Рішення

від 22.11.2024 по справі 525/597/24

ВЕЛИКОБАГАЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 525/597/24

Провадження № 2/525/227/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.11.2024 селище Велика Багачка

Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Прасол Я.В.,

секретаря судових засідань Корж Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка Полтавської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області, як органу опіки та піклування, до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Служба у справах дітей Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області, Виконавчий комітет Солотвинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, як орган опіки та піклування,

у с т а н о в и в:

03 травня 2024 року на адресу суду надійшла позовна заява Виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області, як органу опіки та піклування, до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Служба у справах дітей Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області.

Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі, в них народилося двоє дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У зв`язку із встановленням факту ухилення батьків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від виконання батьківських обов`язків, службою у справах дітей було взято на облік малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , як таких, що перебувають у складних життєвих обставинах. За заявою матері ОСОБА_1 та рішенням Великобагачанської селищної ради як органу опіки і піклування у період з 01.10.2021 по 03.03.2022 діти були направлені до КЗ «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Полтавської обласної ради в м. Гадяч. Мати і батько жодного разу дітей не відвідували, не цікавилися їхнім здоров`ям та життям у даному закладі. У зв`язку з воєнними діями діти були повернуті біологічній матері ОСОБА_1 , яка запевнила, що буде піклуватися про дітей і дасть їм все можливе, щоб діти зростали в сім`ї. У березні 2022 року ОСОБА_1 залишила доньку ОСОБА_5 жити у баби за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до пояснень баби ОСОБА_6 , батьки вихованням дочки не займаються, матеріально не забезпечують, не приїжджають, не цікавляться її життям та здоров`ям, дитина повністю перебуває на її утриманні. Малолітній ОСОБА_7 проживав у баби ОСОБА_8 в с. Мала Решетилівка, Миргородський район, Полтавська область. Будинок в якому проживав ОСОБА_7 знаходиться в аварійному стані, без світла, має антисанітарні умови, що загрожує життю і здоров`ю дитини. 30.04.2024 рішенням Виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради №110 здійснено негайне відібрання від матері ОСОБА_1 малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з неналежним виконанням батьківських обов`язків, поведінка якої не відповідає загальноприйнятим нормам, безвідповідальне ставлення до здоров`я і життя дитини, до умов проживання і виховання, до прийняття рішення про влаштування дитини до сімейних форм виховання. Малолітній ОСОБА_2 тимчасово влаштований в сім`ю ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . На даний час батьки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ніяким чином не піклуються про дітей, не проявляють заінтересованості в їх подальшій долі, не цікавляться фізичним та духовним розвитком дітей, їх навчанням, підготовкою до самостійного життя, не забезпечують харчуванням та медичним доглядом, не спілкуються з дітьми, в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення, не надають дітям доступу до культурних та інших духовних цінностей, не створюють умов для отримання ними освіти.

З урахуванням вищевикладеного позивач вважає, що наявні підстави для позбавлення відповідачів батьківських прав відносно їх малолітніх дітей: ОСОБА_2 та ОСОБА_2 . Одночасно просить стягнути з відповідачів аліменти на утримання дітей у розмірі по 1/3 частині всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, з кожного з відповідачів.

10.05.2024 судом було відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання, роз`яснено відповідачам та третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору право подати відзив та письмові пояснення у справі.

Ухвалою суду від 07.06.2024 до участі у справі було залучено, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Виконавчий комітет Солотвинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, як орган опіки та піклування.

Відповідач ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку за зареєстрованим місцем проживання, у визначений судом строк відзив на позов не подала.

Відповідач ОСОБА_2 позов з додатками, ухвалу суду від 10.05.2024 отримав, відзиву на позов не подав.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, правом подати письмові пояснення щодо предмету спору не скористалися.

04.07.2024 судом було закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду.

Під час розгляду справи у суді представник позивача ОСОБА_11 заявлені позовні вимоги підтримала повністю, просила позов задовольнити, з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник позивача ОСОБА_11 під час її допиту, як свідка, суду пояснила, що з родиною відповідача ОСОБА_1 вона знайома давно. Сама ОСОБА_1 виросла в інтернаті, оскільки її мати ОСОБА_8 була у свій час позбавлена батьківських прав. Потім відповідачі одружилися, у них народилася донька, пізніше син. ОСОБА_2 постійно з дочкою та дружиною не проживав. ОСОБА_1 вела розгульний спосіб життя, вихованням та розвитком дітей не займалася, не забезпечувала дітям належних умов проживання. Діти в основному проживали в баби ОСОБА_8 . Спочатку умови для проживання дітей були належними. Проте уже у 2022 році умови були такі, що залишати дітей з бабою було неможливо, мати та батько своїх батьківських обов`язків не виконували, у зв`язку з чим діти були направлені до реабілітаційного центру в м. Гадяч. Коли розпочалися воєнні дії надійшло повідомлення, що дітей потрібно забрати або вони будуть вивезені за кордон. Відповідач ОСОБА_2 повідомив їй особисто, що діти йому не потрібні, відповідач ОСОБА_1 забрала дітей та взяла зобов`язання, що буде займатися ними. Проте відразу ОСОБА_1 відвезла дочку до матері її колишнього чоловіка ОСОБА_6 в с. Пороги Івано-Франківської області, де лишила, а сина віддала своїй матері. Для проживання малолітньої ОСОБА_2 бабою створені належні умови, за повідомленням місцевого органу опіки, а для проживання малолітнього ОСОБА_2 жодних умов у баби не було, тому його було поміщено до лікарні, після чого влаштовано до патронатної сім`ї, де останній на даний час проживає.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що є матір`ю відповідача ОСОБА_2 , ні він, ні його колишня дружина ОСОБА_12 не займалися вихованням дітей. ОСОБА_12 приїхала до неї у березні 2022 року, лишила дочку і втекла з сином. ОСОБА_2 не має постійного місця проживання, постійно його змінює, за місцем реєстрації не проживає. Ніхто з батьків не допомагає їй ростити внучку ОСОБА_2 , третій рік вона сама виховує та утримує дитину, батьки з дочкою не спілкуються. Мати ОСОБА_1 з того часу, що лишила дочку, жодного разу її не відвідала, лише декілька місяців після від`їзду телефонувала, а потім і телефонувати припинила. Її син ОСОБА_2 , батько ОСОБА_13 , участі у вихованні дитини не бере, матеріальної допомоги не надає. ОСОБА_2 записаний у документах батьком ОСОБА_4 , але біологічним батьком останнього він не являється. Їй від представника органу опіки та піклування ОСОБА_11 відомо, що ОСОБА_14 проживає у прийомній сім`ї. Повідомила, що через похилий вік та скрутне матеріальне становище, вона не має можливості виховувати та утримувати двох малолітніх дітей. Свою онуку ОСОБА_13 дуже любить та не хоче, щоб її забрали, хоче щоб ОСОБА_13 спілкувалася з братом, щоб діти підтримували родинні відносини між собою.

Свідок ОСОБА_15 суду пояснила, що вона проживає неподалік від ОСОБА_6 та підтримує з її родиною добрі відносини, часто відвідує їх. Їй відомо те, що ОСОБА_6 опікується онукою ОСОБА_13 , яка живе у неї з лютого 2022 року. Саме від баби дитина пішла до школи, де зараз навчається. Баба повністю займається вихованням та утриманням дитини. ОСОБА_13 вже про матір навіть не згадує. Батько ОСОБА_13 зловживає алкоголем, дитиною зовсім не опікується. Знає, що ОСОБА_14 народився від іншого чоловіка. За весь час проживання онуки ОСОБА_13 з бабою ОСОБА_6 вона особисто ні матері, ні батька не бачила.

Свідок ОСОБА_17 суду пояснила, що працювала разом з ОСОБА_6 . Їй відомо, що ОСОБА_6 проживає разом з онукою ОСОБА_5 . Баба водить її до школи, виховує, батьки участі у вихованні дитини не беруть, матері ОСОБА_13 вона ніколи не бачила.

Свідок ОСОБА_18 суду пояснила, що вона працює провідним фахівцем Центру з надання соціальних послуг. ОСОБА_1 звернулася до Центру за допомогою, була взята на облік, як сім`я, яка опинилася у складних життєвих обставинах. Їй пропонували роботу, проте вона працювати не хоче, для неї було придбане соціальне житло. У 2023 році їй у складі відповідної комісії вдалося потрапити до квартири ОСОБА_1 , житло знаходиться у занедбаному стані та не придатне для проживання, у квартирі відсутні: колонка, умивальник, туалет, меблі. Дочка ОСОБА_1 . ОСОБА_13 живе в с. Пороги Івано-Франківської області з бабою. Син ОСОБА_14 жив з бабою ОСОБА_8 , проте з весни 2024 року, умови для проживання малолітнього ОСОБА_14 були незадовільні, у зв`язку з чим дитину було вилучено та поміщено до лікувального закладу, а потім влаштовано до патронатної сім`ї.

Свідок ОСОБА_19 суду пояснив, що є поліцейським громади, у зв`язку з виконанням службових обов`язків знайомий з ОСОБА_1 . Він у складі комісії неодноразово виїздив за місцем проживання останньої, у квартирі ОСОБА_1 умов для проживання немає, діти спали на підлозі, у квартирі немає санвузла, ванни. ОСОБА_20 повідомляла, що буде виправлятися, але нічого не робила. Він та його колеги неодноразово проводили з ОСОБА_1 роз`яснювальну роботу, бесіди, але це не дало бажаних результатів. Знає, що у ОСОБА_1 двоє малолітніх дітей, вона вихованням та утриманням дітей не займалася, а недавно народила ще одну дитину.

У судове засідання 22.11.2024 усі учасники судового розгляду не з`явилися, про місце, дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином. 22.11.2024 судом було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, свідків, вивчивши та проаналізувавши у сукупності всі докази зібрані по справі, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом установлено, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 (а.с. 8-9).

Шлюб між відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірваний рішенням Богородчаського районного суду Івано-Франківської області від 08.09.2022, рішення набрало законної сили 10.10.2022 ( а.с. 54).

Відповідно до довідки №766 від 04.04.2024 виданої виконавчим комітетом Великобагачанської селищної ради малолітні діти ОСОБА_2 та ОСОБА_2 зареєстровані разом з матір`ю за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 15).

Малолітні діти ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 24.09.2021 перебувають на обліку Служби у справах дітей, як такі, що перебувають у складних життєвих обставинах у зв`язку із ухилянням батьків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від виконання батьківських обов`язків (а.с. 13).

Згідно характеристики виданої депутатом Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області ОСОБА_1 є матір`ю двох малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які разом з нею не проживають. ОСОБА_1 за час проживання в селищі Велика Багачка зарекомендувала себе з негативної сторони, ніде не працює, практично не спілкується з дітьми, не допомагає фінансово, веде асоціальний спосіб життя. Неодноразово притягалася до адміністративної відповідальності за здійснення різного роду правопорушень (а.с. 16).

Згідно характеристики №416 від 20.03.2024 виданої Солотвинською селищною радою Івано-Франківської району Івано-Франківської області ОСОБА_2 , зареєстрований у с. Пороги, але за місцем реєстрації не проживає. Вихованням дочки ОСОБА_13 не займається, матеріально та фінансово не забезпечує свою дитину (а.с. 17).

Відповідно до довідки №67 від 20.03.2024 виданої дирекцією Порогівського ліцею Солотвинської селищної ради Івано-Франківської району Івано-Франківської області ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно навчається у 2-Б класі даного навчального закладу (а.с. 19).

Відповідно до характеристики з місця навчання, ОСОБА_2 , виховує баба ОСОБА_6 . Баба відповідально ставиться до виховання та навчання дитини. Батьки нехтують вихованням дитини. За 2 роки навчання батько лише один раз відвідав школу, а мати жодного разу не цікавилася, не приїжджала і не телефонувала вчителю (а.с. 20).

Згідно інформації Центру надання соціальних послуг, ОСОБА_1 , як особа із числа дітей сиріт та позбавлених батьківського піклування за рахунок державної субвенції отримала 3-х кімнатну квартиру у селищі Велика Багачка. Спеціалісти Центру надання соціальних послуг виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради разом із службою у справах дітей та працівниками поліції неодноразово намагалися обстежити умови проживання сім`ї ОСОБА_1 , але безрезультатно, оскільки квартира завжди була зачинена. Під час одного з рейдів потрапивши до квартири та оглянувши її стан, з`ясували, що квартира знаходиться в занедбаному стані, непридатна та приносить загрозу для проживання малолітніх дітей. А також з`ясували, що ОСОБА_1 переїхала до своєї матері в село Мала Решетилівка. Під час спільного рейду 01.04.2024 з`ясувалося, що ОСОБА_8 переїхала на нове місце проживання в оселю яка непридатна для проживання малолітньої дитини, потребує капітального ремонту, відсутнє світло. 04.04.2024 дитину разом із бабою відправили у дитяче відділення Великобагачанської лікарні. Мати дитину не відвідала жодного разу (а.с. 29, 30-32).

У період з лютого 2020 року і по квітень 2024 року комісією у справах дітей систематично проводилися обстеження житлово-побутових умов проживання малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_4 за адресами: АДРЕСА_2 , було установлено, що умови для проживання малолітніх дітей відсутні, мати ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, вихованням дітей не цікавиться. Не зважаючи на попередження ситуація лише погіршувалася (а.с. 34-39).

Відповідно до складеного акту обстеження умов проживання від 11.04.2024, умови для проживання малолітньої ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 , в родині баби ОСОБА_6 , створені належним чином. Дитиною опікується баба ОСОБА_6 два роки, мати з дитиною не спілкується, батько за місцем реєстрації відсутній (а.с. 40).

Згідно листа №2007/115/112/01/2022 від 25.05.2022 гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , притягалася до адміністративної відповідальності протягом 2020-2022 року за різного роду правопорушення (а.с. 56).

ОСОБА_1 попереджалася про відповідальність за неналежне виконання батьківських обов`язків (а.с. 52, 53).

Рішенням виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області №110 від 30.04.2024 та наказом Служби у справах дітей Великобагачанської селищної ради Полтавської області №30 від 30.04.2024, відібрано малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від матері ОСОБА_1 та тимчасово влаштовано в сім`ю ОСОБА_9 та ОСОБА_10 до прийняття рішення про влаштування дитини (а.с. 58, 59).

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області, затвердженого рішенням виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області №103 від 25.04.2024, орган опіки та піклування прийшов до переконання про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відносно малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_2 (а.с. 60, 61-66).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону ( ч. ч. 1, 2 ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Частиною 5 та 6 статті 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з положенням частини 1 статті 3 Конвенції про права дитини, частин 7, 8 статті 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.

Частиною 1 статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Статтею 150 СК України визначено, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом (ч. ч. 3, 4 ст. 155 СК України)

Відповідно до положень ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав з підстав, встановлених пунктами 2, 4 і 5 частини першої цієї статті, лише у разі досягнення ними повноліття. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.

Під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дітей, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини. Це означає, що позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо і лише при наявності вини в діях батьків.

Виключний характер позбавлення батьківських прав пояснюється тим, що воно може бути здійснено тільки судом. З цієї ж причини встановлений вичерпний перелік підстав позбавлення батьківських прав, який охоплює всі можливі способи порушення батьками прав і інтересів дитини.

Будь-яка з підстав для позбавлення батьківських прав, перелічена в ст. 164 СК України, є критерієм протиправної поведінки батьків по відношенню до своєї дитини.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. п. 15, 16, 17 постанови Пленуму ВСУ №3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Суд вважає, що при розгляді справи знайшли підтвердження обставини, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_21 без поважних причин свідомо нехтують своїми батьківськими обов`язками, передбаченими ст. 150 СК України, за власною ініціативою самоусунулися від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без поважних причин залишили їх без батьківської уваги та турботи, при цьому наявна відсутність перешкод у спілкуванні з ними, а отже поведінка відповідачів відносно дітей є свідомим нехтуванням ними своїми батьківськими обов`язками.

Крім того відповідачі жодного разу не з`явилися до суду для участі у розгляді цієї справи, правом на подання відзиву не скористалися, така їх поведінка, на переконання суду, свідчить про байдуже ставлення до долі дітей.

Як зазначено в рішенні ЄСПЛ від 07.12.2006 у справі «Хант проти України» вирішення питання про позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки.

Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків (постанова ВС від 13.03.2019 у справі № 631/2406/15-ц).

Ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що наявні підстави, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України для позбавлення відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 батьківських прав щодо їх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_2 , що сприятиме захисту якнайкращих інтересів дітей.

За відсутності доказів щодо наявності між дитиною та матір`ю зв`язку, який визначається як сімейне життя, відсутність взагалі протягом тривалого часу будь-якого контакту внаслідок свідомої поведінки відповідача, позбавлення її батьківських прав не становитиме втручання, в значенні пункту 2 статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у право відповідача на повагу до його сімейного життя, яке гарантується пунктом 1 статті 8 цієї Конвенції.

Відповідно до положень ч. ч. 1-3 ст. 169 СК України, мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо дитина була усиновлена і усиновлення не скасоване або не визнане недійсним судом. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо на час розгляду справи судом дитина досягла повноліття.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітніх дітей суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до загальних норм права ст. ст. 180, 181 СК України обов`язок утримувати дитину шляхом виплати аліментів покладено на батьків, які проживають окремо від дитини.

Згідно із частиною 3 статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Представник позивача просила суд стягнути з кожного з відповідачів аліменти на утримання малолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 всіх видів доходів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

За правилами статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина та інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У пункті 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства та стягнення аліментів" від 15 травня 2006 року зазначається, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка та дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Частина 2, 3 статті 166 СК України передбачає, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Суд враховує те, що малолітні діти ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживають окремо від батьків та набудуть статусу дитини позбавленої батьківського піклування; відповідачі є працездатними особами; позбавлення їх батьківських прав відносно малолітніх дітей не звільняє від обов`язку щодо їх утримання. Таким чином, суд приходить до переконання, що відповідачі повинні сплачувати аліменти на утримання неповнолітніх дітей у розмірі заявленому позивачем.

Відповідно до положень частини 1 статті 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину визначається судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Відповідно до статті 430 частина 1 пункт 1 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи ( ч. 1 ст. 133 ЦПК України).

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог ( ч. 1 ст. 141 ЦПК України).

Згідно вимог частини 6 статті 141 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено судове рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави.

У відповідності з пункту 14 частини 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб. Відтак з відповідача ОСОБА_1 на користь держави підлягають стягненню судові витрати в розмірі 2422, 40 грн., за позовною вимогою про позбавлення батьківських прав - 1211,20 грн., за позовною вимогою про стягнення аліментів - 1211,20 грн. Також, з відповідача ОСОБА_2 на користь держави підлягають стягненню судові витрати в розмірі 2422, 40 грн., за позовною вимогою про позбавлення батьківських прав - 1211,20 грн., за позовною вимогою про стягнення аліментів - 1211,20 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-78, 141, 258, 263-265, 268 ЦПК України,

у х в а л и в:

Позовні вимоги Виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області, як органу опіки та піклування, задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_1 відносно малолітніх дітей: дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітніх дітей: дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , передати Виконавчому комітету Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області, як органу опіки та піклування.

Роз`яснити, що мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Стягувати з ОСОБА_1 на користь опікуна або установи, під опікою якого будуть перебувати діти, аліменти на утримання дітей: дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/3 (однієї третьої) частини всіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 03 травня 2024 року і до досягнення дітьми повноліття.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь опікуна або установи, під опікою якого будуть перебувати діти, аліменти на утримання дітей: дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/3 (однієї третьої) частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 03 травня 2024 року і до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України судом зазначається повне найменування сторін:

позивач: Виконавчий комітет Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області, код ЄДРПОУ 41830544, адреса: вул. Шевченка, 73, селище Велика Багачка, Миргородський район, Полтавська область;

представник позивача за довіреністю: ОСОБА_11 , адреса: вул. Шевченка, 73, селище Велика Багачка, Миргородський район, Полтавська область;

відповідачі: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області, код ЄДРПОУ 43573317, адреса: вул. Шевченка, 73, селище Велика Багачка, Миргородський район, Полтавська область;

Виконавчий комітет Солотвинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, як орган опіки та піклування, адреса: вулиця Чорновола В., 7-А, селище Солотвин, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область.

Повне рішення суду складено 17 грудня 2024 року.

Суддя Я.В. Прасол