Рішення

від 18.12.2024 по справі 629/5754/24

ЛОЗІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 629/5754/24

Провадження № 2/629/1500/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2024 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого судді Каращука Т.О., за участю секретаря судового засідання Лукаренко А.Р., розглянувши у підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в місті Лозова Харківської області цивільну справу №629/5754/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: виконавчий комітет Лозівської міської ради, як орган опіки та піклування, служба у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області, про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки, призначення опікуна та стягнення аліментів, представник позивача - адвокат Остапенко Світлана Юріївна, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: виконавчий комітет Лозівської міської ради, як орган опіки та піклування, служба у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області, про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки, призначення опікуна та стягнення аліментів.

В обґрунтування позову позивач вказала, що в її онука ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - Відповідач), за час спільного проживання народилася її праонука - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка перебуває на її утриманні та утриманні її доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки села Михайлівка, Лозівського району Харківської області, які проживають з нею. Відповідачі у даній справі є матір?ю неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , однак з дитиною не проживають понад 8 років, не спілкуються з нею та не надають матеріальної допомоги, не цікавляться станом здоров"я дитини та її навчанням. Позивач зазначила, що зі слів спільних знайомих сусідів, відповідач ОСОБА_2 має одну дитину, яку покинула на батька, зловживає наркотичними речовинами і на даний час вагітна. Батько дитини більше 5 років як покинув родину та виїхав на заробітки, з того часу не дзвонив, не спілкувався з дитиною, не надавав матеріальної допомоги та не відвідував, зв"язок з ним відсутній. Так, ОСОБА_1 додала, що вихованням дівчинки займається вона та її донька ОСОБА_5 , яка є бабусею, але не може бути опікуном, бо працює без укладання трудового договору, часто виїжджає за кордон, а її чоловік помер. Позивач вказала, що вона постійно контролює побут, навчання і поведінку праонуки, у них близькі, дружні відносини. Враховуючи вище вказане, ОСОБА_1 була змушена звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою суду провадження у справі було відкрито у порядку загального позовного провадження, сторонам надано час для подання заяв по суті та підготовки органом опіки і піклування висновку та подання.

Виконавчим комітетом Лозівської міської ради Харківської області як органом опіки та піклування долучено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав відповідачів, а також подання про доцільність встановлення опіки та призначення позивача опікуном дитини.

Позивачка та її представник у судове засідання не з`явилися, надали заяву у якій просили розгляд справи проводити за їх відсутності.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, був повідомлений про розгляд справи належним чином, причину неявки суду не повідомив.

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, надала заяву, у якій не заперечувала проти позовних вимог позивачки та просила проводити розгляд справи за її відсутності.

Представник органу опіки та піклування Виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області у судове засідання не з"явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, проти задоволення позову не заперечувала.

Представник Служби у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області у судове засідання з"явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, проти задоволення позову не заперечувала.

Згідно до положення ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.17), ОСОБА_6 народилася в родині ОСОБА_7 та ОСОБА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_5 народився ОСОБА_3 в родині ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с.17).

Шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 було розірвано 28.02.2006 року, про що свідчить копія свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 (а.с.18).

З копії повторно виданого свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 (а.с.19), ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ОСОБА_8 .

Судом встановлено, що у ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 народилася ОСОБА_4 , про що свідчить копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 (а.с.12).

ОСОБА_4 навчається у КЗ "Катеринівський ліцей" Лозівської міської ради Харківської області із 01.09.2021 року, на даний час в 4 класі, що підтверджується довідкою комунального закладу (а.с.20).

Відповідно до викладеного в характеристиці КЗ "Катеринівський ліцей" Лозівської міської ради Харківської області(а.с.21), ОСОБА_4 зарекомендувала себе як здібна дитина, відповідально відноситься до навчання, вчасно виконує завдання, дуже дружня, добра дитина. Батьки дитини життям та здоров"ям дитини не займаються, з класним керівником зв"язку не підтримують. Участь у її вихованні приймає лише прабабуся ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Згідно з актом обстеження умов проживання сім"ї ОСОБА_1 (а.с.22), умови проживання задовільні, будинок облаштовано необхідними меблями та побутовою технікою, в наявності приготована їжа та запас продуктів харчування, постільна білизна, засоби гігієни, для дитини облаштовано окрему кімнату. Між членами сім"ї добрі стосунки, батьки з дитиною не мешкають, з донькою не спілкуються, матеріальної допомоги не надають.

Дитина ОСОБА_4 за станом здоров"я здорова, щеплення зроблені згідно віку, про що свідчить копія довідки та висновку (а.с.23, 28).

ОСОБА_5 за станом здоров"я може приймати участь у вихованні дитини, яка перебуває під опікою у іншого члена родини, що підтверджується копією висновку про стан здоров"я (а.с.24).

ОСОБА_1 за станом здоров"я може виконувати обов"язки опікун/піклувальника дитини, про що свідчить копія висновку (а.с.25).

До кримінальної відповідальності ОСОБА_1 не притягувалася, не знятої чи не погашеної судимості немає, що вбачається з копії витягу (а.с.27).

Згідно з висновком органу опіки та піклування (а.с.64-67), визнано доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відносно доньки.

Статтею 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

При дослідженні матеріалів, що були надані позивачем, судом встановлено факт ухилення відповідачів від виконання батьківських обов"язків.

Згідно з ч.ч.5,6 ст.81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Положеннями норм Сімейного кодексу України встановлено, що кожний із батьків зобов`язаний піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, проявляти у відношенні неї батьківське піклування, зобов`язаний виховувати та утримувати дитину до її повноліття. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом (ст.ст. 150, 151, 152, 155 СК України).

Відповідно до ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Відповідно до п.п. 15,16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і

про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Відповідно до ст.3 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року та ратифікованої постановою Верховної ради України від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Вищезазначене узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові по справі №631/2406/15-ц від 13 березня 2019 р.

Враховуючи вищенаведені положення чинного законодавства, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, беручи до уваги відсутність заперечень відповідачів, суд приходить до висновку, що є всі правові підстави для позбавлення ОСОБА_3 та ОСОБА_2 батьківських прав відносно дитини, з тих підстав, що вони свідомо ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, нехтують своїми батьківськими обов`язками і не піклуються про фізичний і духовний розвиток доньки, не спілкуються з дитиною, не піклуються про стан її здоров`я.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Практика Європейського суду з прав людини (справа "Хант проти України" від 7 грудня 2006 року) свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці. Факт оскарження відповідачем заяви про позбавлення батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини. Позбавлення батьківських прав має бути виправдане інтересами дитини, і тоді інтереси повинні мати переважний характер над інтересами батьків, між інтересами дитини та інтересами батьків має існувати справедлива рівновага (ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 20.07.2016 № 760/18209/15-ц та від 14.09.2016 № 216/2914/14-ц).

Суд звертає увагу відповідачів на те, що згідно п.1 ч.1 ст.166 СК України особа, позбавлена батьківських прав втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо його виховання.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.169 Сімейного кодексу України, мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

В такому разі, судом буде перевірено, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини (ч.4 ст.169 Сімейного кодексу України).

Як вбачається з подання (а.с.70-71), визнано можливим призначення ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_4 та її майном.

З урахуванням вище викладеного, дослідивши всі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про можливість призначення позивача опікуном дитини.

Згідно з ч.2 ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Відповідно до ч.3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Згідно з вимогами ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно з ч.1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

У Принципі 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року зазначено, що дитина для повного та гармонічного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна зростати у піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, в атмосфері любові, моральної та матеріальної забезпеченості.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, що була ратифікована Постановою ВП № 789-ХІІ від 27.02.1991 року, Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно ч. 1 ст. 179 СК України, аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовна вимога позивача в частині стягнення з відповідачів аліментів на утримання дитини підлягає задоволенню, а тому вважає за необхідне стягнути аліменти на утримання доньки на користь опікуна ОСОБА_1 .

Разом з цим, суд вважає необхідним роз`яснити сторонам, що відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось з них.

Згідно ч.1 ст.191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, в даному випадку стягнення аліментів присуджується з 23.09.2024 року.

Згідно з п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Враховуючи вище викладене, з урахуванням всіх доказів в їх сукупності, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі ст. 141 ЦПК України, суд стягує в рівних частинах з відповідачів судовий збір за 5 позовних вимог.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідачів в рівних частинах на користь позивача підлягає стягненню сума, сплаченого при поданні позову, судового збору за дві позовні вимоги у розмірі 2 422, 40 грн. Іншу частину судового збору за три позовні вимоги у сумі 3 633, 60 грн, суд вважає за можливе стягнути з відповідачів в рівних частинах на користь держави.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 89, 141, 259, 264, 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: виконавчий комітет Лозівської міської ради, як орган опіки та піклування, служба у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області, про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки, призначення опікуна та стягнення аліментів- задовольнити.

Позбавити Відповідача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , громадянку України, батьківських прав щодо її малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , і внести зміни до актового запису про народження №72, складеного Виконавчим комітетом Панютинської селищної ради м.Лозова Харківської області від 24.11.2014 року.

Позбавити Відповідача - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , громадянина України, батьківських прав щодо його малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , і внести зміни до актового запису про народження №72 складеного Виконавчим комітетом Панютинської селищної ради м.Лозова Харківської області від 24.11.2014 року.

Встановити опіку над малолітньою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , громадянкою України, призначивши над нею піклувальника, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , громадянку України, зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , громадянки України, РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_7 , на утримання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , в розмірі від заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, з дати подання позову і до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_12 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_8 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_7 , на утримання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , в розмірі від заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, з дати подання позову і до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_12 .

Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 2 422, 40 грн, сплачений позивачем при поданні позову, по 1211, 20 грн з кожного.

Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 3 633, 60 грн, а саме по 1816, 80 грн з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуте судом,що його ухвалив,за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи,якому повне заочне рішення суду небуло врученеу деньйого проголошення,має правона поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд -якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач може оскаржити рішення безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Інформація про сторони:

Позивач- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач 1- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач 2 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , РНОКПП НОМЕР_8 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Треті особи:

-виконавчий комітет Лозівської міської ради Харківської області як орган опіки та піклування, місцезнаходження за адресою: вул. Ярослава Мудрого, буд.1, м.Лозова, Харківська область,

-служба у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області, місцезнаходження за адресою: вул. Лозовського, буд. 10-А, кім. 17, м.Лозова, Харківська область.

Суддя Т.О.Каращук