Рішення

від 18.12.2024 по справі 486/1461/24

ЮЖНОУКРАЇНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 486/1461/24

Провадження № 2/486/774/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2024 року м. Південноукраїнськ

Южноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Волощук О.О.,

за участю секретаря судового засідання Гайдук А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», ОСОБА_4 , треті особи: Другий відділ Державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус», про зняття арешту з майна,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2024 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до ПАТ «Комерційний банк «Надра», ОСОБА_4 , третя особа Другий відділ Державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області, про зняття арешту з майна.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на початку липня 2024 року позивачам стало відомо, що на квартиру АДРЕСА_1 , накладено арешт. Арешт на квартиру, яка належить позивачам, накладено постановою відділу ДВС Южноукраїнського міського управління юстиції, виконавче провадження №38328254 від 11.06.2013. 12.06.2013 державним реєстратором речових прав на нерухоме майно внесено запис до Єдиного реєстру заборон відчудження об`єктів нерухомого майна №386492816. Згідно з постановою про накладення арешту, арешт накладено на житлову квартиру позивачів у цивільній справі, які не були та не є боржниками по жодному виконавчому провадженню. Арешт накладено на квартиру, яка нібито належала ОСОБА_4 , який є боржником за виконавчим провадженням та не має жодного відношення до спірної квартири, яка належить на праві власності позивачам. Боржник ОСОБА_4 не є та ніколи не був власником квартири, на яку накладено арешт. Квартира АДРЕСА_1 належить позивачам на підставі свідоцтва про право власності на житло від 23.07.1998 №6119, виданим органом приватизації житла ВП «ЮУ АЕС», про що зроблено відповідний запис про державну реєстрацію 10.01.2007 в реєстрі речових прав на нерухоме майно. У зв`язку з цим позивачі вважають дії відповідача незаконними та такими, що порушують охоронювані законом інтереси їх як власників нерухомого майна (квартири), на яке накладено арешт.

У відзиві на позовну заяву ПАТ КБ «Надра» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ КБ «Надра» з ринку, просило відмовити в задоволенні позову з посиланням на те, що за даними ЄОІС в ПАТ «КБ «Надра» наявний контрагент ОСОБА_4 , з яким укладено кредитний договір від 31.07.2008 №45/АПМБ/62/2008/840. Право вимоги за кредитним договором відступлено ТОВ «ФК «Інвест Хаус» у складі лоту GL2N79735, залишок заборгованості становить 73618,92 дол. США.

У відповіді на відзив представник позивачів заперечувала проти доводів викладених в ньому та просила суд позовну заяву задовольнити.

Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 03.12.2024 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус».

В судове засідання представник позивачів не з`явилася, надіслала до суду заяву в якій позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити, розглядати справу без її участі.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце проведення якого повідомлявся у встановленому законом порядку. Відзив на адресу суду не надавав, що відповідно до ст. 223 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи по суті на підставі наявних доказів.

Представник відповідачаПАТ КБ«Надра» вособі Фондугарантування вкладівфізичних осібз питаньбезпосереднього виведенняПАТ КБ«Надра» зринку в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце проведення якого повідомлений належним чином.

10.12.2024 від представника Другого відділу ДВС у Вознесенському районі Миколаївської області надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Представник ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Хаус» в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно Інформаціїз Державногореєстру речовихправ нанерухоме майнота Реєструправ власностіна нерухомемайно,Державного реєструіпотек,Єдиного реєструзаборон відчуженняоб`єктів нерухомогомайна,інформаційної довідки№386492816від 11.07.2024року,власниками об`єктунерухомого майнаквартири,місцезнаходження: АДРЕСА_2 ,є: ОСОБА_5 (1/3частка,підстава:свідоцтво проправо власностіна житловід 23.07.1998№6119,виданим органомприватизації житлаВП «ЮУАЕС»,рішення продержавну реєстрацію10.01.2007); ОСОБА_1 (1/3частка,підстава:свідоцтво проправо власностіна житловід 23.07.1998№6119,виданим органомприватизації житлаВП «ЮУАЕС»,рішення продержавну реєстрацію10.01.2007); ОСОБА_2 (1/3 частка, підстава: свідоцтво про право власності на житло від 23.07.1998 №6119, виданим органом приватизації житла ВП «ЮУ АЕС», рішення про державну реєстрацію 10.01.2007).

Також, в інформації зазначено обтяження нерухомого майна - арешт квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер обтяження: 1281562 на підставі постанови ВП №38328254 від 11.06.2013 виданої відділом ДВС Южноукраїнського міського управління юстиції. Відомості про суб`єктів обтяження: обтяжував відділ ДВС Южноукраїнського міського управління юстиції; особа, в інтересах якої встановлено обтяження -ПАТ «Комерційний банк «Надра Банк»; особа, майно/права якої обтяжуються ОСОБА_4 .

12.07.2024 позивач ОСОБА_1 звернулася до Другого відділу ДВС у Вознесенському районі Миколаївської області з приводу зняття арешту з квартири так як позивач не є стороною виконавчого провадження за яким накладено арешт, не має боргів перед стягувачем, проте позивачу було роз`яснено право зняття арешту в судовому порядку.

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статей 15, 16 Цивільного процесуального кодексу України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Позов про звільнення майна з-під арешту може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Пунктами 1, 2 постанови № 5 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» роз`яснено, що у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Право власності належить до основоположних прав людини, утілення яких в життя становить підвалини справедливості суспільного ладу. Захист зазначеного права гарантовано ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як передбачено цією міжнародно-правовою нормою, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном і ніхто не може бути позбавлений власного майна інакше як в інтересах суспільства й на умовах передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Відповідно до практики ЄСПЛ втручання в це право повинне мати законні підстави й мету, а також бути пропорційним публічному інтересу.

Особи, котрі зазнають порушення права мирного володіння майном, як і інших визначених Конвенцією прав, відповідно до ст. 13 міжнародного правового акту повинні бути забезпеченні можливістю ефективного засобу юридичного захисту в національному органі.

На рівні національного законодавства гарантії захисту права власності закріплені в ст.41 Конституції України, за змістом якої кожен має право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю за винятком обмежень встановлених законом.

За ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

З матеріалів справи вбачається, що арешт на спірну квартиру АДРЕСА_1 накладено за підставі постанови органу ДВС за виконавчим провадженням №38328254, боржником за яким є відповідач ОСОБА_4 .

Водночас співвласниками квартири АДРЕСА_1 , як станом на час накладення на квартиру арешту так і на теперішній час є позивачі ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які через наявність арешту позбавлені можливості розпоряджатися на власний розсуд своїм майном.

Таким чином, арешт накладений на майно порушує право власності позивачів.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Враховуючи, що станом на дату винесення постанови про накладення арешту на майно ОСОБА_4 , як боржника у виконавчому провадженні, квартира за адресою: АДРЕСА_2 , йому не належала на праві власності, та перебувала у власності позивачів, які не є стороною виконавчого провадження, і накладений виконавчою службою арешт на цю квартиру порушує їх права як співвласників майна щодо вільного володіння, користування та розпоряджання належною їм квартирою, суд вважає за необхідне позов задовольнити та зняти арешт, накладений постановою відділу державної виконавчої служби Южноукраїнського міського управління юстиції від 11.06.2013 року у виконавчому провадженні №38328254.

Доводи відповідача ПАТ КБ «Надра» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ КБ «Надра» з ринку як на підставу для відмови в задоволенні позову про те, що у ОСОБА_4 перед банком наявна кредитна заборгованість, суд відхиляє з огляду на те, що матеріали справи не містять доказів, які б доводили факт того, що під час накладення арешту на нерухоме майно, квартира чи її частка належала на праві власності боржнику.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 133, 141, 258, 259, 264, 268, 265, 212 -218, ЦПК України, ст. ст. 317, 319, 321, 391 ЦК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», ОСОБА_4 , треті особи: Другий відділ Державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус», про зняття арешту з майна, задовольнити.

Зняти арешт з квартири за адресою: АДРЕСА_2 , накладений постановою відділу державної виконавчої служби Южноукраїнського міського управління юстиції від 11.06.2013 року у виконавчому провадженні №38328254.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя О.О. Волощук