Рішення

від 27.11.2024 по справі 404/4590/23

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/4590/23

Номер провадження 2/404/1011/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 року м. Кропивницький

Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючої судді Варакіної Н.Б.

за участі секретаря Щербини А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому, в порядку загального провадження, справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до Управління комунальної власності Кропивницької міської ради (вул. Велика Перспективна, 41, м. Кропивницький, 25006), Кропивницької міської ради (вул. Велика Перспективна, 41, м. Кропивницький, 25006) про встановлення факту проживання однією сім`єю більше п`яти років та визнання права власності на квартиру,-

В С Т А Н О В И В:

У червні 2023 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до Управління комунальної власності Кропивницької міської ради, Кропивницької міської ради про встановлення факту проживання однією сім`єю більше п`яти років та визнання права власності на квартиру.

В обґрунтування вимог посилається на те, що позивачі - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають в зареєстрованому шлюбі з 28.03.2003 року. Від спільного проживання мають двох дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З 2006 року всі проживають за вищевказаною адресою АДРЕСА_2 . З ОСОБА_5 ОСОБА_1 познайомився в 2008 році, яка за життя проживала в одному будинку з його приятелем ОСОБА_6 з яким він разом проходив службу в ОВС. Вона неодноразово зверталась до позивача за допомогою - купити їй ліки, продукти харчування, предмети побутового вжитку.

Враховуючи що ОСОБА_1 з великою повагою відносився до неї як до людини похилого віку, завжди виконував її прохання, з часом вона почала просити здійснювати за нею догляд на умовах договору довічного утримання, оскільки вона не мала близьких родичів, але як особа похилого віку потребувала догляду та піклування.

Позивач розповів зазначене дружині, після чого познайомив їх і з 2009 року, вони разом почали допомагати ОСОБА_5 - разом провідували її, купували їй все необхідне, прибирали в квартирі, прали їй речі, сплачували комунальні послуги, тощо. З 2012 року вони фактично стали проживати однією сім`єю, оскільки мали взаємні права та обов`язки, спільний побут та бюджет - разом харчувалися, брали участь у витратах на утримання житла, його ремонт, тобто брали участь у спільних витратах спрямованих на життєдіяльність сім`ї та надавали взаємну допомогу.

В зимовий період в квартирі померлої було погане опалення і вона практично на весь опалювальний сезон переселялася до позивачів за місцем їх проживання. Зазначене підтверджується актом опитування свідків ЖБК «Будівельник» від 10.01.2023. На той час вона була ще в силах, і з задоволенням допомагала у вихованні та навчанні молодшого сина ОСОБА_4 , який вважав її бабусею, - ще до школи завдяки її зусиллям він навчився рахувати та читати перші книжки, в її супроводі він відвідував школу. Протягом 2013-2017 років він навчався в навчально-виховному комплексі «Кіровоградський колегіум - спеціалізований загальноосвітній навчальний заклад І - III ступенів - дошкільний навчальний заклад - центр естетичного виховання» КМР Кіровоградської області, що підтверджується довідкою №178 від 31 травня 2023року. На той час позивачі обоє працювали і не могли кожного дня водити його до школи і забирати після групи продовженого дня. За домовленістю з вчителем початкових класів і вихователем продовженого дня, ОСОБА_4 майже щодня забирала зі школи ОСОБА_5 . Крім того, ОСОБА_4 протягом 2014-2015 років тренувався в КОГО «ДЮФК «ЛІДЕР» , на тренування його водила ОСОБА_5 . Зазначене підтверджується довідкою ДЮФК «Лідер» від 10.10.2022 року №10/10. На весняно-літній період вона, як правило, переселялася до своєї квартири, так як там було багато її сусідів, приятелів з якими вона мала потребу в спілкуванні. Позивачі в свою чергу продовжували піклуватися про неї - привозили приготовлену їжу або допомагали готувати там, купували продукти, ліки, побутову хімію; допомагали прибирати квартиру; оплачували комунальні послуги; здійснювали необхідні поточні ремонтні роботи в квартирі, ремонтували побутову техніку. 08.05 2014 ОСОБА_1 придбав ОСОБА_5 мобільний телефон самсунг, що підтверджується гарантійним талоном. 04.06.2016 позивач звертався до майстра по ремонту телевізорів ОСОБА_7 , який за моїм викликом приїздив додому до ОСОБА_5 , для ремонту телевізора LG для заміни БП, що підтверджується розрахунковою квитанцією серія ЛВАК 852436 про оплату його послуг. У вересні 2016 року позивач замовив, оплатив і організував роботу по встановленню металопластикової балконної рами та жалюзі в квартирі ОСОБА_5 , що підтверджується розрахунковою квитанцією серія ВААВ №571294 на ім`я позивача з зазначенням адреси - АДРЕСА_3 . Після встановлення рами позивач замовив та оплатив роботу штукатурки відкосів. В травні 2017 року ОСОБА_5 скаржилась на гострий біль в області серця, прискорене серцебиття. 28.05.2017 року позивач замовив, оплатив послуги та привозив додому лікаря кардіолога, який переносним портативним пристроєм зробив їй кардіограму серця, а потім позивач з нею їздив на консультацію до кардіолога поліклініки УМВС в області, про що є відмітка кардіолога на кардіограмі (позивач проходив службу в ОВС, куди можна за домовленістю звертатися і членам сім`ї). Також позивач часто залишався ночувати у ОСОБА_5 , проводив необхідні ремонтні роботи в квартирі - змінював замок у вхідних дверях, замінював прокладки в крані на кухні та в змішувачі в ванній кімнат. Крім того, разом з другими жителями будинку я займався благоустроєм прилеглої до будинку території - облаштовували дитячий майданчик, зону відпочинку, висаджували дерева, кущі, квіти. На підтвердження акт складений за участю сусідів та посвідчений начальником КП ЖЕО №4 від 23.08.2018. ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після її смерті відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_4 .

ОСОБА_1 звернувся до Кропивницької міської нотаріальної контори №2 з заявою про прийняття спадщини, оскільки є спадкоємцем четвертої черги прав на спадкування - проживали разом однією сім`єю більше п`яти років, але йому відмовлено в зв`язку з тим, що зазначений факт необхідно підтвердити рішенням суду.

На даний час в провадженні Кіровського районного суду м. Кіровограда перебуває справа №404/9573/21 за заявою Управління комунальної власності Кропивницької місткої ради про визнання спадщини відумерлою. Таким чином існує спір про право і спадкування, який підлягає розгляду виключно у порядку позовного провадження.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 04 жовтня 2023 року відкрито спрощене позовне провадження по справі.

На адресу Кіровського районного суду м. Кіровограда від Управління комунальної власності Кропивницької міської ради надійшов відзив.

В обґрунтування відзиву зазначено, що у своїй заяві позивачі вказують, що з 2012 року фактично стали проживати однією сім`єю з померлою ( ОСОБА_5 ). Перебування в зареєстрованому шлюбі виключає встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Крім цього, відповідно до статті 25 СК України жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі. Жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу. З 2018 року ОСОБА_1 до Кіровського районного суду м. Кіровограда, було зафіксовано 5 звернень із заявами, щодо встановлення факту, що має юридичне значення по квартирі АДРЕСА_5 , що залишилася після померлої ОСОБА_5 (404/8986/18, 404/3437/19, 404/3438/19, 404/366/22, 404/4590/23). Між першими заявами (справи №404/8986/18, 404/3437/19, 404/3438/19, 404/366/22) поданими ОСОБА_1 та позовною заявою (справа № 404/4590/23) існують протиріччя у твердженнях, поясненнях, аргументах позивача. В попередніх заявах ОСОБА_1 стверджував, що проживав однією сім`єю без реєстрації шлюбу та вів спільне господарство з померлою ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_3 . Про офіційну дружину ОСОБА_2 , з якою перебував та на даний час перебуває у шлюбі не зазначено в жодній заяві. Відповідно до положення про управління комунальної власності Кропивницької міської ради, затвердженого рішенням Кропивницької міської ради від 02 лютого 2021 року № 53, Управління здійснює приватизацію державного житлового фонду по відчуженню квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, та належних до них господарських споруд. В архіві Управління зберігаються копії документів, які були подані ОСОБА_5 при подачі заяви від 27.06.2017 про оформлення в приватну власність квартири АДРЕСА_5 . Свідоцтво про укладення шлюбу, копія паспорта, довідка про присвоєння ідентифікаційного номера, технічний паспорт на квартиру, архівна довідка від державного архіву Кіровоградської області, ордер № 981, довідка про склад сім`ї наймача квартири. З вищевказаних документів вбачається, що ОСОБА_5 була зареєстрована, проживала одна і замовником документів також була померла. Позивачі додають до позову квитанцію 0.0.816304760.1 від 27.07.2017 за сплату архівної довідки від державного архіву Кіровоградської області. Як вбачається з квитанції та архівної довідки від 27.07.2017 № Ш-17/1/0/1/01-70, квитанції № 27,44, 45 замовником та платником була ОСОБА_5 . Всі квитанції, які додані до позову рахуються за 2017 рік, замовником та платником була ОСОБА_5 . Відомості, що це були кошти позивачів відсутні. Разом з цим, показання свідків про проживання позивачів із спадкодавцем ( ОСОБА_5 ) однією сім`ю, не є достатніми доказами про наявність у них сім`ї в розумінні статті 3 СК України. Наданий позивачами акт опитування свідків від 10.01.2023, підписаним паспортистом ЖБК «Будівельник», спростовується актом складеним у 2018 році посвідченим начальником КП «ЖЕО 34». В даних актах є розбіжності, щодо року та адреси проживання ОСОБА_1 з спадкодавцем ( ОСОБА_5 ). Довідка від КОГО «Дитячий юнацький футбольний клуб ЛІДЕР» про те, що ОСОБА_8 відвідував в період 2014 -2015 роках спортивні тренування в супроводі бабусі не є достатніми доказами про наявність у них сім`ї та викликає сумніви, щодо правдивості наданої інформації. Оскільки президент чи тренер КОГО «Дитячий юнацький футбольний клуб ЛІДЕР» навряд бачив посвідчення особи, ОСОБА_5 , та може її ідентифікувати чи згадати, хто саме забирав дитину через 7 років. Довідка від КЗ «Ліцей «Муніципальний колегіум» Кропивницької міської ради» вказує лише, що син позивачів відвідував даний заклад. Сам собою факт перебування у близьких стосунках чоловіка та жінки без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, не може свідчити про те, що між ними склалися та мали місце усталені відносини, які притаманні подружжю. В лікарському свідоцтві про смерть наданих, як доказ позивачами, вказано, що ОСОБА_5 проживала та померла за адресою: АДРЕСА_3 . У зв`язку з викладеним вище, відсутні докази та підстави для задоволення позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Управління комунальної власності Кропивницької міської ради про встановлення факту проживання однією сім`єю більше 5 років з померлою ОСОБА_5 та визнання права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , тому просять відмовити в задоволені позову.

Представник Кропивницької міської ради подав відзив в якому позов не визнав, зазначив, що З 2018 року ОСОБА_1 до Кіровського районного суду м. Кіровограда, зафіксовано 5 звернень із заявами, щодо встановлення факту, що має юридичне значення по квартирі АДРЕСА_5 , що залишилася після померлої ОСОБА_5 (404/8986/18, 404/3437/19, 404/3438/19, 404/366/22, 404/4590/23). Між першими заявами (справи №404/8986/18, 404/3437/19, 404/3438/19, 404/366/22) поданими ОСОБА_1 та позовною заявою (справа № 404/4590/23) існують протиріччя у твердженнях, поясненнях, аргументах позивача. В попередніх заявах ОСОБА_1 стверджував, що проживав однією сім`єю без реєстрації шлюбу та вів спільне господарство з померлою ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_3 . Крім того, докази, надані позивачем не підтверджують факт постійного проживання позивачів разом із ОСОБА_5 однією сім`єю.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09 січня 2024 року призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12 лютого 2024 року витребувано від Кропивницької міської нотаріальної контори № 2 копію спадкової справи № 63000732, номер у нотаріуса 374/2018р.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12 лютого 2024 року залучено до справи в якості співвідповідача Кропивницьку міську раду.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 04 березня 2024 року закрито підготовче судове засідання та призначено розгляд справи до розгляду по суті.

07 березня 2024 року на виконання ухвали Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12 лютого 2024 року від Кропивницької міської нотаріальної контори № 2 надіслано копію спадкової справи № 63000732, номер у нотаріуса 374/2018р.

В судовому засіданні представник позивачів - ОСОБА_9 позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені у позові.

Представник Управління комунальної власності Кропивницької міської ради - Житня В.А. просила в задоволенні позову відмовити, посилаючись на обставини викладені у відзиві на позов.

Представник Кропивницької міської ради Мельніченко Б.В. просила в задоволенні позовних вимог відмовити.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що знає з дитинства ОСОБА_1 . Зазначає, що він має дружину та двох синів. Зазначив, що ремонтував телевізор ОСОБА_5 , за місцем її проживання по АДРЕСА_3 , оплачував послуги позивач.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показала, що працювала вихователем продовженого дня меншої дитини позивачів приблизно у 2013 року, зазначає, що позивачі писали заяву, хто має забирати дитину, і вказували туди літню жінку- бабусю, яка забирала дитину зі школи.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показала, що є позивачам знайомою сусідкою, проживають в одному будинку. Зазначає, що позивач працює завідуючим будинком, раніше декілька разів перебувала в квартирі позивачів, за місцем їх проживання по АДРЕСА_2 , на свята. На той час, у позивачів в квартирі в гостіх була бабуся « ОСОБА_12 ». На початку вважала, що це мати позивача, оскільки вона забирала меншого сина позивачів зі школи та після цього проводила з ним час на дитячому майданчику. Позивач забирав бабусю « ОСОБА_12 » на зимовий час до своєї домівки. Це було приблизно 10-12 років тому. Зазначила, що була поважного вік, з короткою зачіскою каре, темного кольору волосся, низького зросту.

Суд, заслухавши пояснення представника позивачів, представників відповідачів, покази свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають в зареєстрованому шлюбі з 28.03.2003 року.

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в обґрунтування позову зазначають, що з 2012 року фактично стали проживати однією сім`єю з померлою ( ОСОБА_5 ).

Як доказ проживання однією сім`єю, посилаються на те, що в зимовий період в квартирі померлої було погане опалення і ОСОБА_5 практично на весь опалювальний сезон переселялася до позивачів за адресою АДРЕСА_2 .

Крім того, позивач ОСОБА_1 придбав ОСОБА_5 мобільний телефон, звертався до майстра по ремонту телевізорів, який за його викликом приїздив додому до ОСОБА_5 . Замовляв та оплатив роботу по встановленню метало пластикової балконної рами та жалюзі в квартирі ОСОБА_5 ; замовив та оплатив послуги лікаря-кардіолога. Також часто залишався ночувати у ОСОБА_5 проводив необхідні ремонтні роботи. Зазначають, що сплачували комунальні послуги протягом 2017 року за адресою АДРЕСА_3 .

Зазначають, що дитина позивачів - ОСОБА_8 в супроводі ОСОБА_5 відвідував «Дитячий юнацький футбольний клуб ЛІДЕР» в період 2014 -2015 рр. та КЗ «Ліцей «Муніципальний колегіум» Кропивницької міської ради»

Зазначають, що в 2017 році з допомогою позивачів, ОСОБА_5 приватизувала квартиру АДРЕСА_6 , їй було видано свідоцтво про право власності на житло від 26 липня 2017 року та для підготовки документів саме позивачі зверталися до Кіровоградського ООБТІ, «Правник», оплачували вказані послуги.

ОСОБА_5 наполягала на укладенні між нею та позивачами договору довічного утримання, але це питання було відкладене.

ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 померла.

Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_4 .

ОСОБА_1 звернувся до Кропивницької міської нотаріальної контори №2 з заявою про прийняття спадщини, одна отримав відмову у вчиненні нотаріальної дії.

За ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, суд враховує правила частини другої статті 3 Сімейного кодексу України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Про ознаки проживання однією сім`єю висловив свою думку Конституційний Суд України у своєму рішенні від 03.06.99 №5-рп/99, в якому зазначив, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт.

Згідно вимог ч. 4 СК України сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Поняття сім`ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов`язкової ознаки сім`ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбі. Сім`я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, що й є ознаками сім`ї.

Перебування в зареєстрованому шлюбі виключає встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Крім цього, відповідно до статті 25 СК України жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі.

Ознакою проживання спадкоємця однією сім`єю зі спадкодавцем є систематичне ведення з ним спільного господарства, тобто прийняття участі у спільних витратах, спрямованих на забезпечення життєдіяльності сім`ї.

У п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду «Про судову практику в справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 7, зазначено, що при вирішенні спору про право на спадщину четвертої черги спадкоємців за законом, судам необхідно враховувати правила ч. 2 ст. 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини.

В свою чергу, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 року у справі № 644/6274/16-ц вказано, що «згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 року у справі про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї» членами сім`ї військовослужбовця є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

З матеріалів справи вбачається, що з 2018 року ОСОБА_1 до Кіровського районного суду м. Кіровограда, було зафіксовано 5 звернень із заявами, щодо встановлення факту, що має юридичне значення по квартирі АДРЕСА_5 , що залишилася після померлої ОСОБА_5 (404/8986/18, 404/3437/19, 404/3438/19, 404/366/22, 404/4590/23). Між першими заявами (справи №404/8986/18, 404/3437/19, 404/3438/19, 404/366/22) поданими ОСОБА_1 та позовною заявою (справа № 404/4590/23) існують протиріччя у твердженнях, поясненнях, аргументах позивача. В попередніх заявах ОСОБА_1 стверджував, що проживав однією сім`єю без реєстрації шлюбу та вів спільне господарство з померлою ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_3 . Про офіційну дружину ОСОБА_2 , з якою перебував та на даний час перебуває у шлюбі не зазначено в жодній заяві.

При подачі заяви від 27.06.2017 р. ОСОБА_5 про оформлення в приватну власність квартири АДРЕСА_5 . Свідоцтво про укладення шлюбу, копія паспорта, довідка про присвоєння ідентифікаційного номера, технічний паспорт на квартиру, архівна довідка від державного архіву Кіровоградської області, ордер № 981, довідка про склад сім`ї наймача квартири, вбачається, що ОСОБА_5 була зареєстрована, проживала одна і замовником документів також була вона.

Позивачі додають до позову квитанцію 0.0.816304760.1 від 27.07.2017 за сплату архівної довідки від державного архіву Кіровоградської області, однак як вбачається з квитанції та архівної довідки від 27.07.2017 квитанції № 27,44, 45 замовником та платником була ОСОБА_5 всі квитанції, які додані до позову рахуються за 2017 рік, замовником та платником була ОСОБА_5 .

Відомості, що це були кошти Позивачів відсутні.

Показання свідків в судовому засіданні не доводять, що ОСОБА_5 проживала разом із позивачами однією сім`єю, за їх адресою, а навпаки, свідок ОСОБА_7 показав, що ремонтував телевізор ОСОБА_5 , за місцем її проживання по АДРЕСА_3 , а свідок ОСОБА_11 взагалі показала, що в квартирі позивачів бачила бабусю « ОСОБА_12 » невисокого зросту, темноволосу, підстрижену під каре, жінку, тоді як померлу ОСОБА_5 звали « ОСОБА_5 » і вона не темноволоса, низького зросту жінка.

Представник позивача заявила в судовому засіданні, під час розгляду справи по суті про долучення до справи доказів, а саме копії фотографій позивачів із ОСОБА_5 та відповідь АТ «Ощадбанк».

Представники відповідачів, категорично заперечували проти долучення зазначених доказів до матеріалів справи, оскільки вони подана з порушенням строків та порядку їх подання. Крім того, акцентували у вагу на те, що на копії фотознімків виготовлені за допомогою фотошопа, оскільки фотознімок голови ОСОБА_5 вирізаний із її паспорта громадянина України і підставлений до тіла іншої особи.

Суд відмовив у прийнятті зазначених доказів, оскільки вони подані з порушенням строку та порядку їх подання.

Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 12.12.2019 року у справі № 466/3769/16 зазначив, що показання свідків та спільні фотографії не можуть свідчити про факт спільного проживання однієї сім`єю та не можуть бути визначальними у вирішенні цього питання.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду постановою у справі № 531/295/19 від 8 грудня 2021 року вказав, для встановлення спільного проживання однією сім`єю до уваги беруться: показання свідків про спільне проживання фактичного та ведення ними спільного побуту; документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки; фотографії певних подій; документи, що підтверджують придбання майна на користь сім`ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо. Верховний Суд вказав, що показання свідків та спільні фотографії не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім`єю

Наданий позивачами акт опитування свідків від 10.01.2023 , підписаним паспортистом ЖБК «Будівельник», спростовується актом складеним у 2018 році посвідченим начальником КП «ЖЕО 34», так як є розбіжності, щодо року та адреси проживання ОСОБА_1 із ОСОБА_5 .

Більш того, письмові пояснення свідків, які нібито засвідчують факт спільного проживання за однією адресою, не можуть бути належними, допустимими та достовірними доказами спільного проживання позивачів з ОСОБА_17 понад п`ять років до часу відкриття спадщини, оскільки ці показання отримано не за процедурою допиту свідків, тому ці документи не можуть використовуватися як засіб доказування (абзац другий пункт 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»), а також вони не є письмовими доказами в розумінні ст. 95 ЦПК України, так як пояснення свідків приймаються судом і можуть бути використані як письмові докази тільки у разі, якщо вони мають значення для справи і допит свідків є неможливим (абзац другий пункт 27 вищезазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України).

Той факт, що дитина позивачів - ОСОБА_8 в супроводі ОСОБА_5 відвідував «Дитячий юнацький футбольний клуб ЛІДЕР» в період 2014 -2015 роках не є достатніми доказами про наявність у них сім`ї та постійного проживання ОСОБА_5 з позивачами.

Довідка від КЗ «Ліцей «Муніципальний колегіум» Кропивницької міської ради» вказує лише, що дитина позивачів відвідував даний заклад.

В лікарському свідоцтві про смерть наданих, як доказ позивачами, вказано, що ОСОБА_5 проживала та померла за адресою: АДРЕСА_3 .

При цьому суд зазначає, що наявність документів, пов`язаних зі смертю спадкодавця не є належним доказом, оскільки ці документи не підтверджують факт спільного проживання, ведення спільного господарства та наявності взаємних прав та обов`язків із померлою, а лише надають інформацію про його персональні дані.

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 25.11.2019 року у справі № 202/5003/16-ц.

Більше того, Верховний Суд у постанові від 23.09.2022 року у справі № 755/13926/20 зазначив, що саме по собі надання періодичної допомоги та піклування не може слугувати достатнім підтвердженням наявності між особами відносин, притаманних членам однієї сім`ї.

Зокрема у постанові від 25.05.2022 року у справі № 542/1648/19 Верховний Суд зауважив про те, що надання позивачами допомоги одинокій особі похилого віку (спадкодавцю), яка за станом здоров`я потребувала стороннього догляду, не є достатньою підставою для встановлення факту проживання з нею однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Надані позивачами докази не доводять факт постійного проживання однією сім`єю померлої та позивачів, а можуть тільки говорити про надання деякої допомоги один одному, що не дає право на спадкування.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1258 ЦК України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (ст. 1264 ЦК України).

У п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення (ч. 1 ст. 1265 ЦК України).

Як роз`яснено у абз. 1 п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

При цьому, для набуття права на спадкування за законом на підставі ст. 1264 ЦК України позивачеві необхідно довести два юридичних факти: проживання однією сім`єю із спадкодавцем; на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п`ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім`єю..

У постанові Верховного Суду від 17.06.2021 року у справі №489/5982/17 сформовано правовий висновок про те, що обов`язковою умовою для визнання однією сім`єю чоловіка і жінки, які не перебувають в зареєстрованому шлюбі, крім власне факту спільного проживання, є ведення ними спільного побуту, господарства, наявність спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків.

Тобто, обов`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Отже, виходячи з наданих матеріалів справи, слід зазначити, що, позивачі не надали належних та достатніх доказів проживання однією сім`єю, спрямованих на довготривалі відносини в спірний період проживання з особою, яка померла, однією сім`єю щонайменше п`ять років.

Відповідно до ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Оскільки судом не встановлено факту спільного проживання ОСОБА_18 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 наявність взаємних прав і обов`язків, спільного побуту, підстав для визнання права власності на квартиру, суд також не вбачає.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати, при відмові у задоволенні позовних вимог, покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до Управління комунальної власності Кропивницької міської ради (вул. Велика Перспективна, 41, м. Кропивницький, 25006), Кропивницької міської ради (вул. Велика Перспективна, 41, м. Кропивницький, 25006) про встановлення факту проживання однією сім`єю більше п`яти років та визнання права власності на квартиру - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його складення, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.

Рішення суду складено 10.12.2024.

Суддя Кіровського Н. Б. Варакіна

районного суду

м.Кіровограда