Рішення
від 19.12.2024 по справі 320/17796/24
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2024 року м.Київ № 320/17796/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лисенко В.І., розглянувши в письмовому провадженні розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бородянського відділу Державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Бородянського відділу Державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області, у якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Бородянського Відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо не зняття арешту з майна боржника ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Бородянський Відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зняти арешт нерухомого майна внесений до єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, Власник: ОСОБА_1 , Заявник Бородянська районна державна нотаріальна контора, реєстраційний номер обтяження 7908433, Зареєстрований:13.09.2008 09:17:11 за № 7908433 реєстратором Бородянська районна державна нотаріальна контора, Підстава обтяження: Постанова АА 340874, 04.09.2008, Відділ ДВС Бородянського РУЮ.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що вироком Бородянського районного суду від 22 вересня 2006 року було задоволено цивільний позов ОСОБА_2 , та стягнуто з ОСОБА_1 на його користь 8000 грн. на відшкодування моральної шкоди. На підставі вказаного вироку було виписано виконавчий лист і передано до виконання до Бородянської ДВС. В рамках виконавчого провадження було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, Постанова серія АА № 340874 від 04.09.2008, якою на все майно ОСОБА_1 накладено арешт з забороною його відчудження. На підставі цього було внесено запис про арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 7908433, зареєстровано 13.09.2008 року за № 7908433 Бородянською державною нотаріальною конторою. На виконання вироку суду позивач повністю сплатив 8000 грн стягувачу ОСОБА_2 та виконавче провадження було закрито. Однак, внаслідок протиправної бездіяльності відповідача не було знято арешт на майно позивача при завершенні виконавчого провадження. На звернення позивача щодо зняття арешту, відповідач відмовив, оскільки у провадженні відповіждача відсутнє будь-яке виконавче провадження щодо позивача. Вважаючи свої права порушеними, позивач звернцвся до суду з цим позовом.

Ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадежння з викликом сторін.

Відповідач не скористався своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву, заяв/клопотань суду не направлено, а відтак враховуючи положення частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин.

Протокольною ухвалою суду від 28.05.2024 вирішено подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Вироком Бородянського районного суду від 22 вересня 2006 року №1-88/2006 задоволено цивільний позов та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 8000 грн.

На підставі даного вироку було виписано виконавчий лист і передано до виконання до Бородянської ДВС.

У межах виконавчого провадження про стягнення моральної шкоди, постановою державного виконавця Бородянського районного управління юстиції серії АА №340874 від 04.09.2008 накладено арешт на майна боржника - ОСОБА_1 та заборонено здійснювати його відчуження.

На підставі вказаної постанови державного виконавця був внесений запис про арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 7908433, зареєстровано 13.09.2008 року за №7908433 Бородянською державною нотаріальною конторою.

На виконання вироку суду позивач повністю сплатив 8000 грн стягувачу ОСОБА_2 , виконавче провадження було закрито, що сторонами визнається.

Як вбачається з інформації з Єдиного реєстру боржників від 15.09.2023, ОСОБА_1 в Єдиному реєстрі боржників не значиться, інформація по ньому відсутня.

Проте, відповідачем не знято арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 7908433, зареєстрований 13.09.2008 за №7908433 Бородянською державною нотаріальною конторою.

05.01.2024 ОСОБА_1 , через свого представника звернувся до Бородянського відділу ДВС з заявою про зняття арешту з його нерухомого майна.

На звернення позивача, відповідач своїм листом від 10.01.2024 року №153 відмовив у знятті арешту, оскільки згідно даних АСВП встановлено відсутність зареєстрованого виконавчого провадження де боржником є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральної шкоди 8000 грн згідно виконавчого листа 1-88, виданого 22.09.2006 року Бородянським районним судом, та рекомендовано позивачу відповідно до п.5 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» звернутися до суду про зняття арешту.

Не погоджуючись з такою бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На час накладення арешту чинним був Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606-XIV (далі також - Закон №606-XIV). Разом з тим, на час звернення позивача до суду та розгляду і вирішення справи по суті зазначений Закон втратив чинність, оскільки 05.10.2016 набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі також - Закон №1404-VIII).

Відповідно до частин 1-3 статті 57 Закону №606-XIV арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, зокрема, шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Частиною 1 статті 30 Закону №606-ХІV передбачено, що державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону.

Наслідки завершення виконавчого провадження передбачені статтею 50 Закону №606-ХІV. За її змістом, у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження.

У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

За заявою боржника державний виконавець видає йому додаткові копії постанови, зазначеної в частині другій цієї статті, для їх пред`явлення до органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження, для зняття арешту, накладеного на майно.

Зі змісту наведеного вбачається дійсна мета застосування процедури арешту майна боржника для забезпечення реального виконання виконавчого документу. Тобто, існування арешту накладеного державним виконавцем дозволяє йому ефективно здійснювати дії щодо реального виконання виконавчих листів та інших виконавчих документів, упереджує недобросовісну поведінку боржника щодо уникнення сплати ним свого боргу шляхом реалізації або переоформлення належного йому рухомого та нерухомого майна. Таким чином, існування арешту майна, накладеного державним виконавцем має чітко окреслені граничні строки з прийняття відповідної постанови про накладення арешту до завершення виконавчого провадження.

Станом на момент звернення позивача з позовом до суду відповідачем арешт з майна позивача не знято.

З інформаційної Довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна ОСОБА_1 вбачається, що арешт, накладений вказаними вище постановами, не знятий.

Наразі відсутня правова підстава для тримання нерухомого майна позивача під арештом, накладеного постановами АА №340874 від 04.09.2008 року.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі: фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Приписами статті 40 Закону №1404-VIII передбачено, зокрема, що у разі закінчення виконавчого провадження арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Відповідно до частин 4, 5 статті 59 Закону №1404 підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Враховуючи, що згідно даних Міністерства юстиції України та відповідача, на теперішній час відсутнє інше виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 за виконавчим листом виданим, Бородянським районним судом, наявність чинного арешту майна позивача не відповідає меті застосування інституту арешту майна боржника.

Таким чином, на теперішній час має місце ситуація, коли наявність чинного арешту, без виконавчого провадження, порушує права позивача.

Суд наголошує, що статтею 59 ч. 4 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII передбачено 8 підстав для зняття арешту з майна (коштів) боржника і жодна з них не може бути застосована до даного спору, до того ж всі вони можуть бути застосовані виключно у разі наявності виконавчого провадження.

З огляду на викладене, права позивача підлягають судовому захисту у зв`язку з неможливістю їх відновлення в інший спосіб іншими органами.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, оскільки відповідачем за наслідками завершення виконавчого провадження не вчинено дій по зняттю арешту з майна боржника, у той час як існування арешту на все майно позивача порушує його конституційне право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю (стаття 41 Конституції України) та є порушенням статті 1 Першого протоколу (право власності) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються та метою, якої прагнуть досягти шляхом вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності, з метою повного захисту прав та інтересів позивача необхідно зобов`язати відповідача зняти арешт з нерухомого майна позивача, накладеного постановою державного виконавця АА № 340874 від 04.09.2008.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Тобто, обов`язок доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень одночасно покладено на усіх учасників процесу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність власних дій.

Водночас докази, подані позивачем, підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог, та не були спростовані відповідачем.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судовими витратами в даній справі є судовий збір, який сплачений позивачем в розмірі 1211,20 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Бородянського Відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо незняття арешту з майна боржника ОСОБА_1 .

Зобов`язати Бородянський відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зняти арешт нерухомого майна, внесений до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, Власник: ОСОБА_1 , Заявник: Бородянська районна державна нотаріальна контора, Реєстраційний номер обтяження 7908433; Зареєстрований:13.09.2008 09:17:11 за №7908433 реєстратором Бородянська районна державна нотаріальна контора; Підстава обтяження: Постанова АА 340874, 04.09.2008, Відділ ДВС Бородянського РУЮ.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Бородянського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області (код ЄДРПОУ - 34779694, вул.Нова, 1а, смт Бородянка, Київська область, 07801) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати у виді судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення .

Суддя Лисенко В.І.

СудКиївський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення19.12.2024
Оприлюднено23.12.2024
Номер документу123904080
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів

Судовий реєстр по справі —320/17796/24

Рішення від 19.12.2024

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Лисенко В.І.

Ухвала від 14.05.2024

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Лисенко В.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні