Ухвала

від 21.11.2023 по справі 552/5825/17

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 552/5825/17 Номер провадження 11-кп/814/45/23Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2023 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі

судового засідання ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9

розглянувши у відкритомусудовому засіданніу м.Полтава кримінальнепровадження № 12017170000000126, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.03.2017, за апеляційною скаргою прокурора відділу прокуратури Полтавської області ОСОБА_10 на вирок Київського районного суду м. Полтава від 26.07.2019 відносно

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, українця, громадянина України, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, працюючого на посаді керівника релігійної громади «Християнська церква «Нове покоління» міста Полтави Полтавської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст.. 89 КК України не судимого

та

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Першотравенськ Дніпропетровської області, українця, громадянина України, одруженого, працюючого головою правління ГО «Нова доля Країни» (код ЄДРПОУ 39384675), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , в силу ст.89 КК України не судимого

В С Т А Н О В И Л А :

Цим вироком ОСОБА_8 визнано виннуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 345 КК України та призначено йому покарання у виді 2 років обмеження волі.

Звільнено від кримінального покарання ОСОБА_8 , на підставі п. в ст. 1 Закону України Про амністію у 2016 році від 22.12.2016.

ОСОБА_8 визнано невинуватим та виправдано за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України у зв`язку з недоведеністю участі обвинуваченого у вчиненні злочину.

ОСОБА_11 визнано невинуватим та виправдано за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 146 та ч. 3 ст. 357 КК України у зв`язку з недоведеністю участі обвинуваченого у вчиненні злочину.

Відповідно до ст.100 КПК визначено долю речових доказів

За вироком суду, 26.04.2017 о 12 годині 15 хвилин старшим слідчим слідчого відділу СУ ГУНП в Полтавській області майором поліції ОСОБА_12 спільно з оперуповноваженим ВБЗПТЛ ГУНП в Полтавській області капітаном поліції ОСОБА_13 та старшим оперуповноваженим ВБЗПТЛ ГУНП в Полтавській області капітаном поліції ОСОБА_14 , на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 20.04.2017 року, в рамках проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12017170000000126 від 06.03.2017 року, було розпочато обшук за місцем мешкання ОСОБА_8 , а саме в квартирі АДРЕСА_5 . Таким чином вказані працівники правоохоронного органу виконували службові обов`язки, передбачені КПК України, оскільки слідчий ОСОБА_12 входив до групи слідчих у кримінальному провадженні №12017170000000126, а оперуповноважені ОСОБА_13 та ОСОБА_14 діяли на підставі доручення в порядку ст.41 КПК України.

В ході проведення даного обшуку о 13 годині 55 хвилин ОСОБА_8 , перебуваючи на кухні вказаної квартири, перешкоджаючи проведенню вказаної слідчої дії, вихопив з рук у слідчого ОСОБА_12 мобільний телефон, який останнім вносився до протоколу та підлягав вилученню. На вимогу слідчого припинити перешкоджання проведенню слідчої дії та повернути мобільний телефон для належного виконання рішення слідчого судді, ОСОБА_8 почав чинити опір вказаним працівникам поліції та не віддавав мобільний телефон, після чого схопив зі столу кухонний ніж, яким почав інтенсивно махати перед працівниками поліції ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , які виконували службові обов`язки, погрожувати вказаним працівникам правоохоронного органу насильством у зв`язку виконанням ними своїх службових обов`язків та виганяти з квартири.

Крім того, органом досудового розслідування обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_9 обвинувачуються у вчиненні злочину проти волі, честі та гідності особи за наступних обставин.

Так, ОСОБА_8 за попередньою змовою з ОСОБА_9 , який є уповноваженою особою ГО «Нова доля країни» (код ЄДРПОУ 39384675), та діяв від імені та в інтересах вказаної юридичної особи, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, незаконно позбавили волі протягом тривалого часу, з січня 2017 року (точні дата та час досудовим розслідуванням не встановлені) до 9 години 40 хвилин 26.04.2017, ОСОБА_15 для начебто лікування останньої від наркоманії з метою створення умов для отримання неправомірної вигоди та отримання неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів під виглядом плати за здійснення такого лікування.

Так, 06.01.2017 близько 20 години ОСОБА_8 , на своєму автомобілі «Hyundai Sonata», д.н.з. НОМЕР_1 , із зупинки громадського транспорту «4 поліклініка», що по вул. Степового Фронту в м. Полтава, перевіз ОСОБА_15 , під приводом проходження курсу лікування від наркотичної залежності, яке остання вирішила пройти, у домоволодіння за адресою: АДРЕСА_6 . Там ОСОБА_15 зустрів уповноважена особа ГО «Нова доля країни» ОСОБА_9 , який помістив її до жилого будинку за вказаною адресою.

Після двох тижнів перебування на території даного домоволодіння, зрозумівши що лікування від наркоманії, що надається, їй не допомагає, ОСОБА_15 вирішила покинути територію вказаного домоволодіння, про що неодноразово повідомляла ОСОБА_8 та уповноважену особу ГО «Нова доля країни» ОСОБА_9 . У відповідь на це ОСОБА_8 та уповноважена особа ГО «Нова доля країни» ОСОБА_9 , застосовуючи фізичне та психологічне насильство щодо ОСОБА_15 , перешкоджали останній обирати за своєю волею місце знаходження, утримуючи у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_6 , забороняючи без їх дозволу покидати територію домоволодіння.

У подальшому, ОСОБА_8 за попередньою змовою з уповноваженою особою ГО «Нова доля країни» ОСОБА_9 , який діяв від імені та в інтересах вказаної юридичної особи, до 9 години 40 хвилин 26.04.2017 незаконно затримували ОСОБА_15 у вказаному домогосподарстві, де остання знаходитись не бажала та яке не мала змоги вільно залишити, чим незаконно позбавили її волі протягом тривалого часу.

Вказані дії ОСОБА_8 та уповноваженої особи ГО «Нова доля країни» ОСОБА_9 , створили умови для отримання неправомірної вигоди та призвели до отримання 10.01.2017, 18.01.2017 та 07.02.2017 неправомірної вигоди грошових коштів в сумі 600, 993 та 2000 гривень відповідно, тобто на загальну суму 3593 гривні, від родичів ОСОБА_15 під виглядом плати за здійснення лікування від наркоманії.

Крім того, ОСОБА_8 за попередньою змовою з ОСОБА_9 , який є уповноваженою особою ГО «Нова доля країни» та діяв від імені та в інтересах вказаної юридичної особи, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, незаконно позбавили волі з 17 години 25.04.2017 до 9 години 40 хвилин 26.04.2017, ОСОБА_16 для начебто лікування останнього від алкоголізму з метою створення умов для отримання неправомірної вигоди та отримання неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів під виглядом плати за здійснення такого лікування.

Так, близько 17 години 25.04.2017 ОСОБА_16 перебував біля будинку №81 по вулиці Соборності у місті Кременчук Полтавської області. У цей час уповноважена особа ГО «Нова доля країни» ОСОБА_9 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , разом з ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , які не знали про протиправність дій ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , застосовуючи фізичне та психічне насильство відносно ОСОБА_16 , незаконно помістили останнього в салон автомобіля Део Ланос, д.н.з. НОМЕР_2 , та незаконно перемістили його у домоволодіння за адресою: АДРЕСА_6 , при цьому протиправно перешкоджаючи ОСОБА_16 обирати за своєю волею місце знаходження.

У подальшому, ОСОБА_8 за попередньою змовою з уповноваженою особою ГО «Нова доля країни» ОСОБА_9 , який діяв від імені та в інтересах вказаної юридичної особи, до 9 години 40 хвилин 26.04.2017 незаконно затримували ОСОБА_16 у вказаному домогосподарстві, де останній знаходитись не бажав та яке не мав змоги вільно залишити, чим незаконно позбавили його волі.

Вказані дії ОСОБА_8 та уповноваженої особи ГО «Нова доля країни» ОСОБА_9 , створили умови для отримання неправомірної вигоди та призвели до отримання 25.04.2017 та 26.04.2017 неправомірної вигоди - грошових коштів в сумі 4700 та 500 гривень відповідно, тобто на загальну суму 5200 гривень, від ОСОБА_19 під виглядом плати за здійснення лікування від алкоголізму.

Виправдовуючи обвинувачених, суд першої інстанції зазначив, що судом не здобуто доказів, які б беззаперечно доводили вину обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст.146 КК України та ОСОБА_9 у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст.146, ч. 3 ст. 357 КК України.

Прокурор у своїй апеляційній скарзі простить вирок суду відносно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 скасувати та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_8 засудити за ч.2 ст.146 КК України на 5 років позбавлення волі; ОСОБА_9 засудити за ч.2 ст.146 КК України на 5 років позбавлення волі, за ч.3 ст.357 КК України на 2 роки позбавлення волі та на підставі ч.1 ст.70 КК України призначити остаточне покарання у виді 2 років позбавлення волі. Необхідність ухвалення такого рішення прокурор мотивує тим, що досудовим розслідуванням зібрано достатньо належних та допустимих доказів, які підтверджують ОСОБА_9 та ОСОБА_8 за попередньою змовою групою осіб незаконно позбавили волі ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , а ОСОБА_9 незаконно заволодів паспортом ОСОБА_15 .

Зокрема, такі обставини підтверджуються проведеними у кримінальному провадженні слідчими діями, яким суд першої інстанції дав неправильну оцінку.

Від потерпілої ОСОБА_15 надійшла письмова заява, із змісту якої вбачається, що остання повністю підтримує апеляційну скаргу прокурора, не має претензій до обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та за станом здоров`я не може брати участь у апеляційному розгляді, а тому просить проводити розгляд справи без її участі.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, обвинуваченого ОСОБА_8 , який підтримав апеляційну скаргу прокурора, визнав вину за ч.2 ст.146 КК України та просив закрити кримінальне провадження щодо нього на підставі ст.49 КК України, обвинуваченого ОСОБА_9 , який підтримав апеляційну скаргу прокурора, визнав вину за ч.2 ст.146, ч.3 ст.357 КК України та просив закрити кримінальне провадження щодо нього на підставі ст.49 КК України, захисника обвинувачених, який підтримав позицію своїх підзахисних, перевіривши матеріали справи та провівши часткове судове слідство, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.

Вирок суду в частині засудження ОСОБА_8 за ч.1 ст.345 КК України ніким із сторін кримінального провадження не оскаржується, а тому апеляційним судом не переглядається.

Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зі ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. При цьому обґрунтованим є рішення ухвалене компетентним судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог ст.94 цього Кодексу, а вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Всупереч висновків суду першої інстанції про недоведеність вини обвинувачених ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого за ч.2 ст.146 КК України та ОСОБА_9 за ч.2 ст.146, ч.3 ст.357 КК України, у суді апеляційної інстанції обвинувачені вину у вчинених злочинах визнали повністю за обставин, викладених у обвинувальному акті.

Крім того, вина обвинувачених ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого за ч.2 ст.146 КК України та ОСОБА_9 за ч.2 ст.146, ч.3 ст.357 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні та дослідженими апеляційним судом доказами, а саме:

- протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 25.04.2017 (т.3, а.с. 124-130), відповідно до якого свідок ОСОБА_19 25.05.2017 о 09-00 год. зателефонувала обвинуваченому ОСОБА_20 та повідомила, що ї родич ОСОБА_16 зловживає спиртними напоями. ОСОБА_20 погодився допомогти у вирішенні питання з родичем ОСОБА_16 та що він буде поміщений у реабілітаційний центр і за це потрібно заплатити грошові кошти. В той же день, о 17-00 год, свідок ОСОБА_19 зустрілась з ОСОБА_20 в м. Полтава поблизу Білої альтанки та передала йому грошові кошти в сумі 4700 грн, фотокопії яких долучені до указаного протоколу. ОСОБА_20 повідомив, що ОСОБА_16 тримається в автомобілі та направляється до реабілітаційного центру в м. Полтава по вул. Селянській, 17.

- протоколом обшуку від 26.04.2017 (т.3, а.с165) за адресою: вул. Селянська, 17, м Полтава, відповідно до якого, у приміщені за указаною адресою знаходився обвинувачений ОСОБА_9 , який пояснив, що там проживають та проходять реабілітацію алко- та наркозалежні особи, у тому числі потерпіла ОСОБА_15 і свідок ОСОБА_16 . Крім того, у сейфі, який перебував за указаною адресою та перебував у користуванні ОСОБА_9 , та який останній відкрив своїм ключем, поміж іншого, знаходився паспорт потерпілої ОСОБА_15

- протоколом проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_16 від 01.08.2017 (т.5, а.с.129), під час якого свідок ОСОБА_16 показав та розповів про своє затримання ОСОБА_9 та іншими невідомими особами у м. Кременчук 25.04.2017, показав місце, куди його привіз ОСОБА_9 та інші невідомі особи, а саме АДРЕСА_6 , та де він утримувався разом з іншими особами, без можливості покинути територію, до проведення обшуку 26.04.2017.

- протоколом проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_19 від 20.06.2017 (т.6, с.71), яка показала та розповіла про обставини чиненого злочину, повідомила де і як 25.04.2017 передавала кошти обвинуваченому ОСОБА_8 за лікування свого родича ОСОБА_16 від алкогольної залежності в сумі 4700 грн та що наступного дня, 26.04.2017 передавала кошти в сумі 500 грн за адресою АДРЕСА_6 заміснику ОСОБА_8 ОСОБА_21 ( ОСОБА_9 ).

- протоколом проведення слідчого експерименту із потерпілою ОСОБА_15 від 23.06.2017 (т.6, с.142), відповідно до якого, остання показала та розповіла, що є наркозалежною особою. Від своїх знайомих вона дізналась про реабілітаційний центр у м. Полтава, та вирішила через нього позбутися наркозалежності. 06.01.2017 потерпіла по телефону спілкувалась з ОСОБА_8 та увечері того ж дня останній відвіз потерпілу за адресою АДРЕСА_6 , де їй дали на підпис документи, які вона не читала, ОСОБА_9 забрав у неї паспорт та мобільний телефон. На 5тий день перебування у реабілітаційному центрі ОСОБА_15 вирішила його покинути його, проте ОСОБА_8 та ОСОБА_9 заборонили їй це. В березні 2017 року потерпіла спробувала втекти, проте була затримана. Всього за адресою м. Полтава, вул. Селянська, 17, ОСОБА_15 утримувалась 3 місяці 20 днів. За лікування грошові кошти сплачувалися матір`ю потерпілої.

Також прокурором апеляційному суду надані оригінали клопотань про проведення відносно ОСОБА_9 та ОСОБА_8 негласних слідчих (розшукових) дій та оригінали відповідних ухвал слідчого судді апеляційного суду про задоволення указаних клопотань з мотивів наявності в матеріалах судової справи лише їх копій. Сторона захисту проти залучення указаних документів не заперечувала.

За наведених вище обставин, досліджених апеляційним судом доказів та враховуючи визнання вини обвинуваченими ОСОБА_9 за ч.2 ст.146, ч.3 ст.357 КК України та ОСОБА_8 за ч.2 ст.146 КК України колегія суддів приходить до висновку, що органом досудового розслідування надано достатньо належних та допустимих доказів які викривають:

- ОСОБА_9 та ОСОБА_8 у незаконному позбавленні волі ОСОБА_15 та ОСОБА_16 за попередньою змовою групою осіб, вчиненого протягом тривалого часу;

- ОСОБА_9 у незаконному заволодінні паспортом ОСОБА_15 .

Враховуючи наведене, колегія суддів встановила наступні обставини.

Так, ОСОБА_8 за попередньою змовою з ОСОБА_9 , незаконно позбавили волі протягом тривалого часу, з січня 2017 року (точні дата та час досудовим розслідуванням не встановлені) до 9 години 40 хвилин 26.04.2017, ОСОБА_15 для начебто лікування останньої від наркоманії з метою створення умов для отримання неправомірної вигоди та отримання неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів під виглядом плати за здійснення такого лікування.

Так, 06.01.2017 близько 20 години ОСОБА_8 , на своєму автомобілі «Hyundai Sonata», д.н.з. НОМЕР_1 , із зупинки громадського транспорту «4 поліклініка», що по вул. Степового Фронту в м. Полтава, перевіз ОСОБА_15 , під приводом проходження курсу лікування від наркотичної залежності, яке остання вирішила пройти, у домоволодіння за адресою: АДРЕСА_6 . Там ОСОБА_15 зустрів уповноважена особа ГО «Нова доля країни» ОСОБА_9 , який помістив її до жилого будинку за вказаною адресою.

Після двох тижнів перебування на території даного домоволодіння, зрозумівши що лікування від наркоманії, що надається, їй не допомагає, ОСОБА_15 вирішила покинути територію вказаного домоволодіння, про що неодноразово повідомляла ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . У відповідь на це ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , застосовуючи фізичне та психологічне насильство щодо ОСОБА_15 , перешкоджали останній обирати за своєю волею місце знаходження, утримуючи у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_6 , забороняючи без їх дозволу покидати територію домоволодіння.

У подальшому, ОСОБА_8 за попередньою змовою з ОСОБА_9 , до 9 години 40 хвилин 26.04.2017 незаконно затримували ОСОБА_15 у вказаному домогосподарстві, де остання знаходитись не бажала та яке не мала змоги вільно залишити, чим незаконно позбавили її волі протягом тривалого часу.

Вказані дії ОСОБА_8 та уповноваженої особи ГО «Нова доля країни» ОСОБА_9 , створили умови для отримання неправомірної вигоди та призвели до отримання 10.01.2017, 18.01.2017 та 07.02.2017 неправомірної вигоди грошових коштів в сумі 600, 993 та 2000 гривень відповідно, тобто на загальну суму 3593 гривні, від родичів ОСОБА_15 під виглядом плати за здійснення лікування від наркоманії.

Крім того, ОСОБА_8 за попередньою змовою з ОСОБА_9 , незаконно позбавили волі з 17 години 25.04.2017 до 9 години 40 хвилин 26.04.2017, ОСОБА_16 для начебто лікування останнього від алкоголізму з метою створення умов для отримання неправомірної вигоди та отримання неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів під виглядом плати за здійснення такого лікування.

Так,близько 17години 25.04.2017 ОСОБА_16 перебував білябудинку №81 по вулиці Соборності у місті Кременчук Полтавської області. У цей час ОСОБА_9 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , разом з ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , які не знали про протиправність дій ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , застосовуючи фізичне та психічне насильство відносно ОСОБА_16 , незаконно помістили останнього в салон автомобіля Део Ланос, д.н.з. НОМЕР_2 , та незаконно перемістили його у домоволодіння за адресою: АДРЕСА_6 , при цьому протиправно перешкоджаючи ОСОБА_16 обирати за своєю волею місце знаходження.

У подальшому, ОСОБА_8 за попередньою змовою з ОСОБА_9 , до 9 години 40 хвилин 26.04.2017 незаконно затримували ОСОБА_16 у вказаному домогосподарстві, де останній знаходитись не бажав та яке не мав змоги вільно залишити, чим незаконно позбавили його волі.

Вказані дії ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , створили умови для отримання неправомірної вигоди та призвели до отримання 25.04.2017 та 26.04.2017 неправомірної вигоди - грошових коштів в сумі 4700 та 500 гривень відповідно, тобто на загальну суму 5200 гривень, від ОСОБА_19 під виглядом плати за здійснення лікування від алкоголізму.

ОСОБА_9 ,06.01.2017,близько 21години,перебуваючи натериторії домоволодінняза адресою: АДРЕСА_6 , з метою утримання на території даного домоволодіння ОСОБА_15 , незаконно заволодів належним останній паспортом громадянина України, серія НОМЕР_3 , виданим 30.05.2002 Октябрським РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області. Вказаний паспорт ОСОБА_9 незаконно помістив в сейф, до якого окрім нього ніхто не мав доступу, який розташований в одній із кімнат будинку за адресою: АДРЕСА_6 , де незаконно його зберігав до 26.04.2017.

Колегія суддівкваліфікує діїобвинуваченого ОСОБА_9 та ОСОБА_8 за ч.2ст.146КК Українияк незаконнепозбавленні воліза попередньоюзмовою групоюосіб,вчиненого протягомтривалого часута дії ОСОБА_9 за ч.3ст.357КК Українияк незаконне заволодінні паспортом.

Відповідно до ст. 369 КПК України визначено, що судове рішення, у якому суд вирішує обвинувачення по суті, викладається у формі вироку.

Згідно ст. 420 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок в разі скасування необґрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції.

Проте, в суді апеляційної інстанції обвинувачені ОСОБА_9 та ОСОБА_8 заявили клопотання про скасування вироку суду, звільнення їх від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.

У судовому засіданні колегією суддів було роз`яснено ОСОБА_9 та ОСОБА_8 наслідки звільнення від кримінальної відповідальності за нереабілітуючою підставою, які наполягали на застосуванні до них положень ст. 49 КК України.

Висновок щодо застосування положень ст. 49 КК України викладений в постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 5 квітня 2021 року (справа № 328/1109/19, провадження № 51 - 5464 км 20).

З аналізу законодавства, що регулює питання закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, слідує, що строк давності - це передбачений ст. 49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення кримінального правопорушення, що визначено в обвинувальному акті та встановлено судом, і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою для звільнення особи, котра вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності.

Вказаною нормою встановлено строки давності з огляду на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення відповідно до класифікації, визначеної приписами ст. 12 КК України, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення; правила обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення і переривання.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, ч. 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання, та у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, і за наявності згоди особи на її звільнення на підставі спливу строків давності, закрити кримінальне провадження, звільнивши таку особу від кримінальної відповідальності.

Оскільки при закритті кримінального провадження суд не вирішує обвинувачення по суті за результатами розгляду такого клопотання, у даному випадку відповідно до ч. 5 ст. 288 КПК України суд постановляє ухвалу.

При цьому підлягає частковому скасуванню необґрунтовано виправдувальний вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_9 та ОСОБА_8 .

Кримінальне правопорушення, зокрема у вчиненні якого обвинувачувались ОСОБА_9 та ОСОБА_8 та яке кваліфіковане за ч.2 ст.146 КК України та ОСОБА_9 за ч.3 ст.357 КК України, згідно з нормами ст. 12 КК України є нетяжким злочином.

Відповідно до положень ст. 49 КК особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили: минули зазначені у законі строки (два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у п. 2 цієї частини; десять років - у разі вчинення тяжкого злочину; п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину); протягом вказаних строків особа не вчинила нового злочину, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років (перебіг давності не перерваний); особа не ухилялася від досудового розслідування або суду (перебіг давності не зупинявся); законом не встановлено заборону щодо застосування давності до вчиненого особою злочину.

Санкцією ч.2 ст.146 КК України передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років; Санкцією ч.3 ст.357 КК України передбачено максимальне покарання у виді 3 років обмеження волі.

Оскільки із дня вчинення інкримінованого ОСОБА_9 та ОСОБА_8 правопорушення 26.04.2017, минуло понад 5 років, обвинувачені протягом цього періоду не ухились від слідства або суду та не вчинили у цей період іншого кримінального правопорушення, а тому можуть бути звільнені від кримінальної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 49 КК України.

Враховуючи наведене, клопотання обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_8 підлягає до задоволення, а вирок суду щодо них частковому скасуванню із закриттям кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 284, 404, 405, 407, 417, 419 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора відділу прокуратури Полтавської області ОСОБА_10 задовольнити частково.

Вирок Київського районного суду м. Полтава від 26.07.2019 в частині виправдання ОСОБА_8 за ч.2ст.146 КК України та ОСОБА_9 ч. 2 ст. 146 та ч. 3 ст. 357 КК України скасувати.

Постановити в цій частині нову ухвалу, якою клопотання ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про звільнення від кримінальної відповідальності задовольнити.

Звільнити ОСОБА_8 за ч.2ст.146 КК України та ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 146 та ч. 3 ст. 357 КК України від кримінальної відповідальності підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Кримінальне провадження №12017170000000126 в цій частині на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України - закрити.

В іншій частині вирок суду залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим в той же строк з моменту отримання її копії.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4