Рішення

від 26.11.2024 по справі 522/6727/24

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/6727/24

Провадження № 2/522/4604/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2024 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Павлик І.А.,

за участю:

секретаря судового засідання Запольської А.М.,

сторони в судове засідання не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом адвоката КриворучкоВікторії Олегівни до Товаристваз обмеженоювідповідальністю «ОдесаКлінік», третя особа ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

29.04.2024 до Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява адвоката Криворучко В.О. та ОСОБА_1 до ТОВ «Одеса Клінік» про визнання протиправною бездіяльності.

В обґрунтуванняпозову позивачівказують,що 21.02.2024між Адвокатськимоб`єднанням «Консалтинговафірма «Домінанта»та ОСОБА_1 був укладенийдоговір пронадання правовоїдопомоги №24-01,за якимОб`єднання зобов`язалосьнадавати правовудопомогу клієнтунаправлену наотримання висновкусудово-медичноїекспертизи клієнта.Задля виконанняДоговору,22.02.2024директору ТОВ «Одеса Клінік» адвокатом Криворучко В.О. було надіслано адвокатський запит № 02-03/24 з проханням надати належним чином засвідчену копію медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_1 та копію медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_1 .

Посилаючись нате,що зазначенийадвокатський запитбув отриманийвідповідачем 05.03.2024,що підтверджуєтьсярекомендованим повідомленнямпро вручення,проте начас зверненнядо судуз данимпозовом ТОВ «Одеса Клінік» відповіді так і не надало, що є порушенням прав адвоката, визначених ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», позивачі просили суд зобов`язати ТОВ «Одеса Клінік» (ЄДРПОУ: 44560639) надати адвокату Криворучко В.О. та ОСОБА_1 медичну карту стаціонарного хворого ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та медичну карту амбулаторного хворого ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

13.05.2024 ухвалою суду залишено позовну заяву без руху, у зв`язку з її невідповідністю вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

20.05.2024 від позивача адвоката Криворучко В.О. надійшла заява про усунення недоліків до якої долучено позовну заяву у новій редакції, замінено позивача ОСОБА_1 на третю особу, та викладено прохання про зобов`язання ТОВ «Одеса Клінік» (ЄДРПОУ: 44560639) надати адвокату Криворучко В.О. медичну карту стаціонарного хворого ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та медичну карту амбулаторного хворого ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

05.06.2024 ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

10.06.2024 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому він заперечує проти задоволення позовних вимог, у зв`язку з обранням неефективного способу захисту порушеного права, оскільки до способів захисту цивільних прав відноситься, зокрема, визнання права, визнання правочину недійсним, примусове виконання обов`язку в натурі, відновлення становища, яке існувало до порушення. Представник зазначає, що Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності, тобто з нього не слідує виникнення цивільних прав, визначених ст. 11 ЦК України, а тому у позивачки не виникли відповідні підстави для їх судового захисту шляхом звернення до суду з цим позовом. ТОВ «Одеса Клінік» зазначає, що позивачка право на звернення з адвокатським запитом реалізувала, при цьому будь-які перешкоди у зверненні відповідач не вчиняв.

27.112024 від позивача надійшла заява про розгляд справи без її участі.

27.11.2024 від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи без його участі. У задоволенні позовних вимог просить відмовити.

Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18 зазначив про те, що якщо учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи положення ч. 2 ст.247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, з огляду на неявку всіх учасників справи, не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, ознайомившись з доводами та запереченнями сторін та оцінивши зібрані у справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, з наступних підстав.

Відповідно до статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у справі, спричинена поведінкою іншої особи.

Статтею 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України, право на звернення до суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.

Реалізуючи, передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ЦПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Водночас зазначені норми не означають, що кожний позов, поданий до суду, має бути задоволений.Якщо позивач не довів порушення його права чи безпосереднього інтересу, в позові слід відмовити.Близький за змістом правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі№761/45721/16-ц.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Особа, яка звертається до суду з позовом вказує у позові власне суб`єктивне уявленняпро її порушене право та/або охоронюваний інтереста спосіб його захисту.

У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі, щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінка предмета заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (такий правовий висновок Верховного Суду виклав у постановах від 19.09.2019 у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 22.09.2022 у справі № 924/1146/21, від 06.10.2022 у справі №922/2013/21 та від 17.11.2022 у справі № 904/7841/21).

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є адвокатом, що підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю за № 756 від 23.07.2012.

21.02.2024 між Адвокатським об`єднанням «Консалтингова фірма «Домінанта» та ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги з № 24-01, за умовами якого Об`єднання зобов`язалось надавати правову допомогу клієнту направлену на отримання висновку судово-медичної експертизи клієнта.

За правилами ч. 3 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

В матеріалах справи наявний ордер серії ВН № 1359172 від 26.04.2024, виданий Адвокатським об`єднанням «Консалтингова фірма «Домінанта», в якому зазначено, що Брайловській І.В. від імені Об`єднання правову допомогу надає адвокат Криворучко В.О., на підставі договору про надання правової допомоги від 21.02.2024 № 24-01.

22.02.2024адвокат КриворучкоВ.О.звернулась доТОВ «ОдесаКлінік» задвокатським запитом№ 02-03/24,в якомузазначила,що проводитьзбір доказівдля подачідо судупозову зметою захиступрав ізаконних інтересів ОСОБА_1 для чогонеобхідно провестисудово-медичнуекспертизу,та просиланадати належнимчином засвідченікопію медичноїкарти стаціонарногохворого ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та копіюмедичної картиамбулаторного хворого ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зі змісту адвокатського запиту вбачається, що адвокатом до адвокатського запиту були додані додатки: завірені копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордеру, а також оригінал згоди ОСОБА_1 на отримання відомостей, що складають лікарську таємницю.

Зі змісту рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що ТОВ «Одеса Клінік» отримало адвокатський запит ОСОБА_2 05.03.2024.

ТОВ «Одеса Клінік» не заперечує той факт, що не надсилало відповіді на адвокатський запит ОСОБА_2 .

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» право звертатися з адвокатськими запитами є одним з професійних прав адвоката, яке той реалізує під час здійснення адвокатської діяльності «для належного виконання договору про надання правової допомоги».

Отже, це професійне право адвокат реалізує лише для надання правової допомоги клієнту, а не у власних інтересах.

Адвокат, який звернувся з адвокатським запитом, не є суб`єктом права на інформацію у тому значенні, що він не має окремого від права свого клієнта права на запитувану інформацію.

У випадку ненадання адвокату запитаної інформації спір з приводу виконання обов`язку надати інформацію можливий між клієнтом адвоката (якщо клієнт має суб`єктивне право на запитану інформацію у матеріальних правовідносинах) і особою, яка мала надати інформацію. Така ситуація має місце, якщо запитана адвокатом інформація є об`єктом права клієнта або становить інтерес у приватних відносинах (наприклад право учасника товариства на інформацію про його діяльність - стаття 116 ЦК України) або у публічних відносинах (наприклад публічна інформація).

Якщо ж запитана інформація є об`єктом процесуальних відносин (наприклад запитана адвокатом з метою подання як доказу у судовому провадженні), її одержання із застосуванням санкціонованого державою примусу можливе, якщо суд її витребує, в тому числі за клопотанням адвоката, який також в цьому випадку діє як представник клієнта - учасника провадження.

В жодному з цих випадків у адвоката не виникає самостійного права на інформацію, яке б підлягало захисту у позовному провадженні.

Захисту підлягатимуть права клієнта на відповідну інформацію у приватноправових чи публічно-правових відносинах матеріального характеру, або ж суд сприятиме стороні у реалізації нею своїх прав на одержання доказів, тобто у процесуальних відносинах.

Адвокатський запит може стосуватись інформації, яка має доказове значення в певному провадженні (або провадження на час звернення із запитом може не існувати, якщо адвокат збирає докази для його ініціювання), однак на яку клієнт адвоката не має окремого суб`єктивного права у матеріальних відносинах. Ненадання такої інформації адвокату може бути безпідставним, що може мати наслідком, зокрема, застосування судом примусу для витребування доказів у відповідному провадженні та окремо притягнення винної особи до відповідальності за таке порушення професійних прав адвоката, однак окремого позовного провадження за позовом адвоката про зобов`язання надати таку інформацію бути не може. Натомість така інформація може бути витребувана судом у тому провадженні, у якому вона може мати доказове значення.

Отже, оскільки звернення адвоката або адвокатського об`єднання з самостійним позовом про зобов`язання надати інформацію у відповідь на адвокатський запит може стосуватись принаймні двох видів інформації (стосовно одного з них складаються матеріальні відносини між клієнтом адвоката і відповідачем, а стосовно другого - процесуальні відносини між судом і відповідачем), а також з огляду на те, що адвокат у жодному з цих випадків не може мати суб`єктивного права на запитувану інформацію, слід визнати, що немає як окремої категорії спорів між адвокатом (адвокатським об`єднанням) та особою, якій було адресовано адвокатський запит про зобов`язання надати запитану інформацію.

Якщо виходити з протилежного, тобто з того, що адвокат, якому не надали інформацію у відповідь на адвокатський запит, має право на позов з метою одержання цієї інформації, то маємо ситуацію, у якій:

- порушується рівність всіх перед законом - особа, яка самостійно захищає своє право на інформацію має можливість звернутись до суду по захист свого права. Натомість клієнт адвоката може "спробувати" одержати інформацію за власним позовом, а згодом скористатись послугами адвоката, який запитає цю ж інформацію, а у випадку її ненадання звернеться із самостійним позовом;

- порушуються принципи «lispendens» або «res judicata», якщо допустити, що адвокат може окремо від процесу, ініційованого клієнтом з метою одержання інформації, або окремо від процесу, у якому ця інформація може мати доказове значення і мала б бути одержана як доказ, захищати це професійне право окремим позовом з вимогою зобов`язати надати інформацію, де вже адвокат виступатиме як позивач (див. Окрему думку суддів К. М. Пількова та І. В. Ткача до постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.08.2022 у справі № 520/13981/21, провадження № 11-33апп22).

Отже, адвокат може звернутись із адвокатським запитом для отримання інформації, однак це не перетворює його адвокатський запит у самостійний запит особи, яка є адвокатом, на отримання запитуваної інформації, а ненадання інформації на такий запит не породжує у адвоката самостійного права на позов, про що вже йшлося раніше. Як вже зазначалось вище, ненадання такої інформації адвокату може бути безпідставним, що може мати наслідком, зокрема, застосування судом примусу для витребування доказів у відповідному провадженні та окремо притягнення винної особи до відповідальності за таке порушення професійних прав адвоката, однак окремого позовного провадження за позовом адвоката про зобов`язання надати таку інформацію бути не може. Натомість така інформація може бути витребувана судом у тому провадженні, у якому вона може мати доказове значення.

Відносини з приводу зобов`язання надати інформацію за адвокатським запитом складаються не між адвокатом та особою, у якої запитано інформацію, аміж клієнтом адвоката та цією особою(якщо клієнт як стверджується, має суб`єктивне право на запитану інформацію у матеріальних відносинах), або між судом і особою, у якої витребовується інформація (зокрема у процесуальних відносинах з одержання доказів).

Участь адвоката як представника у судовому процесі головним чином і полягає у реалізації процесуальних прав та обов`язків особи, яку він представляє, від імені цієї особи і для цієї особи. Це означає також, що процесуальні дії (рішення, позиція) представника у судовому процесі створюють юридичні наслідки [саме] для особи, від імені якої він діє [адже адвокат як представник не є і не може бути учасником (стороною) правового спору, як і не може мати в ньому особистого інтересу], й особа, яка надала адвокату повноваження щодо її представництва, має теж це розуміти.

Взаємовідносини адвоката та особи, інтереси якої він представляє (окрім тих, що стосуються обсягу повноважень адвоката), знаходяться поза площиною втручання суду. Водночас участь сторони (третьої особи) у судовому процесі через свого представника (адвоката), що є правом учасника справи, дозволяє суду здійснювати офіційну процесуальну комунікацію із цим представником, а відтак застосовувати до учасника справи, від імені якого цей представник діє, передбачені процесуальним законом наслідки, якщо виникнуть відповідні казуальні підстави.

Тож, незважаючи на те, що вибір адвоката, який надаватиме професійну правничу допомогу, зокрема у формі представництва інтересів у суді, є правом особи (учасника справи), однак правом, яке передбачає також і настання відповідних юридичних наслідків (як процесуального характеру, так і в матеріально-правовому спорі, переданого на розгляд суду), передовсім для учасника справи. Незнання цього останнім не відміняє настання відповідних наслідків.

Аналогічного висновку дійшлаВелика Палата Верховного Суду у постанові від 11.04.2024 у справі № 990/330/23.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що адвокат Криворучко В.О. звертаючись до ТОВ «Одеса Клінік»з адвокатським запитом про надання документів, діяла в інтересах свого клієнта ОСОБА_1 ,отже враховуючиненадання відповідачемзапитуваних документів, захисту підлягає право саме клієнта, інтереси якого адвокат представляє, натомість право адвоката у такому випадку не порушується, а відтак не підлягає захисту окремо від клієнта.

Керуючись ст.ст.81,141,259,263-265,268,352,354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенніпозову адвоката КриворучкоВікторії Олегівнидо Товаристваз обмеженоювідповідальністю «ОдесаКлінік», третя особа ОСОБА_1 про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеса Клінік» надати адвокату КриворучкоВікторії Олегівні медичну карту стаціонарного хворого та медичну карту амбулаторного хворого ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Одеського апеляційного суду.

У зв`язку з застосуванням тривалих графіків відключення світла, повний текст рішення складено 18.12.2024.

Суддя Павлик І.А.