Рішення

від 17.12.2024 по справі 145/2008/24

ТИВРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 145/2008/24

Провадження № 2/145/1272/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2024 р. селище Тиврів

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі: головуючого судді Патраманського І.І.,

за участю:

секретаря судового засідання Кушко А.О.

позивачки ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

до Гніванської міської ради Вінницького району Вінницької області, місцезнаходження: вул. Соборна, буд. 64, м.Гнівань Вінницького району Вінницької області, ЄДРПОУ 04326075

треті особи:

ОСОБА_2 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_2 ,

ОСОБА_3 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1

про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИІВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, в якому вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її чоловік, ОСОБА_4 . Після його смерті залишилась спадщина, а саме 1/3 частки квартири АДРЕСА_3 та 3/4 частки будинку АДРЕСА_2 .

12липня 2023року державнимнотаріусом Третьоївінницької державноїнотаріальної конториБерезовською В.С.їй буловидано свідоцтвопро правона спадщинуза законом,яким посвідчено,що вона, ОСОБА_1 ,на підставістатті 1261Цивільного кодексуУкраїни єспадкоємцем зазначеногоу свідоцтвімайна ОСОБА_4 ,1961року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Спадщина, на яку було видано це свідоцтва складається з 1/3 частки квартири АДРЕСА_3 .

17 серпня 2023 року державним нотаріусом Третьої вінницької державної нотаріальної контори Березовською В.С. було винесено постанову про відмову у вчинені нотаріальної дії, якою постановила відмовити ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 її чоловіка ОСОБА_4 .

Своє рішення нотаріус мотивувала тим, що аналіз поданих ОСОБА_1 документів дає можливість зробити висновок про те, що право власності у ОСОБА_4 на частку згаданого житлового будинку не виникло, а відтак свідоцтво про право на спадщину за законом на неї видане бути не може.

З виписок з погосподарської книги Селищенської сільської ради за 1986-1990 рр. від 13.06.2024 року № 24 та за 1991-1995 рр. 13.06.2024 року № 26, виданих Гніванською міською радою видно, що головою робітничого двору, який складається з 1/2 частки житлового будинку 1960 року забудови та 1/2 частки погрібу був ОСОБА_5 . З ним проживав його син, ОСОБА_4 . З цих документів видно, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , а після його смерті ОСОБА_4 фактично вступив у володіння цим майном.

Відносини спадкування регулюються правилами Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР 1963 року (далі - ЦК Української РСР), в тому числі щодо прийняття спадщини та кола спадкоємців за законом.

Її покійний чоловік, ОСОБА_4 фактично вступив у володіння спадковим майном, що залишилось після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що свідчить вище зазначені виписки.

Вона, ОСОБА_1 , на підставі статті 1261 Цивільного кодексу України є спадкоємцем зазначеного майна ОСОБА_4 , 1961 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Їх син, ОСОБА_3 , відмовляється від своєї частки у спадковому майні на її користь.

Що до іншої половини будинку повідомляє наступне.

Згідно договору дарування, посвідченого 14.02.1990 за реєстровим №4 виконавчим комітетом Селищенської сільської ради Тиврівського району Вінницької області ОСОБА_6 подарувала, а ОСОБА_4 та ОСОБА_7 прийняли у дар житловий будинок в АДРЕСА_2 .

З довідки Гніванського відокремленого підрозділу КП «Вінницьке обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» від 04.07.2023 за № 268 стало відомо про те, що станом на 31.12.2012 реєстрація права власності на згаданий будинок за ОСОБА_4 не проводилась, а право власності на цей будинок було зареєстроване 03.04.1989 в реєстровій книзі №1 за реєстровим № 68 за колгоспним двором, головою якого є ОСОБА_6 на підставі Свідоцтва № НОМЕР_2 про право особистої власності на будинковолодіння від 27.03.1989, виданого виконавчим комітетом Селищенської сільської ради, Тиврівського району, Вінницької області на підставі рішення Тиврівської районної ради № 143 від 21.07.1988.

Згідно листа Державного архіву Вінницької області документи, на підставі яких приймалось рішення Тиврівської районної ради № 143 від 21.07.1988, як і додатки до самого рішення відсутні.

Проте з наведених вище фактів очевидно, що ОСОБА_6 на час реєстрації договору дарування володіла лише 1/2 частиною вказаної будівлі але, оскільки належна їй частина будинку мала окремий поrосподарський номер та окремий номер кадастрової книги працівником Селищенської сільської ради Тиврівського району Вінницької області було складено вказаний договір дарування.

В своїй постанові нотаріус зазначає що аналіз поданих ОСОБА_1 документів дає можливість зробити висновок про те, що право власності у ОСОБА_4 на частку згаданого житлового будинку не виникло, а відтак свідоцтво про право на спадщину за законом на неї видане бути не може.

Таке рішення нотаріуса вважає помилковим, оскільки відповідно до статті 2 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Вінницький міський суд у своєму рішенні від 08 квітня 2024 року в справі № 127/39263/23 встановив факт дарування ОСОБА_6 житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 своїм внукам - ОСОБА_4 та ОСОБА_2 . Судом встановлено факт складання договору дарування та його посвідчення виконавчим комітетом Селищенської сільської ради. Цим же рішенням встановлено факт належності ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , вказаного договору дарування.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином на час смерті ОСОБА_4 у його володінні знаходилось на законних підставах 3/4 частки житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Враховуючи викладене позивачка просить визнати за нею, ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в порядку спадкування за законом право власності на 3/4 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, які розташовані по АДРЕСА_2 , а саме: житлового будинку "А", веранди "а", ганку "-", прибудови "а1", сараїв "Б", "б" та "В", погрібу з шиєю "Г", убиральні "Е", теплиці "Ж", огорож № 3,4,7 та 8, хвіртки №5, воріт № 6, крану №9, приямку №10, яка належала ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою суду від 14.11.2024 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження в цивільній справі.

Ухвалою суду від 28.11.2024 закрито підготовче провадження та дану цивільну справу призначено до розгляду по суті.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позов підтримала, просить його задоволити з підстав, викладених в заяві.

Представник відповідача Гніванської міської ради в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений своєчасно, просить справу розглянути у відсутності її представника, позовні вимоги підтримують.

Треті особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином. Надали до суду пояснення, в яких просять суд розглянути справу в їх відсутність. Заперечень проти позовних вимог, викладених в позовній заяві ОСОБА_1 не мають.

Суд, вислухавши позивачку, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Так, судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Урожайне Тиврівського району Вінницької області помер ОСОБА_4 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 (а.с. 14).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, яку прийняла його дружина ОСОБА_1 шляхом подачі нотаріусу відповідної заяви про прийняття спадщини, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_5 (а.с. 35) та свідоцтвом про право на спадщину від 12.07.2023 (а.с. 36).

Спадщина, на яку видано дане свідоцтво, складається з 1/3 частки квартири АДРЕСА_4 .

Водночас, постановою державного нотаріуса Третьої вінницької державної нотаріальної контори Березовською В.С. від 17.08.2023 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку житлового будинку, який розташований за адресою АДРЕСА_2 , після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 її чоловіка ОСОБА_4 , в зв`язку з відсутністю належного правовстановлюючогодокументу в ОСОБА_4 начастку житловогобудинку (а.с. 10).

Зазначена обставина і стала підставою для звернення позивачки до суду за захистом її невизнаного права.

Відповідно до довідки Гніванського відокремленого підрозділу КП «Вінницьке обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» від 04.07.2023 № 268 станом на 31.12.2012 реєстрація права власності на згаданий будинок за ОСОБА_4 не проводилась. Станом на 31.12.2012 право власності на житловий будинок за АДРЕСА_2 , 03.04.1989 зареєстровано в цілому КП «Вінницьке обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» та записано в реєстрову книгу № 1 за реєстровим № 68, за колгоспним двором, головою якого є ОСОБА_6 на підставі Свідоцтва № НОМЕР_2 про право особистої власності на будинковолодіння від 27.03.1989, виданого виконавчим комітетом Селищенської сільської ради Тиврівського району Вінницької області на підставі рішення Тиврівської районної ради "Про проведення технічної інвентаризації та оформлення прав власності на житлові будинки та будинковолодіння, що належать державним, кооперативним організаціям, а також окремим громадянам і головам колгоспних дворів сіл Тиврівського району" № 143 від 21.07.1988 (а.с.18, 21).

Згідно технічного паспорту КП «Вінницьке обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» від 06.11.2013, житловий будинок, що розташований в АДРЕСА_2 , складається з житлового будинку 1960 року забудови, позначеного літерою „А", з верандою „а", загальною площею (підрахованою за формулами розрахунку площі) 72,5 кв. м., житловою площею 43,6 кв. м., допоміжною (підсобною) площею 22,6 кв. м., ганку "-",прибудови "а1",сараїв "Б","б"та "В",погрібу зшиєю "Г",убиральні "Е",теплиці "Ж",огорож №3,4,7та 8,хвіртки №5,воріт №6,крану №9,приямку №10,.У відповідностідо матеріалівінвентаризаційної справи№ 70станом на31.12.2012року власникомжитлового будинкує ОСОБА_6 (а.с.22-25).

Згідно випискиз погосподарськоїкниги Селищенськоїсільської ради№ 24від 13.06.2024,відповідно дозаписів впогосподарській книзіза 1986-1990роки,погосподарський №1000Селищенської сільськоїради,що заадресою с.Урожайне,знаходиться житловийбудинок -1/2 частка,1960року забудови,погріб 1/2 частка. Особовий рахунок зареєстровано на ОСОБА_6 (зачеркнуто), ОСОБА_5 (зачеркнуто), ОСОБА_4 . Головою робітничого двору рахується ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . Член господарства - син ОСОБА_4 . При цьому зазначено, що погосподарський номер переписано згідно договору дарування від 14.02.1990, реєстровий № 4 (а.с. 9).

Згідно виписки з погосподарської книги Селищенської сільської ради № 23 за 13.06.2024, відповідно до записів в погосподарській книзі за 1986-1990 роки, погосподарський № 999 Селищенської сільської ради, що за адресою с. Урожайне, знаходиться житловий будинок - частка,1960року забудови,погріб частка. Особовий рахунок зареєстровано на ОСОБА_6 (зачеркнуто), ОСОБА_7 . Головою робітничого двору рахується ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_7 . При цьому зазначено, що погосподарський номер переписано згідно договору дарування від 14.02.1990, реєстровий № 4 (а.с. 8).

Згідно договору дарування, посвідченого 14.02.1990 за реєстровим № 4 виконавчим комітетом Селищенської сільської ради Тиврівського району Вінницької області ОСОБА_6 подарувала, а ОСОБА_4 та ОСОБА_7 прийняли у дар житловий будинок в АДРЕСА_2 (а.с.37).

Згідно випискиз погосподарськоїкниги Селищенськоїсільської ради№ 25від 13.06.2024,відповідно дозаписів впогосподарській книзіза 1991-1995роки,погосподарський №1088Селищенської сільськоїради,що заадресою с.Урожайне,житловий будинок-1/2 частка, головою робітничого двору рахується ОСОБА_7 (а.с. 7).

Згідно випискиз погосподарськоїкниги Селищенськоїсільської ради№ 26від 13.06.2024,відповідно дозаписів впогосподарській книзіза 1991-1995роки,погосподарський №1089Селищенської сільськоїради,що заадресою с.Урожайне,житловий будинок-1/2 частка, головою робітничого двору рахується ОСОБА_4 (а.с. 6).

08.04.2024 рішенням Вінницького міського суду Вінницької області встановлено факт належності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , договору дарування, посвідченого 14.02.1990 року виконавчим комітетом Селищенської сільради Тиврівського району Вінницької області за реєстровим номером 4, складеного на ім`я " ОСОБА_7 " (а.с. 19-20).

Вирішуючи питання про розв`язання даного спору, суд прийшов до такого висновку.

Згідно ст. 1218 ЦК України до спадщини входять всі права та обов`язки спадкодавця, які не припиняються з настанням його смерті.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно зістаттею 182 ЦК Україниправо власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 331 ЦК Україниправо власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно доч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Згідно зі статтею 100 Цивільного кодексу УРСР, який був чинним до 01.01.2003, в особистій власності громадян можуть бути предмети вжитку, особистого споживання, комфорту і підсобного домашнього господарства, жилий будинок і трудові заощадження.

За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженої наказом Міністерства юстиції Української РСР від 31 жовтня 1975 р. № 45/5, підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

Відповідно до роз`яснень, даних в п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22 грудня 1995 року "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності", до правовідносин, які виникли до 15 квітня 1991 року, тобто до набрання чинності Законом України "Про власність ", застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, зокрема:

- право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні;

- розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Судом за результатом дослідження доказів встановлено, що право власності на спірний будинок було оформлено на ім`я голови двору ОСОБА_6 на підставі свідоцтва № 70 про право особистої власності на будинковолодіння від 27.03.1989, виданого виконавчим комітетом Селищенської сільської ради Тиврівського району Вінницької області. Згідно договору дарування, посвідченого 14.02.1990 за реєстровим № 4 виконавчим комітетом Селищенської сільської ради Тиврівського району Вінницької області ОСОБА_6 подарувала, а ОСОБА_4 та ОСОБА_7 прийняли у дар житловий будинок в АДРЕСА_2 . На підставі зазначеного договору дарування були внесені відповідні записи до погосподарських книг Селищенської сільської ради за 1986-1990 роки та 1991-1995 роки. Так, відповідно до останніх записів в погосподарській книзі Селищенської сільської ради житловий будинок в с. Урожайне належав колгоспному двору, головами якого в рівних частинах по 1/2 були ОСОБА_4 та ОСОБА_7 . Тобто, ОСОБА_4 належала 1/2 частина будинку, у зв`язку з чим позовні вимоги позивачки про визнання за нею 3/4 частини будинку є необгрунтованими.

Зазначене домоволодіння належало до суспільної групи «колгоспний двір».

Згідно ст. 120 ЦК УРСР колгоспний двір - це сімейно-трудове об`єднання осіб, які використовують майно двору для ведення підсобного господарства і для сімейних потреб. Майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Колгоспний двір був припинений 15 квітня 1991 року, коли відповідно до постанови Верховної Ради Української РСР № 885-XII був введений в дію Закон України «Про власність».

Станом на 15 квітня 1991 року (до набрання чинності Законом України "Про власність") членами цього колгоспного двору являлись ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , що підтверджується відповідними виписками з погосподарської книги № 25 та № 26.

Суд зазначає, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту прав, який може бути застосований судом в разі відсутності умов для оформлення відповідних прав в нотаріальному порядку.

В даному випадку позивачка отримала відмову нотаріуса в оформленні права власності на частку житлового будинку в порядку спадкування, оскільки право власності на нерухоме майно не виникало.Отже, у позивачки відсутня можливістьоформити своє право власності на спірний будинок в нотаріальному порядку.

Враховуючи вищевикладені обставини, відмова нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину не позбавляє позивачку права на спадкове майно.

Суд зауважує, що позивачка є єдиною спадкоємицею після смерті свого чоловіка, оскільки їх син подав нотаріусу заяву про відмову від спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_4 , на користь його матері ОСОБА_1 . При цьому, позивачка частку спірного будинку фактично прийняла у спадщину в повному обсязі шляхом подачі нотаріусу відповідної заяви про прийняття спадщини.

В свою чергу, за час свого життя в 1990 році ОСОБА_4 , відповідно до норм Цивільного кодексу УРСР та Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, набув право власності на частку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 . За змістом зазначених в цьому абзаці нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права, а записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Відповідно, за позивачкою ОСОБА_1 має бути визнано право власності на 1/2 частку будинку як за єдиним спадкоємцем після смерті свого чоловіка ОСОБА_4 , який за час свого життя набув право власності на 1/2 частку спірного будинку, проте,оформитице право позивачка в нотаріальному порядку не може, оскільки у неї відсутні документи, які підтверджують державну реєстрацію права власності на спірний будинок.

Підводячи підсумок суд вважає, що існують законні та достатні підстави для захисту прав позивачки в судовому порядку шляхом часткового задоволення позовних вимог про визнання права власності на частку спірного будинку.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у цій справі суд враховує, що хоча позовні вимоги було задоволено, проте цей спір виник не з вини відповідача. Тобто, відповідач не вчиняв дій або бездіяльності, які мали наслідком виникнення цього спору, а набув статусу відповідача в силу норм Цивільного кодексу України. Таким чином, стягнення з відповідача судових витрат буде несправедливим та нерозумним, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне не стягувати ці витрати з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.2,3,5-13,76-81,89,258,263,264,265ЦПК України

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Гніванської міської ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за законом, треті особи: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 в порядку спадкування за законом право власності на 1/2 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, які розташовані по АДРЕСА_2 , а саме: житлового будинку "А", веранди "а", ганку "-", прибудови "а1", сараїв "Б", "б" та "В", погрібу з шиєю "Г", убиральні "Е", теплиці "Ж", огорож № 3,4,7 та 8, хвіртки №5, воріт № 6, крану №9, приямку №10, яка належала ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Судові витрати залишити за позивачкою.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання рішення в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасник справи, якому повне судове рішення не буде вручено в день його складання або проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу на рішення буде подана протягом 30 днів з дня отримання повної копії судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 18 грудня 2024 року.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

Відповідач: Гніванська міська рада Вінницького району Вінницької області, місцезнаходження: вул. Соборна, буд. 64, м.Гнівань Вінницького району Вінницької області, ЄДРПОУ 04326075

Третя особа: ОСОБА_2 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_2

Третя особа: ОСОБА_3 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1

Суддя Патраманський І. І.