Рішення

від 10.12.2024 по справі 484/5624/24

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 484/5624/24

Провадження № 2/484/1732/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.12.2024 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

в складі: головуючого судді Панькова Д.А.

секретаря судового засідання Кузьменко Ю.О.

за участю представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 ; третя особа: Управління "Служба у справах дітей" Первомайської міської ради Миколаївської області про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визнання способів участі у вихованні дитини та встановлення графіка зустрічей з малолітньою дитиною, -

У С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду із позовом про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визнання способів участі у вихованні дитини та встановлення графіка зустрічей з малолітньою дитиною, мотивуючи свої вимоги тим, що 22.10.2005 року між ОСОБА_5 (Позивач) та ОСОБА_2 (Відповідач) було зареєстровано шлюб у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по м. Первомайську Первомайського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області, актовий запис № 456.

Від цього шлюбу у них народилось двоє дітей: донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

05.06.2019 року Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області у справі № 484/2012/19 розірвано шлюб, укладений між сторонами.

Діти проживають разом з батьком - ОСОБА_8 , який перешкоджає участі у спілкуванні з молодшою донькою - ОСОБА_6 .

Позивач має належний матеріальний стан, сплачує аліменти за рішенням суду, має житло.

Матір має рівні права на виховання та спілкування з дітьми. Батько всіляко перешкоджає спілкуванню з ними, спільному проведенню часу, постійно каже, щоб вона забула про дітей. (Докази надаються до матеріалів справи).

Враховуючи те, шо позивач не може у позасудовому порядку вирішити питання щодо участі матері у вихованні та спілкуванні з дітьми, вимушені звернутися до суду.

Представник позивача в підготовчому судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі та просила його задовольнити.

Відповідач в підготовчому судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю, не заперечував проти їх задоволення.

Представник третьої особи в підготовчому судовому засіданні проти задоволення позову не заперечував, просив прийняти рішення з урахуванням найкращих інтересів дітей.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Частиною 3 статті 200 ЦПК України визначено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Дослідивши матеріали справи, надані суду докази, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано на підставі рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 05.06.2019 року.

Відповідно до свідоцтв про народження, копії яких наявні в матеріалах справи, за час спільного проживання у них народилися двоє дітей: донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Діти, на даний час, проживають з батьком, ОСОБА_2 , що не оспорювалось сторонами під час розгляду справи, однак сторони не можуть досягти згоди щодо участі матері у вихованні дітей та спілкуванні з ними.

Статтею 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно ст.9 Конвенції держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

У ст.7 Конвенції передбачено, що кожна дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування.

Стаття 1 Закону України «Про охорону дитинства» визначає, що контакт з дитиною це реалізація матір`ю, батьком, іншими членами сім`ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання їм інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини.

Згідно із ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Отже, положення про рівність прав та обов`язків батьків у вихованні дитини не може тлумачитися на шкоду інтересам дитини.

У справах зі спорів щодо участі батьків у вихованні та спілкуванні з дитиною узагальнений та формальний підхід є неприпустимим, оскільки сама наявність спору з цього приводу є суттєвим інструментом впливу, особливо у відносинах між колишнім (фактичним) подружжям, який може використовуватися не в інтересах дитини. Кожна справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, у тому числі її думки, якщо вона відповідно до віку здатна сформулювати власні погляди.

Статтею 150 СК України визначені наступні обов`язки батьків: батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину.

При цьому, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого ч.5 ст.157 цього Кодексу.

Відповідно до ст.153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Статтею 157 СК України встановлено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Ні міжнародні, ні національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання, спілкування та виховання з дітьми.

Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що мати, яка проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з ними, а батько не має права перешкоджати матері спілкуватися з дітьми та брати участь у їхньому вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дітей.

Частинами першою та другою статті 159 СК України передбачено, що якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Наведене свідчить про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Таким чином, позовні вимоги ґрунтуються на законі та доведені в судовому засіданні, тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 10-13, 200, 258, 259, 265, 268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ); третя особа: Управління "Служба у справах дітей" Первомайської міської ради Миколаївської області (вул. Грушевського, 3, м. Первомайськ, Миколаївська обл., код ЄДРПОУ: 22436146) про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визнання способів участі у вихованні дитини та встановлення графіка зустрічей з малолітньою дитиною - задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_4 у вихованні та спілкуванні з донькою, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом визначення наступних способів участі матері ОСОБА_9 у спілкуванні та вихованні доньки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 :

- вільне спілкування з дитиною ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з матір`ю ОСОБА_4 особисто через мережу Інтернет за допомогою програмних застосунків та додатків Skype, Zoom, WhatsApp, Viber, Telegram, Signal, з 20.00 по 21.00 год кожну середу та кожну суботу 17:00 по 18:00;

- вільне спілкування з дитиною ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з матір`ю ОСОБА_4 особисто через мережу Інтернет за допомогою програмних застосунків та додатків Skype, Zoom, WhatsApp, Viber, Telegram, Signal, з 20.00 по 21.00 год кожну середу та кожну суботу 17:00 по 18:00;

- спільний відпочинок ОСОБА_9 з доньками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щорічно 10 (десять днів) поспіль в період шкільних зимових канікул та 30 (тридцять днів) поспіль в період шкільних літніх канікул, без присутності батька, з попереднім наданням відомостей матері про місце перебування дитини з матір`ю;

- деталі зустрічей попередньо узгоджувати з урахуванням стану здоров`я дитини та інших факторів, які можуть спричинити перешкоди зустрічам.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Дата складання повного тексту рішення 19.12.2024 року.

Суддя: