Рішення

від 13.12.2024 по справі 477/2204/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/2204/24

Провадження №2/477/1206/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2024 року м. Миколаїв

Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі:

головуючої - судді Саукової А.А.,

з секретарем - Мезіновою В. О.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Миколаївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) про встановлення батьківства,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Жовтневого районного суду Миколаївської області з позовною заявою, в якій просить визнати його батьком - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внести зміни до актового запису № 4 від 05 січня 2016 року про народження дитини зазначивши відомості про нього як батька дитини, змінити прізвище дитини на « ОСОБА_4 »; визнати його батьком - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внести зміни до актового запису № 90 від 12 жовтня 2017 року про народження дитини зазначивши відомості про нього як батька дитини, змінити прізвище дитини на « ОСОБА_4 »; визнати його батьком - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , внести зміни до актового запису № 99 від 06 листопада 2019 року про народження дитини зазначивши відомості про нього як батька дитини, змінити прізвище дитини на « ОСОБА_4 »; визнати його батьком - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , внести зміни до актового запису № 101 від 2 липня 2021 року про народження дитини зазначивши відомості про нього як батька дитини, змінити прізвище дитини на « ОСОБА_4 ».

В обґрунтування позову зазначив, що з 2010 року він разом з відповідачкою проживають однією сім`єю, як чоловік і жінка, без реєстрації шлюбу, в період спільного проживання у них народилося шестеро спільних дітей.

Батьком дітей з прізвищем « ОСОБА_8 » був зареєстрований в органах РАЦС при видачі свідоцтва про народження зі слів матері, тобто на підставі ст. 135 СК України, але позивач є біологічним батьком всіх дітей, з якими вони проживають однією родиною.

Для підтвердження факту батьківства позивач звернувся до Медико-генетичного центру «Мама Папа» щодо проведення молекулярно-генетичного експертного дослідження та згідно висновку ймовірність його батьківства складає 99, 999999 %.

На підставі викладеного, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 14 жовтня 2024 року заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання в порядку загального позовного провадження.

Позивач в підготовче судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі та зазначила, що позов визнає в повному обсязі, проти задоволення позову та прийняття рішення у підготовчому судовому засіданні не заперечує, наслідки визнання позову розуміє, а саме, те що може бути прийнято рішення по суті з задоволенням позовних вимог.

Третя особа Миколаївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) свого представника до суду не направили, про дату, місце та час судового засідання повідомлені відповідно до ст. 128, 130 ЦПК України.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Суд, дослідивши докази по справі в їх сукупності встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Частиною першою статті 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ч. 8 ст.7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу.

Відповідно до статті 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 122 СК України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дитиною дитини.

Судом встановлено, що сторони у зареєстрованому шлюбі не перебували.

Відповідно до Довідки, виданої Партизанським старостатом Первомайської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області - гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 дійсно зареєстрований з 29.07.2004 року по теперішній час за адресою: АДРЕСА_1 , але проживав з цивільною дружиною ОСОБА_2 з 2010 року та має спільних дітей: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , з червня 2010 року до березня 2022 року, виїхав у зв`язку з проведенням активних бойових дій на території села Благодатне.

У статті 125 СК України передбачено, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини.

Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

Частиною першою статті 126 СК України передбачено, що походження дитини від батька визначається за заявою жінки чи чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Згідно з частиною першою статті 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Тобто, передумовою звернення до суду із заявою про встановлення батьківства є запис про батька дитини у книзі записів народжень за вказівкою матері.

Судовим розглядом встановлено, що при реєстрації народження дітей запис про батька був здійснений зі слів матері дітей, тобто згідно ч. 1 ст. 135 СК України. Дане підтверджується наявними у справі копіями відповідних актових записів про народження дітей.

Відповідно до ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визначено за рішенням суду.

Рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах реєстрації актів цивільного стану (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності.

Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Так, на обґрунтування своєї правової позиції позивачем було надано висновок молекулярно - генетичного експертного дослідження медико - генетичного центру «МАМА ПАПА» від 09.08.2024 року № 43775, відповідно до якого ймовірність батьківства позивача ОСОБА_1 відносно малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , становить 99, 999999 відсотків.

Верховний суд у справі № 310/3095/17, провадження № 61-7887св19 (ЄДРСРУ № 87950883) констатує, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства, що також узгоджується з практикою ЄСПЛ (Калачова проти Російської Федерації, № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).

ЄСПЛ у рішенні від 07 травня 2009 року в справі "KALACHEVA v. RUSSIA", заява № 3451/05, § 34, зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства.

Таким чином, батьківство позивача доведено. Будь-яких доказів на спростування доводів позивача та вказаного висновку молекулярно - генетичного експертного дослідження суду не надано. Матеріали справи не містять відомостей про те, що інша особа, крім позивача, визнає своє батьківство щодо дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

У рішенні від 19 березня 2019 року Європейський суд з прав людини у справі M. T. v. UKRAINE, № 950/17, § 23 - 24, ЄСПЛ вказав, що питання полягає не в діях держави, а в стверджуваній неналежності захисту національними судами приватного життя заявника у спорі між приватними сторонами. У справах такого типу має враховуватись справедливий баланс між відповідними конкуруючими інтересами. До того ж усі рішення щодо найкращих інтересів дитини повинні мати надзвичайне значення. Стосовно спорів про батьківство, ініційованих ймовірними біологічними батьками, незважаючи на надану національним органам влади свободу розсуду в цій сфері, біологічний батько не повинен повністю виключатись з життя своєї дитини, якщо тільки цього не вимагають відповідні причини щодо захисту найкращих інтересів дитини. Суд встановлював порушення статті 8 Конвенції, коли національні органи влади відмовляли у розгляді позову ймовірного біологічного батька про встановлення його батьківства, лише пославшись на визнання батьківства іншим чоловіком та не розглянувши при цьому фактичні обставини справи. На противагу, стаття 8 Конвенції не була порушена у випадках, коли національні органи влади відмовляли у розгляді такого позову після ретельного вивчення інтересів зацікавлених осіб, приділивши особливу увагу інтересам дитини та не проігнорували при цьому інтереси ймовірного біологічного батька.

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини.

Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Визнання батьківства за рішенням суду розглядається як засіб захисту прав дитини, тобто міра, спрямована на відновлення, визнання порушених або оспорених прав дитини. Визначення батьківства дитини є підставою виникнення батьківських обов`язків, зокрема обов`язку з утримання дитини (постанова Верховного Суду від 15 квітня 2021 року у справі № 645/1098/18 (провадження № 61-759св21).

При вирішенні спору про визнання батьківства суд приділяє особливу увагу інтересам дитини, не ігноруючи при цьому інтереси біологічного батька.

Відповідно до п. п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Відповідно до п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011р. №96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за N 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

За положеннями ст. 134 СК України на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126, 127 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.

Згідно з ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 125 СК України однією з підстав для визначення походження дитини від батька є рішення суду.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Миколаївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) про встановлення батьківства, підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 258-259, 264-265, 268, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 - батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Внести зміни до актового запису № 4 від 05 січня 2016 року про народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначивши відомості про батька дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , замість « ОСОБА_11 ». Прізвище дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , змінити на « ОСОБА_4 ».

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 - батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Внести зміни до актового запису № 90 від 12 жовтня 2017 року про народження дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначивши відомості про батька дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , замість « ОСОБА_11 ». Прізвище дитини, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , змінити на « ОСОБА_4 ».

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 - батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Внести зміни до актового запису № 99 від 06 листопада 2019 року про народження дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зазначивши відомості про батька дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , замість « ОСОБА_11 ». Прізвище дитини, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , змінити на « ОСОБА_4 ».

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 - батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Внести зміни до актового запису № 101 від 02 липня 2021 року про народження дитини, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зазначивши відомості про батька дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , замість « ОСОБА_11 ». Прізвище дитини, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , змінити на « ОСОБА_4 ».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування сторін:

позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ;

відповідач - ОСОБА_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Миколаївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса), адреса: 54005, м. Миколаїв, пров. Кур`єрський, 7; ЄДРПОУ - 25379302.

Повний текст рішення складено 13 грудня 2024 року.

Суддя А. А. Саукова