Постанова

від 17.12.2024 по справі 442/7804/24

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 442/7804/24 Головуючий у 1 інстанції: Грицай М.М.

Провадження № 22-ц/811/3112/24 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2024 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого - судді Ніткевича А.В.

суддів - Бойко С.М., Копняк С.М.

секретаря Матяш С.І.

з участю заявниці ОСОБА_1 , представника ВДВС ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26 вересня 2024 року в складі судді Грицай М.М. у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії органу примусового виконання щодо проведення розрахунку заборгованості по сплаті аліментів від 06.09.2024,-

встановив:

Заявниця ОСОБА_1 звернулася до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області зі скаргою на дії органу примусового виконання щодо проведення розрахунку заборгованості по сплаті аліментів від 06.09.2024.

Скарга обґрунтована тим, що на примусовому виконанні у Дрогобицькому відділі ДВС у Дрогобицькому районі Львівської області ЗМУ МЮ знаходиться зведене виконавче провадження №65188076, яке включає 22 виконавчі провадження, частина з яких стосується платежів до бюджету, а 10 проваджень, так чи інакше, стосуються утримання спільного з боржником сина, в тому числі і виконавче провадження №25780960 з примусового виконання рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16.07.2009 про стягнення з ОСОБА_3 в її користь аліментів на сина ОСОБА_4 , 2000 року народження, у розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку боржника.

09.09.2024 на свою електронну адресу вона отримала черговий розрахунок заборгованості від 06.09.2024 по сплаті аліментів у ВП №25780960 за період травень 2021 серпень 2024 років. У даному розрахунку, всупереч висновкам попередніх судових рішень, державним виконавцем Кушнір С.Т. проведено конвертацію суми аліментів з гривні у валюту євро на дату отримання аліментів стягувачем, що не ґрунтується на нормах закону, суперечить Закону України «Про виконавче провадження» та прийнятим попереднім судовим рішенням.

Зазначає, що даній скарзі передувало п`ять попередніх скарг на неправомірні дії державного виконавця Кушнір С.Т., проте, виконавець і надалі продовжує здійснювати неправомірні розрахунки, не зважаючи на те, що судовими рішеннями неодноразово вказувалось, що датою конвертації аліментів з гривні у євро є дата зарахування аліментного платежу на депозитний рахунок ДВС, а не якась інша дата.

Так, державним виконавцем Кушнір С.Т. здійснено розрахунки заборгованості по аліментах від 16.01.2023, 19.07.2023, 06.09.2023, 15.04.2024, 29.05.2024, які за результатами скарг ОСОБА_1 на дії державного виконавця скасовані ухвалами суду.

Зокрема, ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 25.07.2024 у справі №442/4751/24 визнано дії державного виконавця Кушнір С.Т. неправомірними при складанні розрахунку заборгованості по аліментах від 29.05.2024 у ВП №25780960, зобов`язано усунути порушення та здійснити новий розрахунок заборгованості, в якому визначити розмір заборгованості по аліментах станом на дату здійснення розрахунку заборгованості та конвертувати суму заборгованості у євро на день поступлення коштів до Дрогобицького відділу ДВС у Дрогобицькому районі Львівської області ЗМУ МЮ.

Вважає, що підтвердженням того, що повинна братися до уваги саме дата зарахування коштів на рахунок відділу ДВС, є положення Закону України «Про виконавче провадження», оскільки формою розрахунку заборгованості, яка встановлена додатком 15 Інструкції з примусового виконання рішень передбачено: «сплачено боржником/стягнуто виконавцем» - розділ №5, в якому слід вказати дату поступлення коштів на рахунок ДВС, бо саме така свідчить, що боржник здійснив необхідний платіж. І саме ця дата є підставою для створення платіжного доручення (дод.6), оскільки стягувачу фізичній особі стягнуті з боржника кошти перераховуються виконавцем на відповідний рахунок чи надсилаються поштовим переказом не пізніше наступного робочого дня з дня надходження таких коштів на депозитний рахунок органу ДВС (ч.2 ст.47 ЗУ «Про виконавче провадження»).

Просила визнати неправомірними дії державного виконавця в особі заступника начальника Дрогобицького відділу ДВС у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кушінр С.Т. при складанні розрахунку заборгованості по сплаті аліментів від 06.09.2024 у ВП №25780960.

Оскаржуваною ухвалою Дрогобицького міськрайоного суду Львівської області від 26 вересня 2024 року скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано неправомірними дії заступника начальника Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, пов`язані з проведенням розрахунку заборгованості по сплаті аліментів від 06.09.2024 у ВП №25780960.

Скасовано розрахунок заборгованості по сплаті аліментів від 06.09.2024 у ВП №25780960.

Зобов`язано заступника начальника Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кушнір Світлану Тадеївну усунути порушення, пов`язані з датою конвертації валют, шляхом проведення повторного розрахунку заборгованості по аліментах у виконавчому провадженні №25780960 з урахуванням вимог законодавства.

Ухвалу суду оскаржив Дрогобицький відділ державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в особі начальника Н.Костишин.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції прийшов до неправильного висновку, що датою платежу вважається дата зарахування аліментних коштів на рахунок Дрогобицького відділу ДВС, а відтак саме на цю дату повинна бути проведена конвертація сплачених боржником коштів у гривні на іноземну валюту євро.

Звертає увагу, що 22 червня 2018 року закінчився встановлений строк для стягнення аліментів згідно виконавчого листа Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області №2-123/09 від 23.10.2009 у зв`язку з досягненням дитиною повноліття. Проте, станом на 22.06.2018 року наявна заборгованість по аліментах і відповідно до п.п.9, 10 глави ХVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття.

Згідно отриманих від банку відповідей щодо можливості купівлі іноземної валюти на підставі рішення суду для її подальшого перерахування у вигляді виплати аліментів на рахунок відкритий в Україні та після отримання від ОСОБА_1 інформації про відкритий рахунок у національній валюті, 20.06.2024 сформовано платіжну інструкцію на перерахування коштів в сумі 6815 грн., які обліковувались на депозитному рахунку ДВС. 28.06.2024 Дрогобицьким управлінням ДКСУ у Львівській області опрацьовано платіжну інструкцію та перераховано кошти на рахунок стягувача ОСОБА_1 . Таким чином, днем перерахування коштів на рахунок стягувача є 28.06.2024, станом на який офіційний курс НБУ становив 43,3547 грн. за 1 євро.

Тому, приймаючи рішення про задоволення скарги ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку щодо органу ДВС як стягувача у виконавчому провадженні та конвертування суми заборгованості у євро на день поступлення коштів на рахунок відділу ДВС.

Просить скасувати ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26 вересня 2024 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовити повністю.

19 листопада 2024 року від заявника ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому скаржник висловила свої заперечення. Вважає доводи скарги абсолютно необґрунтованими та такими, що суперечать чинному законодавству, правовим висновкам Верховного Суду та Великої палати Верховного Суду.

Додає, що боржник сплачує кошти на рахунок ДВС, а не стягувачу безпосередньо, а тому моментом фактичного виконання судового рішення є саме момент надходження коштів з рахунку боржника на відповідний рахунок виконавчої служби.

Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення присутніх учасників справи, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з такого.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (частина перша статті 5 Закону №1404-VIII).

У частині першій статті 18 Закону № 1404-VIII зазначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Натомість, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (стаття 447 ЦПК України).

Згідно із статтею 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Частиною першою статті 74 Закону № 1404-VIII передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Тлумачення зазначених норм дозволяє зробити висновок, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. В порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту. По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні у Дрогобицькому відділі державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження АСПВ 25780960 щодо виконання виконавчого листа №2-123/09, виданого 23 жовтня 2009 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 аліментів на сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/3 частини зі всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 06 жовтня 2009 року і до досягнення ним повноліття.

Оскільки боржник у добровільному порядку заборгованість по виконавчому провадженню не погашав, державним виконавцем відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» здійснювались заходи примусового виконання.

Як встановлено і не заперечується заявником, державними виконавцями неодноразово здійснювалися перерахунки заборгованості зі сплати аліментів.

06 вересня 2024 року заступником начальника Дрогобицького ВДВС у Дрогобицькому районі Львівської області Кушнір С.Т. в межах АСВП №25780960 при примусовому виконанні виконавчого листа №2-123/09, виданого 23.10.2009 Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області про стягнення аліментів з ОСОБА_5 в користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 1/3 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 06.10.2009 і до досягнення ним повноліття, проведено розрахунок заборгованості по аліментах, згідно із яким заборгованість у боржника зі сплати аліментів станом на 01.09.2024 становить 15545,61 євро.

Звертаючись до суду зі скаргою ОСОБА_1 стверджувала, що в розрахунку заборгованості державним виконавцем Кушнір С.Т. проведено конвертацію суми аліментів з гривні у валюту «євро» на дату отримання аліментів у гривні стягувачем, що не ґрунтується на нормах закону, суперечить Закону України «Про виконавче провадження».

У письмових поясненнях Дрогобицький відділ ДВС у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції підтвердив той факт, що державний виконавець Кушнір С.Т. при проведенні розрахунку заборгованості, конвертація стягнутих з ОСОБА_5 коштів (гривні) у валюту Євро згідно офіційного курсу НБУ, здійснювалась на день платежу стягувачу, тобто ОСОБА_1 .

Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» кошти є грошима в національній або іноземній валюті.

Згідно зі статтею 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов`язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Загальні положення про виконання грошового зобов`язання закріплені у статті 533 ЦК України, зокрема: грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях; якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом; використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

При цьому, правовий режим іноземної валюти на території України, хоча і пов`язується з певними обмеженнями в її використанні як платіжного засобу, тим не менше, не виключає здійснення платежів в іноземній валюті.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» грошові кошти, стягнуті з боржника (у тому числі одержані від реалізації майна боржника), зараховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця.

Стягувачу - фізичній особі стягнуті з боржника кошти перераховуються виконавцем на зазначений у заяві про примусове виконання рішення рахунок у банку або іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг (заяві про зміну реквізитів рахунку у банку або іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг) чи надсилаються на адресу стягувача поштовим переказом не пізніше наступного робочого дня з дня надходження таких коштів на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця.

Особливості звернення стягнення на кошти боржника та виконання рішень при обчисленні боргу в іноземній валюті визначені у статті 49 Закону України «Про виконавче провадження». Так, відповідно до частини третьої цієї статті у разі обчислення суми боргу в іноземній валюті виконавець у результаті виявлення у боржника коштів у відповідній валюті стягує такі кошти на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця для їх подальшого перерахування стягувачу. У разі виявлення коштів у гривнях чи іншій валюті виконавець за правилами, встановленими частинами першою і другою цієї статті, дає доручення про купівлю відповідної валюти та перерахування її на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця.

При цьому погашення суми, що підлягає стягненню за судовим рішенням, обчислюється в іноземній валюті, яка повинна бути конвертована в національну валюту на день здійснення платежу. Це означає, що виконуючи зобов`язання за виконавчим документом у національній валюті, боржник повинен брати до уваги офіційний валютний курс НБУ, встановлений для відповідної валюти на день платежу.

Частиною першою та третьою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що порядок стягнення аліментів визначається законом. Визначення суми заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частки від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому СК України.

Відповідно до частини восьмої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» спори щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Згідно із частиною третьою статті 195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

Пунктом 4 розділу XVI «Особливості виконання рішень про стягнення аліментів» Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, передбачено, що виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця (додаток 15) та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника. Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів. Спори щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Форма розрахунку заборгованості зі сплати аліментів встановлена додатком 15 до Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, згідно з яким в розрахунку заборгованості зазначається: місяць/рік; розмір доходу/середня заробітна плата для працівника для цієї місцевості; розмір аліментів, визначений у виконавчому документі; сума аліментів, яка підлягає стягненню; сплачена боржником/стягнута виконавцем; заборгованість станом на 30 число поточного місяця; сукупний розмір заборгованості з моменту відкриття виконавчого провадження; сукупний розмір заборгованості.

Як стверджував апелянт, ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 09.01.2024 у справі №442/9340/23 визнано неправомірними дії держаного виконавця та зобов`язано перераховувати стягувачу ОСОБА_1 суму аліментних платежів у валюті Євро.

На виконання ухвали Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 09.01.2024 у справі №442/9340/23, Дрогобицьким ВДВС у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції скеровано 01.03.2024 до Філії АТ «Державний експортно-імпортний банк України» у м. Львові копії документів, з метою підтвердження можливості здійснення банківською установою купівлі іноземної валюти Євро та перерахування на валютний рахунок стягувача ОСОБА_1 .

Після отриманих від Філії АТ «Державний експортно-імпортний банк України» від 15.03.2024 за №2726 та від Національного Банку України від 22.05.2024 відповідей та роз`яснень щодо відсутності законних підстав для виконання операцій із купівлі та перерахування валюти на рахунок відкритий в Україні, ОСОБА_6 перераховано кошти, які обліковувались на депозитному рахунку ДВС 28.06.2024, за курсом, що був встановлений НБУ України на цей день, а саме 43,3547 грн. за 1 євро.

Натомість, згідно із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 31 липня 2019 року у справі № 910/3692/18, слід врахувати, що виконавець, хоча й від імені держави, однак діє "саме в інтересах стягувача" задля виконання судового рішення, яке постановлено на користь останнього, тобто, стягувач фактично наділяє виконавця своїм правом на одержання належних йому грошових коштів, а виконавець на цей період стає "отримувачем" таких коштів. За висновком суду, моментом фактичного виконання судового рішення є саме момент надходження коштів з рахунку боржника на відповідний рахунок виконавчої служби.

Аналіз наведених норм права та судової практики дає підстави для висновку, що при проведенні розрахунку заборгованості, виконавець повинен діяти виключно в межах визначених Законом, зокрема враховувати, що при погашенні боржником заборгованості зі сплати аліментів та подальше зарахування коштів у валюті Євро на рахунок стягувача повинен бути врахований курс валюти саме на час здійснення платежу боржником, а не перерахування їх стягувачу.

Зважаючи на те, що при проведенні розрахунку заборгованості по аліментах від 06.09.2024 у АСВП №25780960 виконавець здійснював перерахунок з національної грошової одиниці у валюту Євро, стягнутих з ОСОБА_5 коштів згідно офіційного курсу НБУ на день платежу стягувачу ОСОБА_1 , при цьому такі дії державного виконавця не узгоджуються з вимогам «Закону України «Про виконавче провадження», суд першої інстанції дійшов правильного висновку про неправомірність дії виконавця Кушнір С.Т., скасування розрахунку заборгованості по сплаті аліментів від 06.09.2024 у ВП №25780960 та зобов`язання заступника начальника Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кушнір Світлану Тадеївну усунути порушення, пов`язані з датою конвертації валют, шляхом проведення повторного розрахунку заборгованості по аліментах у виконавчому провадженні №25780960 з урахуванням вимог законодавства.

В апеляційній скарзі Дрогобицький відділ ДВС у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції правильно покликається на положення статей, які регулюють спірні правовідносини, однак неправильно їх тлумачить, внаслідок чого вчиняє дії, які не узгоджуються з нормами матеріального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 384 ЦПК України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - залишити без задоволення.

Ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26 вересня 2024 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 18 грудня 2024 року.

Головуючий А.В. Ніткевич

Судді: С.М. Бойко

С.М. Копняк