Рішення

від 19.12.2024 по справі 759/17824/24

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/17824/24

пр. № 2/759/5507/24

19 грудня 2024 року Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Ключника А.С. за участю секретаря судового засідання Марченко В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2024 року позивач звернувся до суду із вказаною позовною заявою, у якій просить суд стягнути з відповідача на користь КП «Спецжитлофонд» заборгованість у розмірі 20 524,46 грн та судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що метою діяльності КП «Спецжитлофонд» є утримання, обслуговування, експлуатація, ремонт, реконструкція та будівництво житлово та нежитлового фонду. Так між КП «Спецжитлофонд» та ОСОБА_1 укладено договір відшкодування вартості комунальних послуг №05/01-3681 від 03.12.2021 року у зв`язку з користуванням житловим приміщенням АДРЕСА_1 , який належить відповідачу на праві власності. Згідно вказаного договору відповідач зобов?язався компенсувати КП «Спецжитлофонд» в повному обсязі витрати, фактично понесені комунальним підприємством у зв?язку з користуванням споживачем житловим приміщенням №201 у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 . Проте в порушення чинного законодавства та умов договору, відповідач не виконує своїх обов`язків по своєчасному внесенню плати за надані послуги, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість за період з січня 2022 року по липень 2024 року у розмірі 18 585,81 грн, а також пеня у розмірі 0,01 відсотка за кожен день прострочення і 3% річних у розмірі 874,11 грн.

Ухвалою суду від 04 вересня 2024 року призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 49).

Ухвалою суду відповідачу надано встановлений законом строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, надано строк для направлення відзиву на позовну заяву.

08.10.2024 року відповідач по справі подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у у задоволенні позовних вимогах, зважаючи на ті обставини, вищевказаний договір відшкодування вартості комунальних послуг, що був укладений з позивачем, належним чином не виконувався КП «Спецжитлофонд» з приводу чого відповідач постійно звертався з 2021 року з петиціями до органів державної влади, місцевого самоврядування та безпосередньо до позивача щодо скасування безпідставних платежів за комунальні послуг, які складені в неправовій формі, оскільки такі послуги позивачем не надавалися, а лише з`являлися додаткові витрати. Також нараховані дані комунальні платежі були в період невведення будинку в експлуатацію та відсутності підписання акта приймання-передавання об`єкта інвестору у власність.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 01.09.2020 року № 617 про присвоєння адреси об`єту незавершеного будівництва - житлового будинку (перша черга будівництва) у складі проєкту: «Реконструкція території виробничо-складської бази під будівництво житлових будинків та складських будівель на АДРЕСА_3 , розташованому в межах земельної ділянки на АДРЕСА_3 (кадастровий номер 8000000000:69:253:0003) адресу: АДРЕСА_2 (а.с. 10).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна (а.с. 18).

03.12.2021 року між КП «Спецжитловфонд» та ОСОБА_1 укладено договір №05/01-3681 згідно умов якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, споживач зобов?язується компенсувати КП «Спецжитлофонд» витрати, фактично понесені КП «Спецжитлофонд» у зв?язку з користуванням Споживачем житловим (нежитловим) приміщенням №201, загальною площею 66,56 кв.м. у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2

Згідно п.1.2. договору, до складу витрат, вказаних в п.1.1. Договору належать: 1.2.1. витрати за фактично використаний споживачем обсяг теплової енергії, електричної енергії та холодної води (в т.ч. водовідведення) відповідно до показань індивідуальних поквартирних приладів обліку теплової енергії, електричної енергії та холодної води у приміщенні.

Згідно п. 1.3. договору, компенсації підлягають витрати КІ «Спецжитлофонд» за використану електричну енергію, холодну воду та теплову енергію за тарифами організацій, які здійснюють постачання електричної енергії, холодної води і забезпечують водовідведення, а також з централізованого опалення житлового (нежитлового) приміщення згідно індивідуальних поквартирних лічильників та витрати на технічне обслуговування внутрішньобудинкових інженерних мереж та технічного обладнання передбачені п. 2.1.4. Договору.

Згідно п. 2.9. договору, споживач зобов?язаний здійснити розрахунок до 15 числа кожного наступного місяця в безготівковій формі на розрахунковий рахунок КП «Спецжитлофонд», вказаний у рахунку-фактурі.

03.12.2021 року між КП «Спецжитловфонд» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №1 до договору №05/01-3681 відшкодування вартості комунальних послуги від 03.12.2021 року, на підставі якого сторони домовилися, що: 1.2. До складу витрат, вказаних в п.1.1. Договору належать: 1.2.1. витрати за фактично використаний Споживачем обсяг теплової енергії, електричної енергії та холодної води (в т.ч. водовідведення) відповідно до показань індивідуальних поквартирних приладів обліку теплової енергії, електричної енергії та холодної води у приміщенні. 1.2.2. витрати на технічне обслуговування внутрішньобудинкових інженерних мереж та технічного обладнання зазначені в п. 2.1.4. Договору. 1.2.3. витрати за вивезення побутового сміття; 1.2.4. витрати на охорону місць загального користування будинку; 1.3. Компенсації підлягають витрати КП «Спецжитлофонд» за використану електричну енергію, холодну воду та теплову енергію за тарифами організацій. які здійснюють постачання електричної енергії, холодної води і забезпечують водовідведення, а також з централізованого опалення житлового (нежитлового) приміщення згідно індивідуальних поквартирних лічильників та витрати на технічне обслуговування внутрішньобудинкових інженерних мереж та технічного обладнання передбачені п. 2.1.4. Договору. А також сторони домовилися викласти п. 2.1. Розділу 2 «Розрахунки за договором» Договору у новій редакції, щодо витрат (а.с. 14, 15).

Згідно розрахунку №1 (2022 рік) нарахування за період : січень 2022 рік - грудень 2022 рік становить 9 364,97 грн; розрахунок №2 (2023) за період з 01.01.2023 - 31.12.2023 складає 16 464,07 грн; розрахунок №3 (2024 рік) про нарахування та сплату послуг за утримання житла та комунальних послуг за період 01.01.2024 - 31.07.2024 становить 18 585,81 грн; сума пені за період з 16.01.2022 по 15.08.2024 - 1 064,54 грн; 3% річних та інфляційні збитки за період з 16.01.2022 - 15.08.2024 - 874,10 грн, що загалом становить 20 524,46 грн (а.с. 24-34).

Згідно довідки №485-08/24 від 29.08.2024 року виданої ЖБК «Індикатор-8» ОСОБА_1 зареєстрований та мешкає за адресою у власній квартирі АДРЕСА_4 .

Також судом встановлено, ОСОБА_1 звертався до КМР Держпродспоживслужба України, Мінекономіки України та до КП «Спецжитлофонд» із запитом щодо безпідставних платежів нарахованих платежів за період з 2021-2023 рр. КП «Спецжитлофонд».

Згідно відповіді Мінекономіки України від 19.09.2022 року листи від Мінекономіки мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм.

Також КП «Спецжитлофонд» надав відповідь на звернення від 16.10.2023 року відповідно до Договору відшкодування вартості комунальних послуг від 03.12.2021 №05/01-3681 та додаткової угоди №1 до вказаного договору відшкодування витрат за комунальні послуги здійснюється відповідно до показників індивідуальних приладів обліку, встановлених на квартиру відповідача за тарифами постачальних організацій, витрати на технічне обслуговування внутрішньо-будинкових інженерних мереж та технічного обладнання, що передбачені п. 2.1.4 Додаткової угоди №1 до Договору.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 15.07.2024 року скасовано судовий наказ №759/5362/24 про стягнення із ОСОБА_1 на користь стягувача КП «Спецжитлофонд» у розмірі 16 464,07 грн та судовий збір.

Постановою Пленуму Верховного Суду України за №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення» (з наступними змінами) передбачено, що відповідно до принципу безпосередності судового розгляду рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Згідно з ч. 3 ст. 11, ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства, якими відповідно до ч. 2 ст. 4 ЦК України є, зокрема, закони України.

Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Отже, між позивачем та відповідачем виникли відносини, що породжують цивільні права та обов`язки, оскільки позивач надавав послугу з утримання будинку та прибудинкової території та житлово-комунальні послуги.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/ або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Статтею 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно- технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач має право, зокрема, одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Статтею 322 ЦК України визначено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і при будинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року №572, обов`язок по сплаті за обслуговування і ремонт будинку, комунальні та інші послуги покладається на власника, наймача, орендаря житлового приміщення.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Закріплена в ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 Цивільного кодексу України.

Визначаючи розмір заборгованості відповідача за оплату житлово-комунальних послуг, суд покладає в обґрунтування свого рішення наданий позивачем розрахунок, як об`єктивний і належний доказ, що містить відомості щодо розміру нарахованих сум, здійснений на основі затверджених в установленому порядку норм та пропорційно до загальної площі квартири, якою користується відповідач.

Згідно п. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, де зокрема в п. 3 зазначено, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У відповідності до правової позиції Верховного Суду України: «Під час розгляду справ про стягнення заборгованості за комунальні послуги, визначальним є встановлення факту надання обслуговуючою організацією комунальних послуг особам, які є їх споживачами (постанова від 09.11.2016р. у справі №1238/8935/12).

В пунктах 76-79 постанови Верховного Суду від 22.05.2019 року(справа №642/8210/16-ц, провадження №61-7787св18) йдеться мова про обов`язковість (з`ясування) доведення відповідного обсягу фактично наданих (а не тільки нарахованих за твердженням позивача) житлово-комунальних послуг.

Зобов`язання оплатити житлово-комунальні послуги виникає у будь-якого споживача, якщо ці послуги були фактично надані (а не тільки нараховані), а також у разі, якщо споживач фактично користувався фактично наданими комунальними послугами. Саме про це йдеться мова в постановах Верховного Суду від 20.04.2016 року (справа №6-2951цс15); від 26.09.2018 року (справа №750/12850/16-ц); від 06.11.2019 року (справа № 642/2858/16).

Таким чином, згідно із зазначеними нормами Закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Як було встановлено судом, ОСОБА_1 зареєстрований та мешкає за адресою у власній квартирі АДРЕСА_4 .

Проте у вказаній довідці відсутній період проживання відповідача у квартирі АДРЕСА_4 , а лише встановлює факт проживання та реєстрації за вказаною адресою. Отже, відповідачем не спростовано належними засобами доказування наявності заборгованості за спожиті послуги з утримання будинку та прибудинкової території.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.

З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, в якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Будь-яких доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідачами не надано, як і не надано доказів щодо належного виконання грошових зобов`язань щодо сплати за надані житлово-комунальні послуги.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Водночас формулювання ст. 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов`язань, суд дійшов висновку про те, що на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Згідно з розрахунку заборгованості у частині нарахувань пені та трьох відсотки річних за весь час прострочення сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території нараховано за період з 16.01.2022 по 15.08.2024.

Разом з тим, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх не оплати або оплати не в повному обсязі. В пункті 2 цієї постанови вказано, що вона застосовується з 24 лютого 2022 року.

В той же час, заявлені позивачем до стягнення пені нараховано за період з 24.02.2022 по 15.08.2024, тобто, після введення в Україні воєнного стану, а тому відповідач може бути звільнений від обов`язку сплатити суму боргу пені від простроченої суми в період з 24 лютого 2022 року до серпня 2024 року.

Отже, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню за період з 16.01.2022 по 23.02.2022 включно пені у розмірі 12,26 грн.

Виходячи з наведеного, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені за прострочення виконання зобов`язання, підлягають задоволенню частково.

Стаття 13 ЦПК України встановлює, що суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

За таких обставин, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності та враховуючи те, що позивач є виконавцем житлово-комунальних послуг, а відповідач, як наданих послуг, свої зобов`язання зі сплати за надані послуги належним чином не виконує, будь-яких доказів на спростування вказаних обставин суду надано не було, а тому , приймаючи до уваги положення ст. 625 ЦК України, приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню у розмірі 19 472,18 грн

Відповідно з ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково до відповідача то на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір виходячи з розрахунку: (19 472,18 грн (сума задоволених позовних вимог до вказаного відповідача * 100 % / 20 524,46 грн (ціна позову) = 94,87% * 3 028,20 грн (сплачений при поданні позову судовий збір).

Згідно із статтею 141 ЦПК України з відповідача з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в сумі 2 872,75 грн.

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 2, 9, 10, 189, 190 ЖК України; ст.ст. 4, 11, 322, 360, 509, 525, 526,610, 612, 625 ЦК України; ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» (код за ЄДРПОУ 31454734) суму заборгованості за надані житлово-комунальні послуги у розмірі 19 472 (дев`ятнадцять тисяч чотириста сімдесят дві) грн 18 грн.

Стягнути зі ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» (код за ЄДРПОУ 31454734) судовий збір по справі у розмірі 2 872 (дві тисячі вісімсот сімдесят дві) грн 75 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя Ключник А.С.

Позивач: Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» (код за ЄДРПОУ 31454734, юридична адреса: 04071, м. Київ, вул. Оболонська, 34);

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_5 ).