Рішення

від 22.11.2024 по справі 758/1452/23

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/1452/23

Категорія 71

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2024 року

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Будзан Л.Д.,

за участі секретаря судового засідання - Губенко О.М.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - Міхо К.В.,

представника відповідача - ОСОБА_13

розглянувши в приміщенні суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей та сім`ї Подільської районної у м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації, -

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2023 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката Міхо К.В. звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей та сім`ї Подільської районної у м. Києві державної адміністрації, в якому просив позбавити відповідача батьківських прав відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що із 22.03.2008 позивач та відповідач перебували в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Подільського районного суду м. Києва від 22.07.2021 у справі № 758/5519/21. В період шлюбу у сторін народилась донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач вказує, що після розірвання шлюбу та на даний час донька проживає разом із ним. Відповідач впродовж року доньку не бачить, не спілкується із нею, та не займається її вихованням. Жодної матеріальної допомоги відповідач на утримання доньки не надає, не піклується про її фізичний і духовний розвиток, тобто не дбає про її нормальне самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі. Всіма питаннями виховання, навчання та лікування доньки займається позивач. На даний час позивач має постійну роботу та заробіток, а також уклав шлюб із іншою жінкою, та проживає на даний час разом із нею та донькою однією сім`єю. Позивач вказує, що відповідач веде антисоціальний спосіб життя, не працює, зловживає алкогольними напоями, схильна до вчинення правопорушень, та своїми діями зробила квартиру непридатною для проживання. Наведене в сукупності свідчить про те, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини, та фактично самоусунулась від їх належного виконання, а відтак наявні підстави для позбавлення відповідача батьківських прав відносно дитини, в зв`язку з чим позивач вимушений звернутись до суду із даним позовом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.02.2023, головуючим суддею у справі було визначено Будзан Л.Д.

Ухвалою судді Подільського районного суду м. Києва від 15.02.2023, у справі відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку загального позовного провадження.

В листопаді 2023 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позов, у якому останній заперечує позов у повному обсязі. Вказує, що відповідач регулярно бачиться із дитиною. Востаннє відповідач бачилась із дитиною в жовтні 2023 року, однак, після цієї зустрічі позивач сказав, що надасть можливість бачитись із дитиною наступного разу лише після розгляду справи в суді. З огляду на позицію позивача, відповідач звернулась із відповідними заявами до органів поліції та до служби у справах дітей. Крім того, доводи позивача про те, що відповідач зловживає алкогольними напоями не відповідають дійсності, що можуть підтвердити свідки. Також відповідач працює продавцем в магазині майже кожного дня, отримує заробітну плату, та має лише один вихідний день.

В листопаді 2023 року представник позивача звернувся до суду із клопотанням про залучення до участі у справі в якості третьої особи Службу у справах дітей Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 12.01.2024 залучено до участі у даній цивільній справі, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Службу у справах дітей Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 29.07.2024, у справі закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити з викладених в позові підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, вказуючи на відсутність достатніх підстав для позбавлення відповідача батьківських прав відносно доньки.

Треті особи явку своїх представників в судове засідання не забезпечили. Про розгляд справи повідомлялись належним чином.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за наведеної явки сторін.

Суд, вислухавши пояснення позивача, його представника, представника відповідача, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що в задоволенні позову слід відмовити за наступних підстав.

Судом встановлено, що із 22.03.2008 позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Подільського районного суду м. Києва від 22.07.2021 у справі № 758/5519/21.

В період шлюбу у сторін народилась донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження.

Відповідно до довідки про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру від 15.02.2022, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до копії договору оренди квартири № 77 від 01.02.2022, ОСОБА_1 орендує квартиру АДРЕСА_2 . Строк дії договору до 01.02.2025.

Крім того, відповідно до копії договору оренди нерухомого майна від 18.11.2023, ОСОБА_1 є наймачем квартири АДРЕСА_3 .

Відповідно до довідок про реєстрацію місця проживання особи, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_4 .

12.01.2022 ОСОБА_1 зареєстрував шлюб із ОСОБА_5 , про що свідчить копія свідоцтва про шлюб.

На даний час малолітня дитина проживає разом із батьком, позивачем у справі, що не заперечувалось відповідачем.

В матеріалах справи наявні ряд медичних документів та довідок, складених за результатами обстеження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які свідчать, зокрема, про затримку мовного розвитку дитини, а також проходження дитиною навчання в спеціалізованих закладах.

Відповідно до висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи НВК «Перша ластівка» від 19.07.2023 № ІРЦ-85262/2023/43795, було встановлено, що педагогічними працівниками інклюзивно-ресурсного центру було проведено огляд та оцінку дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та рекомендовано рівень підтримки дитини в закладі освіти 3 рівня.

Крім того, з мотивувальної частини зазначеного висновку вбачається, що батькам було рекомендовано створювати сприятливу, доброзичливу атмосферу в сім`ї; заохочувати і підтримувати позитивний прояв уваги і хорошого ставлення до дитини; систематично закріплювати навички засвоєні в навчальному закладі в домашніх умовах, тощо.

В листопаді 2023 року ОСОБА_2 звернулась до Подільського управління НП ГУ НП у м. Києві із заявою, в якій просила прийняти рішення щодо того, що її колишній чоловік перешкоджає їй бачитись із дитиною, та шляхом обману вмовив підписати у нотаріуса невідомий документ.

Відповідно до листа Подільського УП ГУ НП у м. Києві від 20.12.2023 вбачається, що заява ОСОБА_2 розглянута та встановлено, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 склались цивільно-правові відносини, вирішення яких відносить до компетенції судів загальної юрисдикції, та спір між батьками за викладених в заяві обставин може вирішуватись органом опіки та піклування або судом.

Крім того, в листопаді 2023 року ОСОБА_2 звернулась до Служби у справах дітей та сім`ї Подільської районної у м. Києві державної адміністрації із заявою про обстеження її житлових умов та складення відповідного акту, вказуючи про подачу колишнім чоловіком безпідставного позову до суду про позбавлення її прав відносно доньки.

Відповідно до акту обстеження умов проживання від 19.01.2024, проведеного Службою у справах дітей та сім`ї Подільської районної у м. Києві державної адміністрації, обстежено квартиру за адресою: АДРЕСА_4 та встановлено добрі умови проживання в квартирі, наявність меблів та побутової техніки, а також вказано про наявність створених умов для навчання дитини.

В січні 2024 року відповідач звернулась до Служби у справах дітей та сім`ї Подільської районної у м. Києві державної адміністрації із заявою про визначення порядку спілкування із донькою, вказуючи на вчинення колишнім чоловіком перешкод у її побаченнях із дитиною.

Крім того, в березні 2024 року відповідач звернулась до Служби у справах дітей та сім`ї Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації із заявою про видачу розпорядження про визначення способів участі у вихованні дитини того із батьків хто проживає окремо.

Відповідно до копії витягу з протоколу № 9 засідання з питань захисту прав дитини Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 02.05.2024, було ухвалено затвердити запропонований графік спілкування матері із дитиною, із яким погодились обоє батьків, та визначено способи участі ОСОБА_2 у вихованні малолітньої ОСОБА_3 шляхом спілкування з нею у такому порядку: щосуботи із 10-00 год. до неділі 10-00 год.; із 18-00 год. до 20-00 год. один будній день за попередньою домовленістю із батьками.

Відповідно до висновку Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації від 07.05.2024, орган опіки та піклування рекомендує суду відмовити в позбавленні батьківських прав ОСОБА_2 щодо малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач не спілкується із донькою, не займається її вихованням, не піклується про її фізичний і духовний розвиток, веде антисоціальний спосіб життя, не працює, зловживає алкогольними напоями, схильна до вчинення правопорушень, що в сукупності свідчить про те, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини, та фактично самоусунулась від їх належного виконання, а відтак наявні підстави для позбавлення відповідача батьківських прав відносно дитини.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач вказувала, що дійсно в певний період часу недбало відносилась до дитини, однак, вже тривалий час вживає всіх можливих заходів для належного виконання своїх батьківських обов`язків, відповідач має бажання спілкуватись та виховувати дитину, а тому відсутні достатні підстави, які б свідчили про необхідність позбавлення її батьківських прав. Крім цього, суду пояснила, що на даний час спілкується з дитиною згідно встановленого графіку спілкування матері із дитиною, забирає дитину на вихідні додому, піклується про неї, проводить з нею час. Також вказала, що працевлаштувалася та намагається налагодити своє життя.

Перевіряючи обґрунтованість та доведеність позовних вимог, а також заперечень на позов, суд приймає до уваги те, що відповідно до ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявили щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Позов про позбавлення батьківських прав позивачем заявлений на підставі п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України.

Відповідно до вказаної норми права, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до п.п. 15, 18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на цей орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Відповідно до статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою ВРУ від 27.02.1991 року № 789-ХІІ, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Відповідно до статті 3 Конвенції в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст.19 СК України, орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Як встановлено судом, орган опіки та піклування рекомендував суду відмовити в позбавленні відповідача батьківських прав, вказуючи на відсутність достатніх підстав для цього з огляду на встановлені обставини.

Суд приймає до уваги зазначений висновок, та зазначає, що сукупність наявних у справі доказів беззаперечно не доводить свідомого ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків відносно доньки, та що позбавлення є доцільним та відповідатиме інтересам дитини в ситуації, яка склалась в родині дитини.

Суд звертає увагу на те, що позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яке тягне за собою правові наслідки, як для батька (матері), так і для дитини, згідно із ст. 166 СК України.

Отже, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Також необхідно зазначити, що Європейський суд з прав людини в рішенні по справі «Хант проти України» від 07.12.2006 року зазначив, що позбавлення батьківських прав має бути виправдане інтересами дитини, і такі інтереси повинні мати переважний характер над інтересами батьків, між інтересами дитини та інтересами батьків має існувати справедлива рівновага.

Суд вважає за необхідне наголосити на тому, що сам по собі факт не проживання разом із дитиною, та наявність життєвих обставин та суперечок між батьками щодо можливості побачень із дитиною, не може слугувати достатніми підставами для позбавлення відповідача батьківських прав.

Статтею 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному судочинстві, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд звертає увагу на те, що позивач належним чином не вмотивував та не довів власних доводів про обрання щодо відповідача такого крайнього заходу, як позбавлення батьківських прав, не надав належних та допустимих доказів невиконання відповідачем своїх батьківських обов`язків без поважних причин, а судом не встановлено винної поведінки відповідача, свідомого нехтування нею своїми обов`язками.

Варто вказати, що в ході розгляду справи встановлено, що позивач виявляє бажання спілкуватись та зустрічатись із донькою, а батькам дитини слід налагодити відносини між собою в частині досягнення належного спільного виховання дитини та знайти спільні мирні шляхи вирішення питання щодо можливості участі матері у вихованні доньки та належної реалізації матір`ю своїх батьківських прав.

При цьому, допитані в судовому засіданні свідки, заявлені позивачем, а саме вчитель дитини - ОСОБА_6 , психолог дитини - ОСОБА_7 , та тітка - ОСОБА_8 в судовому засіданні не вказали обставин, які свідчать про злісне та умисне ухилення ОСОБА_2 від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоке поводження з дитиною; те, що відповідач є хронічним алкоголіком або наркоманом; чи інших обставин, які є підставою для позбавлення матері батьківських прав щодо дитини. Зазначили в цілому, що дитина проживає з батьком, який дбає про її моральний та фізичний розвиток.

Допитані в судовому засіданні свідки, які заявлені відповідачем, а саме тітка відповідачки - ОСОБА_9 , її мати ОСОБА_10 , ОСОБА_11 - сусідка відповідачки, та ОСОБА_12 - подруга сім`ї відповідача, в цілому вказали, що дійсно між відповідачем по позивачем після розлучення досить напружені відносини, дитина проживає з батьком, але відповідач робить кроки, що налагодити спілкування з донькою.

Судом на час розгляду справи не було встановлено достатніх обставин, які б свідчили про те, що спілкування позивача з донькою буде перешкоджати нормальному її розвитку, а тому суд приходить до переконання, що участь матері у вихованні доньки буде сприяти повноцінному вихованню дитини, її розвитку в подальшому, задоволенню життєво-важливих потреб, зростанню під опікою і відповідальністю обох батьків, що забезпечить її виховання в атмосфері моральної забезпеченості.

Суд вважає, що безпосередня участь матері у вихованні дитини, регулярне спілкування між ними не лише забезпечить виконання батьківських прав позивача, а, насамперед, буде повністю відповідати інтересам дитини.

Слід наголосити, що для дитини вкрай важлива комунікація батьків у спілкуванні між собою в питаннях виховання дитини, що батьками, як встановлено судом, не здійснюється.

При цьому, саме батьки, як матір, так і батько, несуть відповідальність по відношенню до малолітньої дитини, та саме вони повинні докласти усіх зусиль для того, щоб у їх дитини виникало прагнення бути як із мамою, так і з татом.

При цьому, на обох батьках лежить відповідальність за збереження психічної рівноваги дитини, що досягається шляхом уникнення конфліктних, напружених стосунків між батьками, оскільки, саме це в подальшому може бути причиною початку емоційних розладів у дитини.

Важливо підтримувати позитивні, неконфліктні взаємини з колишнім чоловіком (дружиною), зберігати незгоду між собою у таємниці від дитини, досягти співробітництва в інтересах дитини.

При цьому, всі інші наведені позивачем доводи в обґрунтування своїх позовних вимог не спростовують наведених висновків суду.

Як зазначає Європейський суд з прав людини в своїй усталеній практиці, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що переконливих доказів на підтвердження умисного ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків щодо дитини, матеріали справи не містять, наявність винних дій та/або бездіяльності, які б свідчили про неналежне виконання батьківських обов`язків відповідачем стороною позивача не доведено, а судом не встановлено, а відтак суд вважає, що позбавлення батьківських прав відповідача на даний час є передчасним та не відповідатиме інтересам дитини, а відтак в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі ст. 141 ЦПК України, судові витрати у справі слід залишити за позивачем по фактично понесеним.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 15, 60, 88, 208, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України, ст. ст. 150, 164, 165,166 СК України, Конвенцією про права дитини від 20.11.1989 року, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей та сім`ї Подільської районної у м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації, залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін по справі:

позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_5 ;

відповідач - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_6 ;

третя особа - Орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей та сім`ї Подільської районної в м. Києві державної адміністрації, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 14;

третя особа - Служба у справах дітей Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, код ЄДРПОУ 37445484, місцезнаходження: 04212, м. Київ, вул. Левка Лук`яненка, 2Д.

Повний текст рішення суду складено 02.12.2024.

Суддя Леся БУДЗАН