Ухвала

від 19.12.2024 по справі 519/1928/24

ЮЖНИЙ МІСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №519/1928/24

"Е"2/519/877/24

У Х В А Л А

19.12.2024 року м. Южне

Суддя Южного міського суду Одеської області Барановська З.І., розглянувши позовну заяву представника ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту, що позивач є родичкою третього ступеня споріднення, визнання недійсним заповіту, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину за заповітом, за участю третіх осіб ОСОБА_4 , Приватного нотаріуса Одеського районного нотаріального округу Одеської області Кормасьової Олесі Володимирівни,

У С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з зазначеним позовом.

При дослідження позовної заяви та доданих документів суддею встановлено наступне.

Відповідно до п.4, п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Крім того, відповідно до ч.6 ст.175 ЦПК України, у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження у справі, суд дійшов наступного висновку.

У позовіпредставник позивачаставить питанняпро недійсністьзаповіту,яким спадкодавецьрозпорядилася накористь відповідачівналежним їйнерухомим майном,а саме:земельною ділянкою,розташованою заадресою: АДРЕСА_1 ;земельною ділянкоюта розташованогона нійжитлового будинку АДРЕСА_2 , за адресою: АДРЕСА_3 ; квартирою за адресою: АДРЕСА_4 .

Як убачається з матеріалів справи вищевказане нерухоме майно, стосовно якого складено заповіт, знаходиться в різних районах.

При цьому, заповіт - це особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (ст.1233 ЦК України). Отже, заповіт - це розпорядження особи (заповідача) щодо належного їй майна, майнових прав і обов`язків на випадок своєї смерті, складене у встановленому законом порядку. За своєю юридичною природою заповіт є одностороннім правочином. Як правочин він має відповідати всім вимогам, що звичайно пред`являються до правочинів відповідно до цивільного законодавства. Його значення полягає в тому, щоб визначити порядок переходу усього майна, майнових прав і обов`язків до певних осіб, якого будуть дотримуватися після смерті заповідача.

Відповідно до п.27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06.11.2009 №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" позови про визнання недійсними правочинів щодо нерухомого майна (заповіту) та застосування наслідків недійсності пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 18.02.2019 у справі №522/1029/18 зазначила, що майнове право, яке можна визначити як «право очікування», є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому (п.87).

У постанові від 24.04.2019 у справі №442/4490/18 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що спір у зазначеній справі виник з приводу набуття прав власності на майно, для вирішення спорів щодо якого передбачено виключну підсудність; перелік таких спорів є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності (зокрема, при об`єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №911/2390/18 (провадження № 12-73гс20) сформовано правову позицію, що забезпечуючи єдність у застосуванні процесуального законодавства, суди цивільної юрисдикції стало застосовували це положення таким чином, що у цьому випадку виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК України). Враховуючи положення статті 181 ЦК України, зазначали, що такими є, наприклад, позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

За положеннями ст.30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Відповідно до п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 "Про судову практику в справах за позовами про захист права приватної власності" вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Слід зауважити, що відповідно до ст.12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Таким чином, з метою визначення підсудності справи, представнику позивача необхідно вказати вартість нерухомого спадкового майна померлої особи, із зазначенням його місцезнаходження, та з посиланням на актуальні докази щодо дійсної вартості майна на момент звернення до суду.

При цьому суд звертає увагу, що порушення судами процесуальних норм інституту підсудності та розгляд справи неповноважним судом тягне за собою наслідком скасування навіть правильного по суті прийнятого рішення суду.

Також зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач є племінницею померлої ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто в силу положень ст.1265 ЦК України входить до п`ятої черги спадкування.

Однак, доказів відсутності спадкоємців попередніх черг до суду не надано.

Окрім цього, представником позивача не долучено витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з якого убачається, кому на даний час належать на праві власності земельна ділянка площею 0,178 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України позовна заява повинна відповідати вимогам, які передбачені ст.175, 177 ЦПК України.

Відповідно до ч.1-2 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Оскільки, без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, суддя вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

Недоліки заяви мають бути усунуті шляхом подання належно оформленої позовної заяви в новій редакції, з урахуванням вимог ст.175, 177 ЦПК України та даної ухвали.

Керуючись ст.175, 177, 185 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву представника ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 встановлення факту, що позивач є родичкою третього ступеня споріднення, визнання недійсним заповіту, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину за заповітом, за участю третіх осіб ОСОБА_4 , Приватного нотаріуса Одеського районного нотаріального округу Одеської області Кормасьової Олесі Володимирівни залишити без руху.

Надати представнику позивача строк п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви та заяви про забезпечення доказів без руху для усунення зазначених недоліків.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачеві зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Южного міського суду

Одеської області З.І.Барановська