Постанова

від 19.12.2024 по справі 592/4297/24

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2024 року м.Суми

Справа №592/4297/24

Номер провадження 22-ц/816/1500/24

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),

суддів - Криворотенка В. І. , Філонової Ю. О.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства зобмеженоювідповідальністю «Фінансова компанія «Преміум Актив»

на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 09 квітня 2024 року у складі судді Онайка Р.А., ухваленого в м. Суми, повний текст якого виготовлено 09 квітня 2024 року,

в цивільній справі за позовом Товариства зобмеженоювідповідальністю «Фінансова компанія «Преміум Актив» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2024 року Товариство зобмеженоювідповідальністю «Фінансова компанія «Преміум Актив»(далі ТОВ «ФК«Преміум Актив») звернулося до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 12 листопада 2021 року між ТОВ «ФК «Є Гроші Ком» та ОСОБА_1 було укладено договір позики «Простой» №3364318609-1923655, згідно якого остання отримала у кредит грошові кошти у сумі 14000 грн 00 коп., зі строком повернення до 11 грудня 2021 року включно, розмір відсотків за користування кредитними коштами становить 2,20 відсотків від суми позики щоденно. Відповідач умови договору позики не виконав, грошові кошти в строк не повернув, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість. 21 вересня 2022 позивач набув право вимоги за договором позики від 12 листопада 2021 року №3364318609-1923655 на підставі договору факторингу №2022-09-13Б укладеного між позивачем та ТОВ «ФК «Брейн Капітал» на загальну заборгованість у розмірі 14170 грн 40 коп., яку позивач і просив стягнути з відповідача на свою користь.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 09 квітня 2024 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ «ФК «Преміум Актив» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Не погоджуючись з вказаними рішенням суду, ТОВ «ФК«Преміум Актив» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що суд першої інстанції, в порушення процесуальних норм, надав незаконну перевагу відповідачу, шляхом пізньої реєстрації наданої товариством відповіді на відзив відповідача, ухвалив рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, незважаючи на те, що відповідачем не заперечується наявність в неї заборгованості.

Вказує на те, що суд першої інстанції не з`ясував питання щодо надання позивачем зазначеного в позові додатку договору факторингу, не дослідив в повному обсязі доданий до позову договір факторингу, укладений між позивачем та ТОВ «Брейн Капітал», який підтверджує набуття права вимоги за договором позики відповідача; не взяв до уваги відзив на заперечення позивача та не надав можливість витребувати у первісного кредитора ТОВ «Є ГРОШІ КОМ» договір факторингу, який було укладено до переходу права вимоги за ним; не надав можливість подати клопотання про залучення первісного кредитора у якості третьої особи, яка б надала докази переходу права вимоги до ТОВ «Брейн Капітал».

На переконання заявника апеляційної скарги, матеріли справи містять достатньо доказів, яким підтверджується факт набуттям ним права вимоги до відповідача за договором позики від 12 листопада 2021 року. Вказує і на відсутність заперечень відповідача з приводу існування заборгованості перед позивачем.

Крім того, ТОВ «ФК «Преміум Актив» подано клопотання про долучення доказів до апеляційної скарги, зокрема і договору про надання фінансових послуг факторингу №2022-01-7Б від 24 січня 2022 року. При цьому вказував на те, що цей доказ не вимагався ні судом, ні відповідачем, а позивач вважав, що доказів достатньо та на наступне судове засідання він зможе або подати докази, або заявити клопотання про залучення до участі в справі в якості третіх осіб первісного та проміжного кредитора.

Представником ОСОБА_1 адвокатом Авраменко О.В. подано відзив на апеляційну скаргу, в якому, вказує на те, що позивач завчасно був повідомлений про розгляд справи, що було призначено на 09 квітня 2024 року таотримав відзив на позовну заяву, поданий через систему Електронний суд, і ознайомився з позицією відповідача, однак відповідь на відзив товариством подано лише 10 квітня 2024 року. Звертає увагу на позицію позивача, викладену у відповіді на відзив на позовну заяву, де клопотань про витребування доказів товариством не заявлялося. Просить вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін. Також представником відповідача подано заперечення проти клопотання позивача про долучення доказів, в якому просить у його задоволенні відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи те, що апеляційна скарга подана на рішення суду з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду та додаткового рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

За приписами частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З матеріалів справи вбачається, що12 листопада 2021 року між ТОВ «ФК «Є Гроші Ком» та ОСОБА_1 було укладено договір позики «Простой» №3364318609-1923655, згідно якого остання отримала у кредит грошові кошти у сумі 14000 грн 00 коп., зі строком повернення до 11 грудня 2021 року включно, розмір відсотків за користування кредитними коштами становить 2,20 відсотків від суми позики щоденно (а.с.15-20).

01 вересня 2022 року ТОВ «ФК «БРЕЙН КАПІТАЛ» відступив ТОВ «ФК«Преміум Актив» право вимоги у відповідності до яких позивач набув права вимоги до боржників, у тому числі за договором позики від 12 листопада 2021 року №3364318609-1923655, на підставі договору факторингу №2022-09-13Б (а.с.10-12 зворот).

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором від 12 листопада 2021 року №3364318609-1923655 станом на 01 вересня 2022 року заборгованість за кредитним договором не погашена, залишок заборгованості складає 14170 грн 40 коп., з яких 14000 грн 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 170 грн 40 коп. заборгованість за відсотками.

Ухвалюючи оскаржуване рішення та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що твердження позивача про набуття права грошової вимоги за зобов`язаннями ОСОБА_1 за договором позики від12 листопада 2021 року№3364318609-1923655 перед ТОВ «ФК «Є Гроші Ком» у зв`язку з укладенням договору факторингу №2022-09-13Б від 01 вересня 2022 року між ТОВ «ФК«Преміум Актив» та ТОВ «ФК«БРЕЙН КАПІТАЛ» не доведено та не підтверджено належними та допустимими доказами.

Колегія суддів погоджуються з такими висновками суду першої інстанції, так як вони відповідають вимогам закону та обставинам справи.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина першастатті 509 ЦК України).

Згідно з ст. 627, 629 ЦК України відповідно достатті 6цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень ст. 1046, ч.ч. 1 та 2 ст. 1054 ЦК Україниза договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За змістом ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (частина першастатті 510 ЦК України).

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першоїстатті 512 ЦК України). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (частина третястатті 512 ЦК України). Правочинами, на підставі яких відбувається відступлення права вимоги, можуть бути, зокрема, купівля-продаж, дарування, факторинг.

Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом (частина третястатті 656 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язаннів обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України). Обсяг і зміст прав, що переходять до нового кредитора, залежать від зобов`язання, в якому здійснюється відступлення права вимоги.

Частиною 1 статті 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Верховний Суд у постанові від 02 листопада 2021 року у справі №905/306/17 зазначив, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

За змістом ст.ст. 76-78, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно доч.ч.1-5ст.83ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Встановлено,що позивачпросить стягнутиз ОСОБА_1 заборгованості задоговором позики«Простой» від12листопада 2021року,укладеного міжнею таТОВ ФК «Є Гроші Ком». При цьому, на підтвердження набуття права вимоги за цим договором позики, позивачем було договір про надання фінансових послуг факторингу від 01 вересня 2022 року, укладений між позивачем та ТОВ «ФК «БРЕЙН КАПІТАЛ» та витяг до акту приймання-передачі прав вимоги згідно договору факторингу.

У визначені ст. 83 ЦПК України строки, ТОВ «ФК«Преміум Актив» не було надано доказів набуття ТОВ «ФК «БРЕЙН КАПІТАЛ» права вимоги за договором позики від 12 листопада 2021 року.

Відповідно до ч.ч. 2-3 т. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Верховний Суд у постанові від 24 липня 2024 року у справі №646/857/18 виснував, що застосуванню норм матеріального права передує встановлення обставин у справі та підтвердження їх відповідними доказами. Суд апеляційної інстанції має право досліджувати нові докази, якщо неподання таких доказів до суду першої інстанції зумовлене поважними причинами(поважність причин повинен довести заявник, який подає такі докази).Вказане положення закріплене законодавцем з метою забезпечення змагальності процесу в суді першої інстанції, де сторони повинні надати всі наявні в них докази, і недопущення зловживання стороною своїми правами.

Посилання позивача на те, що суд першої інстанції не зобов`язував його надати докази набуття ТОВ «ФК «БРЕЙН КАПІТАЛ» права вимоги за договором позики, колегія суддів вважає безпідставними, адже, як уже зазначалося, обов`язок доведення обставин, якими підтверджуються заявлені позовні вимоги нормами ЦПК України покладено саме на позивач.

Таким чином, оскільки позивач, звертаючись до суду з клопотанням про долучення доказів, не навів об`єктивних обставин, які унеможливлювали подання договору про надання фінансових послуг факторингу від 24 січня 2022 року до суду першої інстанції, колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення.

Колегією суддів не було встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права, на які посилається позивач у доводах апеляційної скарги.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 03 квітня 2024 року представником ОСОБА_1 адвокатом Авраменком О.В. з використанням системи «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву. Також, до відзиву було долучено квитанція №838546 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувач ЄСІТС, яким підтверджується доставка цього відзиву ТОВ «ФК«Преміум Актив» 03 квітня 2024 року о 15 год. 40 хв. (а.с. 50).

Відповідь на відзив позивачем була сформована в системі «Електронний суд» 10 квітня 2024 року та того ж дня надійшла до суду (а.с. 56).

Щодо стверджень позивача, що суд першої інстанції позбавив його процесуальної можливості заявити клопотання про надання додаткових доказів та залучення до участі у справі третіх осіб, то колегія суддів звертає увагу на те, що у поданій відповіді на відзив на позовну заяву таких клопотань позивач не заявляв, натомість просив суд розглянути справу без участі позивача за матеріалами, що є у справі.

Усупереч доводам апеляційної скарги, відповідач у поданому відзиві на позовну заяву частково визнавала заборгованість за договором позики від 11 грудня 2021 року, проте вказувала на недоведеність позивачем переходу до ТОВ «ФК«Преміум Актив» права вимоги за цим договором.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги не містять підстав для зміни чи скасуваннярішення суду першої інстанції, яке є законним і обґрунтованим,ухваленим з додержанням нормматеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Відповідно дост. 375 ЦПК України,апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи те, що справа є малозначною (п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України), відповідно до приписів п. 2 ч. 3 ст.389 ЦПК України, постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст.367,368,374, 375, 381 - 384,389 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства зобмеженоювідповідальністю «Фінансова компанія «Преміум Актив» залишити без задоволення.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 09 квітня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - О. І. Собина

Судді: В. І. Криворотенко

Ю. О. Філонова