Ухвала

від 19.12.2024 по справі 953/10694/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/10694/24

н/п 1-кп/953/1198/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2024 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілого адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м.Харкова ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні№ 42023222010000163 від 05.06.2023 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Харкова надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42023222010000163 від 05.06.2023 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.

19.12.2024 року в підготовчому засіданні прокурором Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 було заявлено клопотання про накладення арешту на транспортний засіб FORD TRANSIT д.н. НОМЕР_1 , vin: НОМЕР_2 , що належить на праві власності обвинуваченому у кримінальному провадженні № 42023222010000163 від 06.06.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 191. 4.2 ст. 366 КК України ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження.

Клопотання обґрунтовано тим, що разом з обвинувальним актом було подано цивільний позов про стягнення суми шкоди в інтересах ДП «НТЦ «Берилій» НАН України. Відповідно до даних Національної автоматизованої інформаційної системи (НАIC) Єдиного державного реєстру транспортних засобів щодо транспортних засобів та їх власників, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є власником транспортного засобу моделі FORD TRANSIT, рік випуску 2006, д.н. НОМЕР_3 , vin: НОМЕР_4 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 від 11.09.2013.

Прокурор зазначає, що з метою повного, об`єктивного та всебічного розслідування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, забезпечення спеціальної конфіскації, виникла необхідність в накладенні арешту на вищевказаний транспортний засіб, при цьому, незастосування цього заходу зумовить в подальшому труднощі чи неможливість виконання рішення суду в частині забезпечення спеціальної конфіскації чи перешкоджатиме встановленню істини.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні на задоволенні клопотання про арешт майна наполягав, посилаючись на обставини, викладені в клопотанні.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_6 в підготовчому судовому засіданні просив відмовити прокурору в задоволенні клопотання про арешт майна.

Представник потерпілого адвокат ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні залишила питання щодо накладення арешту на автомобіль на розсуд суду.

Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт з додатками до нього, вважає, що клопотання прокурора не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом IІ цього Кодексу.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів;2) спеціальної конфіскації;3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Метою накладення арешту на транспортний засіб моделі FORD TRANSIT, рік випуску 2006, д.н. НОМЕР_3 , vin: НОМЕР_4 , що належить обвинуваченому ОСОБА_5 прокурор зазначає забезпечення спеціальної конфіскації.

Відповідно до ст.96-1 КК КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.

Статтею 96-2 КК України передбачено, що спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно:

1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави;

4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Частиною 2 ст.96-2 КК України передбачено, що у разі якщо гроші, цінності та інше майно, зазначені у частині першій цієї статті, були повністю або частково перетворені в інше майно, спеціальній конфіскації підлягає повністю або частково перетворене майно. Якщо конфіскація грошей, цінностей та іншого майна, зазначених у частині першій цієї статті, на момент прийняття судом рішення про спеціальну конфіскацію неможлива внаслідок їх використання або неможливості виділення з набутого законним шляхом майна, або відчуження, або з інших причин, суд виносить рішення про конфіскацію грошової суми, що відповідає вартості такого майна.

Разом з тим, даних про те, що транспортний засіб, арешт на який просить накласти прокурор, одержаний внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна; призначався (використовувався) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; був предметом кримінального правопорушення, був підшуканий, виготовлений, пристосований або використаний як засіб чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, матеріали клопотання не містять.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, підстав для накладення арешту на вказаний транспортний засіб суд не вбачає.

Керуючись ст. ст. 170, 314-315, 376 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити узадоволенні клопотанняпрокурора Київськоїокружної прокуратурим.Харкова ОСОБА_3 проарешт майнау кримінальномупровадженні№ 42023222010000163від 05.06.2023за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п"яти днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1