Рішення

від 18.12.2024 по справі 320/42798/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2024 року Справа № 320/42798/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтовича І.І., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СОФТЕНЕРДЖІ" до Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а в о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ "СОФТЕНЕРДЖІ" з позовом до Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України , у якому просить суд:

- Визнати протиправним і скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів від 25.10.2023 № UA100320/2023/000058/2.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СОФТЕНЕРДЖІ» для митного оформлення імпортованого товару надано митниці основні документи, які підтверджують митну вартість товару за ціною контракту, проте відповідачем протиправно застосовано другорядний метод визначення митої вартості товарів (за ціною договору щодо подібних товарів) та необґрунтовано винесено рішення про коригування митої вартості товарів.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2023 року відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, згідно якого позов не визнано. Зазначено, що під час здійснення на підставі та відповідно до частини 5 статті 54, частин 1,4 статті 337, 320 МК України контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, заявлених за МД № 23UA100320035357U0, (відмовлена) встановлено, що надані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів містять розбіжності, не містять усіх відомостей щодо фактично сплаченої ціни товару (яка підлягає сплаті), а також щодо числових значень складових митної вартості, відтак, вважає що обраний декларантом метод за ціною договору не відповідає умовам, визначеним в статті 58 глави 9 МК України, а також наявні обставини, визначені ч. 2 статті 58 МК України, у зв`язку з чим застосування методу за ціною договору неможливо.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти доводів відповідача викладених у відзиві на позовну заяву та наполягає на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача надіслав до суду заперечення на відповідь на відзив у яких просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ТОВ «СОФТЕНЕРДЖІ» (ідентифікаційний код 41693368 місцезнаходження: 01014, м. Київ, вул. Соловцова Миколи, буд. 2, оф. 38/3) зареєстроване в якості юридичної? особи, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань.

08.06.2018 між позивачем (далі в т.ч. покупець) та компанією НЕВЕІ JINGAO FІВЕRGLASS РRODUKTS CO, LTD (Китай) (далі в т.ч. продавець) було укладено прямий контракт № 1055 відповідно до якого продавець виробляє та продає, а покупець оплачує і отримує склосітка, за ціною і на суму, згідно з проформою-інвойсом чи інвойсом, що є невід`ємною частиною контракту.

15.03.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СОФТЕНЕРДЖІ» та компанією EMERGO Adam Parda, Польща укладено ексклюзивну угоду про розподіл Контракт на постачання товарів № 01/UKR/2023 (далі Контракт).

Відповідно до п.1.1 цього Контракту позивач купує товари під торговою маркою EMERGO - METAMORPHOSE, EMERGO - HOME INSPIRE та інші продукти компанії у наступних категоріях товарів: вінілові підлоги, ламіновані підлоги, підкладки для підлогових панелей, стінові панелі від КОМПАНІЇ для розповсюдження та продажу на митній території України. Конкретний перелік продуктів є невід?ємною частиною "Угоди".

Керуючись вимогами п. 2.1 ексклюзивність означає, що Компанія не намагатиметься самостійно продавати продукцію, включену в Контракт, в Україні. Компанія повинна доставити Продукцію Клієнту згідно з рахунком-фактурою у дату та в місці, вказаних Компанією (п. 5.6 Контракту), а Клієнт забезпечує технічну працездатність наданого для завантаження автомобіля та забезпечує безпечне завантаження електронавантажувачем (п. 5.8 Контракту).

Після завантаження автомобіля Клієнта водій повинен відправитися на експортне

оформлення до митного органу, зазначеного Компанією (п. 5.9 Контракту).

Валюта Контракту та валюта платежу за п. 6.1 та 6.2 Контракту - євро. Відповідно до п. 6.3 Контракту ціна товару, встановлена у рахунку-фактурі, включає вартість упаковки, вартість митного оформлення при експорті, транспорт, якщо це передбачено умовами доставки.

Клієнт повинен сплатити за товар протягом 90 банківських днів після отримання

рахунку. КЛІЄНТ здійснюватиме щотижневі платежі за рахунками-фактурами, виставленими Компанією, після отримання платежів за продану продукцію, доки не буде повністю оплачено найстаріший із належних рахунків-фактур. Остаточний розрахунок за рахунком має відбутися протягом 90 днів з дати його виставлення (п. 7.2 Контракту).

При цьому, Клієнт може здійснювати передоплату, якщо сторони домовилися про це в окремому листуванні (п. 7.3 Контракту).

Відповідно до п.8.1 Контракту Продукція постачається на умовах FCA 21-025 NIEMCE, Люблінське воєводство, Польща відповідно до міжнародних правил тлумачення комерційних термінів Incoterms 2010.

Компанія згідно із п.8.3 Контракту надає Клієнту всі необхідні документи на імпортовану продукцію, такі як:

-рахунок-фактура; пакувальний лист; CMR; сертифікат походження; копія експортної декларації.

Щодо прийняття відповідачем рішення від 25.10.2023 UA100320/2023/000058/2 суд зазначає наступне.

20.10.2023 сторонами було узгоджено поставку партії товарів за рахунком фактурою № FW 0001/10/2023 загальною вартістю 25 248,72 євро, а саме:

RIGIDLVT 4,0MM KL.32 DAB NEVADA - арт.EW2554-11, штрих код 5902537599536, розмір 1220x180*4-180 упаковок;

RIGIDLVT 4,0MM KL.32 DAB OREGON - apт.JMW0252, штрих код 5902537599550, розмір 1220x180*4-250 упаковок;

PAN RLVT KL.32 4,0MM DAB VALENCIA 4V - арт. W2021-02, штрих код 5902537597488, розмір 1220Ч225*4-218 упаковок;

PAN RLVT KL.32 4,0MM DAB MADRYT 4V - арт. W156-11, штрих код 5902537597501, розмір 1220x225*4-250 упаковок;

PAN RLVT KL.32 4MM ANDALUZIA - арт.FC13006-2, штрих код 5902537599611, розмір 305x610*4-102 упаковок;

Oak Simplon - арт.PAN000271, штрих код 5905450601089, розмір 1220х181*4 + ХРЕ підкладка 1мм.-136 упаковок;

Oak Hartu - арт.PAN000272, штрих код 5905450601096, розмір 1220х181*4 + ХРЕ підкладка 1мм.-88 упаковок;

Oak Romsdalen - арт.PAN000273, штрих код 5905450601102, розмір 1220х181*4 + ХРЕ підкладка 1мм.-8 упаковок;

HEXAGON SKYRA - арт.CLC67, штрих код 5905450600617, розмір 288*292*4-484шт.;

PLYTKA SZARY - арт.CLC128, штрих код 5905450600402, розмір 295*298*4-110шт;

KWADRAT SZARY - арт.CLC90, штрих код 5905450600662, розмір 300*300*4-220шт;

HEXAGON ALU - арт.XY-L32004, штрих код 5905450600389, розмір 291*280*4-220шт.;

KWADRAT BRAZ - арт. CLC41, штрих код 5905450600532, розмір 305*305*4-110шт;

HEXAGON NIEBIESKI - арт.CLC50, штрих код 5905450600563, розмір 295*295*4-176шт.;

HEXAGON RDZA - арт. CLC37, штрих код 5905450600525, розмір 288*292*4-66шт.;

KWADRAT SZCZOTKOWANY - арт.CLC63, штрих код 5905450600594, розмір 300*300*4-110шт.;

HEXAGON NIEBIESKI XS - арт.CLC82, штрих код 5905450600655, розмір 306*308*4-110шт.;

KWADRAT CZARNY - арт.CLC45, штрих код 5905450600556, розмір 305*305*4-44шт.;

HEXAGON NIKIEL -арт. CLC237, штрих код 5905450600471, розмір 294*303*4-44шт.;

KWADRAT MANDALA NIEBIESKI - арт.CLC60, штрих код 5905450600587, розмір 305*305*4- 110шт;

HEXAGON XL SREBRO - арт.CLC252, штрих код 5905450600488, розмір 255*292*4-44шт.;

HEXAGON BRAZ XS - арт.CLC81, штрих код 5905450600648, розмір 306*308*4-44 шт.;

KWADRAT NIKIEL - арт. CLC42, штрих код 5905450600549, розмір 305*305*4-44шт.;

HEXAGON BEZ - арт.CLC104, штрих код 5905450600679, розмір 290*285*4-44 шт.

Виробник, умови поставки та оплати за рахунком фактурою від 20.10.2023 № FW

0001/10/2023:

- дата поставки - 23.10.2023;

- термін оплати - 18.01.2024;

- курс євро до польського злотого - 4,4488;

- виробник: EMERGO Adam Parda на виробничих потужностях Zhejiang Eco New

Material Co. LTD Країна виробництва: CN;

- умови поставки за Інкотремс-2010 - FCA 21-025 NIEMCE, Люблінське воєводство, Польща.

У зв?язку із тим, що за умовами поставки FCA обов`язки щодо транспортування товару несе позивач, ним укладено Договір-заявку № 19/10 від 19.10.2023 із ФОП ОСОБА_1 , як «Експедитором» та подано її до митного оформлення разом із довідкою про транспортні витрати від 23.10.2023 та рахунком від 23.10.2023 № 66.

Відповідно до довідки про транспорті витрати від 23.10.2023 вартість транспортування спірної партії товару до митного кордону України (Немце, Польща - п/п Ягодин, Україна) складає 20 317,50 грн. Завантаження проводилось за рахунок відправника. Страхування вантажів не здійснювалось.

24.10.2023 ТОВ «СОФТЕНЕРДЖІ», користуючись послугами митного брокера, було заявлено до митного оформлення:

- за ЕМД № 23UA100320035357U0 товар № 1 «Покриття пластмасові для підлоги та стін, несамоклейні та самоклейні, у прямокутних пластинах, що складаються з основи, просоченої або покритої полівінілхлоридом: несамоклейні, ламінат для підлоги: RIGIDLVT 4,0MM KL.32 DAB NEVADA -apт. EW2554-11, штрих код 5902537599536, розмір 1220х180*4-180 упаковок; RIGIDLVT 4,0MM KL.32 D?B OREGON-арт. JMW0252, штрих код 5902537599550, розмір 1220х180*4-250 упаковок; PAN RLVT KL.32 4,0MM D?B VALENCIA 4V -арт. W2021-02, штрих код 5902537597488, розмір 1220х225*4-218 упаковок; PAN RLVT KL.32 4,0MM DAB MADRYT 4V -apт. W156-11, штрих код 5902537597501, розмір 1220х225*4-250 упаковок; PAN RLVT KL.32 4MM ANDALUZJA - apт.FC13006-2, штрих код 5902537599611, розмір 305х610*4-102 упаковок; Oak Simplon -арт. PAN000271, штрих код 5905450601089, розмір 1220х181*4 + ХРЕ підкладка 1мм.-136 упаковок; Oak Hartu - арт.PAN000272, штрих код 5905450601096,розмір 1220х181*4 + ХРЕ підкладка 1мм.-88 упаковок; Oak Romsdalen -apт.PAN000273, штрих код 5905450601102,розмір 1220х181*4 + ХРЕ підкладка 1 мм. -8 упаковок; Самоклейні, покриття для стін: HEXAGON SKYRA -арт. CLC67, штрих код 5905450600617, розмір 288*292*4-484шт.; PLYTKA SZARY -apт CLC 128, штрих код 5905450600402, розмір 295*298*4-110 шт. Виробник: EMERGO Adam Parda на виробничих потужностях Zhejiang Eco New Material Co. LTD Країна виробництва: CN», на умовах поставки FCA PL Niemce, загальною вартістю 22 030,12 євро з додаванням витрат на транспортування до митного кордону України, разом із копіями супровідних документів для підтвердження заявленої митної вартості та її методу.

Митну вартість декларантом визначено за основним методом визначення митної вартості - за ціною договору відповідно до ст. 58 МК України.

25.10.2023 митницею до ЕДМ № 23UA100320035357U0 надіслано повідомлення № 1848821 у якому зазначено, що при митному оформленні митної декларації від 24.10.2023 №23UA100320035357U0 перевірити документи не містять всіх відомостей щодо складових митної вартості та щодо ціни, яка сплачена або підлягає сплаті за товар, та запропоновано усунути розбіжності щодо заявленої митної вартості шляхом надання наступних документів:

1) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення та обробки оцінюваних товарів, передбачені положеннями Наказу

№ 599 та згідно Закону України від 01.07.2004 №1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» від безпосереднього виконавця послуг;

2) за наявності - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

4) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

5) виписку з бухгалтерської документації;

7) копію митної декларації країни відправлення ( з відмітками митного органу) із зазначенням умов поставки та вартості оцінюваної партії товару (відповідно до статті

254 Кодексу);

9) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, за наявності (зокрема, з Zhejiang Eco New Material Co. LTD);

10) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі

платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом).

11)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

25.10.2023 декларант надіслав до митного органу відповідь на запит у якій зазначив що протягом 10 днів додаткових документів надавати не буде, та просив визнати заявлену митну вартість та завершити митне оформлення МД за № 23UA10032003535U0.

Однак, за результатами контролю правильності визначення митної вартості товарів, посадовою особою Київської митниці винесено рішення про коригування митної вартості товарів від 25.10.2023 №UA100320/2023/000058/2 за шостим (резервним) методом із суттєвим збільшенням вартості, у графі 33 якого зазначено, що декларант не усунув розбіжності митної вартості, та не спростував сумніви щодо заявленого рівня митної вартості товарів.

В оскаржуваному рішенні вказано, що джерелом коригування є МД від 23.09.2023

№UA209170/2023/076592.

Відповідачем також прийнято картку відмови № UA100320/2023/000954 від 25.10.2023

Не погоджуючись із вказаними рішеннями про коригування митної вартості товарів та вважаючи його необґрунтованим та протиправним, позивач звернувся до адміністративного суду з даним адміністративним позовом.

Розглянувши позовну заяву, відзив, відповідь на відзив, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.

Засади державної митної справи, зокрема, правовий статус органів доходів і зборів, митну територію та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються Митним кодексом України (далі - МК України, МКУ) та іншими законами України.

Відповідно до пунктів 23, 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно статті 49 МК України, митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів (стаття 50 МК України).

Відповідно до Брюссельської Конвенції про створення уніфікованої методології визначення митної вартості товарів 1950 року (Конвенція про оцінку товарів у митних цілях), митна вартість була визначена як номінальна ціна товару, за якою відповідний товар може бути проданий в країну призначення в момент подання митної декларації (тобто ціна, що укладається між незалежними один від одного продавцем і покупцем на умов повної ринкової конкуренції).

Відповідно до Генеральної угоди про тарифи і торгівлю (ГАТТ), підписаної 30 жовтня 1947 року, оцінка імпортованого товару для митних цілей (митна вартість) повинна ґрунтуватись на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито.

Згідно Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року митною вартістю імпортованих товарів є їх контрактна вартість, тобто ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт до країни імпорту.

Частиною 1 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм Митного кодексу України.

При цьому, відповідно до частини 2 статті 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа зобов`язані подавати митниці достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, а митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (п. 1 ч. 5 ст.54 МК України).

Як встановлено частиною 1 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно частини 2 статті 53 МК документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1)декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2)зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок- фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У той же час, відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4)виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно частин 5 та 6 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Частиною 1 статті 54 МКУ, передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до частини 4 статті 54 МКУ, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У відповідності до частини 5 статті 54 МКУ, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Водночас, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 27.03.2020 року (справа №540/2605/18), від 06.05.2020 року (справа No140/1713/19).

Згідно положень статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

При цьому кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч. 3 ст. 57 МК України).

Відповідно до частини 2 статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст.58 МК України.

За результатами контролю митний орган визнає заявлену митну вартість або ж приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 МК України (частина 3 статті 54 МК України).

Рішення про коригування митної вартості товарів приймається митним органом у письмовій формі, якщо митним органом виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість (ч.1 ст.55 МК України).

Таке рішення має містити необхідні реквізити, визначені частиною 2 статті 55 МК України, а форма рішення затверджена наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року № 598 (далі - Правила №598).

Так, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до частини 6 статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у випадках визначених даною частиною.

Під час митного оформлення при прийнятті митним органом письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу.

Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

У разі відмови у митному оформленні також складається картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, форма та порядок заповнення якої визначено Порядком, затвердженим Міністерством фінансів України № 631 від 30.05.2012 року (Розділ VIII).

Як було встановлено судом, позивачем було визначено митну вартість товару за основним методом за ціною договору. Водночас відповідач здійснив коригування заявленої позивачем митної вартості товарів із застосуванням другорядного (резервного) методу, та прийняв спірне рішення а також картку відмови № UA100320/2023/000954

Відповідно до частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2)щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частиною другою статті 58 МК України встановлено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини третьої статті 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Частиною дев`ятою статті 58 МК України передбачено, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Частинами 1, 2 статті 64 МК України, які встановлюють порядок визначення митної вартості з використанням резервного методу, передбачено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Так, з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості судом встановлено, що митний орган не застосував другого-п`ятого методів визначення митної вартості у зв`язку з відсутністю інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, інформації щодо обчислення вартості, наданої виробником товарів.

Судом встановлено, що відповідач застосував резервний метод і джерелом для коригування митної вартості слугували відомості митної декларації від 23.09.2023 №UA209170/2023/076592.

З даного приводу суд зазначає, що відомості, які містяться в базах даних Держмитслужби України мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень, та жодним чином не можуть слугувати визначальним фактором під час прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювалися цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР).

Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини з різноманітними контрагентами здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Верховним Судом було сформовано правову позицію, що "формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню" (постанови від 21.02.2018 року по справі № 820/17417/14, від 04.09.2018 року по справі №818/1186/17).

Також суд зазначає, що згідно з наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 року "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору" митницею при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Суд зазначає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів всупереч положенням п.п. 2, 4 ч. 2 ст. 55 МК України (крім номерів митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів), не містить жодних належних обґрунтувань митного органу щодо зроблених коригувань, зокрема, умов поставки, комерційних умов подібних (аналогічних) товарів, та інформації і джерел, які використовувались митницею при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

З огляду на викладені вище обставини суд доходить висновку, про недотримання митним органом вимог МК України при здійсненні перевірки правильності визначення митної вартості імпортованого товару та визначення більшої митної вартості за резервним методом.

У графі 33 оскаржуваного рішення № UА100320/2023/000058/2, зазначено, що до митного оформлення для підтвердження витрат на транспортування надано довідку про транспортні витрати та страхування вантажу від 23.10.2023 № б/н видану ФОП ОСОБА_1 . Проте, до митного органу не надано договір в рамках якого надаються послуги та інші, визначені Наказом № 599 документи. Також, згідно наданої автотранспортної накладної CMR від 23.10.2023 № б/н перевізником оцінюваної партії товарів зазначено ТОВ «ТРАНСПОРТНО ЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ АФ-МАТ ТРАНС», яка не зазначена як безпосередній виконавець транспортних послуг, отже відбулось залучення третіх осіб. Підприємство, яке надало документи для підтвердження транспортних витрат повинно однозначно ідентифікуватись з підприємством, що здійснило перевезення оцінюваного товару Тобто, до митного органу не надано документів (згідно Наказу № 599).

Таким чином, відомості стосовно такої складової митної вартості як транспортування не підтверджені документально, не визначені кількісно та достовірно, що суперечить положенням: п. 2 частини 2 статті 52 Кодексу, ч.2, 9, 10, 22 ст.58 Кодексу.

Декларантом для підтвердження митної вартості додатково надано: договір поставки № 41380 від 18.05.2023 між ТОВ «Епіцентр-К» та ТОВ «СОФТЕНЕРДЖІ», Специфікація № l від 01.06.2023, прайс лист № 6/н від 01.06.2023, видаткові накладні, Договір № 19/10/23 від 19.10.2023 про організацію перевезення вантажів автомобільним транспортом, та не надано платіжних документів щодо оплати за перевезення, що передбачено умовами заявки та не надано документів від осіб, залучених до перевезення відповідно до Закону України від 01.07.2004 №1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність». Крім цього, умовами п. 5.8 Договору передбачено здійснення завантаження товару за рахунок клієнта. Відсутність документів від безпосереднього перевізника не надає змогу митному органу перевірити достовірність декларування витрат на транспортування. Включаючи витрати завантаженню/розвантаженню, які виконуються за рахунок клієнта, тобто імпортера.

Проте, суд зазначає, що вказані відомості не свідчать про наявність у митного органу підстав, визначених ч. 3 ст. 53 МК України для витребування додаткових документів, з огляду на наступні обставини.

Суд звертає увагу, що для підтвердження витрат на транспортування митному органу було надано документи, передбачені положеннями наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» (далі - Наказ № 599) та Законом у країни «про транспортно-експедиційну діяльність», а саме:

- договір-заявку від 19.10.2023 № 19/10 із ФОП ОСОБА_1 , як експедитором;

- рахунок ФОП ОСОБА_1 від 23.10.2023 №66;

- довідка ФОП ОСОБА_1 від 23.10.2023 б/н;

- договір між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «ТЛК АФ-МАТ-ТРАНС» від 19.10.2023 №19/10/23.

Разом з тим, саме експедитор є безпосереднім надавачем послуг у взаємовідносинах з позивачем.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 31.05.2019 у справі № 804/16553/14, адміністративне провадження № К/9901/5149/18, де визначено, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Позивач наполягає, що всі наведені митницею зауваження не є розбіжностями, які стосуються числових показників заявленої митної вартості та не відповідають підставам для витребування додаткових документів, передбаченим ч. 3 ст. 53 МК України, з приводу чого суд зазначає наступне.

Виробником, продавцем та вантажовідправником спірних товарів є EMERGO Adam Parda. поставка спірних товарів здійснюється за прямим контрактом із виробником із складу виробника у Польщі.

Той факт, що EMERGO Adam Parda виробляє свою продукцію на виробничих потужностях Zhejiang Eco New Material Co. LTD стосується виключно питання підтвердження країни походження товарів, однак жодним чином не впливає на ціну товару та його митну вартість за контрактом із виробником.

ТОВ «СОФТЕНЕРДЖІ» не має договорів із третіми особами, які стосуються спірних поставок, в тому числі і не має жодних договорів із Zhejiang Eco New Material Co. LTD.

Зазначене відповідачем про наявність у EMERGO Adam Parda будь-яких договірних правовідносин із Zhejiang Eco New Material Co. LTD, суд вважає необґрунтованим та спростованим, зокрема, за вимогами п.8.3 Контракту виробник не зобов`язаний надавати позивачу будь-які інші документи, окрім прямо перелічених у цьому пункті. Більш того, такий документ не належить до обов`язкових документів для підтвердження заявленої митної вартості, перелічених у ч. 2 ст. 53 МК України.

Крім того, витребуванню будь-яких додаткових документів за ч. 3 ст. 53 МК України передує наведення обґрунтованих доводів, що подані документи:

- містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості,

- наявні ознаки підробки

- не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, однак Київською митницею не наведено жодних сумнівів щодо ціни товарів.

Щодо тверджень відповідача про не підтвердження витрат на завантаження товару суд враховує вимоги п. 5.6 Контракту та зазначає, що Компанія повинна доставити продукцію Клієнту згідно з рахунком-фактурою у дату та в місці, вказаних Компанією (п. 5.6 Контракту), а Клієнт забезпечує технічну працездатність наданого для завантаження автомобіля та забезпечує безпечне завантаження електронавантажувачем (п. 5.8 Контракту).

У своєму повідомленні від 25.10.2023 посадова особа відповідача самостійно вказує на те, що за умовами поставки FCA відповідальність, і в тому числі щодо оплати, за навантаження товару у місці продавця несе продавець, тобто контрагент за Контрактом.

Умовами п.п. 5.6, 5.8 Контракту також підтверджується, що завантаження здійснювалось продавцем у приміщенні продавця, відповідальність позивача обмежувалась забезпеченням працездатності наданого для завантаження автомобіля та забезпеченням безпечності завантаження електронавантажувачем. Разом з тим, позивач самостійно не завантажував та не ніс жодних витрат, пов`язаних з таким завантаженням, оскільки всі ці витрати ніс безпосередньо вантажовідправник та вони включені до ціни товару на умовах поставки FCA. Зазначене підтверджується також довідкою ФОП ОСОБА_1 від 23.10.2023.

Що стосується безпосередньо витрат на транспортування, то вони підтверджувалися позивачем поданими до митного оформлення документами, а саме договором-заявкою на перевезення вантажу від 19.10.2023 №19/10 із ФОП ОСОБА_1 , як експедитором, рахунком від 23.10.2023 № 66 та довідкою про транспортні витрати від 23.10.2023, які однозначно ідентифікують транспортний засіб, яким здійснювалось перевезення та повідомлено, що страхування вантажів не здійснювалось.

Враховуючи примірний перелік документів, визначений наказом № 599, позивачем додатково надано документи, що повністю відповідають вимогам чинного законодавства, передбачені саме тими нормативно-правовими актами, на які посилається відповідач, а саме надано договір від 19.10.2023 № 19/10/23 між ФОП ОСОБА_2 , як Експедитором, та ТОВ «ТЛК АФ-МАТ-ТРАНС», як перевізником.

Щодо твердження відповідача про те, в ЕК МД №23PL3010101503064 зазначена вартість товару 117 480 злотих (PLN), яка більша ніж вартість за інвойсом згідно курсу, наведеного у інвойсі (4,4488) - 25248,72 євро=112 326,50 PLN. Таким чином, наявні розбіжності, які мають вплив на визначення вартості товару.

Суд зазначає, що у графі 46, в якій відповідачем виявлено «розбіжність» міститься статистична вартість, а не митна/комерційна вартість, та яка окрім ціни товару включає вартість перевезення від місця завантаження до кордону Польщі та розраховується приблизно.

При цьому, застосування курсу польського злотого для цілей здійснення перерахунку договірної вартості у євро є необґрунтованим, оскільки вартість товару у валюті польський злотий не стосується зовнішньоекономічної операції за Контрактом, а зазначена лише для внутрішнього статистичного використання постачальником у національній валюті.

У товаросупровідних документах, які містять числове значення ціни товарів, зокрема, у специфікації до Контракту, Контракті, прайс-листі, рахунку-фактури ціна зазначена виключно у валюті євро, що передбачено Контрактом та не суперечить його змісту.

Відтак, курс польського злотого та статистична вартість товару у національній валюті жодним чином не впливає на рівень заявленої митної вартості оцінюваних товарів у розумінні ч. 4 ст. 58 МК України.

Отже, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає лише тоді, коли надані декларантом документи, передбачені ч. 2 ст. 53 МК України містять розбіжності, що впливають на митну вартість, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (ч. 3 ст. 53 МК України).

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Ці обставини зазначаються в електронному повідомленні митниці. І лише у разі не усунення сумнівів додатково наданими документами у митного органу виникає право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів шляхом прийняття рішення про коригування митної вартості. Відповідно обставини витребування документів без дотримання вимог ч. 3 ст. 53 МК України самі по собі свідчать про протиправність наступних дій, спрямованих на корегування митної вартості та протиправність самого рішення про коригування митної вартості.

Виходячи з наведеного випливає висновок, що доводи, які зазначені відповідачем у графі 33 рішення про коригування митної вартості також не можуть бути підставою для витребування у декларанта додаткових документів.

Надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. У відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити митну вартість товару за ціною договору.

Відповідач у спірному рішенні від 25.10.2023 № UА100320/2023/000058/2, зазначив, що митну вартість товарів визначено за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст.54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування.

Відповідно до п.2, 4 ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, що зареєстровані в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за № 883/21195, визначено, що в разі здійснення коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів чи за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу до того ж зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, зазначеною у постанові від 19.06.2018 у справі № 826/6346/16, провадження № К/9901/36092/18, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів генераторів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у своїх постановах від 31.01.2018 у справі № 813/7272/13-а (К/9901/3036/18), від 02.03.2018 у справі № 804/2997/17 (К/9901/4472/17).

Згідно з правовою позицією, наведеною Верховним Судом у постанові від 23.10.2020 у справі № 820/3231/16, провадження № К/9901/45484/18, у рішенні про коригування заявленої митної вартості митний орган повинен навести обґрунтований математичний розрахунок ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), визначеної митницею в оскаржуваному рішенні.

Такої ж правової позиції дотримується Верховний суд у постанові від 21.02.2020 у справі № 813/1229/16, адміністративне провадження № К/9901/10823/18 - митниця, приймаючи спірні рішення про коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, не вказала, яким чином митна вартість товарів визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навела порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товарів, ціна яких взята за основу для коригування митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, що свідчить про порушення відповідачем частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятих рішень.

Таким чином, зазначення у графі 33 оскаржуваного рішення лише дати та номера митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті положень п.2, 4 ч.2 ст.55 МК України.

Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, а інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено.

На думку суду, наявними у справі доказами підтверджується, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавалась обчисленню, до митного органу декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про його митну вартість за ціною договору, а тому відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом і визначив митну вартість за резервним методом.

Крім того суд вказує, що Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 року у справі № 803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині 2 статті 53 МК України, само по собі не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

Суд при вирішенні даної справи також враховує правовий висновок Верховного Суду, зазначений у постанові від 26.03.2019 року у справі № 826/17973/14, в якій зазначено, що: "...однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості".

Під час розгляду справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами, наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар. Тобто, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

За таких обставин суд доходить висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів від 25.10.2023 № UА100320/2023/000058/2, є необґрунтованими, а тому протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За визначенням частини першої статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Достатніми, у розумінні частини першої статті 76 КАС України, є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За змістом частини другої вищезазначеної правової норми процесуального закону, питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Разом з тим частина перша статті 77 КАС України покладає на кожну сторону обов`язок довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відтак, беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем до суду надано платіжну інструкцію про сплату судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 2 684,00 грн.

Враховуючи наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "СОФТЕНЕРДЖІ", суд вважає за необхідне стягнути на його користь з Київської митниці суму судового збору у розмірі 2 684,00 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці №100320/2023/000058/2 від 25.10.2023 про коригування митноі вартості товарів.

2. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СОФТЕНЕРДЖІ", (01014 м. Київ, вул. Соловцова Миколи, буд 2, оф. 38/3, ЄДРПОУ 41693368) сплачений судовий збір у розмірі 2 684,00 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (03124, м. Київ, бульвар В.Гавела, 8А, код ЄДРПОУ 43997555).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Войтович І.І.