Рішення
від 09.12.2024 по справі 151/466/24
БЕРШАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 151/466/24

Провадження № 2/126/752/2024

"09" грудня 2024 р. м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Губко В. І.

секретар Бурлака А. І.,

за участі позивачки ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника служби у справах дітей

Чечельницької селищної ради Стрельчук Л.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бершадь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Чечельницька селищна рада Гайсинського району Вінницької області про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд з даним позовом, в якому просить позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно його дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі. Від подружнього життя в них народилося два сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Сімейне життя сторін не склалося та рішенням Чечельницького районного суду Вінницької області № 151/387/16-ц від 12.09.2016 шлюб між ними було розірвано. З часу припинення шлюбних відносин відповідач дітьми не цікавиться, жодних рішень в їхньому вихованні не приймає, не телефонує, не цікавиться їх життям та здоров`ям, не знає як вони навчаються, чим цікавляться, які їх уподобання, не здійснює підготовку до дорослого життя та не проявляє інтересу до їх внутрішнього світу, не знає та не цікавиться їх планами на майбутнє. За майже 9 років окремого проживання відповідач жодного разу не був у школі, і не цікавився дітьми. Зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як свідоме нехтування своїми обов`язками та ухилення від виконання батьком батьківських обов`язків.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, пояснила, що відповідач життям дітей не цікавиться, не телефонує їм, не спілкується, не проявляє інтересу до життя дітей, сплачує мінімальні аліменти, однак вважає, що і це багато. Хоче щоб відповідач був позбавлений батьківських прав, оскільки він не виконує батьківські обов`язки, і щоб не міг впливати на життя дітей та в майбутньому в них не виникало обов`язків щодо нього. Просила позовні вимоги задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та заперечував проти його задоволення. Стверджує, що з дітьми спілкується, телефонує до них, цікавиться їх життям, сплачує аліменти. Оскільки має роботу на виїздах (займається ремонтами) не може з дітьми часто бачитися. Колишня дружина сама забороняє йому бачитися з дітьми, не пускає їх до нього та налаштовує дітей проти нього.

Представник служби у справах дітей Чечельницької селищної ради, ОСОБА_5 , в судовому засіданні пояснила, що позивачка ОСОБА_1 звернулася до органу опіки та піклування Чечельницької селищної ради з заявою надати висновок про доцільність позбавлення її колишнього чоловіка ОСОБА_2 батьківських прав. Було здійснено виїзд за місцем проживання ОСОБА_2 для обстеження умов проживання, однак його дома не застали. На її неодноразові дзвінки ОСОБА_2 не відповідав. Згодом вона побачила сестру відповідача, надала свій номер, повідомила про звернення позивачки до органу опіки піклування з питанням про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав. Коли відповідач їй зателефонував вона запросила його на засідання комісії з питань захисту прав дитини Чечельницької селищної ради, однак він повідомив, що не зможе прибути, так як перебуває в Києві, а тому йому було запропоновано взяти участь в телефонному режимі. У визначений час ОСОБА_2 на зв`язок з комісією не вийшов, на засіданні була присутня його мати, яка заперечувала проти позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав. Після спілкування з дітьми, комісією з питань захисту прав дитини було рекомендовано органу опіки та піклування Чечельницької селищної ради затвердити висновок доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

В судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_3 повідомив, що жодного тиску ні зі сторони батька, ні зі сторони матері на його не вчинялось. Хотів би щоб батька позбавили батьківських прав, оскільки боїться довірити йому своє майбутнє. Пояснив, що протягом 9 років проживає з матір`ю та весь цей час його виховувала та майже повністю матеріально забезпечувала мати. Аліменти від батька були, але в мінімальному розмірі. Батько йому іноді дзвонить, робить якісь мінімальні подарунки на день народження. Частіше це вони ходили вітати його на день народження. На даний час проживає з вітчимом, який є хорошим чоловіком, для нього як друг, завжди радить, підтримує, в тому числі і матеріально.

Неповнолітній ОСОБА_4 в судовому засіданні повністю погодився з думкою свого брата ОСОБА_3 .

Вислухавши пояснення сторін, думку неповнолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі. Від подружнього життя в них народилося два сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданим виконавчим комітетом Тартацької сільської ради Чечельницького району Вінницької області, та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 виданим виконавчим комітетом Тартацької сільської ради Чечельницького району Вінницької області.

Сімейне життя сторін не склалося та рішенням Чечельницького районного суду Вінницької області № 151/387/16-ц від 12.09.2016 шлюб між ними було розірвано.

Після припинення подружніх відносин діти залишилися проживати з позивачкою, що підтверджується довідкою про зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб №204 від 07.06.2024 виданою Тартацьким старостинським округом Чечельницької селищної ради Гайсинського району Вінницької області.

Згідно довідки Чечельницького ліцею Чечельницької селищної ради від 12.06.2024 № 142 ОСОБА_3 навчається в 11-А класі. Батько ОСОБА_2 шкільним життям сина не цікавиться. Звернень до класного керівника щодо успішності та поведінки сина не було. Шкільним життям дитини цікавиться вітчим ОСОБА_7 .

Згідно довідки Чечельницького ліцею Чечельницької селищної ради від 12.06.2024 № 143 ОСОБА_4 навчається в 8-Б класі. Батько ОСОБА_2 шкільним життям сина не цікавиться. Звернень до класного керівника щодо успішності та поведінки сина не було. Шкільним життям дитини цікавиться вітчим ОСОБА_7 .

Відповідно до довідки виданої лікарем педіатром Чечельницької АЗПСМ біологічний батько ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не приймав участі в профілактичних оглядах, вакцинації, не звертався з приводу хвороб дітей. Дітей супроводжує лише мама.

Згідно висновку про доцільність позбавлення батьківських прав, затвердженого рішенням виконавчого комітету Чечельницької селищної ради від 24.06.№ 157, виконавчий комітет Чечельницької селищної ради вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Висновок обґрунтовано тим, що мати близько 9 років самостійно займається вихованням та матеріальним забезпеченням дітей. Коли діти хворіли, батько їх не провідував, не цікавився станом їх здоров`я та не надавав матеріальної допомоги на лікування. Батько не піклується про фізичний та духовний розвиток дітей, не забезпечує необхідного харчування та медичного догляду. Не бачиться з дітьми, не здійснює підготовку до дорослого життя та не проявляє інтересу до їх внутрішнього світу.

Відповідно положень до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке вона може здійснити шляхом звернення до суду у визначеному ЦПК України порядку (ст.4 ЦПК України).

Правилами ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 81 зазначеного вище Кодексу кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 5 ст. 81 ЦПК України).

Дослідивши усі докази, суд вважає встановленим, що між сторонами виникли спірні сімейні правовідносини щодо здійснення батьківських прав та обов`язків відповідачем відносно їх неповнолітніх дітей.

Відповідно до положень ст.ст.1-3 Конвенції ООН «Про права дитини» в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.

Відповідно до ст.164 ч.1 п. 2 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтуванням ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Відповідно до статті 165 Сімейного кодексу України з позовом про позбавлення батьківських прав можуть звернутися: один із батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина; заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, у якому вона перебуває; орган опіки та піклування; прокурор; сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ч. 4 ст.155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом, в тому числі за ст.164 Сімейного Кодексу України - підставою позбавлення батьківських прав.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо він, вона ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Чинне законодавство зазначає, що позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Способи та методи ухилення від обов`язку з виховання та утримання дитини зазначено в постанові Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року в п.16: «Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори як кожен окремо, так і в сукупності, треба розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками».

За змістом роз`яснень п.15, 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 20 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов`язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин. Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Під час розгляду справи судом встановлено саме свідоме нехтування відповідачем своїми батьківськими обов`язками та винну поведінку відповідача по відношенню до неповнолітніх дітей, яка проявляється в небажанні відповідача виконувати свій батьківський обов`язок щодо утримання та виховання дітей, про що свідчить відсутність інтересу до життя дітей, їх здоров`я та розвитку, внутрішнього світу, не піклування про фізичний та духовний розвиток дітей, не забезпечення необхідного харчування та медичного догляду.

У діях відповідача проявляється саме винна та пасивна поведінка по відношенню до синів.

Відповідно до ч. 8 ст.7 СК України передбачено, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Суд, вважає за необхідне врахувати, що позбавлення судом особи батьківських прав в значенні пункту 2 статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод становить втручання у її право на повагу до його сімейного життя, яке гарантується пунктом 1 статті 8. Таке втручання не становитиме порушення статті 8 лише у тому разі, якщо воно здійснене «згідно з законом», відповідає одній чи кільком законним цілям, про які йдеться в пункті 2, і до того ж є «необхідним у демократичному суспільстві» для забезпечення цих цілей.

ВС в постанові від 24.10.2018 по справі № 761/2855/17 вказав, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, та можливе в разі доведення умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків.

Враховуючи вище зазначене, суд не вбачає підстав для попередження відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання синів, а лише вважає за доцільне, роз`яснити останньому положення ст.169 СК України, що мати, батько, які були позбавлені батьківських прав мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо дитина була усиновлена і усиновлення не скасоване або не визнане недійсним судом. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо на час розгляду справи судом дитина досягла повноліття.

Суд повно, всебічно та об`єктивно оцінивши обставини справи, дійшов висновку, що позивачем надано суду достатньо доказів, що підтверджують свідоме ухилення ОСОБА_2 від виконання своїх батьківських обов`язків та його небажання виховувати дітей, його свідому винну поведінку, а тому суд приходить до висновку, що відповідача належить позбавити батьківських прав відносно дітей : ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, і на підставі ст.ст.150, 164, 165, 166, 169СК України, постановою Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ст.ст.1-3 Конвенції ООН «Про права дитини», суд,-

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Чечельницька селищна рада Гайсинського району Вінницької області про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно його дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 19.12.2024.

Суддя В. І. Губко

СудБершадський районний суд Вінницької області
Дата ухвалення рішення09.12.2024
Оприлюднено24.12.2024
Номер документу123895651
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них про позбавлення батьківських прав

Судовий реєстр по справі —151/466/24

Рішення від 09.12.2024

Цивільне

Бершадський районний суд Вінницької області

Губко В. І.

Рішення від 09.12.2024

Цивільне

Бершадський районний суд Вінницької області

Губко В. І.

Ухвала від 04.11.2024

Цивільне

Бершадський районний суд Вінницької області

Губко В. І.

Ухвала від 04.11.2024

Цивільне

Бершадський районний суд Вінницької області

Губко В. І.

Ухвала від 22.07.2024

Цивільне

Бершадський районний суд Вінницької області

Губко В. І.

Ухвала від 09.07.2024

Цивільне

Чечельницький районний суд Вінницької області

Моцний В. С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні