Справа№ 629/7772/24
Провадження № 2/629/1936/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.12.2024 року суддя Лозівськогоміськрайонного судуХарківської областіПопов О.Г.,розглянувши позовнузаяву ОСОБА_1 до Національної академії аграрних наук, третіх осіб Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України, Державногопідприємства «Досліднегосподарство «Радехівське»Інституту сільськогогосподарства Карпатськогорегіону Національноїакадемії аграрнихнаук України» про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить поновити йому строк для звернення до суду з позовом у зв`язку з пропуском його з поважних причин; визнати незаконним (протиправним) та скасувати наказ № 347-к від 22.12.2023 Національної академії аграрних наук України про звільнення ОСОБА_1 виконуючого обов`язки директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Радехівське» Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України»; поновити ОСОБА_1 на посаді виконуючого обов`язки директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Радехівське» Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України»; стягнути середній заробіток на користь позивача за час вимушеного прогулу; допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді виконуючого обов`язки директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Радехівське» Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України».
Перевіривши дотримання позивачем вимог, викладених у ст. 175, 177 ЦПК України, суддя вважає, що подана заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Згідно п. 3 ч. 3ст.175ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Суддя зазначає, що ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується (п. 1 ч. 1ст. 176 ЦПК України).
Позивачем зазначені вимоги не виконано, не вказано ціну позову, не зазначено суму середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, її розрахунок та не надано відповідні докази.
Крім того,згідно зч.4ст.177ЦПК Українидо позовноїзаяви додаютьсядокументи,що підтверджуютьсплату судовогозбору увстановлених порядкуі розмірі,або документи,що підтверджуютьпідстави звільненнявід сплати судового збору відповідно до закону.
Вимоги ч. 4 ст. 177 ЦПК України позивачем не виконано.
У позовній заяві позивач посилається на п. 1 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» як на підставу для звільнення від сплати судового збору.
Суддя зазначає, що відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про сплату судового збору» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
З позовної заяви вбачається, що позивач просить суд також про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
У постанові Верховного Суду від 21.12.2019 (справа №243/10489/17-ц ) зазначено, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (вимушеного прогулу) за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінністатті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (вимушеного прогулу) не входить до структури заробітної плати. З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першоїстатті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - в справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Відповідно до п.п. 1) п.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір »ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою підприємцем, - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином,позивачу потрібносплатити судовийзбір завимогу простягнення середньогозаробітку зачас вимушеногопрогулу,враховуючи визначенупозивачем цінупозову (реквізити для сплати: отримувач коштів: ГУК Харків обл/МТГ Лозова/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), номер рахунку: UA138999980313161206000020573, кодкласифікації доходів бюджету: 22030101, найменування кодукласифікації доходів бюджету: судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050).
Судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення заяви без руху жодним чином не перешкоджає заявнику у доступі до правосуддя після усунення недоліків заяви.
Згідно ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених устаттях 175 і 177цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.
Враховуючи виявлені недоліки позовної заяви, її слід залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.
Керуючись ст. 185 ЦПК України, -
у х в а л и в :
Позовну заяву ОСОБА_1 до Національної академії аграрних наук, третіх осіб Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України, Державногопідприємства «Досліднегосподарство «Радехівське»Інституту сільськогогосподарства Карпатськогорегіону Національноїакадемії аграрнихнаук України» про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху, роз`яснивши, що в іншому випадку заява буде вважатись неподаною і буде йому повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяОлексій ПОПОВ
Суд | Лозівський міськрайонний суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 19.12.2024 |
Оприлюднено | 23.12.2024 |
Номер документу | 123894997 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них про поновлення на роботі, з них |
Цивільне
Лозівський міськрайонний суд Харківської області
ПОПОВ О. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні