріальному порядку на спадкове майно позивач позбавлений можливості, оскільки свідоцтва про право на спадщину за заповітом уже отримані відповідачем, згоди на внесення змін до них між позивачем і відповідачем не досягнуто, що послугувало підставою звернення до суду із даним позовом. Окрім того позивачем заявлено про орієнтовну вартість правничої допомоги адвоката у розмірі 12 000 грн., які просить стягнути з відповідача.

У визначений судом строк відповідач відзиву на позов не надав.

Від третьої особи надійшли письмові пояснення № 02-42/1389 від 20.09.2024 (а.с. 108-109), відповідно до яких Виконавчий комітет Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області позовні вимоги підтримує.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

04.09.2024 ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області відкрито провадження у даній справі, призначено її розгляд за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, та за клопотанням позивача витребувано з нотаріальної установи матеріали спадкової справи № 200/2020, а також залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Виконавчий комітет Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області.

10.09.2024 до суду через систему "Електронний суд" подано заяву про вступ у справу, як представника позивача - адвоката Гурби Михайла Васильовича.

25.10.2024 ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області закрито підготовче провадження у цивільній справі та призначено справу до судового розгляду.

25.11.2024 законним представником позивача подано до суду заяву про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката.

Відповідно до положень частини восьмої статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідач, будучи повідомленим у встановленому законом порядку про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, заяв та клопотань щодо поважності причин неявки чи розгляду справи у його відсутність до суду не направив, судовий виклики повернуто неодноразово до суду за відомостями Укрпошти з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

За змістом пунктів 992, 993 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270, ч.2, 4, 6, 7, 8 ст. 128 ЦПК України, у разі якщо судове повідомлення направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною чи встановленою судом інформацією про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи, і повернуто відділом поштового зв`язку з посиланням на відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, відмовою адресата від одержання, тощо, то вважається що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. За таких обставин, суд вважає, що відповідач був належним чином повідомленим.

Представник позивача не заперечував щодо заочного розгляду даної справи.

У зв`язку з викладеним, суд ухвалив провести заочний розгляд даної цивільної справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів відповідно до частини четвертої статті 223 та статті 280 ЦПК України, про що було постановлено відповідну ухвалу 09.12.2024.

Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно й безпосередньо оцінивши зібрані в справі докази, встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 52).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, яку відповідно до матеріалів спадкової справи № 200/2020 прийняв відповідач - ОСОБА_2 подавши 22.12.2020 відповідну заяву приватному нотаріусу Вінницького районного нотаріального округу Вінницької області Мельник М.В., яку зареєстровано в реєстрі за № 526 (а.с. 49).

Відповідно до заповіту посвідченого секретарем Струтинської сільської ради Липовецького району Вінницької області Вишнівською Р.В., 01.02.2010 за реєстром № 3, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , все своє рухоме та нерухоме майно заповів своїм дітям ОСОБА_8 , ОСОБА_2 та ОСОБА_6 в рівних долях (а.с. 54).

22.12.2020 спадкоємець за законом ОСОБА_5 (дружина спадкодавця), ІНФОРМАЦІЯ_4 , подала приватному нотаріусу Вінницького районного нотаріального округу Вінницької області Мельник М.В. заяву (зареєстровано в реєстрі за № 527) про відмову від прийняття спадщини. Зі змістом заповіту ознайомлена. На видачу свідоцтва про право на частку у спільному майні подружжя не претендує (зворотня сторона а.с. 59).

22.12.2020 спадкоємець за законом та заповітом ОСОБА_6 (син спадкодавця), ІНФОРМАЦІЯ_5 , подав приватному нотаріусу Вінницького районного нотаріального округу Вінницької області Мельник М.В. заяву (зареєстровано в реєстрі за № 528) про відмову від прийняття спадщини на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 62).

22.12.2020 спадкоємець за законом та заповітом ОСОБА_8 (донька спадкодавця), ІНФОРМАЦІЯ_7 , подала приватному нотаріусу Вінницького районного нотаріального округу Вінницької області Мельник М.В. заяву (зареєстровано в реєстрі за № 529) про відмову від прийняття спадщини на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 65).

06.04.2023 приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Мельник Марією Василівною на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП - НОМЕР_2 , видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом за номером АДРЕСА_2 (а.с. 91).

06.04.2023 приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Мельник Марією Василівною на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП - НОМЕР_2 , видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом за номером № 650, на земельну ділянку кадастровий номер 0522286800:01:001:1216, площею 0,25 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (зворотня сторона а.с. 92).

06.04.2023 приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Мельник Марією Василівною на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП - НОМЕР_2 , видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом за номером № 651, на земельну ділянку кадастровий номер 0522286800:01:001:1215, площею 0,6 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 94).

06.04.2023 приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Мельник Марією Василівною на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП - НОМЕР_2 , видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом за номером № 652, на земельну ділянку кадастровий номер 0522286800:02:000:0053, площею 3,8781 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за адресою: Вінницька область, Липовецький район, Струтинська сільська рада (зворотня сторона а.с. 95).

Постановою приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу Вінницької області Мельник М.В. від 06.06.2024 відмовлено ОСОБА_1 , в особі опікуна - матері ОСОБА_3 у вчиненні такої нотаріальної дії, як видача свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с. 18-19). Постанова мотивована тим, що приватним нотаріусом Мельник М.В. Вінницького районного нотаріального округу 06.04.2023 на все майно, заповідане померлим, в рамках спадкової справи були видані Свідоцтва про право на спадщину за заповітом на ім`я сина померлого ОСОБА_2 . При цьому, за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 0039172918 від 06.04.2023 нотаріусом було встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , є сином ОСОБА_4 , однак документи подані опікуном 06.06.2024, що підтверджують наявність підстав для закликання до спадкування в порядку передбаченому ст. 1241 ЦК України (рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 17.02.2010 року, справа №2-о-3/10 року, довідка МСЕК №703108 серії 10 ААА, видана Психіатричною МСЕК м. Вінниці 23.12.2011 року) та факт автоматичного прийняття ним спадщини як недієздатною особою, надані не були. Також у постанові було роз`яснено положення статті 1300 ЦК України, відповідно до яких за згодою всіх спадкоємців, або за рішенням суду можуть бути внесені зміни до свідоцтва про право на спадщину.

Враховуючи те, що позивач бажає оформити спадщину після смерті свого батька та не має можливості реалізувати свої права, у зв`язку із відсутністю згоди відповідача на внесення змін до свідоцтв про право на спадщину, наведене послугувало підставою для звернення до суду.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з частинами першою, другою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За правилом статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з частиною першою статті 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка). Розмір обов`язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відноси між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

Перелік осіб, які мають право на обов`язкову частку, визначений статтею 1241 ЦК України, є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню.

Розкриваючи зміст поняття «повнолітні непрацездатні діти», що використовується в частині першій статті 1241 ЦК України щодо права на обов`язкову частку у спадщині, Конституційний Суд України у Рішенні від 11 лютого 2014 року № 1-рп/2014 (справа про право на обов`язкову частку у спадщині неповнолітніх непрацездатних дітей спадкодавця), виходив з положень частини третьої статті 75 СК України, яка відносить до категорії «непрацездатні» осіб з інвалідністю I, II та III групи, а також положень пенсійного законодавства та законів України, які регулюють соціальне страхування і визначають поняття «непрацездатний», а саме частину четверту статті 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» та абзацу 17 частини першої статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та вирішив, що «в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 1241 ЦК України щодо права повнолітніх непрацездатних дітей спадкодавця на обов`язкову частку у спадщині необхідно розуміти так, що таке право мають, зокрема,повнолітні діти спадкодавця, визнані особами з інвалідністю в установленому законом порядку незалежно від групи інвалідності.

Непрацездатні громадяни - це особи, які досягли встановленого статтею 26 цього Закону пенсійного віку, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до закону (стаття 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

Пунктом 5.9 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок), врегульовано, що право на обов`язкову частку у спадщині виникає у спадкоємця, передбаченого частиною першою статті 1241 ЦК України, у випадках, якщо у заповіті містяться положення про усунення його від спадкування або цьому спадкоємцеві заповідана частка спадщини, яка є меншою від належної йому обов`язкової частки. Право на обов`язкову частку у спадщині не залежить від згоди інших спадкоємців, волі спадкодавця та не пов`язане зі спільним проживанням спадкодавця й осіб, які мають право на обов`язкову частку. Право на обов`язкову частку у спадщині має особистий характер та не може переходити в порядку спадкової трансмісії. Нотаріус має пояснити спадкоємцю, який має право на обов`язкову частку у спадщині, його право на одержання належної частки спадщини. Спадкоємець може відмовитися від права на обов`язкову частку у спадщині шляхом подачі нотаріусу заяви про те, що зі змістом заповіту він ознайомлений, зміст статті 1241 ЦК України йому роз`яснено і він не претендує на одержання обов`язкової частки у спадщині.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 батьками позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (а.с. 15). Згідно довідки до акта огляду МСЕК Серія 10 ААА №703108 від 23.12.2011 ОСОБА_1 є інвалідом з дитинства, група перша А (а.с. 12). Відповідно до рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 17.02.2010 (справа № 2-о-3/10 р.) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , визнано недієздатним, встановлено над ним опіку та призначено його опікуном матір ОСОБА_3 (а.с. 13-14).

Згідно частини четвертої статті 1268 ЦК України малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.

Так, частинами другою - четвертою статті 1273 ЦК України врегульовано наступне:

- фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може відмовитися від прийняття спадщини за згодою піклувальника і органу опіки та піклування;

- неповнолітня особа віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років може відмовитися від прийняття спадщини за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника і органу опіки та піклування;

- батьки (усиновлювачі), опікун можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній, недієздатній особі, лише з дозволу органу опіки та піклування.

В ході судового розгляду обставин передбачених частинами другою - четвертою статті 1273 ЦК України судом не встановлено.

Враховуючи зазначене вище, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , вважається таким, що прийняв спадщину після смерті свого батька ОСОБА_4 , а отже його право на обов`язкову частку у спадщині є порушеним.

Позивачем доведено, що на момент смерті ОСОБА_4 його спадкоємцями за законом першої черги були позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 ), як син спадкодавця, відповідач - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ), як син спадкодавця, ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), як дружина спадкодавця; ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ), як син спадкодавця та ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ), як донька спадкодавця.

Таким чином розмір обов`язкової частки позивача у спадковому майні залишеного після смерті ОСОБА_4 складає 1/10 частки, тобто половину від належної йому 1/5 частки, як спадкоємцю першої черги за законом.

Стосовно позовних вимог позивача про внесення змін до свідоцтв про право на спадщину судом враховуються висновки про застосування норм права зроблені у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 04.11.2024 по справі № 504/3606/14-ц (провадження № 61-6658сво23), відповідно до яких «Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду зауважує, що ЦК України передбачає два способи захисту прав спадкоємця, якому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину: «внесення змін до свідоцтва про право на спадщину» (стаття 1300 ЦК України) та «визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину» (стаття 1301 ЦК України). Вибір способу захисту здійснює позивач.

Свідоцтво про право на спадщину підлягає визнанню недійсним у випадку доведення існування «вад» на момент його видачі, які свідчать про те, що особа, якій видано свідоцтво, не мала права на спадкування (особа не є спадкоємцем, спадкоємці попередньої черги прийняли спадщину, заповіт є нікчемним тощо).

Внесення змін до свідоцтва про право на спадщину застосовується за умови наявності у спадкоємця, якому воно видане, права на спадкування, однак в іншому розмірі, з огляду на невраховані права на спадщину інших спадкоємців. Внесення змін до свідоцтва про право на спадщину можливе як на підставі рішення суду, так і за згодою усіх спадкоємців, які прийняли спадщину.

Виявлення спадкоємця, який вважається таким, що прийняв спадщину, але не отримав свідоцтва про право на спадщину і виявив намір його отримати, виявлення спадкового майна, на яке не було раніше видане свідоцтво про право на спадщину, внаслідок чого частки спадкоємців у спадщині змінилися, є підставою для внесення змін до свідоцтва про право на спадщину, а не визнання його недійсним».

Встановлені судом обставини, які перевірені зібраними у справі доказами свідчать, що позивач має право на обов`язкову частку у спадщині після смерті свого батька, утім реалізувати свої спадкові права в нотаріальному порядку на спадкове майно позбавлений можливості, оскільки свідоцтва про право на спадщину за заповітом на все виявлене майно спадкодавця уже отримані відповідачем, згоди на внесення змін до них між позивачем і відповідачем не досягнуто.

З огляду на викладене, суд вважає, що наявність порушених прав позивача є очевидною, отож вони підлягають захисту судом у спосіб, що ним обраний.

У цілому, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до частин першої та другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням того, що при пред`явленні прозову позивач був звільнений від сплати судового збору, а судом задоволено усі чотири немайнових вимоги позивача, отож з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 211,20 грн. за кожну із позовних вимог немайнового характеру, що в загальному становить 4 844,80 грн.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, судом встановлено, що 17.07.2024 було укладено Договір про надання правничої допомоги між адвокатом Гурба Михайло Васильовичем та ОСОБА_1 , від імені якого діяла ОСОБА_3 (а.с. 137), відповідно до п. 4.1. якого Сторони дійшли згоди, що вартість професійної правничої допомоги Адвоката буде визначена Сторонами на підставі акту наданої професійної правничої допомоги виходячи з ставки 1 000 (одна тисяча) гривень за годину допомоги Адвоката.

У розрахунку витрат на професійну правничу допомогу, що надається ОСОБА_1 (а.с. 138) зазначено детальний опис наданої правничої допомоги:

- 17.07.2024 - вивчення матеріалів справи та надання консультацій щодо способів захисту, кількість годин - 1 година, вартість - 1 000.0 грн.;

- 12.08.2024 - підготовка та написання позовної заяви,заяви про залучення третіх осіб, клопотання про витребування доказів, формування матеріалів позовної заяви,консультація щодо подальших дій по справі, кількість годин - 6,5 годин, вартість - 6 500.0 грн.;

- 25.09.2024 - участь у підготовчому засіданні, кількість годин - 1 година, вартість - 1 000.0 грн.;

- 25.10.2024 - участь у підготовчому засіданні, кількість годин - 1 година, вартість - 1 000.0 грн.;

- 19.11.2024 - участь в судовому засіданні, кількість годин - 1 година, вартість - 1 000.0 грн.;

- 06.12.2024 - участь у судовому засіданні, кількість годин - 1 година, вартість - 1 000.0 грн.

Всього десять годин, вартість наданої допомоги - 10 000,0 грн.

Відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зважаючи на те, що від відповідача не надходили клопотання про неспівмірність витрат на правничу допомогу понесених позивачем, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню відповідні витрати на правничу допомогу у заявленому позивачем розмірі.

Керуючись ст.ст. 12, 89, 141, 259, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних позовних вимог: Виконавчий комітет Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області про внесення змін до свідоцтв про право на спадщину, - задовольнити.

Внести зміни до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 06 квітня 2023 року за номером № 649, виданого на ім`я ОСОБА_2 приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Мельник Марією Василівною на спадкове майно, вказавши, що спадкоємцями майна ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є:

- його син ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП - НОМЕР_4 ) на 1/10 частину житлового будинку з відповідними прибудовами, надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ;

- його син ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) на 9/10 частин житлового будинку з відповідними прибудовами, надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Внести зміни до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 06 квітня 2023 року за номером № 650, виданого на ім`я ОСОБА_2 приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Мельник Марією Василівною на спадкове майно, вказавши, що спадкоємцями майна ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є:

- його син ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП - НОМЕР_4 ) на 1/10 частину земельної ділянки кадастровий номер 0522286800:01:001:1216, площею 0,25 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- його син ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) на 9/10 частин земельної ділянки кадастровий номер 0522286800:01:001:1216, площею 0,25 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Внести зміни до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 06 квітня 2023 року за номером № 651, виданого на ім`я ОСОБА_2 приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Мельник Марією Василівною на спадкове майно, вказавши, що спадкоємцями майна ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є:

- його син ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП - НОМЕР_4 ) на 1/10 частину земельної ділянки кадастровий номер 0522286800:01:001:1215, площею 0,6 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- його син ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) на 9/10 частин земельної ділянки кадастровий номер 0522286800:01:001:1215, площею 0,6 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Внести зміни до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 06 квітня 2023 року за номером № 652, виданого на ім`я ОСОБА_2 приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Мельник Марією Василівною на спадкове майно, вказавши, що спадкоємцями майна ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є:

- його син ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП - НОМЕР_4 ) на 1/10 частину земельної ділянки кадастровий номер 0522286800:02:000:0053, площею 3,8781 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за адресою: Вінницька область, Липовецький район, Струтинська сільська рада;

- його син ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) на 9/10 частин земельної ділянки кадастровий номер 0522286800:02:000:0053, площею 3,8781 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за адресою: Вінницька область, Липовецький район, Струтинська сільська рада.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 4 844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн. 80 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП - НОМЕР_4 );

Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП - НОМЕР_2 );

Третя особа, яка не заявляє самостійних позовних вимог: Орган опіки та піклування - Виконавчий комітет Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області (вул. Героїв Майдану, 4, м. Липовець, Вінницький район, Вінницька область, ЄДРПОУ - 04325957).

Повний текст рішення складено та підписано 19.12.2024.

Суддя Олексій ПРИСЯЖНИЙ