Ухвала

від 18.12.2024 по справі 946/7706/24

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/1609/24

Справа № 946/7706/24 1-кс/946/2370/24

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючий суддя ОСОБА_2 ,

судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судових засідань ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

представника власників майна адвоката ОСОБА_7 ,

власника майна ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції між Одеським апеляційним судом та Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області матеріали справи за апеляційними скаргами представника власників майна ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 адвоката ОСОБА_7 та власника майна ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 03.10.2024 року про арешт майна в кримінальному провадженні №12024162150001007 від 26.07.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.4 ст.190; ч.3 ст.190 КК України,

встановив:

Ухвалою слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 03.10.2024 року частково задоволено клопотання прокурора Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_6 та накладений арешт на речі та документи зазначені в резолютивній частині ухвали, які були виявлені та вилучені 04.09.2024 року в ході проведення обшуків:

- житла та іншого володіння за місцем проживання ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_1 ;

- транспортного засобу «AUDI А6», д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого на праві приватної власності є ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- транспортного засобу AUDI д.н.з. НОМЕР_2 , яким користується ОСОБА_10 ;

- житла та іншого володіння за місцем проживання ОСОБА_8 ;

- житла та іншого володіння за місцем проживання ОСОБА_12 .

При цьому слідчий суддя відмовив в задоволенні клопотання прокурора в частині накладення арешту на транспортний засіб AUDI д.н.з. НОМЕР_2 та ключ від нього та на мобільний телефон Iphone7 imei: НОМЕР_3 з номером мобільного оператора НОМЕР_4 та постановив повернути вказане майно власникам.

Не погоджуючисьз ухвалоюслідчого суддіадвокат ОСОБА_7 в інтересах власників майна ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , а також власник майна ОСОБА_8 , подали апеляційні скарги.

Адвокат ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора в частині накладення арешту на майно його довірителів.

Вимоги апеляційної скарги адвокат обґрунтовує наступним:

-під час обшуку були вилучені правовстановлюючі документи на майно, однак ніхто з власників не має наміру та бажання знищити або пошкодити ці документи та не має на меті їх приховати, оскільки в будь-якому разі ця інформація може бути отримана органом досудового розслідування шляхом направлення відповідних запитів;

-обшуки проводились хаотично, при цьому були вилучені і документи, які не мають значення для встановлення істини у даному кримінальному провадженні;

-в клопотанні прокурора про арешт майна не доведено, що власники арештованого майна мають будь-яке відношення до даного кримінального провадження.

Власник арештованого майна ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу в частині накладення арешту на майно, яке було вилучено під час проведення обшуку за місцем його проживання та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно в цій частині. Обґрунтовуючи свої вимоги ОСОБА_8 посилається на те, що арештоване майно не відповідає критеріям, визначеним у ст.98 КПК України, оскільки вилучені за місцем його проживання документи не мають відношення до даного кримінального провадження.

Заслухавши суддю-доповідача; вислухавши представника власників майна адвоката ОСОБА_7 та власника майна ОСОБА_8 , які просили задовольнити їх апеляційні скарги; думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг; вивчивши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг; колегія суддів дійшла висновку про таке.

Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною 2 зазначеної норми права встановлено, що метою накладення арешту на майно є:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Положення даної норми КПК України узгоджуються зі ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, яка встановлює, які об`єкти, у відповідності до положень КПК України, можуть бути визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

Так, положеннями ст.98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

На теперішній час слідчим відділом Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області, здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №12024162150001007 від 26.07.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.4 ст.190; ч.3 ст.190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 25.07.2024 року до Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області надійшла заява від ОСОБА_13 про те, що невстановлені особи, шляхом зловживання довірою нині померлого ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчиняють спроби заволодіти квартирою, за адресою: АДРЕСА_2 , що належить померлому ОСОБА_14 .

В ході досудового розслідування, стало відомо, що до вчинення кримінального правопорушення можливо причетний ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

27.07.2024 року зазначена особа перебувала на місці події під час повідомлення ОСОБА_15 про факт знаходження сторонніх осіб у квартири заявниці за адресою АДРЕСА_2 , крім того, заявник та свідок безпосередньо вказують на зазначену особу, яка заволоділа зазначеним майном. Окрім цього, в матеріалах справи наявний оригінал заповіту №2245 від 21.06.2024 від ОСОБА_14 на ім`я ОСОБА_10 , відповідно до якого ОСОБА_14 заповідає все належне йому майно на день смерті ОСОБА_10 .

В матеріалах кримінального провадження наявні протоколи допиту свідків відповідно до яких ОСОБА_10 , шляхом зловживання довірою нині померлого ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчиняє спроби заволодіти квартирою, за адресою: АДРЕСА_2 , що належить померлому ОСОБА_14 .

За таких обставин на підставі ухвали слідчого судді по справі проведено обшук - житла та іншого володіння за місцем проживання ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено низка документів, які в подальшому постановою слідчого СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_16 від 14.09.2024 року були визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

З клопотання слідчого убачається, що в органу досудового розслідування є необхідність у встановленні обставин, за якими ОСОБА_10 передав ОСОБА_11 права на нерухоме майно за адресою АДРЕСА_3 , яке належало на праві спільної часткової власності ОСОБА_17 та ОСОБА_18 . Крім того, є необхідність у встановлені місцезнаходження або обставин смерті ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , їх близьких родичів. Слід звернути увагу, що 23.11.2020 замовником технічного паспорту на кв. АДРЕСА_4 , є ОСОБА_17 , а вже 14.12.2020 укладається договір дарування на ОСОБА_11 .

Відповідно до Довіреності від 13.11.2019, ОСОБА_9 уповноважує ОСОБА_10 з питань розпорядження у будь-який спосіб за ціною та на умовах на його розсуд належного їй майна: квартири за адресою АДРЕСА_5 ; Квартири за адресою АДРЕСА_6 ; житлового будинку за адресою АДРЕСА_7 та земельної ділянки на якій він розташований, однак на даний час є необхідність у встановленні обставин набуття прав на зазначене нерухоме майно ОСОБА_9 , встановлення попередніх власників зазначеного майна, їх родичів з метою допиту.

Згідно довіреності від 28.12.2023 ОСОБА_11 уповноважує ОСОБА_9 розпоряджатись належною їй квартирою за адресою АДРЕСА_8 , однак, необхідність у встановленні законності отримання прав на зазначене нерухоме майно, у зв`язку з чим є необхідність у проведенні відповідних слідчих дій направлених на встановлення зазначених обставин набуття права власності на нерухоме майно.

Крім того, вилучено свідоцтво про смерть ОСОБА_19 , на даний час є необхідність у встановленні обставин і причин смерті зазначеної особи. Є необхідність у встановленні майна, яке належало ОСОБА_19 на момент смерті та у власності якої особи на даний час воно перебуває.

04.09.2024 року на підставі ухвали слідчого судді по справі №946/7082/24 проведено обшук транспортного засобу «AUDI А6», д.н.з. НОМЕР_1 , власником якої на праві приватної власності являється ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час якого виявлено та вилучено низку документів, які в подальшому постановою слідчого СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_16 від 14.09.2024 року були визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Під час обшуку автомобілю «AUDI А6», д.н.з. НОМЕР_1 , в тому числі було виявлено та вилучено свідоцтво про смерть ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , і на даний час існує необхідність у встановленні обставин і причин смерті зазначених осіб. Крім того, існує необхідність у встановленні майна, яке належало ОСОБА_20 , ОСОБА_21 на момент смерті та у власності якої особи на даний час воно перебуває, відшукання та дослідження спадкової справи №68773053.

Крім того, є необхідність у встановленні обставин, за якими відповідно до свідоцтва про право на спадщину на підставі заповіту посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_22 за №2083 (1/6 частки у статутному капіталі ТОВ «Алвас» код ЄДРПОУ 23856703, м.Ізмаїл, вул. Соборна (Калініна) 33, кв. 2, та відповідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 29.05.2024 права на квартиру АДРЕСА_9 , спадкоємцем майна ОСОБА_21 є ОСОБА_9 . У зв`язку з вищезазначеним є необхідність у встановлені обставин смерті та укладання зазначених заповітів.

Крім того, 04.09.2024 на підставі ухвали слідчого судді по справі №946/6270/24 проведено обшук транспортного засобу AUDI д.н.з. НОМЕР_2 , якою користується ОСОБА_10 , під час якого виявлено та вилучено низку документів, та 32 пари ключів від різних квартир, які в подальшому постановою слідчого СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_16 від 14.09.2024 року були визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Під час проведення обшуку вищевказаного автомобілю, в тому числі, був вилучений заповіт №2245, від 21.06.2024 від ОСОБА_14 на ім`я ОСОБА_10 , на якому наявний підпис ОСОБА_14 .

На теперішній час слідчим призначено судово-криміналістичну почеркознавчу експертизу за спеціальністю 1.1. «дослідження почерку і підписів», отже зазначений документ є необхідним для встановлення обставин кримінального провадження.

Необхідність вилучення 32 ключів від різних квартир та будинків пов`язана з необхідністю відшукання оригіналів правовстановлюючих документів на квартиру за адресою АДРЕСА_2 , оскільки їх місцезнаходження на даний час не відоме, крім того, необхідно встановити їх належність до інших квартир, які є об`єктами зазначеного кримінального правопорушення.

Крім того 04.09.2024 на підставі ухвал слідчого судді по справам №946/6272/24 та №946/7081/24 відповідно проведено обшуки житла та іншого володіння за місцем проживання ОСОБА_8 та ОСОБА_12 під час якого виявлені та вилучені документі, речі та інше мано, які в подальшому постановою слідчого СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_16 від 14.09.2024 року також були визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Оцінюючи викладенів клопотанніслідчого обставини,апеляційний судвважає,що вилученіпід часпроведення обшуківдокументи,речі таінше майно,є матеріальнимиоб`єктами,який моглизберегти насобі слідизлочинів,передбаченихч.2 ст.15, ч.4 ст.190; ч.3 ст.190 КК України, а отже відповідають критеріям майна, на яке відповідно до положень ч.3 ст.170 КПК України може бути накладений арешт.

Апеляційний суд вважає, що на теперішній час у даному кримінальному провадженні існує обґрунтована потреба в застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна з метою встановлення фактів чи обставин, які мають значення для проведення повного та всебічного досудового розслідування, зокрема шляхом детального дослідження змісту вилучених правовстановлюючих документів та призначенням необхідних експертних досліджень.

Метою арешту майна у даному випадку є збереження речових доказів у кримінальному проваджені, оскільки в протилежному випадку особи причетні до вчинення злочинів матимуть реальну можливість знищити, або приховати вилучене майно, що буде перешкоджати повному та об`єктивному досудовому розслідуванню.

Відповідно до ч.1, п.7 ч.2 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.

Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майно. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів.

Апеляційний суд вважає, що у даному кримінальному провадженні потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні, а також з метою забезпечення схоронності слідів кримінального правопорушення, які можуть містити на собі арештовані речі та документи.

Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження апеляційний суд не вбачає.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, апеляційним судом не встановлено.

Враховуючи викладене апеляційний суд дійшов висновку про те, що слідчий суддя, задовольняючи клопотання слідчого про арешт майна, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апеляційної скарги представника власників майна ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 адвоката ОСОБА_7 та власника майна ОСОБА_8 стосовно незаконності ухвали слідчого судді є необґрунтованими.

Пунктом 1 ч.3 ст.407 КПК України встановлено, що за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

Керуючись статтями 170-173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційні скаргу представника власників майна ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 адвоката ОСОБА_7 та власника майна ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчогосудді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 03.10.2024 року про арешт майна в кримінальному провадженні №12024162150001007 від 26.07.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.4 ст.190; ч.3 ст.190 КК України залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4