Рішення

від 18.12.2024 по справі 140/11687/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2024 року ЛуцькСправа № 140/11687/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Шепелюк В.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом заступника керівника Володимирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства культури та інформаційної політики України до Департаменту культури, молоді та спорту Волинської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Володимирської окружної прокуратури (далі прокурор) в інтересах держави в особі Міністерства культури та інформаційної політики України (далі МКІП України) звернувся з позовом до Департаменту культури, молоді та спорту Волинської обласної державної адміністрації (далі Департамент культури, молоді та спорту Волинської ОДА, Департамент) про визнання протиправною бездіяльності щодо невиконання вимог чинного законодавства України із забезпечення складання облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини - Заставне-1, поселення двошарове: вельбарська культура ІІ-ІV ст. н.е. і давньоруський час ХІ-ХІІІ ст. (Литовезька ОТГ, с.Заставне, на південний схід від села) та неподання до МКІП України пропозицій про занесення вказаного об`єкту культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України; зобов`язання вчинити дії, спрямовані на забезпечення складання облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини - Заставне-1, поселення двошарове: вельбарська культура ІІ-ІV ст. н.е. і давньоруський час ХІ-ХІІІ ст. (Литовезька ОТГ, с.Заставне, на південний схід від села) та подання пропозицій до МКІП України про занесення вказаного об`єкту культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з наказом Управління культури і туризму Волинської ОДА від 29 грудня 2009 року №151 до переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини Волинської області за видомархеологіявключено за видом археологія - Заставне-1, поселення двошарове: вельбарська культура ІІ-ІV ст. н.е. і давньоруський час ХІ-ХІІІ ст. Однак відповідно до інформації МКІП України в Державному реєстрі нерухомих пам`яток України (як місцевого, так і національного значення) відсутня інформація про вказану пам`ятку археологічної спадщини.

Покликаючись на нормиЗакону України від 08 червня 2000 року №1805-ІІІ«Про охорону культурної спадщини»(далі Закон №1805-III), Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженогонаказом Міністерства культури України від 11 березня 2013року №158(зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 квітня 2013 року за №528/23060, далі Порядок №158), прокурор зазначив, що Департамент культури, молоді та спорту Волинської ОДА як уповноважений орган зобов`язаний забезпечити складання облікової документації на вказаний щойно виявлений об`єкт культурної спадщини та подати пропозиції до МКІП України про його занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, однак протягом п`ятнадцяти років цих заходів уповноважений орган не вжив.

Прокурор вважає, що має місце бездіяльність відповідача, на якого вказаними вище нормативно-правовими актами покладеного обов`язок щодо охорони об`єктів культурної спадщини, їх належний догляд та збереження. Про допущені порушення прокурором у травні 2024 року повідомлено МКІП України, яке самостійно із відповідним позовом не звернулося до суду для усунення виявлених порушень. Невжиття відповідачем заходів щодо подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України не сприяє забезпеченню захисту та збереженню об`єктів культурної спадщини. За таких обставин, реалізуючи наданізакономповноваження щодо захисту державних інтересів, відповідно до частини другої статті 23 Закону УкраїниПро прокуратуру, частини четвертоїстатті 53 Кодексу адміністративного судочинства України(далі КАС України) прокурор звернувся до суду із цим адміністративним позовом (а.с.1-10).

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі; розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами відповідно достатті 262 КАС України (а.с.60).

У відзиві на позов відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити (а.с.66-70). В обґрунтування зазначив, що відповідно до пункту 2 частини першоїстатті 6 Закону №1805-III, Порядку №158 занесенню об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України передує визначена послідовна робота спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини на всіх рівнях. Тобто підготовка подання органом охорони культурної спадщини облдержадміністрації (Департаментом) до МКІП України про надання пропозицій щодо занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток здійснюється на основі поданих виконавчим органом місцевого самоврядування відповідних пропозицій (у цьому разі гуманітарного відділу Литовезької сільської ради), який з відповідними пропозиціями до відповідача не звертався. При цьому чинною редакцією Порядку №158 передбачено надання Департаментом разом з іншими документами облікової документації та акта візуального обстеження об`єкта культурної спадщини, які виконавчим органом Литовезької ради не надано. У зв`язку з відсутністю облікової документації на об`єкт у відповідача відсутні правові підстави для звернення з відповідним поданням до МКІП України.

Відповідач повідомив, що згідно з пунктом 4.8 розділу ІV Порядку №158 Департаментом систематично вживаються вичерпні заходи організаційного, правового, методично-консультативного характеру, спрямовані на забезпечення виготовлення облікової документації на об`єкти культурної спадщини на території області.

У відповіді на відзив (а.с.86-99) прокурор підтримав доводи позову та наголосив, що статтями6,11,14 Закону №1805-III, а також положеннями Порядку №158 саме на відповідача (є правонаступником управлінням культури Волинської ОДА, наказом якого від 29 грудня 2009 року №151 і був затверджений перелік щойно виявлених пам`яток архітектури місцевого значення, розташованих на території Литовезької сільської ради) покладається обов`язок забезпечення складання облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини та звернення із поданням до МКІП України про занесення такого об`єкта до Реєстру; подання таких пропозицій відповідачем жодним чином не залежить від того, чи надходили до нього відповідні пропозиції від виконавчого органу Литовезької сільської ради, оскільки Порядок №158 не визначає черговості подання таких пропозицій. Прокурор наголосив на тому, що виявлений об`єкт культурної спадщини станом на сьогодні внаслідок бездіяльності відповідача не набув статусупам`ятки, оскільки не занесений до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та не є об`єктом культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що суттєво впливає на порядок його використання.

Відповідач заперечення на відповідь на відзив не подав.

Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази встановив такі обставини.

Наказом Управління культури та туризму Волинської ОДА від 29 грудня 2009 року №151 (а.с.17) затверджено Перелік щойно виявлених об`єктів культурної спадщини Волинської області. До цього переліку включено об`єкт археологічної спадщини - Заставне-1, поселення двошарове: вельбарська культура ІІ-ІV ст. н.е. і давньоруський час ХІ-ХІІІ ст. (Литовезька ОТГ, с.Заставне, на південний схід від села).

У листі від 11 червня 2024 року №1290/02.1-24/2-24 на запит прокурора від 28 травня 2024 року №50/1-944вих-24 про надання інформації щодо виготовлення облікової документації відносно пам`яток культурної спадщини місцевого значення та скерування подання до МКІП України (а.с.17-19) Департамент культури, молоді та спорту Волинської ОДА повідомив, що облікова документація на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини - Заставне-1, поселення двошарове: вельбарська культура ІІ-ІV ст. н.е. і давньоруський час ХІ-ХІІІ ст. (Литовезька ОТГ, с.Заставне, на південний схід від села), відсутня; замовником науково-проектної документації у сфері охорони культурної спадщини є виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, на території якої розташована пам`ятка. У зв`язку з відсутністю облікової документації та інших документів, передбачених пунктом 4.7 розділу ІV Порядку №158, у Департаменту відсутні підстави для підготовки подання до МКІП України щодо занесення об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухових пам`яток України.

На запит прокурора від 28 травня 2024 року №50/1-943вих-24 листом від 17 червня 2024 року №06/15/5494-24 МКІП України повідомило, що включені наказом Управління культури і туризму Волинської ОДА від 29 грудня 2009 року №151 до Переліку об`єкти набули статусу щойно виявлених об`єктів культурної спадщини, однак подання щодо їх занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України у встановленомуЗакономпорядку до Міністерства не надходило (а.с.14-16).

При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Пунктом 3 частини першоїстатті 131-1 Конституції Українипередбачено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Право на звернення прокурора або його заступника до суду в інтересах держави передбачене статтями2,23 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІПро прокуратуру(далі Закон №1697-VІІ) тастаттею 53 КАС України.

Згідно з абзацом першим частини третьоїстатті 23 Закону №1697-VIIпрокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Як визначено частинами четвертою, п`ятоюстатті 53 КАС України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначенізакономпідстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Звернення прокурора із цим позовом обумовлене тим, що внаслідок бездіяльності уповноваженого органу - Департаменту культури, молоді та спорту Волинської ОДА щодо виконання вимог чинного законодавства України із забезпечення складання облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини - Заставне-1, поселення двошарове: вельбарська культура ІІ-ІV ст. н.е. і давньоруський час ХІ-ХІІІ ст. (Литовезька ОТГ, с.Заставне, на південний схід від села); такий об`єкт, починаючи з 2009 року, не занесений до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Відповідно до частини четвертоїстатті 54 Конституції Україникультурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини регулюєЗакон №1805-III.

За визначенням, наведеним устатті 1 Закону №1805-III, охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини.

Отже, регулювання відносин у сфері охорони культурної спадщини спрямоване на її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.

Згідно зістаттею 3 Закону №1805-IIIдержавне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України та спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини. До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать: центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим; обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

Стаття 4 Закону України від 18 березня 2004 року №1626-IVПро охорону археологічної спадщинивизначає такі ж органи управління у сфері охорони археологічної спадщини.

Відповідно до частини другоїстатті 5 Закону №1805-IIIдо повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить, зокрема: реалізація державної політики з питань охорони культурної спадщини; ведення Державного реєстру нерухомих пам`яток України, здійснення координації та контролю за паспортизацією нерухомих об`єктів культурної спадщини; координація робіт з виявлення, дослідження та документування об`єктів культурної спадщини; подання Кабінету Міністрів України пропозицій про занесення об`єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та про внесення змін до нього щодо пам`яток національного значення; занесення об`єктів культурної спадщини місцевого значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та внесення змін до нього щодо пам`яток місцевого значення.

Пунктом 1 Положення про Міністерство культури та інформаційної політики України, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2019 року №885, визначено, що Міністерство є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України; Міністерство є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.

При цьому на МКІП України відповідно до вимог пункту 4.9 розділу IV Порядку №158 покладено обов`язок координувати стан складання уповноваженими органами облікової документації та, у разі необхідності, приймати рішення про зобов`язання уповноваженого органу забезпечити складання облікової документації.

Отже, МКІП України є органом, який спеціально уповноважений державою на виконання функцій у спірних правовідносинах, зокрема, в частині здійснення контролю за виконанням нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини.

Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18, бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України«Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України«Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

На думку суду, у позовній заяві прокурор обґрунтував, в чому полягає порушення інтересів держави та необхідність їх захисту. Зокрема, звернення до суду з позовом у цьому випадку здійснено з метою захисту інтересів держави в сфері охорони культурної спадщини.

При цьому МКІП України після повідомлення прокуратурою про виявлені порушення у сфері охорони культурної спадщини (а.с.11) не зверталося із позовом до суду із цього питання.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеним у позові, суд зазначає таке.

Устатті 1 Закону №1805-IIIнаводяться визначення термінів:

об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність;

пам`ятка культурної спадщини (далі - пам`ятка) - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цимЗаконом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України;

щойно виявлений об`єкт культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Переліку об`єктів культурної спадщини відповідно до цьогоЗакону;

облікова документація - документація, що формується в порядку обліку об`єктів культурної спадщини та містить дані щодо цінності об`єкта культурної спадщини, характерних властивостей, що становлять його історико-культурну цінність (предмет охорони об`єкта культурної спадщини), етапів розвитку, просторових, функціональних характеристик, стану збереження, а також дані проведених досліджень;

уповноважений орган - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні (військові) адміністрації.

Частиною першоюстатті 6 Закону №1805-IIIвизначені повноваження органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, серед них: подання пропозицій центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та про внесення змін до нього; затвердження науково-проектної документації з визначення меж і режимів використання пам`ятки місцевого значення та її зон охорони, технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж режимоутворюючих об`єктів культурної спадщини (у разі встановлення такою документацією меж території пам`ятки місцевого значення та її зон охорони); затвердження науково-проектної (науково-дослідної) документації з визначення режиму використання пам`яток місцевого значення; забезпечення захисту об`єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження; забезпечення виготовлення, складання і передачі центральному органові виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини наукової документації з описами та фіксацією об`єктів культурної спадщини, а в разі отримання дозволу на їх переміщення (перенесення) - демонтаж із них елементів, які становлять культурну цінність, з метою збереження.

Частиною другоюстатті 6 Закону №1805-IIIвстановлені повноваження районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно у сфері охорони культурної спадщини, зокрема: забезпечення виконання цьогоЗакону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території; подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, внесення змін до нього та про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України; забезпечення юридичним і фізичним особам доступу до інформації, що міститься у витягах з Державного реєстру нерухомих пам`яток України, а також надання інформації щодо програм та проектів будь-яких змін у зонах охорони пам`яток та в історичних ареалах населених місць; забезпечення дотримання режиму використання пам`яток місцевого значення, їх територій, зон охорони; забезпечення захисту об`єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження;організація розроблення відповідних програм охорони культурної спадщини; виконання функції замовника, укладення з цією метою контрактів на виявлення, дослідження, консервацію, реставрацію, реабілітацію, музеєфікацію, ремонт, пристосування об`єктів культурної спадщини та інші заходи щодо охорони культурної спадщини та ін.

Частиною першоюстатті 13 Закону №1805-ІІІпередбачено, що об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки.

Відповідно достатті 14 Закону №1805-ІІІзанесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам`ятки) провадяться відповідно до категорії пам`ятки: а) пам`ятки національного значення - постановою Кабінету Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини протягом одного року з дня одержання подання; б) пам`ятки місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам`яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.

Об`єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам`ятки вноситься до Переліку об`єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об`єкта або уповноважений ним орган (особу).

Переліки об`єктів культурної спадщини затверджуються рішеннями відповідних органів охорони культурної спадщини.

За обставин цієї справи наказом Управління культури і туризму Волинської ОДА від 29 грудня 2009 року №151 затверджено перелік щойно виявлених об`єктів культурної спадщини, до яких з-поміж інших відноситься Заставне-1, поселення двошарове: вельбарська культура ІІ-ІV ст. н.е. і давньоруський час ХІ-ХІІІ ст. (Литовезька ОТГ, с.Заставне, на південний схід від села) (а.с.32).

Порядок №158 (у редакції наказу МКІП України від 01 березня 2024 року №158, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 березня 2024 року за №425/41770) визначає систему обліку об`єктів культурної спадщини незалежно від їх видів та типів.

Відповідно до пункту 1.2 розділу І Порядку №158 Державний реєстр нерухомих пам`яток України - банк даних, сформованих за єдиними ознаками та принципами, що містить відомості про пам`ятки культурної спадщини (далі - Реєстр).

Згідно із пунктом 1.4 розділу І Порядку №158 ініціаторами розгляду питань занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру, внесення змін до відомостей Реєстру, передбачених абзацами другим - п`ятим пункту 1 розділу V цього Порядку, та внесення змін до Реєстру (далі - Ініціатор) є: уповноважений орган - за категорією пам`ятки національного значення; уповноважений орган, Українське товариство охорони пам`яток історії та культури, інші громадські організації, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини - за категорією пам`ятки місцевого значення.

У пункті 1.2 розділу І Порядку №158 термінуповноважений органозначає орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Вказане кореспондує статті1, пункту 2 частини першої статті6 Закону №1805-ІІІ.

Виявлення нерухомих об`єктів культурної спадщини та складання на них відповідної облікової документації забезпечують уповноважені органи, а також районні державні адміністрації, виконавчі органи сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини, зокрема виконують функції Замовника та укладають з цією метою контракти на виявлення, дослідження нерухомих об`єктів культурної спадщини для їх взяття на облік та подальшої державної реєстрації (пункт 2.1 розділу ІІ Порядку №158).

Відповідно до пунктів 3.1, 3.3 розділу ІІІ Порядку №158 на об`єкт, який виявлено в процесі досліджень і щодо якого подано Картку до органу охорони культурної спадщини, складається облікова документація у складі облікової картки за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку, до якої додаються коротка історична довідка та фотофіксація. Розробником облікової документації є наукові установи та громадські організації, юридичні особи та суб`єкти господарювання, в тому числі заклади культури, одним із видів діяльності яких є проведення наукових досліджень у сфері охорони культурної спадщини, та які мають у своєму складі чи залучають для проведення досліджень фахівців, що мають вищу освіту за спеціальністюМузеєзнавство, пам`яткознавство, та/або фахівця-архітектора (для пам`яток та об`єктів архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва), та/або дипломованого фахівця-археолога (для пам`яток та об`єктів археології), та/або фахівця, який має науковий ступінь кандидата наук (доктора філософії) або доктора наук за спеціальністюМузеєзнавство, пам`яткознавствоабо таких наук: мистецтвознавство, культурологія, архітектура - для об`єктів монументального мистецтва; архітектури - для об`єктів архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва, а також ландшафтних; історії - для археологічних, історичних об`єктів та об`єктів науки і техніки.

Пунктом 4.8 розділу IV Порядку №158 встановлено, що уповноважений орган зобов`язаний забезпечити складання облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини, внесений до Переліку до набрання чинності цим Порядком, у строк, що не перевищує 3 років з дати занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку.

Отже, взяття на облік об`єкта культурної спадщини та оформлення облікової документація передує розгляду питання внесення об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України. Порядком №158 визначено вичерпний перелік уповноважених органів, які зобов`язані забезпечувати складання облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини. Такими уповноваженими органами є орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Відповідні повноваження та обов`язки щодо розроблення облікової документації та внесення на її підставі пропозицій до міністерства уповноваженим органом (органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями) визначались і у Порядку №158 в редакціїнаказу Міністерства культури України від 27 червня 2019 року №501(зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 серпня 2019 року за №941/33912) до внесення змін наказом МКІП України від 01березня 2024 року №158).

За приписами пунктів 1, 4, 7, 10 розділу ІІ Порядку №158 (в редакціїнаказу Міністерства культури України від 27 червня 2019 року №501) взяття на облік об`єкта культурної спадщини забезпечують уповноважені органи, повноваження яких поширюється на територію розміщення такого об`єкта, шляхом занесення його до Переліку об`єктів культурної спадщини. Рішення про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку приймається у формі розпорядження голови місцевої державної адміністрації або акта Ради міністрів Автономної Республіки Крим, яке в день прийняття оприлюднюється на веб-сайті уповноваженого органу та має містити таку інформацію про об`єкт: найменування; власник або уповноважений ним орган (у разі наявності); місцезнаходження; дата утворення; вид; автентичність (збережено, збережено частково); цінність об`єкта з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду. Об`єкт набуває статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини з дня його внесення до Переліку. Уповноважений орган зобов`язаний забезпечити складання облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини у строк, що не перевищує трьох років з дати занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку.

Згідно з пунктом 1 розділу IV Порядку №158 (у редакції наказу від 27 червня 2019 року №501) для розгляду питання занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру ініціатором подаються Мінкультури такі документи: подання за формою, наведеною у додатку 3 до цього Порядку, засвідчене підписом керівника установи, організації, що виступає Ініціатором; облікова документація.

Облікова документація складається на об`єкт культурної спадщини та містить дані щодо його цінності, характерних властивостей, що становлять його історико-культурну цінність, етапів розвитку, просторових, функціональних характеристик, стану збереження, а також дані проведених досліджень (далі - облікова документація). Облікова документація складається з: облікової картки за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку; історичної довідки; матеріалів фотофіксації сучасного стану об`єкта: фото загального вигляду, фото об`єкта в контексті (навколишньому середовищі), фото найбільш цінних (характерних) елементів об`єкта, фото рухомих об`єктів (деталей), фото інтер`єрів, фото загроз (дії негативних чинників); акта стану збереження за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку (пункти 1, 3 розділу ІІІ Порядку №158 у редакції наказу від 27 червня 2019 року №501).

За змістом Порядку №158 як в останній, так і в попередній редакціях орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації є уповноваженим органом; уповноважений орган зобов`язаний забезпечити складання облікової документації.

Пунктом 1 Положення про Департамент культури, молоді та спорту Волинської ОДА, затвердженого розпорядженням начальника Волинської обласної військової адміністрації від 29 лютого 2024 року №95 (даліПоложення), визначено, що Департамент утворено головою Волинської ОДА шляхом перейменування управління культури, з питань релігій та національностей Волинської ОДА.

Відповідно до пункту 4 Положення Департамент у межах своєї компетенції забезпечує реалізацію державної політики, в тому числі у сфері охорони культурної спадщини.

Згідно з підпунктами 18, 25 пункту 5 Положення одними із основних завдань Департаменту відповідно до покладених на нього повноважень є: формування та подання у встановленому порядку МКІП України (за погодженням із заступником голови обласної державної адміністрації відповідно до розподілу функціональних обов`язків) пропозицій щодо занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та внесення змін до нього; виконання функцій замовника, укладання з цією метою контрактів про виявлення, дослідження, консервацію, реставрацію, реабілітацію, музеєфікацію, ремонт, пристосування об`єктів культурної спадщини та вжиття інших заходів щодо охорони культурної спадщини.

Наведене дає підстави для висновку, що відповідач як уповноважений орган зобов`язаний забезпечити складання облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини - Заставне-1, поселення двошарове: вельбарська культура ІІ-ІV ст. н.е. і давньоруський час ХІ-ХІІІ ст. (Литовезька ОТГ, с.Заставне, на південний схід від села) (включений до переліку наказом Управління культури та туризму від 29 грудня 2009 року №151), та подати МКІП України пропозиції про його занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Натомість відповідачем не надано доказів того, що з часу внесення вказаного об`єкта до Переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини ним вживалися заходи щодо забезпечення виготовлення облікової документації з метою подання пропозицій про його занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Листами Департаменту від 11 червня 2024 року №1290/02.1-24/2-24 (а.с.44-46) та МКІП України від 17 червня 2024 року №06/15/5494-24 (а.с.16) тільки підтверджено вказані висновки суду.

З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та враховуючи також, що у позовній заяві прокурор обґрунтував, в чому полягає порушення інтересів держави та необхідність їх судового захисту, то поданий в інтересах держави позов належить задовольнити.

Частиною другоюстатті 139 КАС Українипередбачено, що при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки у цій справі задоволено позов суб`єкта владних повноважень, тому судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн згідно із платіжною інструкцією від 13 червня 2024 року №1267 (а.с.10, 30) з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись статтями72-77,243-246,255,262,295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов заступника керівника Володимирської окружної прокуратури (45001, Волинська область, місто Володимир, вулиця Драгоманова, будинок 31) в інтересах держави в особі Міністерства культури та інформаційної політики України (01601, місто Київ, вулиця Івана Франка, будинок 19, ідентифікаційний код юридичної особи 43220275) до Департаменту культури, молоді та спорту Волинської обласної державної адміністрації (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 9, ідентифікаційний код юридичної особи 02226984) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Департаменту культури, молоді та спорту Волинської обласної державної адміністрації щодо невиконання вимог чинного законодавства із забезпечення складання облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини Заставне-1, поселення двошарове: вельбарська культура ІІ-ІV ст. н.е. і давньоруський час ХІ-ХІІІ ст. (Литовезька ОТГ, с.Заставне, на південний схід від села), та неподання до Міністерства культури та інформаційної політики України пропозицій про занесення вказаного об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Зобов`язати Департамент культури, молоді та спорту Волинської обласної державної адміністрації вжити заходів, спрямованих на забезпечення складання облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщиниЗаставне-1, поселення двошарове: вельбарська культура ІІ-ІV ст. н.е. і давньоруський час ХІ-ХІІІ ст. (Литовезька ОТГ, с.Заставне, на південний схід від села), та подання пропозицій до Міністерства культури та інформаційної політики України про занесення вказаного об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяВ. Л. Шепелюк