Рішення

від 31.10.2024 по справі 392/649/23

МАЛОВИСКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 392/649/23

Провадження № 2/392/61/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2024 року м. Мала Виска

Маловисківський районний суд Кіровоградської області у складі: головуючого - судді Бадердінової А.В., секретар судового засідання Покуц І.С., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Мала Виска Кіровоградської області цивільну справу № 392/649/23 за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Коротченко Олександр Олександрович до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградське» про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпорядження своїм майном, -

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Коротченко О.О., діючи в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача СТОВ «Кіровоградське» про усунення перешкод у здійсненні права користування своїм майном, а саме земельною ділянкою загальною площею 6,51 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Плетеноташлицької сільської ради Маловисківського району (Злинської об`єднаної територіальної громади Новоукраїнського району) Кіровоградської області, кадастровий номер 3523185200:02:000:0053.

В обґрунтування позову зазначив, що 10.12.2007 року Маловисківською районною державною адміністрацією Кіровоградської області було видано громадянину ОСОБА_2 . Державний акт на право власності на земельну ділянку загальною площею 6,51 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Злинської об`єднаної територіальної громади Новоукраїнського району (Плетеноташлицької сільської ради Маловисківського району) Кіровоградська області, кадастровий номер 3523185200:02:000:0053, серії КР №042104, виданого на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Маловисківською державною нотаріальною конторою Кіровоградської області 14.05.2007 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2-471, державний акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 39.

14.12.2007 року між гр. ОСОБА_2 та СТОВ «Кіровоградське» було укладено договір оренди даної земельної ділянки строком на 5 років, який було зареєстровано в Книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 75 від 10.12.2007 року.

Зазначив, що ОСОБА_1 було відомо, зі слів померлого батька, що ним на договірних умовах, в усному порядку, було погоджено користування земельною ділянкою загальною площею 6,51 га, кадастровий номер 3523185200:02:000:0053 з СТОВ «Кіровоградське» з 2012 року по 2017 рік та в подальшому з 2017 по 2022 рік, що в свою чергу підтверджується відомостями наданими Листом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області щодо надання відповідних завірених копій примірників договорів оренди, від 23.02.2023 року №333/422-23-0.555,3. Також даний факт підтверджується практикою поновлення Договорів оренди землі на той самий строк та на тих самих умовах, яка діяла у відповідності до чинного на той час законодавства.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. На підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 19.12.2022 року, право власності на дану земельну ділянку, перейшло до ОСОБА_1 . Під час оформлення спадщини їй нотаріусом було повідомлено, що дана земельна ділянка обтяжена правом оренди строком до 15.02.2031 року.

Також ОСОБА_1 було повідомлено, що в Договорі оренди земельної ділянки від 30.07.2012 року укладеного між СТОВ «Кіровоградське» та гр. ОСОБА_2 зазначено строк дії договору оренди п`ятнадцять років замість п`яти років, як це було обумовлено з гр. ОСОБА_2 та який був зареєстрований не в 2012 році після укладення зазначеного договору оренди, а відомості про його реєстрацію були внесені до реєстру речових прав на нерухоме майно тільки 09.02.2016 року. Більше того під час оформлення спадщини також стало відомо і про наявність зареєстрованої Додаткової угоди до договору оренди землі, на спірну земельну ділянку (дата укладання договору (після 2013р.)/ Дата державної реєстрації (до 2013 р): 30.07.2012, строк 18 р., 6 міс., 16 дн., дата закінчення дії: 15.02.2031 року, з правом пролонгації, орендар: СТОВ «Кіровоградське», код ЄДРПОУ: 30913392.

Після ознайомлення з наданою СТОВ «Кіровоградське» копією Додаткової угоди, укладеної 06.10.2016 року між гр. ОСОБА_2 та СТОВ «Кіровоградське» про внесення змін до Договору оренди землі № б/н від 30.07.2012 року, позивачкою було виявлено, що наявний підпис у даній Додатковій угоді до договору оренди землі, не відповідає фактичному підпису її батька ОСОБА_2 . Під час з`ясування невідповідностей СТОВ «Кіровоградське» відмовилося надати будь-які пояснення щодо невідповідності наявного в Договору оренди землі №б/н від 30.07.2012 року, фактичному строку дії права оренди та підпису її рідного батька - гр. ОСОБА_2

Посилаючись на ст. 3, 13, 203, 207, 217, 626, 638 792 ЦК України, зазначив, що поведінка відповідача є недобросовісною з тих підстав, що без відома гр. ОСОБА_2 було змінено строк дії Договору оренди земельної ділянки від 30.07.2012 року, який за угодою обох сторін укладався з метою поновлення Договору оренди землі від 30.07.2007 року на тих самих умовах та на той самий строк, тобто на п`ять років, а також підпис, який міститься в Договорі оренди земельної ділянки від 30.07.2012 року та відповідної Додаткової угоди до даного договору не відповідає фактичному підпису гр. ОСОБА_2 та здійснений іншою особою.

Отже, у зв`язку з невідповідністю строку дії Договору оренди від 30.07.2012 року укладеного між СТОВ «Кіровоградське» та гр. ОСОБА_2 , а саме в даному договорі зазначено строк дії договору оренди п`ятнадцять років замість п`яти років, як це було обумовлено з гр. ОСОБА_2 та який був зареєстрований не в 2012 році після укладення зазначеного договору оренди, а відомості про його реєстрацію були внесені до реєстру речових прав на нерухоме майно тільки 09.02.2016 року, що в свою чергу вказує про відсутність волевиявлення власника земельної ділянки - гр. ОСОБА_2 на укладення даного договору саме на 15 років, у зв`язку з чим даний договір оренди вважається недійсним, а дії Відповідача недобросовісними, що також підтверджується складанням та реєстрацією без відома власника земельної ділянки Додаткової угоди до Договору оренди від 30.07.2012 року.

Щодо додаткової угоди до договору оренди землі № б/н від 30.07.2012 року, зазначає, що відсутність підпису орендодавця в ній, свідчить про відсутність волевиявлення власника земельної ділянки, спрямованого на виникнення цивільних прав та обов`язків, у зв`язку з чим він вважається неукладеним.

З посиланням на ст. 55 Конституції України, ст. 6, 11, 16, 386, 319, 321, 391, 627, 638 ЦК України, ст. 152 ЗК України, ст. 15 Закону України «Про оренду землі», постанову Великої Палати Верховного Суду у справі №145/2047/16 від 16.06.2020 року в справі №227/3760/19-ц вказав, що обраний спосіб захисту порушеного права є ефективним.

Оскільки, на його думку, ОСОБА_2 не підписував додаткову угоду до договору оренди землі № б/н від 30.07.2012 року, порушене відповідачем право позивача підлягає захисту шляхом усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом задоволення вимоги позивача про повернення йому земельної ділянки, з урахуванням, що наразі вказана земельна ділянка обробляється відповідачем.

Вважає, з посиланням на ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», що належним способом захисту прав позивача є також скасування державної реєстрації речового права - права оренди земельної ділянки, зареєстрованого на підставі спірного Договору оренду земельної ділянки та як наслідок Додаткової угоди про внесення змін до основного договору оренди землі.

Задоволення цих позовних вимог забезпечить реальне відновлення порушеного права позивача.

Процесуальні дії суду.

Ухвалою судді Маловисківського районного суду Кіровоградської області суду від 08.05.2023 року відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання з повідомленням (викликом) учасників справи. Задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

Ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 05.07.2023 року поновлено позивачу строк на подання клопотання про витребування доказів та задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Коротченка О.О. про витребування доказів.

03.11.2023 року ухвалами Маловисківського районного суду Кіровоградської області клопотання представника позивача задоволено, призначено у справі судову почеркознавчу та судово-технічну експертизи, провадження у справі зупинено.

28.12.2023 року ухвалою судді Маловисківського районного суду Кіровоградської області, поновлено провадження в справі, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 17.01.2024 року задоволено клопотання експерта про надання вільних зразків підпису ОСОБА_2

25.01.2024 року ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області задоволено клопотання представника позивача, відкликано без виконання з Кіровоградського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України ухвалу Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 03 листопада 2023 року про проведення судово - технічної експертизи у цивільній справі № 392/649/23.

Ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 25.01.2024 року провадження в справі № 392/649/23 на час проведення судово-почеркознавчої експертизи зупинити.

07.03.2024 року ухвалою судді Маловисківського районного суду Кіровоградської області, поновлено провадження в справі, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 25.03.2024 року підготовче провадження у справі № 392/649/23 закрито. Призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник відповідача, 19.04.2024 року подав письмові дебати, зареєстровані судом 19.04.2024 року за вх. № 4184, відповідно яких позовні вимоги не визнає. Зазначає, що на його думку позов не підлягає задоволенню з врахуванням наступного.

Вказує, що позивач зазначає, що договір оренди землі з відповідачем її батько не підписував, що підтверджується висновком судово-почеркознавчої експертизи, а тому такий договір є неукладеним, внаслідок чого остання просить суд застосувати до даних правовідносин наслідки нікчемного правочину у вигляді реституції шляхом повернення сторін у першопочатковий стан та витребування їй належного майна. Сторона відповідача вважає помилковою таку позицію позивача оскільки відповідно до правової позиції КЦС ВС від 02.08.2023 року справа № 607/16519/21 (61-2330св23) якщо договір хоча і має ознаки неукладеного, але виконувався обома його сторонами, то така обставина захищає відповідний правочин від висновку про його неукладеність і в подальшому він розглядається як укладений та чинний.

Звертав увагу суду, що 14.12.2007 року між батьком позивача та відповідачем було укладено договір оренди землі строком на 5 років. По закінченню строку дії вищевказаного договору, сторони 20.07.2012 року поновили свої правовідносини та уклали новий договір оренди строком на 15 років. 06.10.2016 року сторони додатково врегулювали свої правовідносини шляхом укладення додаткової угоди до договору оренди землі від 20.07.2012 року. Весь цей час відповідач користувався та користується на даний час орендованим майном і сплачував за нього орендну плату, а позивач (орендодавець) в свою чергу приймав такі платежі, що підтверджується письмовими доказами, які додані до матеріалів справи.

За таких обставин, на думку сторони відповідача, суду необхідно застосувати до даних правовідносин доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), закріплену в правовій позиції Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 року в справі № 338/180/17 в якій ВП ВС зробила наступний висновок «не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону». При цьому КЦС ВС вказав, що під час нового розгляду судам необхідно перевірити, чи виконувався оспорюваний договір обома сторонами (зокрема, чи користувався орендар майном і сплачував за нього, а орендодавець приймав такі платежі).

Вказав, що під час судового розгляду даної справи, судом було достовірно встановлено та підтверджується письмовими доказами і не заперечується сторонами, що з 20.07.2012 року, тобто з моменту укладення оспорюваного договору, відповідач постійно, безперервно та відкрито володіє і користується земельною ділянкою позивача на підставі договору оренди землі та сплачує позивачу плату за користування землею у розмірі, передбаченому договором оренди. Орендодавець (позивач) в свою чергу приймає таку плату, що підтверджується письмовими доказами, які додані стороною відповідача до матеріалів цивільної справи.

Зазначив, що на підтвердження наявності правовідносин між сторонами, орендодавець 06.10.2016 року власноручно підписав додаткову угоду до договору оренди землі від 20.07.2012 року, якою підтвердив та визнав факт укладення самого договору оренди та не заперечив його укладеність, наявність та виконуваність сторонами. Неукладеність додаткової угоди від 06.10.2016 року позивачем під час судового розгляду не доведено.

Тобто, з врахуванням зазначеного, договір оренди землі внаслідок його виконуваності обома сторонами протягом 12 років, не може розглядатися судом, як неукладений, а тому на думку сторони відповідача, позивачем невірно обраний спосіб захисту. Крім того, у позивача, на думку представника відповідача сплив строк позовної давності і сторона відповідача заявила клопотання про застосування до даних правовідносин строку давності.

Представник позивача, 30.10.2024 року подав письмові дебати, відповідно яких зазначив про необґрунтованість доводів викладених у письмових дебатах представника відповідача та у формальному підході до викладення матеріалів, що на його думку, вбачається в наступному.

Померлий батько позивача ОСОБА_2 не маючи юридичної освіти та не орієнтуючись юридичних питаннях щодо порядку та процедури поновлення договорів оренди, а також перебуваючи у поважному віці, не мав можливості в повній мірі оцінити всі обставини, а головне, в повній мірі, доброчесність поведінки орендаря та правові наслідки усних домовленостей щодо продовження дії договору оренди від 14.12.2007 року. На підтвердження зазначеного в порядку судового провадження по справі № 392/649/23 було проведено судово-почеркознавчу експертизу, висновком якої за № СЕ- 19/112-23/12650-ПЗ від 29.02.2024 року, було доведено той факт, що ОСОБА_2 не підписував договір оренди землі з СТОВ «Кіровоградське» від 30.07.2012 року.

Також, на підтвердження спростування хибної позиції відповідача, яка ґрунтується на висновках КЦ ВС від 02.08.2023 року справа № 607/16519/21 (61-2330св23), яким визначено, що якщо договір хоча і має ознаки неукладеного, але виконувався обома сторонами, то така обставина захищає відповідний правочин від висновку про його не укладеність і в подальшому він розглядається як укладений та чинний, хочемо зауважити, що позивачем та її померлим батьком в повній мірі виконувались умови Договору оренди землі від 14.12.2007 року, а також подальших усних домовленостей відповідно до яких вищевказаний договір було двічі продовжено на той самий строк - 5 (п`ять) років та на тих самих умовах, тобто спочатку до 14.12.2012 року, в подальшому до 14.12.2017 року та до 14.12.2022 року та у грудні місяці 2022 року позивачем було востаннє отримано виплати на картковий рахунок від орендаря - СТОВ «Кіровоградське» у сумі 24 000 грн, без зазначення, в свою чергу - СТОВ «Кіровоградське» призначення даного платежу. В подальшому позивач жодних коштів від СТОВ «Кіровоградське» - не отримувала, так як вважає, що всі договірні правовідносини між нею та відповідачем закінчилися 14.12.2022 року після закінчення дії усних домовленостей щодо продовження дії Договору оренди від 14.12.2007 року, що в свою чергу також підтверджується наданими представником відповідача розрахунками, виданими за підписом керуючого СТОВ «Кіровоградське» - Гультяєвим В.Г., без зазначення дати їх видачі та реєстраційного номера вихідного документу СТОВ «Кіровоградське», які були долучені до матеріалів справи у кінці 2023 року і свідчать, в свою чергу, а також та підтверджується самим відповідачем, той факт, що жодних виплат за 2023 рік за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3523185200:02:000:0053 - відповідачем не здійснювалось.

Також, звертав увагу суду на той факт, що розрахунки по орендній платі за 2012-2021 роки та за 2022 роки, не містять інформації щодо дати їх формування та видачі, а також відсутній відповідний вихідний номер, який повинен присвоюватись вихідній документації юридичної особи. Вищевказані розрахунки мають лише печатку СТОВ «Кіровоградське», яка на розрахунку по орендній платі за 2012 -2021 роки, значно відрізняється за розміром та масштабом від печатки, яка розташована на Розрахунку по орендній платі за 2022 рік, що в свою чергу на думку представника позивача може свідчити про їх фальсифікацію та виготовлення лише в електронному вигляді задля введення в оману сторін по справі.

Окремо звертаєувагу суду,що платіжнаінструкція №899,дата складанняроку,містить інформаціюв графі«Призначення платежу»-за орендузем.паюза 2022рік ОСОБА_1 28237,51грн.»,згідно якоївідповідач стверджує,що нимздійснено оплатуза користуванняземельною ділянкою,не міститьвідомостей щодокадастрового номеруза користуванняякою,було здійсненооплату,тому неможе бутидоказом сплативідповідачем своїхзобов`язань передорендодавцем.Крім того,існує невідповідністьданої платіжноїінструкції тарозрахунку поорендній платіза земельнийпай ОСОБА_1 за 2022рік,в якомувідповідач вказує,що розрахунокпо оренднійплаті здійсненоза двіземельні ділянкиз кадастровиминомерами 3523185200:02:001:0202і 3523185200:02:001:001:0053,які всвою чергуне відповідаютькадастровим номерамземельних ділянок,які належатьна правіприватної власностіпозивачу,так якзгідно Свідоцтвапро правона спадщинуза закономвід 19.12.2022року їй належитьземельна ділянказ кадастровимномером 3523185200:02:000:0053, реєстраційний номероб`єкта нерухомогомайна -849072635231,а земельнихділянок зкадастровими номерами3523185200:02:001:0202та 3523185200:02:001:001:0053, згідно відкритихвідомостей Державногоземельного кадастру(далі-ДЗК)-взагалі неіснує та дані про них в ДЗК не знайдені. Таким чином вищевказані розрахунки по орендній платі за земельний пай ОСОБА_1 за 2012 -2021 роки та за 2022 рік не мають жодного стосунку до земельних ділянок, які належать на праві приватної власності Позивачу та в свою чергу на підставі всього вищевикладеного не можуть бути належними доказами по справі №392/649/23. Сума даної платіжної інструкції відповідає розрахунку по орендній платі за земельний пай ОСОБА_1 за 2022 рік, в якій зазначені відомості про земельні ділянки, зокрема кадастрові номери земельних ділянок, які не існують та не належать на праві приватної власності позивачу та не мають до неї жодного відношення

З врахуванням вищевикладеного, представник позивача вважає хибною думку представника відповідача щодо застосування відповідних висновків КЦ ВС від 02.08.2023 року справа № 607/16519/21 (61-2330св23) та наявності всіх ознак нікчемного правочину- договору оренди землі від 30.07.2012 року та необхідності повернення у приватну власність позивачу, належного їй, на праві приватної власності нерухомого майна.

Звернув увагу суду, що в Єдиному реєстрі судових рішень наявні рішення Маловисківського районного суду по справах № 392/452/17 та № 392/453/17, в яких розглядалося питання невідповідностей строку дії договорів оренди землі, укладених між громадянами та СТОВ «Кіровоградське», а саме строк дії договорів в пункті 8 зазначених договорів вказано 15 років, що не відповідає домовленості сторін, оскільки договори укладались строком на 5 років

Представник позивача вважає, що поведінку відповідача слід віднести до недобросовісної з тих підстав, що без відома гр. ОСОБА_2 було змінено строк дії договору оренди земельної ділянки від 30.07.2012 року, який за угодою обох сторін укладався з метою поновлення договору оренди землі від 30.07.2007 року на тих самих умовах та на той самий строк, тобто на п`ять років, а також підпис, який міститься в договорі оренди земельної ділянки від 30.07.2012 року та відповідної додаткової угоди до даного договору не відповідає фактичному підпису гр. ОСОБА_2 та здійснений іншою особою, також наявність подібних судових спорів, відповідачем по яким виступає СТОВ «Кіровоградське» і об`єктом розгляду справи є підроблення СТОВ «Кіровоградське» строку дії договорів оренди з 5 років на 15 років.

Звертав увагу суду, щодо твердження представника відповідача, щодо наданих ними письмових доказів, що підтверджують продовження сплати орендної плати позивачу за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3523185200:02:000:0053, так як належних доказів щодо сплати орендної плати за користування даною земельною ділянкою відповідачем не було надано.

Висновком судово-почеркознавчої експертизи № СЕ-19/112-23/12650-ПЗ від 29.02.2024 року встановлено, що не має можливості встановити належність підпису в графі Орендодавець у примірнику Додаткової угоди, укладеної 06.10.2016 року здійсненого особисто ОСОБА_2 , у зв`язку з тим, що в процесі порівняння досліджуваного підпису із вільними зразками підпису ОСОБА_2 були виявлені як збіжні так і розбіжні ознаки. Виявлені збіжні ознаки, в більшості своїй, відносяться до числа ознак, які зустрічаються в почерках багатьох осіб. Тому вказані ознаки, в своїй сукупності не можуть індивідуалізувати почерк певної особи, а також, враховуючи конструктивну простоту підпису і наявність розбіжностей, недостатні для будь-якого категоричного чи позитивного висновку. Виявлені ж розбіжності, можуть бути варіантами ознак почерку ОСОБА_2 та не проявлятись у наданих на дослідження зразках (у зв`язку із їх невеликою кількістю, виконаними саме в цей період (2016 рік), в період хвороби особи) або ж свідчити про те, що даний підпис виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою.

Таким чином, з урахуванням вищезазначеного, твердження представника Відповідача, щодо особистого підпису орендодавцем - ОСОБА_2 в додатковій угоді від 06.10.2016 року - є необґрунтованими та недоведеними, що ґрунтуються на особистих твердження представника відповідача, не маючи під собою відповідних документальних підтверджень.

Враховуючи все вищевикладене та у відповідності до постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 145/2047/16 від 16.06.2020 року у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення. Ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок.

Тобто даний позов є негаторний і його можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки.

В судовому засіданні 02.05.2024 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити з підстав зазначених в позовній заяві. Додатково зазначив, що додаткова угода від 06.10.2016 року до договору оренди від 30.07.2012 року не має юридичної сили, оскільки її укладено до договору оренди земельної ділянки від 30.07.2012 року, який було не укладено.

В подальшому представник позивача адвокат Коротченко О.О. подав заяву про розгляд справи без його участі та участі позивача, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Від представника відповідача адвоката Тимченка С.В. надійшла заява про розгляд справи за відсутності відповідача та його представника. Позовні вимоги не визнають в повному обсязі.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, докази по справі в їх сукупності, з`ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, виходячи з положень ст. 12 та ст. 13 ЦПК України, якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, при цьому суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог та на підставі доказів поданих учасниками справи, суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані, ґрунтуються на вимогах закону та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Судом встановлено та підтверджується матеріалам справи, що ОСОБА_2 , відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії КР № 042104 від 10.12.2007 року виданого на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Маловисківською державною нотаріальною конторою Кіровоградської області 14.05.2007 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2-471, державний акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №39, є власником земельної ділянки площею 6,51 га, кадастровий номер 3523185200:02:000:0053, розташованої на території Плетеноташлицької сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва(том 1 а.с. 15).

14.12.2007 року між ОСОБА_2 та СТОВ «Кіровоградське» було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого, в оренду передано земельну ділянку № 53, сільськогосподарського призначення (пай), яке знаходиться в с. Плетений Ташлик, площею 6,51 га. Договір укладено на 5 років. Договір було зареєстровано в Книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 75 від 10.12.2007 року (том 1 а.с. 17-19).

30.07.2012 року між ОСОБА_2 та СТОВ «Кіровоградське» було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого, в оренду передано земельну ділянку № 53, сільськогосподарського призначення (пай), яке знаходиться в с. Плетений Ташлик, площею 6,51 га. Договір укладено на 15 років. Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 326133890 від 17.03.2023 року, вбачається, що відомості про реєстрацію зазначеного договору було внесено до реєстру речових прав на нерухоме майно 09.02.2016 року, державним реєстратором Маловисківського районного управління юстиції Кіровоградської області Блажком А.П., номер запису про інше речове право 13259126 (том 1 а.с. 20-22, 27-29).

06.10.2016 року між ОСОБА_2 та СТОВ «Кіровоградське» було укладено додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі від 30.07.2012 року, згідно якого сторони прийшли до взаємної згоди і вирішили внести зміни до договору оренди б/н від 30.07.2012 року, зареєстрованого в ДРПП на нерухоме майно витяг № 53259245 від 15.02.2016 року і домовилися викласти договір у новій редакції. В оренду передано земельну ділянку № 53, сільськогосподарського призначення (пай), яке знаходиться в с. Плетений Ташлик, площею 6,51 га, кадастровий номер 3523185200:02:000:0053, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 201862 грн.Договір вважається укладеним з дня його підписання сторонами, набирає чинності з дня державної реєстрації прав та діє до 15.02.2031 року з урахуванням ротації сівозміни. Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється за погодженням сторін та становить у розмірі не менше 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (том 1 а.с. 25-26).

Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 326133890 від 17.03.2023 року, підтверджується, що 05.03.2018 року, реєстратором Смолінської селищної ради Маловисківського району, Кіровоградської області здійснено реєстрацію змін до речового права внесеного на підставі договору оренди землі б/н від 30.07.2012 року, додано додаткову угоду про внесення змін до договору оренди серія та номер б\н, виданий 06.10.2016 року СТОВ «Кіровоградське»; змінено на орендна плата становитть у розмірі не менше 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексанції, строк дії 15.02.2031 року, з правом пролонгації (том 1 а.с.27-29).

Відповідно до Листа Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області щодо надання відповідних завірених копій примірників договорів оренди від 23.02.2023 року №333/422-23-0.555,3:

- згідно книги реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 75 від 10.12.2007 року здійснено запис про реєстрацію договору оренди на земельну ділянку площею 6,51 га, кадастровий номер 3523185200:02:000:0053. Відповідний договір укладений між ОСОБА_2 та СТОВ «Кіровоградське» терміном на 5 років. Архівний примірник договору оренди землі у відділі відсутній;

- договір оренди землі від 30.07.2012 року на земельну ділянку площею 6,51 га, кадастровий номер 3523185200:02:000:0053 укладений між ОСОБА_2 та СТОВ «Кіровоградське» у відділі відсутній (том 1, а.с. 30).

Згідно із свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 03.02.2022 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 03.02.2022 року відділом державної реєстрації смерті у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Маністерстав юстиції (м. Дніпро) складено відповідний актовий запис № 402 (том 1 а.с. 11).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 19.12.2022 року, приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Потьомкіною І.А. за № 902, спадкова справа № 15/2022, спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_2 є його донька ОСОБА_1 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з права власності на земельну ділянку кадастровий номер 3523185200:02:000:0053, площа - 6,5100 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місцезнаходження: Кіровоградська область, Новоукраїнський район, Плетеноташлицька сільська рада. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 326133890 від 17.03.2023 року, 19.12.2022 року зареєстровано право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку кадастровий номер 3523185200:02:001:001:0053, площею 6,51 га, на підставі свідоцтва про право на спадщину, за законом, серія та номер: 902, виданий 19.12.2022 року приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Потьомкіною І.А. (том 1 а.с. 16, 27-29).

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/112-23/12650-ПЧ від 29.02.2024 року підпис розташований у графі «Орендодавець» розділу «Підписи сторін» договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_2 (орендодавець) та СТОВ «Кіровоградське», в особі директора Галенок О.А. (орендар) на земельну ділянку загальною площею 6,51 га від 30.07.2012 року (екземпляру наданого відповідачем) виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою.

Підпис, розташований у графі «Орендодавець» розділу «Підпис сторін» договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_2 (орендодавець) та СТОВ «Кіровоградське», в особі директора Галенок О.А. (орендар) на земельну ділянку загальною площею 6,51 га від 30.07.2012 року (екземпляру наданого позивачем) виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою.

Вирішити питання: «Чи виконані підписи, розташовані в графі Орендодавець ОСОБА_2 » у примірнику додаткової угоди, укладеної 06.10.2016 року про внесення змін до Договору оренди землі № б/н від 30.07.2012 року, укладеного між ОСОБА_2 та СТОВ «Кіровоградське» на земельну ділянку загальною площею 6,51 га, яка розташована на території Плетеноташлицької сільської ради Маловисківського району (Злинської об`єднаної територіальної громади Новоукраїнського району) Кіровоградської області, кадастровий номер 3523185200:02:001:001:0053, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав:номер запису про інше речове право: 13259126, Дата, час державної реєстрації: 09.02.2016 року, наданої відповідачем на виконання ухвали Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 08.05.2023 року по справі №392/649/23, - самим ОСОБА_2 чи іншою особою?» - не надалось можливим у зв`язку з тим, що в процесі порівняння досліджуваного підпису із вільними зразками підпису ОСОБА_2 були виявлені як збіжні так і розбіжні ознаки. Виявлені збіжні ознаки, в більшості своїй, відносяться до числа ознак, які зустрічаються в почерках багатьох осіб. Тому, вказані ознаки в своїй сукупності не можуть індивідуалізувати почерк певної особи, а також, враховуючи конструктивну простоту підпису і наявність розбіжностей, не достатні для будь-якого категоричного чи ймовірного позитивного висновку. Виявлені ж розбіжності, можуть бути варіантами ознак почерку ОСОБА_2 та не проявитись у наданих на дослідження зразках ( у зв`язку із їх великою кількістю, виконаними саме в цей період (2016 рік), в період хвороби особи), або ж свідчити про те, що даний підпис виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою ( том 2 а.с. 2 - 23).

Представником відповідача на підтвердження доказів виплати орендної плати ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за 2012-2022 роки надано:

- розрахунки СТОВ «Кіровоградське» по орендній платі за земельний пай ОСОБА_2 , іпн - 1867703758, кадастровий номер 3523185200:02:0001:0202 і 3523185200:02:001:001:0053, відповідно яким останньому виплачено орендну плату за земельний пай: за 2012 -2021 роки - 245124,68 грн; за 2022 рік 28237,51 грн (том 1 а.с.127-128);

- платіжну інструкцію № 899 від 22.12.2022 року, згідно якої СТОВ «Кіровоградське» сплатило ОСОБА_1 28237,51 грн, призначення платежу «За оренду земельного паю за 2022 рік. ОСОБА_1 - 28237,51 грн.Податки сплачено 22.12.2022 р.» (том 1 а.с. 129).

За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів).

У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною 3 ст. 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису ч. 1 ст. 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у ч. 1 ст. 215 ЦК України, так і у ст. 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За ч. 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч. 1 ст. 207 ЦК України, тут і далі у редакції, чинній на час укладення спірного договору).

Згідно із ч. 1 ст. 627 ЦК України і відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

За ч. 1 ст. 14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається у письмовій формі.

Частиною 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі»).

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

За змістом ст. 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

У постанові від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19) Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок про те, що такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом. У такому випадку власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення ним договору оренди земельної ділянки у мотивах негаторного позову та виходячи з дійсного змісту правовідносин, які склалися у зв`язку із фактичним використанням земельної ділянки.

Ефективним способом захисту права, яке позивач вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема, шляхом пред`явлення вимоги про повернення таких земельних ділянок. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду, зокрема, від 23 вересня 2020 року у справі № 396/1857/16, від 11 листопада 2020 року у справі № 598/538/19 (провадження № 61-9846св20) та від 14 грудня 2022 року у справі № 394/85/21-ц (провадження № 61-9582св22).

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/112-23/12650-ПЧ від 29.02.2024 року, встановлено, що договір оренди землі, укладений між ОСОБА_2 та СТОВ «Кіровоградське» від 30.07.2012 року не підписувався ОСОБА_2 , а отже, відсутні підстави вважати, що такий договір є укладеним. В той же час, встановити чи підписував ОСОБА_2 додаткову угоду, укладену 06.10.2016 року про внесення змін до Договору оренди землі № б/н від 30.07.2012 року, експерту не надалось можливим у зв`язку з тим, що в процесі порівняння досліджуваного підпису із вільними зразками підпису ОСОБА_2 були виявлені як збіжні так і розбіжні ознаки. Виявлені збіжні ознаки, в більшості своїй, відносяться до числа ознак, які зустрічаються в почерках багатьох осіб. Тому, вказані ознаки в своїй сукупності не можуть індивідуалізувати почерк певної особи, а також, враховуючи конструктивну простоту підпису і наявність розбіжностей, не достатні для будь-якого категоричного чи ймовірного позитивного висновку.

Суд приймає до уваги, що відповідач погодився з фактом укладення договору між ОСОБА_2 та СТОВ «Кіровоградське» 14.12.2007 року строком на 5 років та зазначив, що по закінченню строку дії вищевказаного договору, сторони 30.07.2012 року поновили свої правовідносини та уклали новий договір оренди строком на 15 років. В подальшому, 06.10.2016 року сторони додатково врегулювали свої правовідносини шляхом укладення Додаткової угоди до договору оренди землі від 30.07.2012 року.

Як встановлено відповідним висновком експерта, ОСОБА_2 не укладав з СТОВ «Кіровоградське» договір оренди від 30.07.2012 року, в той же час, відповідно до позиції сторони позивача, яка не була спростована відповідачем, між ОСОБА_2 та СТОВ «Кіровоградське» існувала усна домовленість щодо користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3523185200:02:000:0053 терміном до літа 2022 року.

Укладеність договору пов`язується з досягненням сторонами згоди з усіх істотних його умов (ч. 1 ст.638 ЦК України). Належним підтвердженням досягнення сторонами згоди щодо визначених у договорі умов є, зокрема, їх підписи.

Неукладеність договору у зв`язку з недотриманням установленої для нього законом обов`язкової письмової форми, зокрема й щодо його підписання, повинна насамперед корелюватися з відсутністю у сторони правочину волевиявлення на його укладення, про що може свідчити факт непідписання договору цією особою чи підписання його від імені сторони іншою неуповноваженою особою (підроблення підпису).

Отже, відсутність або підроблення підпису сторони (яка у зв`язку із цим фактично не є учасником договірних правовідносин) на письмовому правочині створює презумпцію відсутності волевиявлення сторони на виникнення, зміну чи припинення цивільних правовідносин, яка може бути спростована письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами, що підтверджують факт наявності волевиявлення на укладення правочину у сторони, яка заперечує проти цього. Натомість неспростування цієї презумпції свідчить про неукладеність договору, яка ґрунтується на положеннях абзацу першого частини першої статті 638 ЦК України - договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що відсутність (підроблення) підпису сторони правочину, щодо якого передбачена обов`язкова письмова форма, за загальним правилом не свідчить про недійсність цього правочину, а вказує на дефект його форми та за відсутності підтвердження волевиявлення сторони на його укладення, свідчить про неукладеність такого правочину.

Добросовісність (п. 6 ст. 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-31595св18).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (п. 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Враховуючи вищевикладені обставини справи, суд дійшов висновку, що факт отримання ОСОБА_2 плати за користування земельною ділянкою не свідчить про прийняття позивачем усіх істотних умов договору оренди від 30.07.2012 року, а лише підтверджує його згоду на оплатне користування відповідачем його земельною ділянкою (на підставі усної домовленості між ОСОБА_2 та СТОВ "Кіровоградське", до 14.12.2017 року та до 14.12.2022 року) та отримання за це відповідної плати без визначення інших істотних умов договору. Тому, за умов не підписання позивачем договору оренди землі від 30.07.2012 року, відсутні підстави стверджувати, що між сторонами було погоджено усі істотні умови договору оренди земельної ділянки, а отримання плати саме за користування земельною ділянкою при не укладенні додаткової угоди не свідчить про схвалення орендодавцем умов договору оренди в цілому, однак підтверджує безпідставність користування цим майном відповідачем.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного суду від 10.07.2024 року у справі № 671/2139/21 (провадження № 61-2733св24).

Щодо наданих представником відповідача розрахунків по орендній платі за земельний пай ОСОБА_2 за 2012-2022 роки, суд зазначає, що орендну плату сплачено за оренду земельних ділянок з кадастровими номерами 3523185200:02:001:0202 і 3523185200:02:001:001:0053, які в свою чергу не відповідають кадастровому номеру земельної ділянки, яка належать на праві приватної власності позивачу - 3523185200:02:000:0053. При цьому, суд враховує, що сторона позивача не заперечує отримання, на підставіусної домовленості, від СТОВ «Кіровоградське» плати за користування земельною ділянкою ОСОБА_2 за вказаний позивачем період. При цьому, інших доказів отримання позивачем коштів впродовж 2023-2024 років від СТОВ "Кіровоградське" за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3523185200:02:000:0053 не додано.

Суд вважає необґрунтованими посилання представника відповідача щодо вчинення власником земельної ділянки конклюдентних дій, які свідчать про вчинення правочину, зокрема, отримання ОСОБА_2 , а в подальшому ОСОБА_1 орендної плати від СТОВ «Кіровоградське» за 2012-2022 роки, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Отже, конклюдентними діями може підтверджуватися лише укладення договору в усній формі.

Між тим, ст. 18 Закону України «Про оренду землі» договір оренди набирає чинності після його державної реєстрації. Зазначена норма виключає можливість укладення спірного договору шляхом вчинення конклюдентних дій, бо такий договір не може бути зареєстрований.

З таких же висновків виходила Велика Палата Верховного Суду у пунктах 7.37, 7.38 постанови від 16.06.2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19).

Отже, враховуючи конкретні встановлені судами обставини справи, що розглядається, суд не вбачає підстав для застосування доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) до правовідносин, що склалися між сторонами у цій справі.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду: від 26.04.2022 року у справі № 378/1194/20 (провадження № 61-20827св21), від 14.12.2022 року у справі № 394/85/21-ц (провадження № 61-9582св22) та від 11.05.2023 року в справі № 357/3155/21 (провадження № 61-10293св22).

Відповідно до положень Закону України «Про оренду землі», право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Державна реєстрація речових прав та їх обтяжень здійснюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до cт. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Відповідно до п. 1, 2, 3 ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду від 03.09.2020 року в справі № 914/1201/19 (п. 29) "наразі способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав. При цьому з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав)".

За таких обставин вимога скасувати державну реєстрацію права оренди з одночасним припиненням права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3523185200:02:000:0053, площею 6,51 га, яке зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за СТОВ «Кіровоградське» підлягає задоволенню.

Європейський суд з прав людини зазначав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Також потрібно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на приписи законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Тож питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», від 18 липня 2006 року № 63566/00,§ 23).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що права позивача підлягають захисту шляхом усунення перешкод у користуванні належним її майном, зокрема, шляхом повернення їй спірної земельної ділянки та скасування державної реєстрації прав оренди відповідача.

Питання розподілу судових витрат слід вирішити відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, якими, крім іншого, передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, на підставі чого, враховуючи що позов задоволено повністю, суд дійшов висновку, що судові витрати, що складаються з судового збору, сплаченого позивачем в розмірі 2147,20 грн, слід стягнути з відповідача на користь позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 12- 13, 15-16, 77, 78, 80-81, 263-265 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Коротченко Олександр Олександрович до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградське» про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпорядження своїм майном - задовольнити.

Зобов`язати сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Кіровоградське» усунути перешкоди у користуванні та розпоряджанні належною на праві власності ОСОБА_1 земельною ділянкою загальною площею 6,51 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Плетеноташлицької сільської ради Маловисківського району (Злинської об`єднаної територіальної громади Новоукраїнського району) Кіровоградської області, кадастровий номер 3523185200:02:000:0053 шляхом повернення вказаної земельної ділянки у її користування та розпорядження.

Скасувати державну реєстрацію права оренди сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградське» на земельну ділянку загальною площею 6,51 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Злинської об`єднаної територіальної громади Новоукраїнського району (Плетеноташлицької сільської ради Маловисківського району) Кіровоградська області, кадастровий номер 3523185200:02:000:0053, що зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі Договору оренди землі, укладеного 30.07.2012 року між СТОВ «Кіровоградське» та ОСОБА_2 , державним реєстратором Реєстраційної служби Маловисківського районного управління юстиції Кіровоградської області Блажко Анатолієм Петровичем, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 28245243 від 15.02.2016 року, номер запису про інше речове право: 13259126, дата , час та державної реєстрації: 09.02.2016 року.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградське» на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 2147,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ;

- відповідач: сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Кіровоградське», код ЄДРПОУ 30913392, місцезнаходження: вул. Центральна, буд. 1, с. Плетений Ташлик, Новоукраїнського району Кіровоградської області.

Суддя Альона Володимирівна Бадердінова