Ухвала

від 07.10.2024 по справі 369/15169/24

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/15169/24

Провадження № 2/369/7585/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2024 року м.Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Козак І.А., ознайомившись із заявою представника заявника (позивача) ОСОБА_1 - адвоката Забальського Юрія Петровича, про забезпечення позову у цивільній справі № 369/15169/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області про усунення перешкод в користуванні власністю та зобов`язання вчинення певних дій, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Волчка А.Я. перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області про усунення перешкод в користуванні власністю та зобов`язання вчинення певних дій.

Разом зпозовом представникомзаявника (позивача) ОСОБА_1 -адвокатом ЗабальськимЮрієм Петровичембуло поданозаяву прозабезпечення позову,в якійостанній проситьсудзастосувати заходи забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 , вчиняти будь-які дії спрямовані на знесення несучих конструкцій будинку, його руйнування, перепланування без погодження з позивачкою та відповідними контролюючими органами.

Згідно з розпорядженням керівника апарату Києво-Святошинського районного суду Київської області Распутної Н.О. щодо повторного автоматизованого розподілу судових справ № 1358 від 04.10.2024 року та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.10.2023 року, який проведений відповідно до пунктів 2.3.49, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, дану справу передано для розгляду судді Козак І.А.

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що позивач ОСОБА_1 є власником 1/2 частини житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Власником іншої 1/2 частини вищевказаного будинку є ОСОБА_2 . Відповідно до обставин справи №369/9991/19 за позовною заявою ОСОБА_1 , 22.02.2019 року, приблизно о 00:44 год., сталася пожежа в частині будинку під АДРЕСА_2 , що належить саме відповідачу ОСОБА_3 . Відповідно до акту про пожежу від 22.02.2019 року пожежа виникла в приміщенні житлового будинку АДРЕСА_2 , а ймовірною причиною пожежі стало коротке замикання електричної мережі. Згідно з висновком Державної служби України з питань надзвичайних ситуацій дослідно-випробувальної лабораторії п`ятого державного пожежно-рятувального загону головного управління ДСНС України в Київській області № 7/В/25.03.2019 по дослідженню причини пожежі, що виникла 22.02.2019 року в приватному житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, що «ймовірною причиною пожежі в приватному житловому будинку могло стати виникнення горіння від теплових проявів електричної енергії у результаті виникнення великих перехідних опорів в місцях з`єднання електричних проводів скруткою». Позивач зазначала, що внаслідок пожежі вигоріла фактично вся її частина житлового будинку площею 52,8 м?, а саме покрівля будинку, внутрішні перекриття, житлова кімната, пошкоджені вікна та ін. Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26.06.2020 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 253926,00 грн відшкодування матеріальних збитків; стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 10000,00 грн відшкодування моральної шкоди; стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 2639,26 грн. Через вищеперераховані події та дії відповідача для позивача ОСОБА_1 створено перешкоди для користування власним житлом, а саме: власність ОСОБА_4 після пожежі знаходиться в непридатному для проживання стані чим створює загрозу для спільної конструкції будинку. Дах будинку в частині власності ОСОБА_4 знаходиться в аварійному стані, через що на дах частини будинку ОСОБА_1 затікає вода, що унеможливлює проживання позивача та її родини. На території будинку невідомі особи, які не надали жодних документів, що засвідчують особу розпочали будівельні роботи за проектом будівництва 4-поверхового багатоквартиного будинку, що порушує права позивача, у зв`язку з чим, цією особою грубо порушується закон про добросусідство, щодо проведення інших будівельних робіт на ділянках, які межують з земельною ділянкою позивачки, а саме проведення будівництва багатоповерхового багатоквартирного будинку та ведення електромонтажних робіт пов`язаних з руйнуванням електрокомунікацій, стовпів та створюючи проблеми як для неї, так і для інших сусідів. Ці самі невідомі особи зробили земельні насипи, що призвело до погіршення нинішніх житлових умов, створили проблеми стічних вод, псування ґрунту і пошкодження городніх насаджень. Приймаючи до уваги той факт, що відповідач ОСОБА_2 систематично здійснює дії спрямовані на перешкоджання позивачці користуватися власним майном, створює загрозу пошкодження або знищення нерухомого майна, яке належить на праві власності позивачці, то сторона позивачки вважає, що існують підстави для застосування забезпечення позову, а саме заборонити відповідачу ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії спрямовані на знесення несучих конструкцій будинку, його руйнування, перепланування без погодження з позивачкою та відповідними контролюючими органами.

Дослідивши зміст заяви про забезпечення позову та додані до неї документи, а також матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з таких підстав.

Сторони в судове засідання не з`явились, оскільки не повідомлялись про час та місце розгляду справи у відповідності до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України, що не є перешкодою для розгляду даної заяви.

З урахуванням вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача (аналогічний висновок міститься у пункті 8.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20). Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити тощо.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається, як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав, або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся чи має намір звернутися до суду.

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 150ЦПК України позов може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно з статтями 12, 81ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову (пункт 3 частини першої статті 151 ЦПК України).

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення заяви про забезпечення позову. Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести відповідність (адекватність) засобу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 року у справі №914/1570/20 вказано: "під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності та обґрунтованості запропонованого заявником способу забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним способом забезпечення позову та предметом позову, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

З матеріалів справи вбачається, що предметом позову, з яким позивач звернувся до суду, визначено: усунення перешкод для користування власністю для ОСОБА_1 , а саме відремонтувати дах будинку та усунути земельний насип з території будинку, а також зобов`язати Борщагівську сільську раду Бучанського району Київської області, визнати будинок АДРЕСА_1 , двоквартирним та впорядкувати відповідну нумерацію в порядку визначеному ст. 31 Закону України « Про місцеве самоврядування в України».

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову та сам позов, позивач посилається на те, що ОСОБА_1 є власником 1/2 частини житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Власником іншої 1/2 частини вищевказаного будинку є ОСОБА_2 . 22.02.2019 року, приблизно о 00:44 год., сталася пожежа в частині будинку під АДРЕСА_2 , що належить саме відповідачу ОСОБА_3 .На території будинку невідомі особи, які не надали жодних документів, що засвідчують особу розпочали будівельні роботи за проектом будівництва 4-поверхового багатоквартиного будинку, що порушує права позивача, у зв`язку з чим, цією особою грубо порушується закон про добросусідство, щодо проведення інших будівельних робіт на ділянках, які межують з земельною ділянкою позивачки, а саме проведення будівництва багатоповерхового багатоквартирного будинку та ведення електромонтажних робіт пов`язаних з руйнуванням електрокомунікацій, стовпів та створюючи проблеми як для неї, так і для інших сусідів. Ці самі невідомі особи зробили земельні насипи, що призвело до погіршення нинішніх житлових умов, створили проблеми стічних вод, псування ґрунту і пошкодження городніх насаджень. Вважають, що відповідач ОСОБА_2 систематично здійснює дії спрямовані на перешкоджання позивачці користуватися власним майном, створює загрозу пошкодження або знищення нерухомого майна, яке належить на праві власності позивачці.

При вирішенні заяви про забезпечення прозову, судом оцінено обґрунтованість доводів представника заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову.

Представником позивача не наведено ґрунтовних підстав для вжиття заходів забезпечення позову, не надано доказів, які б підтвердили те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Посилання в заяві про забезпечення позову на потенційну можливість настання в майбутньому негативних наслідків, без надання відповідного обґрунтування, в тому числі доказів вчинення відповідачем на даний час певних реальних дій, не є достатньою підставою для задоволення такої заяви.

За таких обставин, враховуючи обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності і обґрунтованості заявлених вимог щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, ймовірність ускладнення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для забезпечення позову у даній справі, а відтак заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 2 ст.154ЦПК України зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149, 151, 153, 258, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника заявника (позивача) ОСОБА_1 - адвоката Забальського Юрія Петровича, про забезпечення позову у цивільній справі № 369/15169/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області про усунення перешкод в користуванні власністю та зобов`язання вчинення певних дій - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: http://ks.ko.court.gov.ua.

Суддя І.А.Козак