Рішення

від 19.12.2024 по справі 120/10356/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

19 грудня 2024 р. Справа № 120/10356/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід Олени Степанівни, розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до: Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 )

ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 )

про: визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач 1) та 77 комендатури охорони та обслуговування (далі - відповідач 2) про:

- визнати протиправними дій відповідача 1 щодо не застосування січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), при нарахуванні та виплаті позивачеві індексації грошового забезпечення в період з 01.12.2015 по 28.02.2018;

- визнання протиправними дій відповідача 1 щодо порушення вимог абзаців 3, 4, 5, 6 п. 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 та невиплати позивачеві за період з 01.03.2018 по день виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 індексації-різниці грошового забезпечення у розмірі 3 524,80 грн в місяць, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу;

- зобов`язання відповідача 2 здійснити позивачеві перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);

- зобов`язати відповідача 2 нарахувати та виплатити позивачеві за період з 01.03.2018 по день виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 3 524,80 грн в місяць, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що в період з травня 2015 року по листопад 2018 року проходив військову службу у відповідача 1, який перебуває на фінансовому забезпеченні відповідача 2. Позивач зауважує, що в період з 01.01.2016 по 28.02.2018 відповідачем 1 не нараховувалась та не виплачувалась йому індексація грошового забезпечення з урахуванням базового місяця січня 2008 року. Крім того, в період з 01.03.2018 року по жовтень 2018 року відповідач 1 виплачував йому індексацію грошового забезпечення не в повному розмірі (без врахуванням вимог абз. 4, 5, 6 п. 5 постанови КМУ від 17.07.2003 року №1078). Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернуся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 12.08.2024 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Крім того, цією ухвалою у відповідача витребувано засвідчені копії наказів про зарахування та про виключення ОСОБА_1 до/зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ; інформацію про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 в лютому 2018 року (із зазначенням складових, які не мають разового характеру), а також інформацію про розмір грошового забезпечення в березні 2018 року (із зазначенням складових, які не мають разового характеру).

19.08.2024 за вх.№48155/24 від відповідача 1 та за вх.№48162/24 від відповідача 2 до суду надійшли відзиви на позовну заяву, в яких наведено заперечення проти заявлених позовних вимог.

Ч. 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

У відповідності до вимог ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.

Позивач в період 03.06.2015 по 28.11.2018 проходив військову службу у відповідача 1.

Під час проходження служби за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 позивачеві не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення, що підтверджується довідкою відповідача 2.

Крім того, нарахування та виплата індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 28.11.2018 здійснювалась без урахуванням вимог абз. 4, 5, 6 п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

Відповідно до спільної Директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 28.12.2019 № Д-322/1/12дск, директиви командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 03.01.2020 № Д-350/106/1дск/ОШ, у військовій частині НОМЕР_1 ліквідовано окреме фінансове господарство, всі рахунки в Державній казначейській службі України закриті.

Відповідно до телеграми фінансово-економічного управління Повітряних Сил Збройних Сил України від 30.07.2020 № 350/147/1/3192пс з 01.08.2020 фінансове господарство та всі документи щодо фінансово-господарської діяльності військової частини НОМЕР_1 за попередні періоди передані до НОМЕР_2 комендатури охорони та обслуговування ( АДРЕСА_3 ), відтак нарахування та виплата грошового забезпечення та інших видів виплат, починаючи з 01.08.2020 проводить 77 комендатури охорони та обслуговування.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача 1 щодо виплати індексації грошового забезпечення в належному розмірі, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У ст. 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до ст. 1 ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" соціальний захист військовослужбовців діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.

За приписами ч. 1-4 ст. 9 ст. 1 ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Преамбулою Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення») встановлено, що цей Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Ст. 2 ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення» визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Положеннями ст. 4 ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення» передбачено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Ст. 6 ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення» визначено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі ст. 19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Згідно з п. 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Відповідно до абз. 8 п. 4 Порядку № 1078 у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Системний аналіз наведених норм доводить, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. Основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг. Таким чином, проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

В ході судового розгляду встановлено, що позивачеві у період з 01.12.2015 по 28.02.2018 індексація не нараховувалась та не виплачувалась.

Відтак, зважаючи на те, що ненарахування та невиплата індексації грошового забезпечення позивачеві безпосередньо суперечить вимогам чинного законодавства, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльність відповідача 1, яка полягає у невиплаті позивачеві індексації за період з 01.12.2015 по 28.02.2018.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача 2 нарахувати та виплатити позивачеві індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця січень 2008 року, то суд зазначає наступне.

Порядком №1078 визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, зокрема, згідно п. 4 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Оплата праці (грошове забезпечення) індексується у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків. Приклад обчислення суми індексації грошових доходів громадян наведений у Додатку № 2 вищевказаного Порядку (в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

У разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

09.12.2015 Урядом прийнято постанову №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів", якою п.5 Порядку №1078 викладено в новій редакції:

"5. У разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку".

Отже, починаючи з 09.12.2015 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає працівник, у тому числі військовослужбовець.

Таким чином, Порядок №1078 пов`язує обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації зі зміною окладів (тарифних ставок), тому базовий місяць індексації грошового забезпечення (заробітної плати) змінюється виключно у разі підвищення посадових окладів (тарифних ставок).

Станом на момент виникнення спірних правовідносин тарифні ставки (оклади) військовослужбовців були підвищені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07.11.2007 № 1294, яка набрала чинності 01.01.2008.

В подальшому зміна тарифних ставок (окладів) військовослужбовців відбулась лише з 01.01.2018 у зв`язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Таким чином, з урахуванням п.5 Порядку №1078, індексація грошового забезпечення позивача за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 підлягає обчисленню з урахуванням базового місяця, що відповідає місяцю зміни тарифних ставок (окладів) військовослужбовців, тобто, січня 2008 року.

Крім того, суд звертає увагу на те, що повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний і законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Наведені висновки викладені у постановах Верховного Суду, зокрема, від 13.12.2018 у справі №802/412/17-а, від 11.04.2018 у справі № 806/2208/17, від 09.06.2022 у справі № 600/524/21-а.

Стосовно справ з подібними правовідносинами, то Верховний Суд у своїй практиці вказував на те, що повноваження державних органів стосовно визначення базового місяця індексації грошового забезпечення не є дискреційними, оскільки законодавцем установлено один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень - проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого в розмірі 103 відсотки.

Зазначені висновки Суд виклав у постановах від 29.11.2021 у справі № 120/313/20-а, від 26.01.2022 у справі № 400/1118/21, від 20.04.2022 у справі № 420/3593/20, від 09.06.2022 у справі № 600/524/21-а.

Зокрема, у постановах, прийнятих у справах № 400/1118/21 і №420/3593/20, Верховний Суд указав, що для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.

Одночасно з цим, Суд зазначив, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. Водночас нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.

Зрештою на основі аналізу наведених норм Суд дійшов висновку, що місяць, у якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.

Правовідносини у наведених справах і у цій справі є подібними, а відтак указаний висновок є релевантним до цієї справи.

Суд зазначає, що згідно з ч. 5 ст. 55 Конституції України, кожному гарантується захист своїх прав, свобод та інтересів від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

Ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Під ефективним засобом (способом) судового захисту слід розуміти такий, що призводить до бажаних наслідків, дає найбільший ефект для відновлення юридичного становища особи, яке існувало до порушення її прав чи законних інтересів. Тому ефективний спосіб захисту має забезпечити поновлення порушеного права.

Ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження».

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 05.04.2005 у справі «Афанасьєв проти України» (заява № 38722/02) засіб захисту повинен бути «ефективним», як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Конституційний Суд України у рішенні від 30.01.2003 № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що вирішення питання щодо визначення базового місяця, який належить застосувати при обчисленні індексу споживчих цін для розрахунку грошового забезпечення позивача за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 сприятиме досягненню мети правосуддя та цілей ефективного захисту судом порушеного права позивача.

Вказаний висновок відповідає правовій позиції і підходу, який застосував Верховний Суд у постанові від 12.05.2022 у справі № 580/3335/21.

Отже, відповідача 2 належить зобов`язати нарахувати та виплатити позивачеві індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця січень 2008 року, відповідно до вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", Порядку проведення індексації грошових доходів населення №1078.

Стосовно позовних вимог щодо врахування вимог абз. 4, 5, 6 п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 при нарахуванні та виплаті позивачеві індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 26.11.2018, то зазначає таке.

Порядок № 1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці».

Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.

Суд зауважує, що в разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів, коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають встановленню; характер спірних правовідносин; матеріальний закон, який їх регулює, - залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір.

Щодо поточної індексації, то право працівника на її отримання виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01.01.2016 встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078).

Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку № 1078).

Позивачем не ставиться на розгляд питання стосовно нарахування й виплати йому поточної індексації за період з 01.03.2018 до 26.11.2018, а тому дане питання не є спірним.

Водночас щодо «фіксованої» суми індексації, то суд зауважує, що Закон № 1282-XII і Порядок № 1078 такого поняття не містять.

Цей термін фігурував у Додатку 4 до Порядку № 1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.2012 № 526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.

Проте постановою Уряду від 09.12.2015 № 1013 цей Додаток був викладений у новій редакції і з 01.12.2015 у цьому Додатку, як і в цілому Порядку № 1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.

З 01.12.2015 в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку № 1078 у редакціях, які застосовувались з 01.12.2015 передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме: сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу (абзац 3); сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).

Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку № 1078 у редакціях, які застосовувались з 15.03.2018 передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме: сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3); сума індексації у місяці підвищення грошових доходів нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу (абзац 4).

Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів, посадових окладів, грошового доходу ) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до чергового підвищення тарифних ставок (окладів, посадових окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата суми індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Враховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, суд дійшов висновку, що повноваження військової частини щодо виплати цієї суми індексації не є дискреційними.

З урахуванням того факту, що 01.03.2018 набрала чинності Постанова № 704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

Системний і цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 Порядку № 1078 дають суду підстави зробити висновок, що у зв`язку із підвищенням у березні 2018 року доходу позивача відповідачу належало вирішити питання, чи має останній право на отримання суми індексації-різниці, а якщо так, то у якому розмірі.

Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21, від 06.04.2023 у справі № 420/11424/21, від 20.04.2023 у справі № 320/8554/21, від 11.05.2023 у справі № 260/6386/21 із подібними правовідносинами.

Отже, для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) необхідно враховувати дві складові: розмір підвищення грошового доходу особи та суму індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу і встановлювати, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу особи суму індексації, що склалася у місяці його підвищення.

Так, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, то індексація не нараховується; якщо ж розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. При цьому, до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 Порядку №1078.

Згідно з довідкою відповідача 2 про нараховане грошове забезпечення від 14.08.2024 №138 грошове забезпечення позивача в лютому 2018 року становило 12 749, 60 грн, а в березні 13 687, 95 грн.

Отже, грошовий дохід позивача збільшився на суму 938, 35 грн (13 687, 95 грн 12 749, 60 грн).

Величина приросту індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в березні 2018 року розрахована наступним шляхом: лютий 2008 року 102,7% (індекс споживчих цін до попереднього місяця згідно з даними Держстату) = 1,027; березень 2008 року 103,8% = 1,038; квітень 2008 року 103,1% = 1,031; травень 2008 року 101,3% = 1,013; вересень 2008 року 101,3% = 1,013; жовтень 2008 року 101,7% = 1,017; листопад 2008 року 101,5% = 1,015; грудень 2008 року 102,1% = 1,021; січень 2009 року 102,9% = 1,029; лютий 2009 року 101,5% = 1,015; березень 2009 року 101,4% = 1,014; травень 2009 року 101,4% = 1,014; червень 2009 року 101,1% = 1,011; жовтень 2009 року 101,4% = 1,014; листопад 2009 року 101,1% = 1,011; січень 2010 року 102,7% = 1,027; лютий 2010 року 101,9% = 1,019; вересень 2010 року 103,5% = 1,035; грудень 2010 року 101,6% = 1,016; березень 2011 року 103,3% = 1,033; квітень 2011 року 101,3% = 1,013; червень 2011 року 101,2% = 1,012; березень 2014 року 101,98% = 1,020; квітень 2014 року 103,3% = 1,033; травень 2014 року 103,8 = 1,038; липень 2014 року 101,4% = 1,014; вересень 2014 року 103,72% = 1,037; жовтень 2014 року 102,4% = 1,024; листопад 2014 року 101,9% = 1,019; грудень 2014 року 103,0% = 1,030; січень 2015 року 103,1% = 1,031; лютий 2015 року 105,3 = 1,053; березень 2015 року 110,8% = 1,108; квітень 2015 року 114% = 1,140; травень 2015 року 102,2% = 1,022; листопад 2015 року 101,55% = 1,016; квітень 2016 року 105,79% = 1,058; жовтень 2016 року 104,0% = 1,040; січень 2017 року 103,85% = 1,038; квітень 2017 року 103,74% = 1,037; липень 2017 року 103,13% =1,031; жовтень 2017 року 103,12% = 1,031; січень 2018 року 103,44% = 1,034.

Величина приросту індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення розрахована наростаючим підсумком за період з лютого 2008 по січень 2018, а саме: 1,027 х 1,038 х 1,031 х 1,013 х 1,013 х 1,017 х 1,015 х 1,021 х 1,029 х 1,015 х 1,014 х 1,014 х 1,011 х 1,014 х 1,011 х 1,027 х 1,019 х 1,035 х 1,016 х 1,033 х 1,013 х 1,012 х 1,020 х 1,033 х 1,038 х 1,014 х 1,037 х 1,024 х 1,019 х 1,030 х 1,031 х 1,053 х 1,108 х 1,140 х 1,022 х 1,016 х 1,058 х 1,040 х 1,038 х 1,037 х 1,031 х 1,031 х 1,034 = 3,533 (353,3%).

Відтак, величина приросту індексу споживчих цін становить 353,3% (наростаючий індекс споживчих цін) - 100% = 253,3%.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб у березні 2018 року складав - 1762,00 грн.

Відтак, сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року становить 4463,15 грн (1762,00 грн х 253,30% /100 = 4463,15 грн).

Оскільки судом встановлено, що підвищення доходу позивача в березні 2018 року становить 938, 35 грн, а сума можливої індексації грошового забезпечення позивача за березень 2018 року становить 4463,15 грн, відтак сума можливої індексації грошового забезпечення перевищує розмір підвищення доходу.

Отже, відповідно до абз. 4 п. 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання індексації-різниці в сумі: 4463,15 грн 938, 35 грн = 3 524, 80 грн.

Таким чином, починаючи з березня 2018 року, сума індексації з урахуванням абз. 3, 4, п. 5 Порядку № 1078 має виплачуватися у фіксованому розмірі до моменту наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення з військової частини.

Суд також наголошує, що у відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не надано належних до допустимих доказів дотримання ним абз. 3, 4, п. 5 Порядку № 1078 щодо нарахування та виплати позивачеві індексації грошового забезпечення в період з 01.03.2018 по 26.11.2018.

З огляду на встановлені обставини справи, враховуючи, що відповідачем 1 не проведено індексацію у належному розмірі, суд вказує, що останнім допущено протиправну бездіяльність.

Відтак наявні підстави для визнання протиправною бездіяльності відповідача 1 щодо не врахування вимог абз. 4, 5, 6 п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 при нарахуванні та виплаті позивачеві індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 26.11.2018.

Для відновлення порушеного права позивача слід зобов`язати відповідача 2 нарахувати та виплатити позивачеві індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 26.11.2018 у розмірі 3 524, 80 грн щомісячно відповідно до приписів абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору та нею не понесено витрат, пов`язаних з розглядом справи, тому судові витрати у даній справі не розподіляються.

Керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 та НОМЕР_2 комендатури охорони та обслуговування про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року та з 01.03.2018 по 26.11.2018 - із урахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Зобов?язати НОМЕР_2 комендатуру охорони та обслуговування нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, та з 01.03.2018 по 26.11.2018 індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 3 524, 80 грн щомісячно із врахуванням абз. 4, 5, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 )

Відповідач 1: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 )

Відповідач 2: 77 комендатура охорони та обслуговування ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 )

Повний текст рішення складено та підписано суддею 19.12.2024 року.

СуддяМаслоід Олена Степанівна