Постанова

від 18.12.2024 по справі 718/2918/24

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2024 року м. Чернівці

Справа № 718/2918/24

Провадження №22-ц/822/1007/24

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Литвинюк І. М.,

суддів: Лисака І.Н., Перепелюк І.Б.,

секретар Бугай В.М.,

учасники справи:

заявник: ОСОБА_1 ,

заінтересовані особи: орган опіки та піклування виконавчого комітету Кіцманської міської ради, ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 10 жовтня 2024 року, головуючий у І-й інстанції Нагорний В.В.,

ВСТАНОВИВ:

У вересні2024року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна.

В обґрунтування заяви вказував на те, що є рідним племінником ОСОБА_2 , яка має інвалідність І групи, значну залежність від сторонніх осіб у виконанні щоденних важливих соціально-побутових функцій, психоорганічний синдром, помірно виражене інтелектуально-когнітивне зниження, деменцію судинного ґенезу, в результаті чого потребує постійного стороннього догляду.

Зазначав, що ОСОБА_2 власних дітей не має, її чоловік помер, інші особи для здійснення догляду відсутні, у зв`язку з чим догляд за тіткою здійснює він.

Просив визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною та встановити над нею опіку, призначивши його її опікуном.

Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 10 жовтня 2024 року заяву ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , недієздатною та встановлено над нею опіку.

У задоволенні заяви в частині призначення ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 відмовлено.

До призначення недієздатній ОСОБА_2 опікуна опіку покладено на орган опіки та піклування виконавчого комітету Кіцманської міської ради Чернівецької області.

Визначено строк дії даного судового рішення два роки з моменту набрання рішенням законної сили.

Задовольняючи частково заяву, суд першої інстанції виходив з того, що наявними у матеріалах справи доказами підтверджено, що ОСОБА_2 виявляє ознаки психічного захворювання у формі виражених розладів особистості та поведінки внаслідок органічного ураження головного мозку, вираженого психоорганічного синдрому, дементна форма, за своїм психічним станом, в силу наявного у неї стійкого психічного захворювання, не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, у зв`язку з чим наявні обґрунтовані підстави для задоволення заяви в частині визнання її недієздатною та встановлення над нею опіки.

Заявник на даний час проходить військову службу у військовій частині Національної гвардії України у м. Чернівці, чим виконує обов`язки, пов`язані із захистом України від збройної агресії російської федерації, тому конституційний обов`язок оборони незалежності та територіальної цілісності України має перевагу над бажанням заявника бути опікуном своєї тітки. Подання органу опіки та піклування щодо призначення опікуном заявника не містить повної інформації, а отже належним чином не мотивовано. Заявник та ОСОБА_2 зареєстровані та фактично проживають у с. Шипинці, однак за різними адресами.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник заявника ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у призначенні опікуна та ухвалити нове рішення у цій частині, яким вимоги заяви задовольнити.

Зазначає, що оскаржуване рішення суду в частині відмови у задоволенні вимог про призначення опікуна є незаконним та таким, що підлягає скасуванню з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, а також неправильного застосування норм матеріального права.

Вказує нате,що уматеріалах справиміститься достатньодоказів напідтвердження того,що ОСОБА_1 здійснює доглядза своєютіткою протягомбагатьох років,однак всіці доказизалишились позаувагою суду.

Той факт,що заявникє військовослужбовцем,жодним чиномне впливаєна йогоможливість здійснюватидогляд та,відповідно,опіку над ОСОБА_2 ,яка немає іншихосіб,що можутьза неюдоглядати.

Чинним законодавствомУкраїни ніякне обмежуєтьсяможливість опікунапрацювати,а навпакизакріплено обов`язокдовести наявністьу ньогодоходів,а томусам пособі статусвійськовослужбовця узаявника неможе бутиєдиною підставоюдля відмовиу призначеннійого опікуном.

Мотиви, наведені в оскаржуваному рішенні суду, ставлять заявника у нерівне становище у порівнянні з іншими людьми, які не є військовослужбовцями та військову службу не несуть, що є абсурдним та не може мати місця у правовій державі, вектор розвитку якої спрямовано на посилений захист прав військовослужбовців у період дії воєнного стану, а не на їхні обмеження та дискримінацію.

Заявник є єдиним членом сім`ї ОСОБА_2 , який доглядає за нею та може здійснювати над нею опіку, однак судом не надано жодної оцінки відповідним обставинам та не взято до уваги цей факт, що позбавляє ОСОБА_2 права на опіку.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, пояснення представника заявника, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, враховуючи наступне.

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Рішення суду першої інстанції оскаржується в частині відмови у призначенні ОСОБА_1 опікуном, а тому в іншій частині не переглядається.

Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Матеріалами справи та судом першої інстанції встановлено, що заявник ОСОБА_1 є племінником ОСОБА_2 .

Згідно з висновком судово-психіатричного експерта № 974 від 04.07.2024, місце проведення експертизи: приміщення Чернівецької філії судових експертиз ДУ «ІСП МОЗ України», ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на даний час виявляє ознаки психічного захворювання у формі виражених розладів особистості та поведінки внаслідок органічного ураження головного мозку, вираженого психоорганічного синдрому, дементна форма; за своїм психічним станом, в силу наявного у неї стійкого психічного захворювання, вона не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними; в силу стану свого психічного здоров`я, не може особисто давати пояснення по суті справи.

Відповідно до заключення ЛКК № 415 від 24 жовтня 2023 року, виданого КНП «Кіцманський районний центр ПМД», ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , потребує постійного стороннього догляду.

Як вбачається зі змісту довідки від 12 червня 2024 року № 146, виданої виконавчим комітетом Кіцманської міської ради Чернівецького району Чернівецької області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно зареєстрована одна та проживає в АДРЕСА_1 і є власником житлового будинку за даною адресою.

Довідкою до Акта огляду МСЕК Серії 12 ААГ № 801472 від 13 червня 2024 року підтверджено, що ОСОБА_2 має першу групу інвалідності та має значну залежність від сторонніх осіб у виконанні щоденних життєво важливих соціально-побутових функцій.

Встановивши, що ОСОБА_2 страждає на стійке психічне захворювання, внаслідок чого не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, суд першої інстанції прийшов до висновку, що вона потребує опіки.

Факт перебування заявника ОСОБА_1 у родинних відносинах з ОСОБА_2 , а саме, той факт, що заявник є племінником останньої, підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , повторно виданим 09 вересня 2021 року, свідоцтвом про народження ОСОБА_4 , Серія НОМЕР_2 від 27 лютого 1981 року, свідоцтвом про народження ОСОБА_5 , Серії НОМЕР_3 , повторно виданим 12 липня 2024 року, свідоцтвом про укладення шлюбу серія НОМЕР_4 від 27 січня 1974 року, свідоцтвом про зміну імені Серії НОМЕР_5 , виданим повторно 12 липня 2024 року.

За поданням органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Кіцманської міської ради від 25.07.2024 року, затвердженим рішенням виконавчого комітету Кіцманської міської ради від 12 серпня 2024 року №292/8, визначено про доцільність призначення ОСОБА_1 , 1974 року народження, опікуном над ОСОБА_2 , 1947 року народження.

Україна є демократичною, правовою, соціальною державою, в якій людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (статті1, 3 Конституції України).

Недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов`язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння.

Хоча за станом здоров`я недієздатні особи не спроможні особисто реалізовувати окремі конституційні права і свободи, вони не можуть бути повністю позбавлені цих прав і свобод, тому держава зобов`язана створити ефективні законодавчі механізми та гарантії для їх максимальної реалізації.

В силу частини 1 статті 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це (ч.1 ст.40 ЦК України).

Відповідно до статті 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.

Згідно зі статтею 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Відповідно до статті 58 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

У частині першій статті 60 ЦК України визначено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна (частина перша статті 300 ЦПК України).

Відповідно до статті 62 ЦК України опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

У частинах другій-п`ятій статті 63 ЦК України визначено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

Відповідно до частинами 1, 6 статті 300 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна. Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.

Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно вимог Цивільного процесуального кодексу України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

Зазначені висновки викладені Верховним Судом у постанові від 07 квітня 2022 року у справі № 712/10043/20.

Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року № 34/166/131/88.

Пунктом 3.1 вищевказаних правил визначено, що при призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов`язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб.

Верховний Суд у постанові від 16 грудня 2020 року у справі №336/5652/18 зазначив, що відповідно до ч.1 ст. 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про призначення його опікуном ОСОБА_2 , суд виходив з того, що інформація про здійснення заявником догляду за рідною тіткою, яка зазначена у поданні, викликає обґрунтований сумнів, оскільки в судовому засіданні в суді першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині Національної гвардії України в АДРЕСА_2 .

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з`єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.

Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України (стаття 65 Конституції України).

У зв`язку з повномасштабною збройною агресією російської федерації з 24 лютого 2022 року указом Президента в Україні введено воєнний стан, строк дії якого наразі продовжено до 07 лютого 2025 року.

Колегія суддів звертає увагу на те, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Приватно-правовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками сімейних відносин для уникнення виконання встановлених законом обов`язків. Зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що: особа використовувала право на зло; наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб, держави (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб`єкти, чиї права безпосередньо пов`язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб`єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов: настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які потерпають від зловживання нею правом, або не перебувають); враховується правовий статус особи/осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а і про обсяг прав інших учасників цих правовідносин та порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин).

Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 754/5841/17.

Звертаючись із заявою про визнання ОСОБА_2 недієздатною, встановлення над нею опіки і призначення опікуна, ОСОБА_1 наголошував, що він є найближчим членом сім`ї ОСОБА_2 , який доглядає за нею та може здійснювати над нею опіку. При цьому зазначив, що батьки недієздатної померли, а єдина її сестра поживає в Італії, є непрацездатною та отримує пенсію за віком.

У постанові Верховного Суду від 08 січня 2024 року у справі № 753/1905/22 зроблено висновок про те, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

Колегія суддів виходить з того, що, вирішуючи питання про призначення повнолітній особі опікуна або піклувальника, суд не діє самостійно. Орган опіки та піклування зобов`язаний подати до суду висновок про необхідність встановлення опіки та піклування щодо повнолітньої особи.

Документами, за наявності яких органи опіки і піклування призначають опікуна, є довідки про стан здоров`я майбутнього опікуна, довідка про місце проживання майбутнього опікуна і його заява про прийняття на себе обов`язків про опіку, акт перевірки умов життя майбутнього опікуна та висновок від органів опіки та піклування за місцем проживання опікуна про можливість виконувати опікунські обов`язки, довідка лікувальної установи про відсутність в сім`ї майбутнього опікуна (піклувальника) захворювань, що перешкоджають влаштуванню до нього особи, що потребує опіки.

Отже, орган опіки і піклування, надаючи рекомендацію щодо призначення опікуна недієздатній особі, має перевірити його можливість (побутову та фізичну) виконувати опікунські обов`язки, що й було виконано органом опіки у даній справі.

В той же час, якщо призначення опікуна особі при визнанні її недієздатною є обов`язком суду (за наявності подання на таку особу органу опіки та піклування), то призначення особи опікуном можливе лише за її письмовою згодою, від якої вона завжди вправі відмовитися, подавши до суду відповідну заяву.

За наведених обставин, відмова у призначенні особи опікуном недієздатної особи (за наявності відповідного подання органу опіки та піклування) судом має бути мотивованою з посиланням на відповідні законодавчі та/чи нормативні акти.

Як вбачається з рішення виконавчого комітету Кіцманської міської ради Чернівецького району Чернівецької області від 12 серпня 2024 року № 292/8, затверджено висновок про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 .

До такого висновку орган опіки та піклування дійшов після з`ясування обставин та встановлення, що заявник ОСОБА_1 може виконувати обов`язки опікуна відносно своєї тітки ОСОБА_2 . Однак у поданні не зазначено про наявність інших осіб, зокрема рідної сестри ОСОБА_2 ОСОБА_6 , яка може виконувати обов`язки опікуна.

В суді апеляційної інстанції представник заявника пояснила, що ОСОБА_6 не може бути опікуном сестри, оскільки перебуває за межами України, однак доказів відмови від опікунства, її виїзду за межі України матеріали справи не містять.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 проходить військову службу та безпосередньо виконує обов`язки за місцем несення служби.

Враховуючи вищенаведене, а також ту обставину, що заявник проходить військову службу в АДРЕСА_2 , а під час знаходження його на службі не зрозуміло, хто буде здійснювати нагляд за недієздатною ОСОБА_2 , яка проживає в с. Шипинці Кіцманського району, судова колегія вважає, що судове рішення в оскаржуваній частині є законним.

Вказане відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 26 червня 2024 року в справі № 742/887/23.

Доводи апелянта є аналогічними тим доводам, які були викладені в заяві та перевірялися судом першої інстанції під час розгляду справи, однак висновків суду першої інстанції не спростовують і зводяться до суб`єктивного тлумачення чинних норм законодавства України та незгоди з висновками суду першої інстанцій стосовно встановлених обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом та не можуть бути підставами для скасування судового рішення.

Суд першої інстанцій забезпечив повний та всебічний розгляд справи на основі наданих сторонами доказів, оскаржуване рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив це рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 367, 368, 375, 381-384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , залишити без задоволення.

Рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 10 жовтня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена 18 грудня 2024 року.

Головуючий І.М. Литвинюк

Судді: І.Н. Лисак

І.Б. Перепелюк