Рішення

від 19.12.2024 по справі 300/6558/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2024 р. справа № 300/6558/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Григорука О.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Кайдан Дмитро-Святослав Тарасович, до Надвірнянської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача фізична особа-підприємець ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Кайдан Дмитро-Святослав Тарасович, звернулася в суд із позовною заявою до Надвірнянської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача фізична особа-підприємець ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення Надвірнянської міської ради від 21.10.2021 №632-12/2021 «Про надання дозволу на розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності з продажу продовольчих та непродовольчих товарів на АДРЕСА_1 ФОП ОСОБА_2 ».

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 , сплачує кошти за утримання прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, в тому числі на якій планується розміщення тимчасової споруди. Вважає, що оскаржуване рішення порушує її права, свободи та інтереси. Вказав, що відповідачем при прийнятті спірного рішення недотримано вимог ст.21 Закону України Про благоустрій населених пунктів, оскільки не враховано наявність зелених насаджень на прибудинковій території. Крім цього зазначив, що оскаржуване рішення прийняте Надвірнянською міською радою, в той час, як виконавчий орган міської ради уповноважений розглянути заяву про розміщення тимчасової споруди та прийняти рішення. Вказав, що спірне рішення приймалося після отримання відповідної заяви третьої особи, без отримання так званого висновку органу з питань містобудування та архітектури Надвірнянської міської ради про відповідність намірів замовника щодо місця розташування тимчасової споруди містобудівній документації та будівельним нормам. Територія, на якій спірним рішенням надано третій особі дозвіл на розміщення тимчасової споруди є територією багатоквартирної житлової забудови, тому розміщення на ній тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності суперечить Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, оскільки така територія призначена для обслуговування багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 . Як наслідок, оскаржене рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду позовну заяву залишено без руху в зв`язку з її недоліками та встановлено позивачу строк на їх усунення (а.с. 38-39).

Позивачем усунуто недоліки позовної заяви у встановлений судом строк.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження у даній справі, за правилами спрощеного позовного провадження без виклику повідомлення учасників справи (а.с.43-44).

Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву відповідно до якого щодо задоволення позову заперечив. У відзиві представник зазначив, що спірним рішенням Надвірнянської міської ради не порушено прав і законних інтересів позивача. Вказав, що ОСОБА_1 не доведено факту користування земельною ділянкою, що на її думку відноситься до прибудинкової території, на якій планувалося встановлення тимчасової споруди. Звернув увагу, що відповідно до пункту 5 рішення від 21.10.2021 №632-12/2021 у разі невиконання ФОП ОСОБА_2 вимог пунктів 2, 3 цього рішення у визначений строк, вказане рішення втрачає чинність. Згідно інформації Управління архітектури та містобудування Надвірнянської міської ради від 26.09.2024 №53/06-10/2024 із третьою особою не укладався договір пайової участі щодо утримання об`єкта благоустрою (на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою для розміщення тимчасової споруди); ФОП ОСОБА_2 звернулася до управління архітектури та містобудування Надвірнянської міської ради пізніше встановленого тримісячного терміну, а саме 14.05.2024. Як наслідок, відповідно до пункту 5 спірного рішення, воно вважається таким, що втратило свою чинність. Просив суд відмовити в задоволенні позову (а.с. 48-51).

Позивач правом подати відповідь на відзив не скористалась.

Третя особа копію ухвали про відкриття провадження отримала 27.09.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 57). Правом подати пояснення щодо позовних вимог не скористалась.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши та оцінивши докази, судом встановлено наступне.

Згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 та приміщення перукарні АДРЕСА_4 (а.с.23, 24).

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 13.10.2021 звернулася із заявою до відповідача про надання дозволу на розміщення тимчасової споруди для підприємницької діяльності з продажу промислових товарів за адресом АДРЕСА_1 (а.с.17).

Пунктом 1 рішення Надвірнянської міської ради Івано-Франківської області від 21.10.2021 №632-12/2021 надано дозвіл ФОП ОСОБА_2 на розміщення тимчасової споруди (№5 з подальшим блокуванням до проектних тимчасових споруд, загальною кількістю сім тимчасових споруд) для провадження підприємницької діяльності з продажу продовольчих товарів на АДРЕСА_1 , площею 25,0 кв.м. термін на три роки.

Пунктом 2 вказаного рішення передбачено укласти договір щодо пайової участі в утриманні об`єкта благоустрою (на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою) для встановлення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності з продажу непродовольчих товарів на АДРЕСА_1 , площею 25,0 кв.м. на термін три роки. Плату за користування місцем для розміщення тимчасової споруди встановити у грошовому розмірі 12% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки. У п`ятиденний строк після укладення договору надати його копію відповідному органу державної податкової служби.

Згідно з пунктом 3 рішення від 21.10.2021 №632-12/2021 ФОП ОСОБА_2 зобов`язано протягом 3 місяців, з дня прийняття цього рішення, звернутися в управління архітектури та містобудування Надвірнянської міської ради, через Центр надання адміністративних послуг, із заявою щодо оформлення паспорта прив`язки тимчасової споруди, до якої додаються необхідні документи, які отримуються замовником самостійно, за переліком та повідомити управління архітектури та містобудування Надвірнянської міської ради про виконані вимоги паспорта тимчасової споруди із заявою встановленого зразка.

Пунктом 4 вищевказаного рішення зобов`язано ФОП ОСОБА_2 забезпечити: дотримання належного експлуатаційного стану та естетичного вигляду тимчасової споруди, санітарного стану прилеглої території по периметру 10 м земельної ділянки для встановлення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності та правил благоустрою; встановлення урни для сміття біля тимчасової споруди та на прилеглій території; укладання угоди із КН Надвірнакомунсервіс на вивіз та утилізацію твердих побутових відходів; забезпечити об`єкт електроенергією при обов`язковому погодженні з філею Надвірнянського РЕМу; після завершення робіт провести комплексний благоустрій прилеглої території.

Пунктом 5 спірного рішення від 21.10.2021 №632-12/2021 встановлено, що у разі невиконання третьою особою вимог пунктів 2, 3 цього рішення у визначений строк, таке рішення втрачає чинність.

При цьому, відповідно до пункту 6 цього рішення ФОП ОСОБА_3 попереджено, що у випадку недотримання вимог пунктів 2, 3, 4 цього рішення, його буде пригнуто до адміністративної відповідальності, рішення буде відмінене, а тимчасову споруду буде демонтовано (а.с.14-15).

Вважаючи рішення відповідача від 21.10.2021 №632-12/2021 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернулася із даним позов до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 №280/97-ВР (надалі Закон №280/97-ВР) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 25 Закону №280/97-ВР визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до пп.1 п.б ч.1 ст.30 Закону №280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження надання (отримання, реєстрація) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів у випадках та відповідно до вимог, встановлених Законом України Про регулювання містобудівної діяльності.

Згідно статті 28 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.

Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Частиною 1 статті 59 Закону №280/97-ВР встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Згідно частини 2 статті 59 Закону №280/97-ВР рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Згідно з ч.9-10 ст. 59 Закону №280/97-ВР рішення виконавчого комітету ради з питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Судом встановлено, що 13.10.2021 ФОП ОСОБА_2 звернувся із заявою до відповідача про надання дозволу на розміщення тимчасової споруди для підприємницької діяльності з продажу продовольчих товарів за адресом АДРЕСА_1 .

За результатом розгляду вказаної заяви відповідач пунктом 1 рішення від 21.10.2021 №632-12/2021 надав дозвіл цьому суб`єкту підприємницької діяльності на розміщення тимчасової споруди (№5 з подальшим блокуванням до проектних тимчасових споруд, загальною кількістю 7 тимчасових споруд) для провадження підприємницької діяльності з продажу продовольчих товарів на АДРЕСА_1 , площею 25,0 кв.м. терміном на три роки.

При цьому, у пунктах 2-3 рішення від 21.10.2021 №632-12/2021 відповідачем встановлено певні вимоги для ФОП ОСОБА_2 , у разі невиконання яких у визначений строк, спірне рішення, у відповідності до пункту 5 цього рішення, втрачає чинність.

Згідно листа Управління архітектури та містобудування Надвірнянської міської ради від 26.09.2024 №56/06-10/2024 ФОП ОСОБА_2 не виконала вимоги п.2, 3 рішення від 21.10.2021 №632-12/2021, а саме: з нею не укладався договір щодо пайової участі в утриманні об`єкта благоустрою (на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою для розміщення тимчасової споруди); ФОП ОСОБА_2 звернулася 14.05.2024 тобто пізніше встановленого п.2 вказаного рішення тримісячного терміну через Управління з надання адміністративних послуг, та отримала відмову. У вказаному листі також зазначено, що на даний час тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності з продажу продовольчих товарів на АДРЕСА_1 не встановлена, заява про виконання вимоги паспорта прив`язки до управління архітектури та містобудування не надходила (а.с.55).

Таким чином, судом встановлено, що станом на момент звернення до суду спірне рішення від 21.10.2021 №632-12/2021 втратило чинність у зв`язку з невиконанням у встановлений строк ФОП ОСОБА_2 вимог, встановлених пунктами 2-3 цього рішення.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України у рішенні від 25.11.1997 року №6-зп вказав, що стаття 55 Конституції України не визначає, які саме рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади і місцевого самоврядування чи посадових і службових осіб можуть бути оскаржені, і встановлює принцип, відповідно до якого в суді можуть оскаржуватися будь-які рішення, дії та бездіяльність.

Разом з тим, Конституційний Суд України у зазначеному вище рішенні вказав, що частину другу статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що кожен, тобто громадянин України, іноземець, особа без громадянства має гарантоване державою право оскаржити в суді загальної юрисдикції рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що рішення, дія чи бездіяльність порушують або обмежують права і свободи громадянина України, іноземця, особи без громадянства чи перешкоджають їх здійсненню, а тому потребують правового захисту в суді.

Також Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Утвердження правової держави відповідно до приписів статті 1, другого речення частини третьої статті 8, статті 55 Основного Закону України полягає, зокрема у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму щодо такого захисту.

Відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.

Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 5 КАС України.

Аналізуючи наведені норми та висновки Конституційного Суду України, слід зазначити, що під час розгляду справи суд повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до частини 1 статті 2 КАС України є, зокрема захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень, у тому числі з боку державних органів.

Частиною 1 ст. 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ч.1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з пунктом 8 статті 4 КАС України, позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Отже, судовому захисту в адміністративних судах України підлягають порушені права, свободи та законні інтереси особи в публічно-правових відносинах. При цьому, визначальним для вирішення питання про обґрунтованість вимог особи у публічно-правовому спорі є встановлення факту порушення відповідних прав, свобод чи інтересів такої особи. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Як вже зазначено судом вище, спірне рішення від 21.10.2021 №632-12/2021 втратило чинність у зв`язку з невиконанням у визначений строк ФОП ОСОБА_2 вимог, встановлених пунктами 2-3 цього рішення.

Станом на час звернення позивача із даними позовом спірне рішення Надвірнянської міської ради від 21.10.2021 №632-12/2021 Про надання дозволу на розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності з продажу непродовольчих товарів на АДРЕСА_1 ФОП ОСОБА_2 не було чинним, а тому скасування рішення відповідача, яке втратило свою чинність, не має на меті поновлення прав позивача, які вона вважає порушеними.

Втрата чинності оскарженого позивачем рішення - має принципове та ключове значення під час розгляду наведеної справи, оскільки виключає можливість застосування обраного позивачем способу захисту порушеного права та скасування його вже судом.

Оскільки, судом встановлено те, що спірне рішення Надвірнянської міської ради від 21.10.2021 №632-12/2021 втратило чинність у відповідності до п.5 цього рішення, то вказане свідчить про відсутність порушеного права позивача, яке б потребувало судового захисту.

Решта аргументів учасників справи на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Кайдан Дмитро-Святослав Тарасович, до Надвірнянської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача фізична особа-підприємець ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення не підлягає до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_5 ), від імені якої діє адвокат Кайдан Дмитро-Святослав Тарасович, до Надвірнянської міської ради (код ЄДРПОУ 04054257, вул. Г.Мазепи 29, м. Надвірна, Надвірнянський р-н, Івано-Франківська обл., 78400), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_6 ) про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Григорук О.Б.