Ухвала

від 18.12.2024 по справі 758/15266/24

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/15266/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2024 року Подільський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Будзан Л.Д., за участю секретаря судового засідання Губенко О.М., представника заявника - Ковдій М.С., представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання представника ТОВ «Оболоньторгстандарт» - ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 02.12.2024 (справа №758/15266/24),-

ВСТАНОВИВ:

28 листопада 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Линдюк С.С. звернувся із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви до суду, у якій просив суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на об`єкти нерухомого майна, які належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Рентакс».

Ухвалою судді Подільського районного суду міста Києва від 02 грудня 2024 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Линдюка С.С. про забезпечення позову до подання позовної заяви, задоволено. Накладено арешт на об`єкти нерухомого майна, які належать на праві власності ТОВ «Рентакс», а саме на: лабораторно-побутовий комплекс (літ А) - площею 1 163,90 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2774119580000); автобусно-кузовний корпус (літ. A1), - площею 9 475,40 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2774778880000); їдальня (літ. Б) - площею 1 290,30 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2774772380000); контрольно-пропускний пункт (літ. В) - площею 102,80 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2774766080000); блок виробничих приміщень (літ. Е), - площею 231,30 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2774756680000; газогенераторна (літ. Ж), - площею 81,70 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2774731580000); агрегатний корпус (літ. 3), - площею 2 491,60 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2774726180000); склад запчастин (літ. К), - площею 494,10 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2774709380000); складський корпус, інструментальний цех з мийкою (літ. Л), - площею 1669,70 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2774698780000); корпус ЦВЗД, цех відновлення деталей, трансформаторна підстанція (літ. М), - площею 4 374,90 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2774680880000); будівля котельні, (літ. Д), - площею 556,80 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2774673380000).

04 грудня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Подільського районного суду м. Києва з позовом до ТОВ «Оболоньторгстандарт», ТОВ «Рентакс» про визнання недійсним акту приймання-передачі нерухомого майна, оскільки такий правочин є фраудаторним, та вчинений з метою ухилення від задоволення вимог кредитора ОСОБА_1 , а також просив суд скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності за ТОВ «Рентакс» на спірне майно.

05 грудня 2024 року представник ТОВ «Оболоньторгстандарт» звернувся до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, які застосовані ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 02 грудня 2024 року, посилаючись на те, що дана ухвала суду є незаконною та передчасною. Зокрема, вказує на те, що заходи забезпечення позову у частині накладення арешту на заборону ТОВ «Рентакс» відчужувати спірні об`єкти нерухомості є неспівмірними із заявленими вимогами в цій справі, оскільки заявником не наведено належних та допустимих доказів щодо вартості майна, на яке він просить накласти арешт та скільки коштів наявно на рахунках співвідповідачів. Зазначає, що судом не перевірено співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову із тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Вказує, що відповідно до умов договору, який укладено 15.11.2016 між ТОВ «Оболоньторгстандарт» та ОСОБА_1 у разі виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань в повному обсязі щодо супроводу угоди, предметом якої є споруди, він матиме право на отримання у власність 3,5 % житлової (комерційної) площі об`єкта, тому ОСОБА_1 не належить жодних прав щодо спірних споруд ТОВ «Рентакс», на які судом накладено арешт. При цьому, звертає увагу на те, що умови угоди не виконано ТОВ «Оболоньторгстандарт» з незалежних від сторін підстав. Посилається на те, що строк угоди давно минув, проте жодних вимог щодо зобов`язання виконання умов договору ОСОБА_1 до товариства не пред`являв, тому за цими вимогами сплинув строк позовної давності. Вказує на те, що на даний час спірне нерухоме майно (споруди) знаходяться у власності ТОВ «РЕНТАКС» на законних підставах, при цьому між ТОВ «РЕНТАКС» та ОСОБА_1 не існує жодних правовідносин, а вжитий судом захід забезпечення позову призводить до невиправданого обмеження прав власника майна ТОВ «РЕНТАКС».

09 грудня 2024 року ухвалою Подільського районного суду міста Києва прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в порядку загального позовного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Оболоньторгстандарт», ТОВ «Рентакс» про визнання недійсним акту приймання-передачі нерухомого майна, скасування рішення державного реєстратора, призначено підготовче судове засідання.

10 грудня 2024 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Линдюк С.С. подав письмові пояснення на клопотання про скасування заходів забезпечення позову, в яких вказав на те, що ТОВ «Рентакс» отримало у власність від ТОВ «Оболоньторгстандарт» спірні споруди в якості статутного внеску від ТОВ «Оболоньторгстандарт», яке в подальшому здійснило продаж і корпоративних прав, тобто ТОВ «Оболоньторгстандарт» одночасно здійснило фраудаторний правочин щодо кількох осіб: ОСОБА_1 , продавши активи, які можуть бути предметом компенсації за договором від 15.11.2016, та щодо набувача майна ТОВ «Рентакс», гарантуючи останньому, що претензії третіх осіб щодо майна відсутні. Стверджує, що відсутність прямих правовідносин між ОСОБА_1 та ТОВ «Рентакс» у справі про визнання правочину фраудаторним не має жодного значення, оскільки у подібних спорах завжди присутні дві або більше осіб, законні очікування яких відомі лише тому, хто здійснив шахрайство. Щодо твердження представника ТОВ «Оболоньторгстандарт» про сплив строку позовної давності, вказує, що строк дії договору встановлено по 16.11.2019, тому строк пред`явлення вимоги - до 16.11.2022, але, у зв`язку з введенням на території України воєнного стану, згідно п.19 Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України, строк позовної давності у даній справі триває. Наголошує на тому, що вжитий судом захід забезпечення позову у повній мірі відповідає меті такого заходу та унеможливить в подальшому уникнення виконання рішення суду ТОВ «Оболоньторгстандарт» у даній справі, оскільки в останнього недостатньо коштів та активів для задоволення вимог ОСОБА_1 за договором від 15.11.2016.

Представник заявника ТОВ «Оболоньторгстандарт» у судовому засіданні підтримав клопотання про скасування ухвали про забезпечення позову до подання позовної заяви у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в клопотанні.

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання про скасування ухвали про забезпечення позову до подання позовної заяви, посилаючись на обставини, викладені у письмових поясненнях.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Рентакс» у судове засідання не з`явився, надіслав до суду заяву про розгляд клопотання без його участі, повідомив, що товаристо підтримує у повному обсязі позицію ТОВ «Оболоньторгстандарт».

Розглянувши матеріали клопотання, заслухавши пояснення учасників, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з ч. 1, 2, 4 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Як роз`яснено у Постанові Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», за змістом ч. 1 ЦПК єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі.

Відповідно до постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 04.10.2023 у справі № 504/158/22, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод чи інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову. Правова природа арешту майна чи іншого обмеження стосовно майна, вчиненого у зв`язку із провадженням у цивільній справі, полягає у обмеженні права розпорядженні ним (продаж, дарування, відчуження в інший спосіб, передання в заставу, іпотеку, укладення інших правочинів чи перероблення майна), при цьому за власником зберігається право користування. Таке обмеження допускається, якщо воно передбачено законом і є обґрунтованим.

Судом враховується правова позиція, викладена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 521/19246/20, відповідно до якої порядок та підстави скасування заходів забезпечення позову встановлено статтею 158 ЦПК України, частинами першою, четвертою, дев`ятою якої передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. Отже, забезпечувальні заходи застосовуються та скасовуються судом шляхом ухвалення процесуального рішення - ухвали. Наслідком скасування заходів забезпечення позову є зняття всіх обмежень, встановлених забезпеченням позову. Отже, ухвала суду про вжиття заходів забезпечення позову зумовлює конкретні обмеження щодо вчинення певних дій чи, навпаки, обов`язок вчинити дії учасниками справи або третіми особами, що мають строковий характер та діють до моменту скасування таких заходів судом, який їх вжив, чи судом вищої інстанції у разі скасування ухвали про вжиття спірних заходів забезпечення за їх безпідставністю. Застосовані заходи покликані забезпечити ефективність судочинства та гарантувати незмінність правовідносин, які існували до прийняття оскаржуваних рішень, враховуючи можливість протиправності таких рішень та порушення ними прав та інтересів платника податків - позивача. Тобто, скасування заходів забезпечення позову судом, який їх застосував, можливе, якщо відпали підстави, з яким закон пов`язує можливість застосування таких заходів або змінилися обставини, що зумовили його застосування.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 02 грудня 2024 року вжито вищевказаний захід забезпечення позову у вигляді накладення арешту на спірні споруди, які ТОВ "Оболоньторгстандарт" передало у статутний капітал ТОВ "Рентакс".

Метою накладення арешту є забезпечення реального та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, оскільки існує ризик вчинення відповідачем у справі дій, спрямованих на відчуження нерухомого майна з метою ухилення ТОВ «Оболоньторгстандарт» від виконання зобов`язання за договором від 15.11.2016.

Посилання представника ТОВ «Оболоньторгстандарт» на порушення судом принципу співмірності, суд оцінює критично, оскільки судом перевірено, що між сторонами ТОВ «Оболоньторгстандарт» та ОСОБА_1 дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову про визнання правочину недійсним з підстав його фраудаторності; з`ясовано обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Крім цього, судом здійснено співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, та встановлено, що внаслідок невжиття таких заходів ОСОБА_1 фактично може бути позбавлено права вимоги за договором від 15.11.2016, що на даний час складає понад 200 000 000 грн. При цьому, накладення арешту на вказане майно, жодним чином не перешкоджає ТОВ "Рентакс" володіти та користуватися ним на власний розсуд, обмежується лише право на відчуження вказаного майна.

Таким чином, на момент розгляду даного клопотання, підстави для скасування вжитих заходів забезпечення позову відсутні, а обставини, якими заявник обґрунтовує необхідність скасування забезпечення позову підлягають дослідженню судом під час розгляду справи по суті разом із наданням оцінки доводам та доказам, наданим учасникам справи на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення.

Доводи заявника, якими останній обґрунтовував клопотання, самі по собі не є підставою для скасування вжитих заходів забезпечення позову.

При цьому, обставини встановлені судом в ході розгляду клопотання про забезпечення позову підтверджують дійсне втручання оскаржуваним правочином в права та інтереси ОСОБА_1 , настання для нього негативних наслідків і можливість лише збільшення таких за час вирішення спору по суті, що вказуватиме на неефективність судового захисту.

Суд зазначає, що ті обставини, які були підставою та мотивацією для прийняття судом рішення про вжиття заходів забезпечення позову в даній справі не зникли та не зазнали істотних змін, а скасування заходів забезпечення позову за своїм змістом не може бути запереченням проти ухвали про вжиття заходів забезпечення позову, яка підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що подане представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Оболоньторгстандарт» клопотання про скасування заходів забезпечення позову задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст. 149 -158, 260, 353 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника ТОВ «Оболоньторгстандарт» - ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 02.12.2024 (справа №758/15266/24), відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Подільський районний суд м. Києва до апеляційного суду, у межах територіальної юрисдикції якого перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Леся БУДЗАН