Рішення

від 19.12.2024 по справі 320/55091/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2024 року справа №320/55091/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ПФУ в Київській області до Комунального підприємства теплових мереж "Миронівкатепломережа", Миронівської міської ради Обухівського району Київської області про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось ГУ ПФУ у Київській області з позовом до Комунального підприємства теплових мереж "Миронівкатепломережа" (далі - відповідач-1), Миронівської міської ради Обухівського району Київської області (далі - відповідач-2) про стягнення заборгованості в сумі 3 002 161,28 грн.

Ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі за наведеним позовом та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 7 статті 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Суд вважає відповідача-1 належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.

В матеріалах справи відсутній відзив на позовну заяву від відповідача-1.

Втім, відповідачем-2 до суду подано відзив, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав необґрунтованості заявлених вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

З 01.01.2023р. Комунальне підприємство теплових мереж "Миронівкатепломережа" (код ЄДРПОУ 20595254) перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Київській області, як платник страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

При цьому, на обліку в Головному управлінні перебувають потерпілі: ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_2 ), які отримали виробничу травму, працюючи найманими працівниками у наведеному підприємстві.

Так, 19.04.2010р. із найманим працівником страхувальника ОСОБА_2 стався нещасний випадок, що підтверджується актом про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом за формою Н-1 Акт №1 від 19.04.2010р., а 17.11.1984р. із найманим працівником страхувальнємка ОСОБА_3 стався нещасний випадок, що підтверджується актом про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом за формою Н-1 Акт №1 від 17.11.1984р.

За висновком МСЕК №003506 від 04.02.2015р. ОСОБА_3 встановлено стійку втрату професійної працездатності в розмірі 55% та ІІІ групу інвалідності.

За висновком МСЕК №002711 від 17.08.2010р. ОСОБА_2 встановлено стійку втрату працездатності в розмірі 100% та І групу інвалідності.

Внаслідок наведеного, потерпілим була призначена та виплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування України щомісчна страхова виплата.

За даними, наданими позивачем щодо потерпілих:

1. ОСОБА_3 (63 роки), середня очікувана тривалість життя для чоловіків, вік яких 63 роки, за даними Таблиці за 2021р., становить 11,93 років. Згідно постанови "Про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати відповідно до ч. 2 ст. 37" №32010/4622/18/7 від 06.03.2022р. ОСОБА_3 призначено щомісячну страхову виплату в розмірі 3517,04 грн. безстроково, а з 01.03.2023р. в розмірі 4209,90 грн. Загальна потреба в капіталізації платежу по відшкодуванню шкоди внаслідок трудового каліцтва складає 602 689,28 грн. (4209,90 грн. х 12 х 11,93).

2. ОСОБА_2 (72 роки), середня очікувана тривалість життя для чоловіків, вік яких 72 роки, за даними Таблиці за 2021р., становить 7,60 років. Згідно постанови "Про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати відповідно до ч. 2 ст. 37" №32010/4687/171,1/8 від 06.03.2022р. ОСОБА_2 призначено щомісячну страхову виплату в розмірі 24 810,00 грн. безстроково, а з 01.03.2023р. в розмірі 26 310,00 грн. Загальна потреба в капіталізації платежу по відшкодуванню шкоди внаслідок трудового каліцтва складає 2 399 472,00 грн. (26 310,00 грн. х 12 х 7,60).

Відтак, загальна сума до виплати обом потерпілим складає 3 002 161,28 грн.

Листом від 05.12.2023р. №1000-0903-8/187784 позивачем направлена кредиторська вимога голові ліквідаційної комісії Комунального підприємства теплових мереж "Миронівкатепломережа" з відповідним розрахунком щодо сплати капіталізованих платежів в сумі 3 002 161,28 грн.

Разом з тим, голові ліквідаційної комісії Комунального підприємства теплових мереж "Миронівкатепломережа" Олександру Коваленку направлено лист №1000-0903-8/50070 з реквізитами по грошових зобов`язаннях, що підлягають капіталізації та внесення в реєстр кредиторів для погашення заборгованості.

В подальшому позивачем отримано лист інформаційного характеру голови ліквідаційної комісії Комунального підприємства теплових мереж "Миронівкатепломережа" від 05.08.2024р. №05/08/24, в якому, серед іншого, вказано, що відповідач-1 станом перебуває в стані припинення (підтверджується витягом з ЄДРПОУ), вищим органом управління та засновником є Миронівська міська рада.

Оскільки вказана сума капіталізованих платежів відповідачем-1 не сплачена в добровільному порядку, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючим громадянам щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, у разі нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, охорони їхнього життя та здоров`я визначено Законом України від 23.09.1999 №1105-XIV «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» в редакції Закону від 21.09.2022 №2620-IX.

Пунктом 2 Розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 21.09.2022 №2620-IX «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №2620-ІХ), який набрав чинності 01.01.2023, припинено Фонд соціального страхування та управління виконавчої дирекції Фонду, реорганізувавши їх шляхом приєднання до Пенсійного фонду України з 1 січня 2023 року.

Пенсійний фонд України та його територіальні органи є правонаступниками Фонду соціального страхування України, його виконавчої дирекції, управлінь виконавчої дирекції Фонду та їх відділень.

Пунктом 6 та 7 розділу VII Закону №2620-IX визначено, що з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, платники єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та отримувачі виплат (матеріального забезпечення) є такими, що зареєстровані (взяті на облік) Пенсійним фондом України. Їх перереєстрація не здійснюється.

Стягнення та погашення заборгованості із страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, пенсійне страхування, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, у тому числі в судовому порядку, у справах про банкрутство, за виконавчими документами, провадження за якими відкрито до дня набрання чинності цим Законом, здійснюють територіальні органи Пенсійного фонду України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зважає на таке.

Згідно зі статтею 3 Закон України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 №1105-XIV (далі - Закон №1105-XIV) соціальне страхування здійснюється за принципами: 1) законодавчого визначення умов і порядку здійснення соціального страхування; 2) обов`язковості страхування осіб відповідно до видів соціального страхування та можливості добровільності страхування у випадках, передбачених законом; 3) державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав; 4) обов`язковості фінансування витрат, пов`язаних із наданням страхових виплат та соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом; 5) формування та використання коштів соціального страхування на засадах солідарності та субсидування; 6) диференціації розміру виплати допомоги залежно від страхового стажу; 7) економічної заінтересованості суб`єктів страхування в поліпшенні умов і безпеки праці; 8) цільового використання коштів соціального страхування; 9) відповідальності роботодавців та страховика за реалізацію права застрахованої особи на страхові виплати та соціальні послуги згідно з цим Законом.

Відповідно до статті 4 Закону №1105-XIV уповноваженим органом управління в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку (далі - уповноважений орган управління) є Пенсійний фонд України. Правовий статус, порядок утворення та діяльності уповноваженого органу управління визначаються відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Уповноважений орган управління є держателем та адміністратором електронного реєстру листків непрацездатності як складової частини реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до частини 1 статті 22 Закону №1105-XIV страхова виплата у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), гіг-контракту, іншого цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених законом, призначається та здійснюється за основним місцем роботи (діяльності).

У період проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця або зняття з обліку після припинення діяльності особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, страхові виплати за страховими випадками застрахованим особам призначаються та здійснюються територіальним органом уповноваженого органу управління за місцем здійснення обліку такої діяльності чи реєстрації місця проживання таких осіб у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно із частиною 1 статті 58 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон 1058-ІV) Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, забезпечує збирання, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування виплати пенсій, допомоги на поховання, виплат за видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов`язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом, соціальні та інші виплати, передбачені законодавством України, та інші функції, передбачені цим Законом,Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування"та статутом Пенсійного фонду.

Відповідно до частини 1 статті 72 Закону 1058-ІV джерелами формування коштів Пенсійного фонду є, зокрема, капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2023 №95 "Деякі питання капіталізації платежів у випадках ліквідації страхувальників", яка 07.02.2023 набрала чинності, установлено, що капіталізація платежів у випадках ліквідації (зокрема у зв`язку з банкрутством) страхувальника для задоволення вимог, що виникли із його зобов`язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю застрахованих осіб, здійснюється до Пенсійного фонду України у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 р. №986.

Капіталізація платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації (зокрема у зв`язку з банкрутством) страхувальника (далі - платежі) для задоволення вимог, що виникли із його зобов`язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю застрахованим особам на сьогодні проводиться відповідно до Порядку капіталізації платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації страхувальників, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №986 (далі - Порядок №986), і здійснюється по кожній особі з виплатою заборгованості за минулі роки і необхідності виплат майбутніх платежів.

За приписами пункту 2 Порядку №986 термін "капіталізація платежів" означає визначення суми грошових зобов`язань страхувальника у випадку його ліквідації (зокрема у зв`язку з банкрутством), що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю застрахованим особам, які належить сплатити до Фонду соціального страхування України для забезпечення страхових виплат і витрат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Згідно з пунктом 3 Порядку №986 капіталізація платежів проводиться щодо кожної застрахованої особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідних подальших платежів для забезпечення страхових виплат і витрат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. Під час капіталізації платежів враховуються заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати на догляд за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів, види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, одноразова допомога в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого, а також інші виплати, передбачені законодавством.

Відповідно до пунктів 7, 8 Порядку №986 капіталізація платежів включає заборгованість страхувальника з виплат, пов`язаних із його зобов`язаннями відшкодувати шкоду, заподіяну життю або здоров`ю застрахованої особи, а саме суми одноразової допомоги, щомісячних виплат втраченого заробітку, витрат на догляд за потерпілим і виплат за листками непрацездатності.

У кредиторських вимогах Фонду соціального страхування України до страхувальника, щодо якого розпочато ліквідацію, зазначається сума грошових зобов`язань, обчислена з урахуванням кожного платежу, що підлягає капіталізації.

Суми капіталізованих платежів відповідно до зазначених кредиторських вимог у випадках ліквідації страхувальника перераховуються робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України, у якому страхувальник перебуває на обліку.

Отже, встановлений Кабінетом Міністрів України порядок надходження до Управління капіталізованих платежів у випадках ліквідації страхувальників (суб`єктів підприємницької діяльності) означає, що у разі припинення страхувальник, який у процесі своєї діяльності заподіяв шкоду життю чи здоров`ю працівників зобов`язаний внести до Управління належну таким працівникам грошову суму з урахуванням заборгованості за попередні роки та потреби у майбутніх виплатах. Визначення механізму надходження таких платежів дає змогу Управлінню забезпечити створення резерву коштів для покриття витрат на страхові виплати та надання медико-соціальних послуг потерпілим, які отримали виробничі травми чи професійні захворювання на підприємствах, які ліквідовані без правонаступника.

Як встановлено частиною 2 статті 1205 Цивільного кодексу України у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом. У разі відсутності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для капіталізації платежів, які підлягають сплаті, обов`язок щодо їх капіталізації покладається на ліквідаційну комісію на підставі рішення суду за позовом потерпілого.

Аналіз наведених вище норм чинного законодавства дає підстави вважати, що вимоги частини 2 статті 1205 ЦК України та положення Порядку №986 щодо капіталізації платежів поширюються на всі випадки ліквідації юридичних осіб та припинення діяльності фізичних осіб-підприємців.

Аналогічна правова позиція наведена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27.05.2020 у справі №809/1738/17 та Верховним Судом у постанові від 18.06.2020 у справі №820/2837/17.

Суд зауважує, що у відносинах капіталізації платежів завжди беруть участь три учасники, а саме (1) Фонд та його робочі органи, (наразі органи Пенсійного фонду) (2) застрахована особа, тобто фізична особа, яка підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок, та (3) страхувальник, тобто роботодавець, який зобов`язаний сплачувати єдиний внесок.

Водночас, метою капіталізації платежів є задоволення вимог, що виникли із зобов`язань Управління перед застрахованою особою, яка стала потерпілою внаслідок заподіяння їй шкоди життю та здоров`ю від нещасного випадку на виробництві.

Отже, капіталізація платежів полягає у визначенні суми коштів, яку Управління повинно сплатити застрахованій особі за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності застрахованої особи, у зв`язку з ліквідацією страхувальника.

Суд зауважує, що норми Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» не ставлять у залежність нарахування та стягнення капіталізованих платежеві від вини роботодавця у нещасному випадку на виробництві чи робочому місці.

Із системного аналізу наведених норм законодавства висновується, що наявність або відсутність вини роботодавця у нещасному випадку з працівником не є ключовою для визначення суми грошових зобов`язань страхувальника. Визначальними для нарахування капіталізації платежів є обставина ліквідації платника, є наявність зафіксованого нещасного випадку та потерпілого, якому заподіяно шкоду життю та здоров`ю та якому належать до виплати органом Пенсійного фонду України кошти як страхові виплати і витрати пов`язані з лікуванням тощо.

Як встановлено судом, потерпілі ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_2 ), які були працівниками відповідача-1, за виписками МСЕК мають втрату працездатності 50% та 100% відповідно у зв`язку з трудовим каліцтвом внаслідок нещасного випадку на виробництві, що стався 17.11.1984р. (з ОСОБА_3 ) та 19.04.2010р. ( ОСОБА_2 ).

З дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи у такої особи виникають зобов`язання перед управлінням Пенсійного фонду щодо сплати капіталізованих платежів, розрахованих відносно потерпілих від нещасного випадку на виробництві.

Позивач здійснив розрахунок платежів, що підлягають капіталізації для забезпечення здійснення страхових виплат протягом життя потерпілих, згідно з яким загальна сума відповідного платежу, що підлягає капіталізації, становить 3 002 161,28 грн.

Станом на час розгляду справи доказів сплати зазначеної суми капіталізованих платежів або заперечення щодо правильності її обчислення відповідачем суду не надано.

Отже, відповідачем-1 всупереч наведеним правовим нормам, не виконано обов`язок щодо проведення капіталізації платежів для продовження страхових виплат потерпілому на підприємстві протягом його життя.

Відповідно до частин 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням встановлених в ході розгляду фактичних обставини справи та зважаючи на наведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог повністю.

Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 72, 77, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (місцезнаходження: Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, буд. 10, код ЄДРПОУ: 22933548) до Комунального підприємства теплових мереж "Миронівкатепломережа" (місцезнаходження: 08801, Київська обл., Обухівський район, м Миронівка, вул. Коцюбинського, 5; код ЄДРПОУ 20595254), Миронівської міської ради Обухівського району Київської області (місцезнаходження: 08801, Київська обл., Обухівський район, м. Миронівка, вул. Соборності, 48; код ЄДРПОУ 04054984) про стягнення заборгованості, - задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства теплових мереж "Миронівкатепломережа" (місцезнаходження: 08801, Київська обл., Обухівський район, м Миронівка, вул. Коцюбинського, 5; код ЄДРПОУ 20595254) та субсидіарного співвідповідача Миронівської міської ради Обухівського району Київської області (місцезнаходження: 08801, Київська обл., Обухівський район, м. Миронівка, вул. Соборності, 48; код ЄДРПОУ 04054984), щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, заборгованість по відшкодуванню шкоди внаслідок трудового каліцтва (капіталізовані платежі) у сумі 3 002 161,28 грн. (три мільйона дві тисячі сто шістдесят одна гривня, двадцять вісім копійок) на користь Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (місцезнаходження: Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, буд. 10, код ЄДРПОУ: 22933548).

3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Марич Є.В.