Рішення

від 19.12.2024 по справі 340/7340/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2024 року м.Кропивницький Справа № 340/7340/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом Керівника Голованівської окружної прокуратури (вул. Паркова, 13, смт.Голованівськ, Кіровоградська область, 26500, код ЄДРПОУ 02910025) до Голованівської селищної ради (вул.Соборна, 48, смт.Голованівськ, Кіровоградська область, 26500, код ЄДРПОУ 04366654) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язати вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Керівник Голованівської окружної прокуратури (далі позивач) звернувся до суду з цим позовом, у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Голованівської селищної ради (також відповідач) стосовно невжиття заходів щодо вчинення дій, спрямованих на визнання об`єкту нерухомості гідротехнічної споруди, а саме: греблі глухої, земляної, насипної, довжиною 122,00 м, шириною по гребеню 7,0 м, висотою 7,7 м; водоскидної споруди - баштовий, трубчатий водоскид, вхідний оголовок - залізобетонна башта висотою 5,0 м, з розмірами 1,0*0,7 м з шандорами, водопровідна частина - металева труба діаметром 600, довжиною 32,0 м, вихідний оголовок - відсутній, регульований шандорами, пропускна здатність водоскидної споруди 0,8 куб.м/с; водоспускної споруди - донний, дерев`яні шандори в складі водоскидної споруди, величина отвору 600 мм; затвори-шандори, відмітка на вході водоспускної споруди 130,20 -130,00, витрати води через споруду гідровузла 0,60 куб.м/с, а також інших об`єктів інфраструктури: греблі проїжджої, ширина проїжджої частини - 4,5 м, дорожнє покриття -ґрунтове на водному об`єкті - ставку площею 3,4318 га (кадастровий номер земельної ділянки 3521485800:02:000:7502) за межами с.Наливайка Голованівської селищної територіальної громади безхазяйним майном, а саме незвернення до органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно із заявою про взяття на облік нерухомого майна як безхазяйного;

- зобов`язати відповідача вчинити дії, спрямовані на визнання гідротехнічної споруди, а саме: греблі глухої, земляної, насипної, довжиною 122,00 м, шириною по гребеню 7,0 м, висотою 7,7 м; водоскидної споруди - баштовий, трубчатий водоскид, вхідний оголовок - залізобетонна башта висотою 5,0 м, з розмірами 1,0*0,7 м з шандорами, водопровідна частина - металева труба діаметром 600, довжиною 32,0 м, вихідний оголовок - відсутній, регульований шандорами, пропускна здатність водоскиддної споруди 0,8 куб.м/с; водоспускна споруда - донний, дерев`яні шандори в складі водоскидної споруди, величина отвору 600 мм; затвори-шандори, відмітка на вході водоспускної споруди 130,20 -130,00, витрати води через споруду гідровузла 0,60 куб.м/с, а також інші об`єктів інфраструктури: греблі проїжджої, ширина проїжджої частини - 4,5 м, дорожнє покриття -ґрунтове на водному об`єкті - ставку площею 3,4318 га (кадастровий номер земельної ділянки 3521485800:02:000:7502) за межами с.Наливайка Голованівської селищної територіальної громади, безхазяйним майном шляхом звернення до органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік нерухомого майна як безхазяйного.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що гідротехнічна споруда фактично є безхазяйним майном, однак відповідачем, як уповноваженим органом, всупереч вимог чинного законодавства упродовж тривалого проміжку часу не вжито заходів, спрямованих на визнання вказаного об`єкту нерухомого майна безхазяйним майном з метою набуття права власності на це мано, чим допущено протиправну бездіяльність.

Ухвалою судді від 19.11.2024 відкрито провадження, а справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.61-62).

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, у якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, селищною радою вживаються заходи, які спрямовані щодо взяття на облік гідротехнічних споруд як безхазяйного нерухомого майна. Так, з метою виявлення, обстеження та взяття на облік безхазяйних гідротехнічних споруд на території Голованівської селищної ради, рішенням виконавчого комітету селищної ради від 07.02.2024 року № 21 "Про створення комісії з виявлення, обстеження та взяття на облік безхазяйних гідротехнічних споруд на території Голованівської селищної ради, затвердження її складу та акта обстеження", створено комісію, затверджено форму Акта обстеження гідротехнічних споруд та затверджено Положення про постійно діючу комісію з виявлення, обстеження та взяття на облік безхазяйних гідротехнічних споруд. Також рішенням сесії Голованівської селищної ради від 02.05.2024 року № 1584 "Про затвердження Порядку виявлення, взяття на облік та збереження безхазяйного майна, визнання спадщини відумерлою та прийняття такого майна у комунальну власність Голованівської селищної територіальної громади", затверджено Порядок з вирішення даних питань. Дані обставини свідчать про відсутність з боку селищної ради бездіяльності, яка полягає у невчиненні дій, спрямованих на набуття прав на безхазяйне майно, а саме гідротехнічну споруду. Навпаки, селищною радою вчиняються дії спрямовані щодо виявлення, обстеження та взяття на облік безхазяйних гідротехнічних споруд на території Голованівської селищної ради, про що свідчать неодноразові засідання комісії з виявлення, обстеження та взяття на облік безхазяйних гідротехнічних споруд на території селищної ради. Щодо не звернення селищної ради до органу, який здійснює державну реєстрацію щодо взяття вищевказаної гідротехнічної споруди на облік як безхазяйного майна, то державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин та якому притаманні характеристики, значення яких є обов`язковим для внесення до Державного реєстру прав під час проведення державної реєстрації. Відтак, гребля, дамба, водоскиди не наділені всіма тими технічними характеристиками, інформація про які підлягає обов`язковому внесенню до Державного реєстру прав (а.с.78-83).

Позивач подав відповідь на відзив, у якій не погодився з доводами відповідача та просив позов задовольнити. Щодо вжитих селищною радою заходів зазначив, що взяття на облік безхазяйних гідротехнічних споруд у формі створення комісії та затвердження акта обстеження гідротехнічних споруд є таким, що не відповідають конкретним вимогам чинного законодавства у вказаній сфері. Крім того, як вказав позивач, твердження відповідача про те, що гідроспоруда (гребля), що є предметом позову, не наділена всіма технічними характеристиками, інформація про які підлягає обов`язковому внесенню до Державного реєстру прав, а відтак відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог, є безпідставними (а.с.66-74).

Представник відповідача заперечення на таку відповідь до суду не подав.

Дослідивши докази, заяви по суті справи і письмові пояснення сторін, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов до таких висновків.

Матеріалами справи підтверджено, що на території Голованівської селищної ради перебуває безхазяйна гідротехнічна споруда, а саме: гребля глуха, земляна, насипна, довжиною 122,00 м, шириною по гребеню 7,0 м, висотою 7,7 м; водоскидна споруда - баштовий, трубчатий водоскид, вхідний оголовок - залізобетонна башта висотою 5,0 м, з розмірами 1,0*0,7 м з шандорами, водопровідна частина -металева труба діаметром 600, довжиною 32,0 м, вихідний оголовок - відсутній, регульований шандорами, пропускна здатність водоскидної споруди 0,8 куб.м/с; водоспускна споруда - донний, дерев`яні шандори в складі водоскидної споруди, величина отвору 600 мм; затвори-шандори, відмітка на вході водоспускної споруди 130,20 -130,00, витрати води через споруду гідровузла 0,60 куб.м/с, а також інші об`єкти інфраструктури: гребля проїжджа, ширина проїжджої частини - 4,5 м, дорожнє покриття - ґрунтове на водному об`єкті-ставок площею 3,4318га (кадастровий номер земельної ділянки 3521485800:02:000:7502) за межами с.Наливайка Голованівської селищної територіальної громади, що підтверджується паспортом водного об`єкта.

Згідно з інформацією Голованівської селищної ради гідротехнічна споруда (кадастровий номер земельної ділянки, на якій вона розташована 3521485800:02:000:7502) не перебуває у комунальній власності та балансі селищної ради, право комунальної власності на гідротехнічну споруду не зареєстровано (а.с.32-34).

Земельна ділянка водного фонду та водний об`єкт площею 3,4318 га (кадастровий номер земельної ділянки 3521485800:02:000:7502) належать на праві комунальної власності Голованівській селищній територіальній громаді (а.с.17-18).

Згідно інформації Регіонального офісу водних ресурсів у Кіровоградській області від 24.10.2024 № 1304/01-12 гідротехнічна споруда водного об`єкту, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 3521485800:02:000:7502 є безхазяйною (а.с.52).

Згідно короткої пояснювальної записки (пункту 9 розділ І паспорту водного об`єкта ставка площею 3,4318 га, розташованого за межами с. Наливайка на території Голованівської селищної територіальної громади Голованівського району Кіровоградської області) власник / балансоутримувач/користувач гідротехнічної споруди відсутній (а.с.36-48).

Оскільки відповідачем не вжито заходів, спрямованих на взяття на облік гідротехнічної споруди як безхазяйного нерухомого майна, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає, що відповідно до статті 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді.

Статтею 19 Конституції України чітко визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Право на звернення прокурора (його заступника) до суду в інтересах держави передбачене статтями 2, 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі Закон № 1697-VII) та статтею 53 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Згідно з частинами 1, 3, 4 статті 23 Закону № 1697-VІІ представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Згідно до частини 4 та 5 статті 53 КАС України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Частиною першою статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 р. № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування, відповідно до частини 3 статті 16 Закону № 280/97-ВР, є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Частиною 5 статті 16 Закону № 280/97-ВР передбачено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини (частина 1 статті 60 Закону № 280/97-ВР).

Відповідно до частини 2 статті 60 Закону № 280/97-ВР підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Предметом судового розгляду у справі є бездіяльність відповідача, як органу місцевого самоврядування, яка полягає у невжитті заходів щодо взяття на облік гідротехнічної споруди як безхазяйного нерухомого майна.

Обґрунтовуючи необхідність захисту інтересів держави шляхом звернення до суду з цим позовом прокурор зазначив, що бездіяльність відповідача сприяє порушенню основних засад державної політики у сфері збереження інженерної інфраструктури водних об`єктів та комунальної власності. Відсутність власника гідротехнічної споруди свідчить про відсутність особи, яка зобов`язана підтримувати її належний стан, що призведе до її руйнування та неможливість виконання нею функції захисту територій від шкідливої дії води, підтоплення територій, житла, майна людей. Невжиття органом місцевого самоврядування заходів до взяття на облік безхазяйної гідротехнічної споруди, що в майбутньому дозволить набути право комунальної власності на таке майно, сприяє порушенню основних засад державної політики у сфері забезпечення безпеки людей та збереження інженерної інфраструктури водних об`єктів, що у свою чергу є порушенням загальнодержавних інтересів та у відповідності до статті 131-1 Конституції України покладає на прокурора обов`язок представництва в суді. Також невжиття таких заходів позбавляє територіальну громаду та державу можливості отримувати додаткові ресурси для поповнення бюджету коштами за користування відповідними особами такими гідротехнічними спорудами та, як наслідок, ускладнює реалізацію соціально-економічних функцій.

На думку суду, звертаючись до суду в інтересах держави, у позовній заяві прокурор чітко обґрунтував, в чому полягає порушення інтересів держави та необхідність їх захисту.

За частиною 1 статті 182 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

До таких речей належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення - житлові будинки, будівлі, споруди тощо (ч. 1 ст. 181 ЦК України).

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" № 1952-IV від 01.07.2004, далі Закон № 1952-IV).

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону № 1952-IV у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 05.03.2024 №300/3657/22 вказав, що питання необхідності державної реєстрації гідротехнічної споруди потребує дослідження правової природи вжитого у Законі терміну -"споруди", та можливості його поширення на дамбу.

Нормативно-правове регулювання містить різні семантично схожі визначення терміну "споруда".

За Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженим наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 № 507 (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - ДК 018-2000) споруди - це будівельні системи, пов`язані з землею, які створені з будівельних матеріалів, напівфабрикатів, устаткування та обладнання в результаті виконання різних будівельномонтажних робіт.

У чинному з 01.01.2024 Класифікаторі будівель і споруд НК 018:2023, затвердженому наказом Міністерства економіки України від 16.05.2023 № 3573 (далі - НК 018:2023), використовуються терміни, визначені Європейським класифікатором типів споруд, а саме: споруди - структури, пов`язані із землею, які створені з будівельних матеріалів і комплектуючих та/або для яких виконуються будівельні роботи.

Також Національний стандарт № 2 "Оцінка нерухомого майна", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 № 1442, містить положення про те, що споруди - земельні поліпшення, що не належать до будівель та приміщень, призначені для виконання спеціальних технічних функцій (дамби, тонелі, естакади, мости тощо).

Термін "гідротехнічні споруди" вживається у Додатку А до ДБН В.2.4-3:2010 Гідротехнічні, енергетичні та меліоративні системи і споруди, підземні гірничі виробки. Гідротехнічні споруди. Основні положення (далі - ДБН В.2.4-3:2010). Це споруди, що підпадають під вплив водного середовища, призначені для використання і охорони водних ресурсів, а також для захисту від шкідливого впливу вод.

Схожий термін використано у п. 1.3 Правил безпеки при експлуатації каналів, трубопроводів, інших гідротехнічних споруд у водогосподарських системах, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 03.04.2012 № 661 (далі - Правила № 661): гідротехнічна споруда - інженерна споруда, призначена для керування водним режимом, використовування водних ресурсів або для запобігання шкідливій дії вод.

У ДК 018-2000 серед видів споруд також виділяються інженерні споруди - це об`ємні, площинні або лінійні наземні, надземні або підземні будівельні системи, що складаються з несучих та в окремих випадках огороджувальних конструкцій і призначені для виконання виробничих процесів різних видів, розміщення устаткування, матеріалів та виробів, для тимчасового перебування і пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів та т. ін.

Як зазначено у Класифікаторі, інженерні споруди класифікуються в основному за інженерним задумом, що визначається цільовим призначенням об`єкта. До інженерних споруд відносяться: транспортні споруди (залізниці, шосейні дороги, злітно-посадкові смуги, мости, естакади тощо), трубопроводи та комунікації, дамби, комплексні промислові споруди, спортивні та розважальні споруди та т. ін.

За класом 215 НК 018:2023 дамба також належить до інженерних споруд.

Таким чином, термін "гідротехнічна споруда" пов`язаний з конкретним функціональним об`єктом (конструкцією), є узагальнюючою назвою споруд, що використовуються на водних ресурсах, основним же є термін "споруда".

У свою чергу, дамба є видом гідротехнічних та інженерних споруд, не належить до будівель та приміщень, проте за інженерним задумом розміщується на земельній ділянці, призначена для спеціальних технічних функцій, пов`язаних з використовуванням водних ресурсів, зокрема для запобігання шкідливій дії вод. Переміщення такої споруди призводить до втрати її призначення.

Частиною 1 статті 5 Закону № 1952-IV визначається необхідність державної реєстрації споруд, а також їх окремих частин.

Виключенням є споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, перелічені у ч. 4 ст. 5 Закону № 1952-IV, зокрема магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв`язку, залізничні колії, крім меліоративних мереж, складових частин меліоративної мережі.

Як інженерна (гідротехнічна) споруда, дамба не є частиною чи приналежністю головної речі, не включена до переліку споруд, передбачених ч. 4 ст. 5 Закону № 1952-IV.

Відповідно до п. 7 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06.09.2012 року № 5245-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" (далі - Закон № 5245-VI), з дня набрання чинності цим законом (чинний з 01.01.2013) землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.

Згідно з п. 3, 4 розділу ІІ Закону № 5245-VI з дня набрання ним чинності землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються:

а) земельні ділянки:

- на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади;

- які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;

б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу.

Органи місцевого самоврядування з огляду на зміст ч. 1, 5 ст. 15 Закон № 280/97-ВР є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону; від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду (ч. 5 ст. 60 Закону № 280/97-ВР).

Таким чином, відповідач, як орган місцевого самоврядування уповноважений визначати юридичну долю об`єктів, що розташовані на земельних ділянках комунальної власності.

Орган місцевого самоврядування реалізує такі повноваження від імені та в інтересах територіальних громад. До відання місцевих рад також належить також вжиття заходів щодо реєстрації та взяття на облік безхазяйного майна, розташованого на території відповідної громади, шляхом звернення до органу державної реєстрації прав або нотаріуса в установленому для державної реєстрації прав порядку (ч. 2 ст. 335 ЦК України).

Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах від 31.03.2021 року у справах № 9901/347/20, від 01.07.2021 року у справі № 9901/116/20, від 01.09.2022 року у справі № 990/46/22, від 08.09.2022 року у справі № 9901/276/19 неодноразово зазначала, що протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень необхідно розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Відповідач не здійснив юридично значимих дій щодо звернення до органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік гідротехнічної споруди як безхазяйного майна.

При цьому суд погоджується з позивачем, що чинним законодавством визначена поетапна процедура передання у комунальну власність безхазяйного нерухомого майна, що свідчить про те, що вжиті відповідачем заходи з метою взяття на облік безхазяйних гідротехнічних споруд у формі створення комісії та затвердження акта обстеження гідротехнічних споруд є такими, що не відповідають конкретним вимогам чинного законодавства у вказаній сфері.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ст. 13 Конституції України, ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує. Гідротехнічні споруди не можуть мати юридичний статус безхазяйної речі, перебуваючи на території органу місцевого самоврядування.

В даному випадку інтереси держави виражаються у сфері контролю за охороною майна територіальної громади, реалізації нагляду за безпечною та надійною експлуатацією інженерної водозахисної споруди, призначеної для захисту територій від затоплення, фінансування та контролю видатків державного бюджету на обслуговування.

Враховуючи вищевикладене, позов належить задовольнити повністю.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Відтак, враховуючи вимоги статті 139 КАС України, підстави для відшкодування витрат зі сплати судового збору, понесених позивачем, відсутні.

Керуючись ст.ст.2, 72-77, 139, 243-246, 255, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Голованівської селищної ради стосовно невжиття заходів щодо вчинення дій, спрямованих на визнання об`єкту нерухомості гідротехнічної споруди, а саме: греблі глухої, земляної, насипної, довжиною 122,00 м, шириною по гребеню 7,0 м, висотою 7,7 м; водоскидної споруди - баштовий, трубчатий водоскид, вхідний оголовок - залізобетонна башта висотою 5,0 м, з розмірами 1,0*0,7 м з шандорами, водопровідна частина - металева труба діаметром 600, довжиною 32,0 м, вихідний оголовок - відсутній, регульований шандорами, пропускна здатність водоскидної споруди 0,8 куб.м/с; водоспускної споруди - донний, дерев`яні шандори в складі водоскидної споруди, величина отвору 600 мм; затвори-шандори, відмітка на вході водоспускної споруди 130,20 - 130,00, витрати води через споруду гідровузла 0,60 куб.м/с, а також інших об`єктів інфраструктури: греблі проїжджої, ширина проїжджої частини - 4,5 м, дорожнє покриття -ґрунтове на водному об`єкті - ставку площею 3,4318 га (кадастровий номер земельної ділянки 3521485800:02:000:7502) за межами с.Наливайка Голованівської селищної територіальної громади безхазяйним майном, а саме незвернення до органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно із заявою про взяття на облік нерухомого майна як безхазяйного.

Зобов`язати Голованівську селищну раду вчинити дії, спрямовані на визнання гідротехнічної споруди, а саме: греблі глухої, земляної, насипної, довжиною 122,00 м, шириною по гребеню 7,0 м, висотою 7,7 м; водоскидної споруди - баштовий, трубчатий водоскид, вхідний оголовок - залізобетонна башта висотою 5,0 м, з розмірами 1,0*0,7 м з шандорами, водопровідна частина - металева труба діаметром 600, довжиною 32,0 м, вихідний оголовок - відсутній, регульований шандорами, пропускна здатність водоскиддної споруди 0,8 куб.м/с; водоспускна споруда - донний, дерев`яні шандори в складі водоскидної споруди, величина отвору 600 мм; затвори-шандори, відмітка на вході водоспускної споруди 130,20 -130,00, витрати води через споруду гідровузла 0,60 куб.м/с, а також інші об`єктів інфраструктури: греблі проїжджої, ширина проїжджої частини - 4,5 м, дорожнє покриття -ґрунтове на водному об`єкті - ставку площею 3,4318 га (кадастровий номер земельної ділянки 3521485800:02:000:7502) за межами с.Наливайка Голованівської селищної територіальної громади, безхазяйним майном шляхом звернення до органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік нерухомого майна як безхазяйного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Ю.П. ПАСІЧНИК